Перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2011 в 02:54, курсовая работа

Описание работы

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………… ..3
Глава 1. Туристична індустрія як вид економічної діяльності і складова економіки України…………………………………………………………………4
Поняття туризму……………………………………………………………...4
Історія туризму в Україні………………………………………………….....5
Державне управління та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні……………………………………………………………………......11

Глава 2. Аналіз розвитку туризму в Україні……………………………………16
2.1. Види і форми туризму в Україні…………………………………………..16
2.2. Сучасний стан туристичного бізнесу України…………………………...24
2.3. Ефективність туристичного бізнесу в Україні. ………………………….26
Глава 3. Перспективи розвитку туристичного бізнесу в України…………….31
3.1. Основні напрями розширення туристичної мережі в Україні………….31
3.2. Перспективи і напрями підвищення системи туристичного сервісу…..36
Висновки…………………………………………………………………………...45
Список використаної літератури………………………………………………...46
Додатки……………………………………………………………………….…48-52

Работа содержит 1 файл

Курсова.docx

— 101.96 Кб (Скачать)

Глава 3. Перспективи розвитку туристичного бізнесу в України. 
 

3.1 Основні напрями розширення туристичної мережі в Україні. 
 

     Основною  метою є створення конкурентоспроможного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.

     Основними завданнями Державної програми розвитку туризму є:

  • забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показниках;
  • підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;
  • збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у державному бюджеті;
  • підвищення іміджу держави на міжнародному рівні.

     Національною  туристичною політикою визначаються такі напрями розвитку туризму:

  • удосконалення системи управління галуззю;
  • удосконалення нормативно-правової бази туристичної діяльності;
  • зміцнення матеріальної бази туризму;
  • розширення міжнародної співпраці у туристичній галузі;
  • підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;
  • поліпшення транспортного обслуговування;
  • підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об'єктів культурної спадщини;
  • поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення;
  • провадження ефективної інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму;
  • поліпшення кадрового забезпечення.

     На  сучасному етапі розвиток системи  управління туристичною галуззю  повинен охоплювати такі питання, як удосконалення структури управління, реалізація державної політики у  цій галузі шляхом координації діяльності центральних і місцевих органів  виконавчої влади та суб'єктів підприємництва. Важливе значення має вдосконалення державної статистики з питань туризму з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду інших країн.

     Транспортна інфраструктура є однією з основних складових частин функціонування туристичної  сфери. Взаємодія транспортної та туристичної  галузей допоможе кожній з них  у короткі терміни вирішити більшість  питань, пов'язаних з розбудовою туристичної  інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій.

     Подальший розвиток конкурентоспроможного транспортного обслуговування туристичної галузі є надзвичайно важливим для досягнення наміченого збільшення обсягів надання туристичних послуг.

     Туризм  як вид економічної діяльності та важливий соціальний інститут має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів та культурної спадщини. Тому важливим його напрямом є ефективне і раціональне використання природних ресурсів та об'єктів культурної спадщини з одночасним їх збереженням і відновленням, профілактика та мінімізація негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє природне середовище. Крім того, необхідно здійснити заходи щодо визначення рекреаційного потенціалу всіх регіонів країни та визначення особливостей рекреаційних регіонів з метою створення колоритного національного туристичного продукту.

     Одним з найважливіших напрямів державної  політики у туристичній галузі є  підвищення ефективності інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення позитивного образу України як туристичної держави та активізація просування національного туристичного продукту як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку туристичних послуг завдяки організаційній та фінансовій підтримці підприємств та організацій туристичної галузі з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади.

     Становлення і розвиток інноваційної діяльності та наукове забезпечення туризму  сприятиме створенню нових оригінальних туристичних продуктів, комплексному використанню та збереженню навколишнього  природного середовища та культурної спадщини, патріотичному вихованню, пропаганді здорового способу життя, зміцненню міжнародного авторитету України як туристичної держави.

     Розвиток  туристичної сфери, що забезпечує створення  нових робочих місць, особливо у  регіонах з низькою зайнятістю населення, зумовлює необхідність удосконалення  системи підготовки кадрів для туризму, щорічного збільшення обсягу підготовки висококваліфікованих спеціалістів відповідно до реальних потреб, розроблення та впровадження сучасних освітніх технологій.

     Також як складовою сучасного стану  національної туристичної політики України став Указ Президента України "Про деякі заходи щодо розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфер України".

     Цим документом передбачається створення  сприятливих умов для розвитку туристичної  та курортно-рекреаційної сфер, збільшення обсягів надання туристичних  послуг.

     Заходи національної програми з розвитку туризму на основі державної програми з розвитку туризму на 2010 р. реалізуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб'єктів підприємництва усіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством.

     Фінансове забезпечення заходів щодо державної підтримки виконання Програми здійснюється в межах видатків Держтурадміністрації, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.

     Виконання Державної програми розвитку туризму дасть змогу відновити і зміцнити існуючу матеріально-технічну базу туризму, створити якісний національний туристичний продукт, здатний максимально задовольнити потреби населення, забезпечити комплексний розвиток регіонів України, створити передумови для залучення іноземних інвестицій, сприяти ефективному туристичному обміну та зміцненню іміджу України на міжнародній арені, підвищити якість науково-методичного та кадрового забезпечення туристичної галузі, а також забезпечить створення високоприбуткової галузі економіки, яка задовольнить потреби внутрішнього та іноземного туризму, з урахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу України.

