Iсторико-рекреаційні ресурси сумської області та їх використання в туризмі

Недалеко від села знаходяться найбільші в області Скіфські кургани. В історичній літературі вони відомі як Оксютенський некрополь VI-IV ст. до н.е., розташований на мисі правого берега ріки Хмелівка біля місця її впадіння в Сулу, навпроти села Оксютинці, які зараз і мають назву Пустовойтівка. Зокрема тут в урочищі Стайкин Верх можна побачити найвищий скіфський курган Дніпровського лісового Лівобережжя Старша могила. Незважаючи на те, що більшість курганів була пограбована ще в давні часи, в ХІХ-поч. ХХ ст. виявили багаті поховання скіфської знаті. У них знайдено предмети озброєння, кінська збруя та прикраси, виконані в скіфському «звіриному» стилі, що стали окрасою музеїв Києва, Москви та Санкт-Петербурга.

Тростянець

Екскурсія познайомить з пам’ятками архітектури та заповідними об’єктами природи, що розташовані в місті.

Благовіщенську церкву збудовано у 1750 р., вона  є найдавнішою збереженою будівлею Тростянця  і унікальною пам’яткою церковної архітектури Слобожанщини. являє собою кам’яний однокупольний храм з дзвіницею. Церква має чіткий силует та приземисті об’єми і побудована в стилі раннього класицизму з елементами бароко.

Найстарішою спорудою міста вважається Круглий двір, споруджений у 1749 р.   Час перебування Тростянця у власності сім'ї князя Василя Голіцина припав на період активного садибного будівництва на Харківщині. У цей час такі великі поміщики, як Завадський, Рєпнін, Голіцин та інші створюють у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Голіцини забудовують садибу Тростянець будівлями в стилі російського класицизму. Садибу прикрашав "княжий палац" (поміщицький будинок), безпосередньо до нього примикали парк, оранжереї та кам'яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). В Кругломі дворі Голіцин облаштував цирк та стайні.

Круглий двір являє найбільший інтерес із садибних комплексів того періоду. Це був цирк князів Голіциних, так званий "Круглий двір». Овальна велика будівля являла собою ніби маленьку фортецю з чотирма вежами на кутах та воротами посередині. У цих вежах жили циркові артисти, а також "танцюристки" кріпацького балету, що був у князя Голіцина. Уздовж стін були розташовані стайні і місця для глядачів. В дворі містилася циркова арена просто неба – свого роду грецький або римський колізей та триярусні ложі для глядачів..

За Круглим двором у тінистому парку височить двоповерховий Панський будинок. Це типова споруда дворянського родового гнізда XVIII ст. Всередині можна побачити старовинну ліпнину, різьблені дерев'яні сходи, що ведуть на другий поверх. З протилежного боку будинку є двоповерхова веранда з гарним парапетом на другому поверсі. Саме звідси можна помилуватися алеєю закоханих та побачити парк дерев'яної скульптури. Зараз у будинку ведеться реконструкція. Тут планують створити картинну галерею з експозицією полотен відомих художників. Окрім того, будуть представлені картини видатних майстрів України з місцевими пейзажами.

У східному крилі будинку розмістилася виставка краєзнавчого музею. До його раритетів можна віднести кістку та зуб мамонта, церковні книги XVII ст., старовинні документи. Саме тут проживав композитор Петро Ілліч Чайковський.

У паркових заростях урочища Нескучного розташована екзотична напівзруйнована споруда Грот німф. У 1809 р. його збудував місцевий поміщик В. П. Голіцин на честь 100-річного ювілею Полтавської битви. Три чотириметрові арки з великих кам'яних брил неправильної форми утворюють вхід до великого куполоподібного приміщення з трьома глибокими погребами. Один із них, за переказами старожилів, був підземним ходом до сусіднього села чи монастиря, що теж містився неподалік. Грот був місцем розваг та усамітнення поміщика, з фантазійною ілюмінацією лісу та яскравими спектаклями петербурзьких та власних акторів-кріпаків. Сюди навіть була прокладена кам'яна дорога для карет. Про це місце складено багато романтичних легенд. Колись сюди звозили снаряди і тут їх підривали, через це купол споруди провалився. Але дітлахи знаходять лазівки, щоб знайти хоч якісь історичні цікавинки.

