Рекреаційні потреби дитячої категорії населення

3

                                                ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ДИТЯЧОЇ КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ……………………………………………………………………...4

1.1. Дитяча рекреація як здоровий спосіб життя…………………………4

1.2. Рекреаційні потреби дитячої категорії населення…………………...5

          РОЗДІЛ 2. РИНОК РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОЛУГ ДЛЯ ДІТЕЙ……………9

          2.1. Визначення, функції та особливості ринку рекреаційних послуг….9

2.2. Сфера фізичної рекреації у формуванні дитячого дозвілля……….10

2.3. Сфера охорони здоров’я. Відтворювальне лікування для дітей як перший крок до здорового майбутнього……………………………………….13

2.4. Сфера духовної культури. Творча рекреація як засіб творчого розвитку дитини…………………………………………………………………16

2.5. Сфера охорони  навколишнього природного середовища. Природоохоронна та рекреаційна діяльність в сфері дитячого дозвілля……19

          РОЗДІЛ 3. РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ…………………………22

3.1.           Дитячі рекреаційні потреби як основа рекреаційного проектування……………………………………………………………………..22

3.2.          Рекреаційна програма проведення вільного часу дитячої категорії населення…………………………………………………………………………23          ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...27

          СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...29

                                                           ВСТУП

У дитячому році закладаються основні людські фізичні і психічні якості, і тому слід особливо турбуватися про підростаюче покоління, адже саме воно у майбутньому вступає на ринок праці і бере безпосередню участь у створенні суспільного продукту. Сьогодні питання зростання здорового підростаючого покоління стоїть особливо гостро, адже погана екологія, недостатній рівень медицини і економічної забезпеченості впливають на вирішення цієї задачі не найкращим чином. Саме для цього необхідний розвиток дитячої рекреації, яка дозволяє вирішити ці питання.

Зазначену проблему досліджували К.Абульханова-Славська, А.Асмолова, Б.Лихачов, Б.Ломов (вільний час дітей та його організація), А.А. Бесєдіна, Н.М. Колотій, А.Царенко (охорона здоров'я), Васильєв В.З. (фізкультура та спорт), С.Коновець, Л.Виготський, Н.П.Волкова, І.Дмитрієва (естетичний та духовний розвиток). Аналіз досліджень свідчить про недостатній рівень вивченості ринку рекреаційних послуг для дітей, зокрема із позицій рекреаційної діяльності та юридичної бази.

Незважаючи на те, що гіпотеза про територіальну рекреаційну систему існує вже давно, лишаються не дослідженими теоретичні та методичні основи формування, розвитку і функціонування такої її важливої складової як дитяча рекреація, що має свої специфічні особливості.

Відповідно до поставленої мети в науково-дослідному завданні досліджуються наступні питання:

1) визначити поняття дитяча рекреація;

2) дослідити рекреаційні потреби дитячої категорії;

3) визначити можливості суб’єктів певної рекреаційної сфери забезпечити здійснення рекреаційних послуг.

Дослідивши ці питання та визначивши проблеми розвитку рекреаційної сфери, доцільно розробити рекреаційну програму, використавши принципи та методи рекреаційного проектування.

РОЗДІЛ 1.

РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ДИТЯЧОЇ КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ.

1.1. Дитяча рекреація як здоровий спосіб життя.

          В умовах сучасного розвитку і вимог ринкової економіки виховання здорового підростаючого покоління - найперша і найголовніша задача суспільства і держави. Спадковість, неправильний спосіб життя, сучасна екологія і недостатній рівень медицини, усі ці чинники призводять до того, що дитина, виростаючи, не має змоги повноцінно розкрити свої здібності і досягти необхідного рівня працездатності. А, отже, як наслідок випадає із системи створення суспільного продукту. Відповідь на питання, як зберегти і правильно виховати майбутнє покоління дає рекреація.

Рекреація - процес відновлення сил людини у вільний від головних обов'язків час, відпочинок поза межами місця проживання. Враховуючи особливості дитячої категорії відпочиваючих ми можемо дати визначення стосовно дитячої рекреації.

Дитяча рекреація - це процес відновлення сил дитини у вільний від навчальних обов'язків час або набуття нових, необхідних для подальшого життя звичок за рахунок творчого підходу, відпочинок або оздоровлення поза межами місця проживання.

На жаль, відсутність нормативно-державного регулювання у сфері рекреації не дає можливості чітко визначити межі її діяльності, які є доволі розмитими. Але завдяки розмежуванню її складових говорить про те, що сутність дитячої рекреації полягає у взаємодії її основних структурних елементів - сфери охорони здоров'я, організації вільного часу дітей, області фізкультури та спорту і естетичного та духовного розвитку дитини.

Таким чином, дитяча рекреація здійснюється за рахунок взаємодії її структурних елементів та врахування специфічних особливостей дитячої категорії відпочиваючих, що потребує дослідження специфічних особливостей даної категорії. Отже, щоб розглядати дитячу рекреацію відповідно рекреаційній сфері, спочатку ми повинні визначити які існують потреби у дитячій категорії населення, переходячи на рекреаційні потреби.

Дослідження вільного часу як соціокультурного та педагогічного феномена визначає необхідність розглянути просування особистості дитини у сфері його організації як виду діяльності. Проблему дитячого дозвілля легше зрозуміти „ззовні”, тобто з позиції всього того, що робиться й може бути зроблено дозвіллєвою діяльністю. Але потрібний підхід „зсередини”, вихід на внутрішній світ самоцінної особистості, на проблему розвитку в учнів соціально-ціннісних інтересів, потреб, мотивів.

1.2. Рекреаційні потреби дитячої категорії населення.

На різних етапах свого розвитку дитина має певні, властиві саме для цього етапу потреби. Обсяг цих потреб збільшується відповідно до того, як дорослішає дитина. Задоволення потреб завжди передбачає певні зусилля.
Отже, визначемо потреби дитини на різних етапах розвитку.

Спочатку розглянемо модель комплексної оцінки потреб дитини, яку запропонували Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти та праці уряду Великої Британії (рис 2).

Рис.2. Модель комплексної оцінки потреб дитини.

Отже, Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти та праці уряду Великої Британії дійшли до висновку, що модель оцінки розроблялася з розумінням того, що увага фахівців сфери охорони дитинства має зосереджуватися на усвідомленні потреб дитини та сприятливих умов для її виховання і розвитку. Вона базується на трьох основних компонентах:

- потреби дитини для розвитку;

- батьківський потенціал (здатність батьків піклуватися про дитину, виховувати і розвивати її, задовольняти потреби);

- фактори сім’ї та середовища.

Лише у разі повного врахування потреб дитини, високого батьківського потенціалу, сприятливого впливу сім’ї і умов довкілля дитина захищена й забезпечена усім необхідним для повноцінного розвитку. Виходячи з цього, розвиток дитини на перших роках життя повністю залежить від батьків та оточуючого дитину середовища, на основі чого і формуються певні потреби дитини.

Якщо розглядати потреби дитини на кожному етапі розвитку до 18 років, то можна зазначити, що з кожним окремим етапом життя дитини потреби стають більшими.

Від 0 до 1 року – їжа, одяг, фізичний контакт із батьками, любов, турбота, увага, прихильність, безпека, прогулянки.

Від 1 до 3 років – їжа, одяг, фізичний контакт із батьками, любов, турбота, увага, прихильність, безпека, ходіння, говоріння, спілкування з людьми та природою, прогулянки.

Від 4 до 6 років – їжа, одяг, фізичний контакт із батьками, любов, турбота, увага, прихильність, безпека, ходіння, говоріння, спілкування з людьми та природою, прогулянки, слухання казок, отримання відповідей на чисельні запитання, позитивне ставлення до себе.

Від 6 до 12 років – їжа, одяг, фізичний контакт із батьками, любов, турбота, увага, прихильність, безпека, ходіння, говоріння, спілкування з людьми та природою, прогулянки, отримання відповідей на чисельні запитання, позитивне ставлення до себе, навчання, спілкування з друзями, формування стосунків з іншими, життєві навички, в тому числі самообслуговування, певна ступінь свободи, участь у прийнятті важливих рішень у сім’ї, відвідування концертів, театрів, кіно, наявність кишенькових грошей.

Від 12 до 18 років - їжа, одяг, фізичний контакт із батьками, любов, турбота, увага, прихильність, безпека, ходіння, говоріння, спілкування з людьми та природою, прогулянки, отримання відповідей на чисельні запитання, позитивне ставлення до себе, навчання, спілкування з друзями, формування стосунків з іншими, життєві навички, в тому числі самообслуговування, певна ступінь свободи, участь у прийнятті важливих рішень у сім’ї, відвідування концертів, театрів, кіно, наявність кишенькових грошей, можливість висловити свою думку, професійні навички, розуміння загальнолюдських цінностей.