     За  період виконання Програми загальна сума надходжень до державного бюджету за рахунок сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, інших податкових зобов'язань орієнтовно становитиме 22,8 млрд. гривень.

     Координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням Програми, здійснює Держтурадміністрація, яка щороку подає Кабінетові Міністрів України звіт про стан її виконання.

     З метою підвищення ефективності туристської галузі України, поліпшення просування національного туристського продукту на світовому ринку, проведення широкомасштабної та комплексної реклами туристського потенціалу, залучення туристів до країни, підвищення іміджу й авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, інтеграції нашої країни в європейську спільноту, розвитку національної економіки та культури, ефективного використання туристських ресурсів, розбудови інфраструктури, залучення до світового інформаційного простору, визначення передового досвіду організації туристської діяльності розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва.

     Серед них:

     — удосконалення договірно-правової бази зовнішніх відносин, укладання угод міжурядового та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму. Перевага віддається встановленню договірних відносин з країнами, що є перспективними туристськими ринками для України, вивченню та впровадженню практики створення нормативно-правової бази туризму, організаційних засад функціонування високорентабельної туристської індустрії країн розвиненого туризму, прогресивного досвіду державного регулювання та стимулювання галузі;

     — активізація співпраці в складі численних спільних міжурядових  комісій з питань економічного та науково-технічного співробітництва, особливо з країнами, з якими створено правову базу співробітництва, формування в їх складі робочих груп з туризму з метою аналізу" та вирішення поточних проблем двостороннього співробітництва, визначення шляхів збільшення обсягів туристських обмінів;

     — вироблення дійового механізму взаємодії  з міністерствами, відомствами, іншими органами виконавчої влади України, насамперед з Міністерством закордонних справ і Департаментом зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Мінекономіки, а також обласними та міськими державними адміністраціями щодо оптимізації спільної діяльності з розвитку міжнародного співробітництва України в галузі туризму;

     — розвиток інституційного співробітництва, використання організаційно-фінансових механізмів міжнародних і регіональних органів, поглиблення безпосереднього партнерства між туристськими підприємствами та організаціями, насамперед у межах членства України у ВТО та в складі її керівного органу — Виконавчої ради ВТО, Ради по туризму держав СНД, Організації Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС), Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ), участь у діяльності світових і міжнародних структур усіх рівнів: Організації Об'єднаних Націй (ООН), Ради Європи, Європейського Союзу (ЄС) тощо;

     — розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні тощо.  

3.2. Перспективи і напрямки підвищення системи туристичного сервісу. 
 

     Ситуація, що склалася в туристичній сфері  останнім часом, вимагає активного пошуку засобів подолання кризових явищ та інтенсифікації виробництва туристичного продукту, із забезпеченням необхідної його якості.

     Проблеми, які можна спостерігати сьогодні в галузі туризму України, є наслідком  того економічного минулого, яке залишилося нашій державі після розпаду СРСР. Тому ці явища є досить глибинними, а їх розв’язання потребує комплексного та продуманого підходу. Зрозуміло, що цим на державному рівні займаються спеціально створені урядові та неурядові організації. На мою ж думку, слід наголосити на тих факторах, які призводять до тієї ситуації, що спостерігається на ринку туризму. Саме намагаючись їх змінити, і можна досягти якщо не абсолютного, то хоча б поступового часткового покращення стану туристичної галузі України.

     Фактори, що спричиняють розвиток іноземного туризму, не адекватний природо-ресурсному, історико-архітектурному та рекреаційному  потенціалові України, знаходяться  як у суто внутрішній, галузевій, так  і в зовнішній (переважно загальноекономічній) площинах.

     Основними з галузевих факторів є:

     - недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Слід пам’ятати, що виробнича база галузі формувалася, в основному, за радянських часів з орієнтацією переважно на невибагливого туриста, тому серед об’єктів інфраструктури переважають великі (порівняно з аналогічними закордонними) комплекси, із значною концентрацією місць та низьким рівнем комфортності. Потрібно також відзначити, що в Україні лише близько 10% готелів відповідають міжнародним стандартам, серед них станом на 2000 рік не було жодного п’ятизіркового, і тільки шість малиь чотири зірки. Зараз ситуація починає поступово змінюватися, все ж виник перший п’ятизікровий готель в Україні. Але до стабілізації ситуації ще далеко. На щастя, усвідомлення цього як важливої проблеми галузі вже існує у державі. До 2010 року лише у Києві має з’явитися п’ять п’ятизіркових готелів, 12—15 — чотиризіркових, а також 40—50 — тризіркових, що, за ідеєю, мало б сприяти притоку туристів у столицю. Про стан українських шляхів говорити взагалі не доводиться. Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури у мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вона має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності (з 13 тис. км автомобільних шляхів державного значення понад 9 тис. км є магістралями, зв’язаними з МТК). У з потужним туристичним потенціалом нашої країни, цей факт може стати важливим фактором розвитку вітчизняної економіки.

Информация о работе Перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні