Оригінальні готелі та засоби розміщення У Карпатському регіоні

Оригінальні готелі та засоби розміщення У Карпатському регіоні

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП ………………………………………………………………………. 3

 

Розділ 1. Загальнотеоретичні засади понять «готель», «готельні 

послуги» та «гостинність» ……………………………………….. 5

1. Готель: види та класифікація ………………………………….. 5
2. Розвиток готельної справи та готельних послуг у світі ……… 16

 

Розділ 2. Аналіз готелів та засобів розміщення у  Карпатському регіоні … 18

 

Розділ 3. Перспективи  розвитку готельної справи ………………………… 30

 

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 35

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….. 37

 

ВСТУП

 

 

Індустрія туризму  займає важливе місце в економіці  більшості країн. Індустрія туризму  входить у число трьох найбільших експортних галузей, уступаючи лише нафтовидобувній і автомобілебудівній галузям промисловості.

На даний час  кожна п'ятнадцята людина на планеті  працює в сфері готельного і туристського бізнесу. Витрати населення на туристські послуги в ряді країн займають третє місце після витрат на харчування і житло.

В економіці  сучасної України туризм також займає важливе місце. Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі.

У світовій практиці поняття «індустрія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті задоволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфраструктурі займають підприємства готельного господарства тому, що сприяють задоволенню такої важливої потреби туристів як проживання.

В Україні планується проведення Євро-2012. Також, наша країна планує поборотися за право проведення зимової Олімпіади у Карпатському регіоні у 2022 р. Це, відповідно, створює потребу в готельних послугах різних категорій. При цьому, теперішня завантаженість готелів досить низька, а при формуванні готельного фонду, що буде відповідати міжнародним стандартам – конкуренція зросте.

Один із ефективних елементів конкурентної боротьби є створення оригінального готелю, який би запам’ятався. Кожна країна старається побудувати оригінальний готель, зробити його у чомусь унікальним.

Тому є актуальним вивчення оригінальних готелів та засобів розміщення у Карпатському регіоні.

Метою даної  роботи є вивчення загальнотеоретичного матеріалу по питанню готелів  та послуг готелів, аналіз та ознайомлення з оригінальними готелями та засобами розміщення у Карпатському регіоні та вивчення перспектив розвитку готельної справи.

Предметом і  об’єктом даної наукової роботи є оригінальні готелі та засоби розміщення у Карпатському регіоні.

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОНЯТЬ «ГОТЕЛЬ», «ГОТЕЛЬНІ ПОСЛУГИ» ТА «ГОСТИННІСТЬ»

1.1. Готель: суть, види та класифікація

 

 

Готель - це будинок з умебльованими кімнатами для короткочасного проживання.

Гостинність - це турбота, виявлена по відношенню до гостя, і здатність почувати потреби клієнтів - невловимі, але настільки очевидні риси в поведінці службовців; це саме той елемент, що зробить: спогади клієнтів приємнішими, а враження запам'ятовувати муть ся на довше. Людина, яка переступила поріг готелю, без відчуття, що про неї піклуються, скоріше є споживачем, ніж гостем, прохачем, ніж постійним покупцем, неживим предметом, ніж людиною.

Продуктом підприємств  індустрії гостинності є комплекс фізичних, соціальних і емоційних  компонентів. Готельна послуга значно ширша, ніж просто проживання. Сюди потрібно включити фізичну атмосферу, чистоту і відчуття компетентності турботи з боку обслуговуючого персоналу. Сучасний готель має бути святилищем спокою, домом удалині від дому.

У світовій практиці готельний фонд групують за різними  ознаками. Засновниками наукового підходу до класифікації готелів стали доктор В.Хунцикер (засновник науково-дослідного центру з вивчення туризму у м. Берні) і доктор К.Крапф (засновник науково-дослідного центру з туризму у м. Сенгален). Основними класифікаційними ознаками, що впливають на тип готелю, були визначені такі:

1) тривалість  перебування;

2) мета перебування;

3) місце розташування;

4) вид транспорту, який використовується туристом;

5) кількість  обслуговуваних туристів;

6) клас готелю;

7) місткість  готелю;

8) режим експлуатації (сезон, рік);

9) форма власності.

