Міжнародна класифікація засобів розміщення

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2012 в 02:10, реферат

Описание работы

У залежності від розмірів та видів житлових і службових приміщень, обладнання підприємства, рівня комфортності номерів і громадських приміщень, що надаються послуг та інших факторів виробляється класифікація готелів за розрядами, категоріями і т.п.. Мета класифікації - визначити відповідність конкретного готелю, а також номерів встановленим критеріями або прийнятим стандартам на обслуговуванні.

Содержание

Вступ ………………………………………………………………………… 3с.
1. Світові системи класифікації засобів розміщення ..………………….... 4с.
2. Основні критерії класифікації готелів ………………………………….. 8с.
3. Готельні ланцюги ………………………………………………………... 10с.
Висновки ……………………………………………………………...…….. 16с.
Список використаної літератури ……

Работа содержит 1 файл

Готельна індустрія.doc

— 149.50 Кб (Скачать)

    Серед спеціалістів готельного бізнесу найчастіше розглядаються п’ять місце розташувань  готелів:

    • центр міста;
    • аеропорт;
    • передмістя;
    • курорт;
    • шосе.

2) За  тривалістю роботи готелю:

    • працюють цілорічно;
    • працюють два сезону;
    • одно сезонні.

3) За  забезпеченням харчування:

    • повний пансіон (розміщення + 3-разове харчування);
    • напівпансіон;
    • лише сніданок.

4) За  тривалістю перебування:

    • для довготривалого перебування;
    • для короткочасного перебування;

5) За  рівнем цін: 

    • бюджетні (25-35 дол. США);
    • економічні (35-55 дол. США);
    • середні (55-95 дол. США);
    • апартаментні (65-125 дол. США);
    • першокласні (95-195 дол. США);
    • фешенебельні (125-425 дол. США).

6) Рівень  комфорту:

    Рівень комфорту – це комплексний критерій, складовими якого є:

    1. стан номерного фонду (площа номеру, кількість одно-, дво-, багатомісних номерів, наявність комунальних зручностей);
    2. стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення;
    3. наявність і стан підприємств харчування: ресторанів, кафе, барів;
    4. стан будівлі, під’їзних шляхів, облаштування прилеглої території;
    5. інформаційне забезпечення і технічне оснащення, в тому числі наявність телефонного, супутникового зв’язку, телевізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів;
    6. забезпечення можливості надання ряду додаткових послуг.
    7. Місткість номерного фонду:

    Місткість номерного фонду – це кількість  місць (номерів), яка може бути запропоновані  клієнтам одночасно.

    Класифікація  за місткістю:

    • малі – місткістю до 150 місць (не більш 100 номерів);
    • середні – 150-400 місць (до 300 номерів);
    • великі – більше 400 місць (більше 300 номерів).

      

3. Готельні  ланцюги. 

    Існує багато точок зору стосовно того, що послужило причиною успіху ланцюгів. Проте явними причинами є сталість якості продукту, ідентичність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

    Кожний  тип готелю, що входить у готельний  ланцюг, має свою марку. Перевагою  компаній, що суворо дотримуються своїх  фірмових найменувань, є те, що користувачі послуг одного готельного ланцюга досить чітко уявляють якість обслуговування і розміщення на підприємстві, що належить до цього ланцюга, незалежно від його місця розташування. Це дає можливість задовго до відкриття нового готелю проводити його рекламу і бронювання, будучи впевненими, що постійні клієнти нададуть перевагу новому готелю відомої марки випадковому вибору, зробленому під час поїздки. Практика свідчить, що готельний ланцюг ще задовго до відкриття готелю починає проводити бронювання місць. З цього часу назва готелю й усі його реквізити включаються в національний перелік готелів, а також у всілякі спеціальні довідники.

    Вже майже ЗО років журнал Ноtеls публікує готельні рейтинги. У 1971 р. було покладено  початок цій традиції. Тоді список включав 100 найбільших ланцюгів, у 2000 р. він збільшився втричі. У 1970 і 1991 рр. рейтинг (за кількістю контрольованих номерів) очолювала американська компанія Ноііdау Іnns Іnс. Якщо в 1970 р. до неї входило 1293 готелі на 182,5 тис. номерів, то в 1991 р. — вже 1645 готелів на 325,1 тис. номерів. У 1995 р., незважаючи на значний ріст, компанія перемістилася на друге місце, поступившись лідерством Ноsріtаlіtу Frаnсhіsе Sіstеm (НFS).

    Рейтинг 1999 р. очолювали Сеndаnt Соrр. на 542,6 тис. номерів і Ваss Ноtеls на 471,7 тис. номерів. Процес централізації управління в готельному бізнесі в 90-х роках ставав більш інтенсивним.

