Місце готельно-ресторанних послуг в індустрії туризму

На сьогодні світове готельне господарство нараховує біля 350 тис. комфортабельних готелів більш ніж на 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останні 20 років щорічно збільшується у середньому на 3-4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Більш того, структура світового готельного господарства адекватно відбиває туристські потоки і за регіональним принципом: чим більше внутрішніх туристів і іноземних відвідувачів в тому чи іншому регіоні світу, тим більше засобів розміщення має цей регіон. Навіть незважаючи на те, що числові дані у різних джерелах не збігаються, наведені вище приблизні дані говорять самі про себе: грандіозність готельної індустрії,

 

 

стабільність її положення і  зростання у часі висувають дану індустрію на одне з передових місць сьогодні і у майбутньому.

 Враховуючи сучасні тенденції  у розвитку міжнародної торгівлі  і туризму, неважко припустити, в якому напрямку будуть розвиватися  міжнародні готельні корпорації.

Що стосується мене, автора цієї курсової роботи, то можу лише погодитися з думкою спеціалістів по поводу того, що “скільки у світі людей – стільки і смаків”, і кожний з них має своє право на існування. Тому у майбутньому будемо спостерігати розвиток як стандартних готельних ланцюгів, так і окремих спеціалізованих готелів. Хоча, здається, спеціалізація готелів буде більш ширшою і різноманітнішою, і тому частка їх на ринку готельних послуг значно збільшиться.

Адже існує ще стільки незадоволених  потреб клієнтів у різних видах тематичних готельних комплексів. Це можуть бути і готелі для молодят, і ностальгічні готелі, і готелі біля святих місць паломництва. Новизна послуг є результатом творчого пошуку і якійсь мірі комерційною цінністю. Однак необхідно пам’ятати, що впровадження нових послуг й практична реалізація нових ідей – завжди ризик, тому вони повинні бути хороше прораховані і продумані.

І хоча сьогодні спостерігається тенденція  будівництва вишуканих, неймовірно дорогих готелів, автор цієї роботи не вважає, що майбутнє саме за ними. Секрет гостинності криється все ж таки не в розкоші і пишності, а в чуйності і спроможності вгадати настрій і бажання клієнта. Скільки практика знає випадків, коли людина знаходить для себе спокій і комфортність зовсім не там, де намагається їх відшукати. Саме над цим, хотілося б, щоб працювали у сфері надання готельних послуг.

Уся суєта повсякденного життя, жорсткий світ бізнесу та інші неприємності й переживання звалюються на людину, викликаючи стреси, нервові напруженні й психічні розладдя, яких треба  позбавлятися як фізичних вад. Тому готель для людини, якого б типу він не був, повинен стати одним з тих небагатьох місць, де людина змогла б нейтралізувати свої негативні емоції, знайти внутрішній спокій і відчути себе щасливою. Для реалізації такого задуму потрібне повне переосмислення підходу до клієнтів (що і спостерігається вже у багатьох сучасних готелях). Ідеальним було б, щоб обслуговуючий персонал, який безпосередньо контактує з клієнтами, володів знаннями в галузі психології. У номері, наприклад, можна розташувати боксерську грушу (зрозуміло для чого) або надати можливість прямого виходу на лінію довіри, або розташувати у номері спеціальну літературу про можливості подолання стресів, або ввести у штат персоналу кваліфікованого психолога, який не нав’язано спілкувався би із клієнтами.

Якщо над цим ретельно працювати, можна знайти ще багато засобів, щоб  допомогти людині отримати душевний спокій і зрозуміти свою роль у  структурі соціальних систем. І хоча сьогодні так багато говорять про  бізнес і комерцію у готельному господарстві, найкраща подяка для власника готелю – це найліпші відгуки з вуст клієнта, його щира усмішка і вдячні очі, що не можна порівняти з ніякою чековою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        Перелік використаної літератури

 

1. Александрова А.Ю. Международный  туризм. – М.: Аспект Пресс, 2004. –  464 с. 