Згідно з цими факторами автори виділяють такі види готелів:

1. За тривалістю  перебування: сімейні; для тимчасового проживання.

2. Залежно від  мети перебування: курортні; курортно-лікувальні; бальнеологічні; спортивні; для ділових людей; спеціальні представницькі.

3. Залежно від  місця розташування: міські; гірські;  сільські.

4. Залежно від  виду транспорту: пристанційні; пристановища; мотелі; ротелі; флайтелі.

5. Залежно від  кількості обслуговуваних туристів: для групових туристів; для індивідуальних туристів.

6. Залежно від  класу готелю: люкс; перша категорія;  друга категорія; третя категорія.

7. Залежно від  місткості готелю: невеликі (малі); середні; великі.

8. Залежно від  режиму експлуатації: цілорічні;  двосезонні (які працюють влітку і взимку); односезонні (літні або зимові).

9. Залежно від  форми власності: приватні; акціонерні  товариства.

З розвитком  туризму з'являються нові види готельних  підприємств, а тому запропонована  вищеназваними авторами класифікація готелів (1984 р.) потребує деяких змін і доповнень. Слід зазначити ще одну групу готелів, що містить широку типологію туристичних об'єктів розміщення - це так звані туристичні готелі. До них належать:

1. Туристичний  готель - основне підприємство прийому  і обслуговування туристів, які подорожують з пізнавальною метою.

2. Мотель-кемпінг  для обслуговування автотуристів, зі змішаними принципами експлуатації, що містять елементи як мотельного, так і кемпінгового характеру,  можуть бути як транзитними,  так і діловими.

3. Мінімотель - для  обслуговування автомототуристів, місткість 50-100 місць.

4. Туристична  база - основне туристичне підприємство  для пішохідних форм туризму  і відпочинку (місткістю 250-100 місць).

5. Туристичний  пансіонат - підприємство цілорічного  функціонування для спортивно-оздоровчих форм туризму і відпочинку.

6. Кемпінг для  обслуговування автотуристів, сезонної  експлуатації.

7. Туристичний  притулок - об'єкт для короткочасного  перебування туристів на маршрутах.

8. Обладнана  стоянка для ночівлі й відпочинку автотуристів.

9. Приміський  туристично-оздоровчий комплекс  у зоні великих міст.

10. Пункт обслуговування  самодіяльних туристів у районах  масових туристичних потоків.

11. Пункт стоянки  туристичного потягу з повним  упорядкуванням.

Відповідно до чинного законодавства України, слід розширити різновид готелів залежно від форм власності. До цієї групи слід додатково віднести підприємства державної форми власності (загальнодержавні), спільні підприємства, колективні, сімейні, індивідуальні.

Засобами розміщення туристів є будь-які об'єкти, що надають туристам епізодично або регулярно місце для ночівлі (звичайно в приміщенні). Як додаткові умови приймаються: а) загальна кількість місць ночівлі перевищує деякий мінімум, б) об'єкт розміщення має керівництво, в) керування об'єктом будується на комерційній основі.

Відповідно до рекомендацій ВТО всі засоби розміщення можна представити двома категоріями - колективними й індивідуальними (табл. 1.1).

З основних ознак  готелів слід зазначити насамперед наявність номерів. Залежно від особливостей керування готелі можуть бути відокремленими підприємствами або утворювати готельні ланцюги. Прикладами розвинутих готельних ланцюгів є готелі Аккор (Франція), Холідей Інн (США), Форте (Великобританія), Шератон (США). Готелю надають перелік обов'язкових послуг: прибирання номера, щоденне заправлення постелі й прибирання санітарного вузла, а також велику номенклатуру додаткових послуг.

Сьогодні світова  мережа готелів може задовольнити будь-який смак.