Отже, потреби дитини формуються від її народження і впродовж зростання в результаті взаємодії із зовнішнім середовищем і психічного розвитку, збільшуючи свій обсяг та зміст задоволення.

Всі ці потреби можна виділити у наступні сфери: Фізична сфера, Екологічна сфера , Професійна сфера, Інтелектуальна сфера, Духовна сфера, Соціальна сфера, Психологічна сфера, Емоційна сфера, Рекреаційна сфера.

Так як в даній роботі досліджується рекреаційна сфера, то потрібно зазначити, що рекреаційна сфера на сьогодні організаційно і фінансово утримується в межах діяльності таких сфер, як: охорона навколишнього природного середовища, а саме: збереження природно-заповідного фонду; духовний та фізичний розвиток: фізична культура і спорт, культура та мистецтво; охорона здоров’я: санаторно-курортні заклади, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу, культурно-дозвіллєву, санаторно-курортну та природоохоронну діяльності (рис 1).

          Рис.1.Сучасна структура рекреаційної сфери України.

Аналізуючи сучасну структуру, можна зазначити, що рекреаційні потреби дитини як і потреби людини взагалі входять в межі цих чотирьох сфер та поділяються на 5 великих груп:

-                     потреби у фізично-оздоровчій діяльності (у занятті спортом,у походів до басейну, у рухливих іграх та ін.);

-                     потреби у культурно-дозвільній діяльності ( заняття танцями, мистецтвом, вокалом та ін.);

-                     потреби у лікуванні та профілактиці захворювань (відпочинок у дитячих таборах, санаторіях, профілакторіях та ін.)

-                     потреби в охороні навколишнього середовища, де дитина проводить значну кількість часу ( охорона парків від забруднення території та повітря);

-                     потреби в краєзнавчо-туристській діяльності (пізнання довкілля, самореалізація («я сам»), самовираження (відкриваючи світ,діти фантазують, формуючи свій «внутрішній світ», що є для них джерелом повноцінного життя), рух тощо).

          Кожна сфера потреб має свою галузь діяльності, свої суб’єкти діяльності, а також органи державного регулювання. Тому потрібно кожну сферу розглядати як ринок рекреаційних послуг для дітей.

РОЗДІЛ 2.

РИНОК РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОЛУГ ДЛЯ ДІТЕЙ.

          2.1. Визначення, функції та особливості ринку рекреаційних послуг.

Ринок рекреаційних послуг (РРП) - середовище, де здійснюється розподіл і реалізація рекреаційних послуг і якому притаманні такі функції:
          - надання рекреаційних послуг і здійснення контролю за їх асортиментом, якістю і обсягом;

-                     встановлення суспільної корисності послуг, визначення їх реальної вартості в умовах конкуренції.

РРП має ряд особливостей формування та розвитку, які обумовлені специфікою товару даного ринку (процес надання та споживання рекреаційних послуг співпадає в часі, йому передує пред’явлений попит, неможливість нагромадження, збереження та транспортування): широка варіація цін та рентабельності однорідних видів послуг; диференціація суспільно необхідних витрат через різні умови розміщення та цінність використовуваних рекреаційних ресурсів; визначальна роль попиту в формуванні РРП; сезонні коливання в роботі більшості рекреаційних установ.

Виходячи з визначення поняття РРП, можна визначити поняття РРП для дитячої категорії населення. Отже, РРП для дитячої категорії населення –це сфера задоволення потреб дітей у послугах, пов’язаних з відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням.

Задоволення потреб дитини здійснюється на РРП відповідно до кожної сфери рекреакції: фізичної рекреації, відтворювального лікування, творчої рекреації та рекреаційної діяльності. Кожна з цих сфер має свої регулюючі органи влади, відповідні закони та вимоги, тому потрібно кожну сферу розгланути окремо.

2.2. Сфера фізичної рекреації у формуванні дитячого дозвілля.

          Фізична рекреація (далі ФР)- це будь-які форми рухової активності, спрямовані на відновлення сил, витрачених у процесі праці. Це самостійне явище в сфері відпочинку, тому що формування покоління фізично здорових людей є важливим державним завданням.