2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство.  Проблемы, перспективы, сертификация. – К.: Альтерпрес, 2003. – 208 с. 

3. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 382 с.

4. Веремеенко О. Новые тенденции  для старых кадров. // Гостиничный  и ресторанный бизнес. – 2002. №  1. – С.27-29.

5. Веремеенко О. Программа «Привилегированный  гость». // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. – С.32-33.

6. Годфри Х., Кеннет М. Стимулирование  международного туризма в ХХІ  веке. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 240 с. 

7. Данильчук В.Д. Мировой рынок  услуг турбизнеса. – Донецк: ДІІБ, 2000. – 146 с. 

8. Уокер Дж. Введение в гостеприимство. – М.: Юнити, 1999. – 463 с.

9. Дубинина Т.И., Яворская А.О.  Зарубежный опыт малых гостиниц. Методические материалы. Выпуск-3. – М.: Луч, 1997. – 77 с. 

10. Исмаев Д.К. Международное  гостиничное хозяйство по материалам  по материалам зарубежной публикации. Управление качеством услуг, управление доходами, маркетинг, работа с кадрами. Технологические требования по проектированию и оформлению гостиничных предприятий. – М.: Луч, 1998. – 180 с.

11. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А.  Менеджмент гостиниц и ресторанов. – Минск: Новое знание, 2004. – 215 с.

12. Квартальнов В.А. Иностранный  туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 312 с. 

13. Квартальнов В.А., Зорин И.В.  Менеджмент туризма. Туризм как  вид деятельности. Учебник. –  М.: Финансы и статистика, 2001. – 288 с.

14. Козлов Р. Грязи для князя  // Вояж и отдых. – 2000. - №  10. – С.116-120.

15. Критинко И.В. Гостинично-ресторанное  обслуживание. Конспект лекций для  учащихся лицейских классов. - М.: Турист, 2000. – 48 с. 

16. Лисяков Ю. Современные информационные технологии. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2005. № 1. – С.41-42.

17. Лукьянова Л., Дорошенко Т.  Европейский ремонт или интернациональный  стиль? // Гостиничный и ресторанный  бизнес. – 2000. № 1. – С.50-51.

18. Оживар К. Крыша для олигарха // Вояж и отдых. – 2000. - № 9. – С.110-113.

19. Папирян Г.А. Международные  экономические отношения: Экономика  туризма. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 208 с. 

20. Папирян Г.А. Менеджмент в  индустрии гостеприимства. Отели  и рестораны. – М.: Экономика, 2003. –207 с.

21. Пузакова Е.П., Честникова В.А.  Международный туристский бизнес. – М.: Экспертное бюро, 1999. – 170 с. 

22. Ронский М. Дом образцового  содержания // Вояж и отдых. –  2000. - № 5. – С.97-100.

23. Сенин Б.С. Организация международного туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 400 с.

24. Сергеев В. Гарем заказывали? // Вояж и отдых. – 2000. - №  6. – С.93-97.

25. Современные тенденции в гостиничном  бизнесе. Материалы зарубежной  периодики. // Гостиничный и ресторанный  бизнес. – 2003. – С.29-30.

26. Тырский С. Гостиничная индустрия  США в 2004 году: итоги лучше,  чем прогнозы. // Гостиничный и  ресторанный бизнес. – 2000. № 3. – С.57-60.

27. Ульянов В.А. Малые гостиницы в индустрии гостеприимства: методические рекомендации для проведения деловой игры в помощь менеджерам туризма. Выпуск-4. – М.: Турист, 2000. – 105с.

28. Федорченко В.К. Уніфіковані  технології готельних послуг. –  К.: Вища Школа, 2001. – 236 с. 

29. Черна О. Чем заинтриговать  клиента? // Гостиничный и ресторанный  бизнес. – 2000. № 3. – С.28-29.