Таблиця 1.1

Стандартна  класифікація засобів розміщення туристів *

 

Категорії	Розряди	Групи
1. Колективні  засоби розміщення туристів	1.1. Готелі та  аналогічні засоби розміщення  туристів	1.1.1. Готелі 1.1.2. Аналогічні  заклади
	1 2. Спеціалізовані  заклади	1.2.1. Оздоровчі  заклади 1.2.2. Табори праці та відпочинку 1.2.3. Суспільні  засоби транспорту 1.2.4. Конгрес-центри
	1.3. Інші колективні  заклади	1.3.1. Помешкання, що призначені для відпочинку 1.3.2. Майданчики  для кемпінгу 1.3.3. Інші колективні  заклади
2.Індивідуальні  засоби розміщення туристів	2.1.Індивідуальні  засоби розміщення	2.1.1.Власні помешкання 2.1.2.Кімнати у сімейних будинках, що орендуються 2.1.3. Помешкання, що орендуються у приватних  осіб або агентств 2.1.4. Розміщення, що надається безкоштовно родичам  або знайомим 2.1.5. Інші розміщення на індивідуальній основі

* Рекомендації  з статистики туризму / ООН.  Всесвітня туристична організація. -Нью-Йорк, 1994.

 

При класифікації готелів у різних країнах використовуються різні системи, яких на сьогоднішній день існує більш тридцяти. Введенню єдиної класифікації готелів у світі перешкоджає ряд факторів, пов'язаних з культурно-історичним розвитком держав, що здійснюють туристичну діяльність, їх національними особливостями, розбіжностями у критеріях оцінки якості обслуговування й ін. Найпоширенішими класифікаціями є:

- система зірок,  яка застосовується у Франції,  в Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї,  Росії, Україні та ряді інших  країн, що беруть участь у  міжнародному туристичному обміні;

- система літер,  яка використовується у Греції;

- система "корон", яка є характерною для Великобританії;

- система розрядів  й ін.

Найчастіше зустрічається  французька національна класифікація готелів, відповідно до якої всі готелі залежно від комфортабельності  поділяються на категорії, що позначаються умовно зірками. Готелі Австрії оцінюються за п'ятизірковою системою, але в сільській місцевості нерідко зустрічаються так звані "позакатегорійні готелі" – невеликі одно- дво-, триповерхові будинки, що найчастіше обслуговуються фермерською родиною.

Австрійські готелі три-п'ятизіркової категорії, на перший погляд, мало відрізняються один від іншого. Більшість готелів цього класу мають у своєму розпорядженні басейн, сауну, ресторани, буфети й солярії. Подібність збільшується розповсюдженим в Австрії "романтичним стилем'', у якому витримані інтер'єри багатьох готелів. У ньому присутні старі предмети побуту, що гармонійно поєднуються, із сучасною технікою.

Іноді устаткування в тризірковому готелі може виявитися  кращим (завдяки, наприклад, басейну) за чотиризірковий. У цілому ж готелі двох вищих категорій виправдовують свою зірковість завдяки більш просторим номерам і великому набору наданих послуг.

П'ятизіркові готелі відрізняються  від чотиризіркових додатковими "дрібницями" і більш високим рівнем обслуговування.

При класифікації готелів  у Єгипті також використовуються зірки, але треба враховувати, що у порівнянні з європейською системою вони завищені приблизно на 1/2 зірки.

У Китаї розповсюджена  п'ятизіркова система, хоч, крім неї, у  країні існує й своя специфічна шкала, відповідно якої до найпримітивніших баз прийому відносяться "гостьові будинки" (zhaodaisuo). Ці заїзди, чи хостели, можуть бути порівняні зі студентськими гуртожитками.

Більш комфортабельними вважаються "будинки для гостей" (bin-guan). Власне кажучи, це – готелі дво-, тризіркового рівня.

До найпрестижніших засобів  розміщення, що відповідають вимогам, які пред'являються до готелів  три-, чотиризіркової категорії, можна  віднести туристичні готелі, а до готелів  чотири-, п'ятизіркової категорії - "винні будинки" (jindian). При цьому китайські стандарти анітрохи не поступаються європейським.

У Греції користується популярністю "літерна" система класифікації, хоч на фасадах готелів можна  побачити звичні зірки.