    Зі 100 головних готельних ланцюгів 1970 р. нині зберегли свої позиції лише 11. Насамперед слід зазначити безпрецедентну перемогу Маrrіоtt Іnt. Ще в 1970 р. корпорація включала 21 готель на 7,6 тис. номерів, а у 1999 р. вона зайняла третє місце, маючи 1880 готелів на 355 тис. номерів. Крім Маrrіоtt Іпt., із тих часів збереглися Ніltоn Ноtеls, Веst Wеstеrn Іnt., Ніltоn Іnt., Нуаtt Ноtеls, Fоrtе Ноtеls Grоuр і ще ряд невеликих готельних ланцюгів. Усі інші або поглинули корпорації, що процвітали, або позбулися положення лідерів. У 1994 р. корпорація ІТТ Shеrаtоп купила престижний ланцюг Сіgа, а у 1998 р. сама виявилася поглинутою Stаrwооd Ноtеіs. Тоді ж Маrrіоtt Іnt. придбала 49 % власності ще престижнішої корпорації Rіtz Саrltоn.

    У рейтингу 1970 р. 9-тe місце займав болгарський "Балкантурист", 20-тe — радянський "Інтурист", 24-тe — чехословацький Сеdоk, 36-тe — угорська Нungаrіа, 60-тe — польський Оrbіs. З усіх готельних ланцюгів соціалістичних країн зберігся лише Оrbіs. У 1970 р. на його частку припадало 3,4 тис. номерів, а в 1999 р. — 10,2 тис. номерів.

      Що  стосується нашої країни, то національних готельних ланцюгів в Україні  немає, а готелі об'єднані в асоціації. Проте світова практика і ситуація на вітчизняному ринку індустрії гостинності свідчать про те, що прийшов час відродити готельні ланцюги. При цьому вони мають об'єднувати готелі не тільки одного міста або регіону, а стати загальноукраїнськими або навіть міжнародними.

    Визначальною  тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х рр. залишалася централізація  управління. Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992—1996 рр. лідером рейтингу був Ноsріtаlіtу Frаnсhіsе Sуstеm (НFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Rаmаdа Іnns і Ноwагd Jоhnsоn. Але у 1997 р. настала черга НFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

    Наприкінці  століття явно набирав темпи процес централізації управління Сеndаnt Согр., що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970—1991 рр. Ноііdау Іппs збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 р. перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р. — вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. — 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис.

    Централізація управління в дрібних готельних  ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (соnsоrtіа). Тут лідером донедавна була Utеll Іntеrnаtіоnal, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 — 1998 рр. її змінила RЕZ Sоіutіопs Іnс. (1560 тис. номерів), а у 1999 р. — Реgаsus Sоlutіоns (1803 тис. номерів).

    Процес  укрупнення готельних ланцюгів ґрунтується  насамперед на розвитку системи франчайзинrу (нині приблизно 80 % готелів входять у ланцюги на правах франчайзинrу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Сеndаnt Согр., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзинrу. Ваss Ноtеіs & Rеsоrts (2-гe місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Маrrіоtt Іnt. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзин-гові угоди. А з 716 готелів Stагwооd Ноtеls (8-мe місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 р., 9 зміцнили своє становище в 1999 р.

    Якщо  порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки рейтингу у 1991 та у 1999 рр., то багатьох уже немає. Вийшли з гри торгові марки Ноlіdау Іnns (1-шe місце в 1991р.), НFS (2-гe місце), ІТТ Shегаtоn (7-мe місце), Рrоmus (12-тe місце), Іntеrсоntіnеntаl Ноtеls (16-тe місце), Rаmаdа Іntег (18-тe місце), Wеstіn Ноtеls (19-тe місце).

    Нинішні лідери Сеdаnt Согр., Ваss Ноtеls, Stагwооd Ноtеls у 1991 р. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівняно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: ТUІ Gгоuр (17-тe місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Міllennіum (23-тє місце) — 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Іntеrstаtе Ноtеls Согр. (24-тe місце) — 158 готелів на 29,4 тис. номерів.

    Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що oпepyють«y багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассоr, представлені у 66 країнах; ІТТ Shеrаtоп — у 61 країні; Ноііdау Іппs — у 55 країнах; Ніltоп Іnt., Іntег-Соntіnеntаl, Веst Wеstеrn Ноtеls — у 47 країнах. У лідерів 1999 р. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Ваss Ноtеls має готелі в 98 країнах, Веst Wеstеrn Іnt. — у 84 країнах, Ассоr — у 81 країні, Stагwооd Ноtеls — у 80 країнах, Сагlsоn Ноsріtаlіtу Wоrіdwіdе — у 57 країнах, Маггіоtt Іnt. — у 56 країнах, Ніltоn Іnt. — у 53 країнах, Fогtе Ноtеl Gгоuр — у 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіальне розширити свою діяльність.

      Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, — все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Ноtеls за 1999 р., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир — у Великій Британії, 14 — у Японії, 11 — у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6 — у Франції і Сінгапурі.

    Таким чином, готельні ланцюги мають в  управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від  усіх номерів, а на частку головних європейських країн — усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл. 1.3 наведено кількість готельних номерів у ланцюгах у різних країнах світу за 1999 р. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів.

    Крім  готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких — виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація "Ведучі готелі світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько ЗО років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихі-ші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.

    Питаннями координації функціонування готельних  ланцюгів.і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).

    Кількісний  ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.

    Як  свідчить практика, малі готелі у своїй  більшості — це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої власності. Наявність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів ринкових відносин. 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Міжнародна класифікація засобів розміщення