Наступний обєкт - Дендропарк Нескучне. Історія створення цього парку дуже романтична. Молодий поміщик В. П. Голіцин закохався в італійку, але їй не сподобалась ця місцевість і вона повернулася на батьківщину. І за його наказом селяни-кріпаки загатили річку Тростянку, і саме так утворилися три озера. Чарівні гондоли з гондольєрами, ошатні доріжки з двоколками – все це повинно було спонукати наречену полюбити цю місцевість. Крім того, були побудовані італійські будиночки з черепичними дахами та родовими гербами з сандалового дерева на стінах. Саме біля них запрошені з Петербурга садівники посадили більш ніж 3 тис. кущів та дерев з різних частин світу. Понад 110 дослідних об'єктів з більш ніж 120-ма видами екзотичних культур, таких як гікорі, тюльпанне дерево, каркас та ін., досліджують сьогодні на території парку.

Отже, Маршрути № 1 і № 2 зможуть дати туристам уяву про визначні місця Сумської обл.,а для школярів та студентів це може бути частиною навчального процесу.

3.2         Маршрути екскурсій

Автор пропонує маршрути екскурсій тривалістю 2-3 год. і розраховані на широку аудиторію. Екскурсія № 1 – «Оглядова екскурсія по Сумах» і Екскурсія № 2 – «Оглядова екскурсія по художньому музею ім. Н. Онацького».

Екскурсія № 1 – оглядова екскурсія по м. Суми.   Починається екскурсія з Свято-Воскресенського собору, першої кам’яної споруди міста (ХVII ст.), яка завжди слугувала людям прихистком від нападників. Кам’яна криниця, з якої щойно витягли торбу, – новий пам’ятник-оберіг Сум, поруч на бруківці камінням викладено географічну карту Сумщини. Славнозвісна альтанка, під якою, за однією з гіпотез, колись намагалися знайти нафтову свердловину, прикрашає не одну стару листівку, по якій відразу пізнаєш Суми. Перший досвід студентського спротиву – 2004 (викладачі і студенти мітингували проти спроби об’єднати три університети міста в єдиний Сумський національний університет) закарбовано в мармурову композицію трьох дівчат, які сидять пліч-о-пліч в сквері ім. Т. Шевченка зі зв’язаними руками. Спасо-Преображенський собор з 56-метровою дзвіницею. В цьому унікальному архітектурному творінні вдало поєдналися елементи ренесансу, барокко та класицизму, мармурове облицювання, чудовий малахітово-мармуровий іконостас та виконані художником В. Маковським розписи. Але самою ефектною спорудою в стилі класицизму, безумовно, є Троїцька церква, яку збудували в 1900-1914 рр. Вона, як і багато інших будівель Сум (реальне училище, кадетський корпус, лікарня ім. Св.Зінаїди, дитячий притулок та інші), споруджена коштом цукрозаводчиків і меценатів Івана Герасимовича та Павла Івановича Харитоненків. Тривалість екскурсії – 3 год.

Екскурсія № 2 по художньому музею ім. Н Онацького. Музей створено в 1920 р. з експонатів із приватних колекцій О. Гансена та інших мешканців міста й Сумщини. Будівля, де розміщено музей, зводилася на початку XX ст. архітектором Г. Шольцем як головний корпус Державного банку. Сьогодні в музеї зберігаються унікальні витвори живопису та декоративно-ужиткового мистецтва українських, російських і східноєвропейських майстрів.

 Музейна збірка нараховує понад 15 тис. експонатів — творів українського, російського, радянського та зарубіжного мистецтва (живопис, графіка та скульптура), а також колекції нумізматики, зокрема російських і польських монет. Її окрасу складає український іконопис 18 ст., живопис В. Боровиковського, О. Кипренського, І. Айвазовського, офорти Т. Шевченка, графічні аркуші К. Трутовського, Л. Жемчужникова, твори передвижників, українських демократів С. Васильківського, П. Левченка, С. Світославського, М. Пимоненка, талановитих земляків Н. Онацького, М. Нарбута, братів Кричевських, К. Власовського, скульптора М. Лисенка. Тривалість екскурсії – 2 год.

Так, ми бачимо, що на Сумщині є дуже багато визначних місць, які варто відвідати не тільки іноземним туристам, але й мешканцям України і самим мешканцям Сумщини.

ВИСНОВКИ

В результаті опрацювання значної кількості джерел та літератури, всебічного дослідження теми автор дійшла наступних висновків.

Природно-заповідний фонд Сумщини налічує 204 об’єкти. Серед заповідних об’єктів є один національний природний парк “Деснянсько-Старогутський”, 16 об’єктів загальнодержавного значення, 1 регіональний ландшафтний парк, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічні сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ.

Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловостей. Найбільш розвинутими промисловими регіонами області є міста Суми, Охтирка, Шостка та Конотоп. Сільське господарство області представлене рослинництвом (вирощування зернових культур, картоплі, цукрових буряків, інших технічних культур) та тваринництвом.

В області діють 28 дитячих оздоровчих таборів, 88 профільних таборів художньо-естетичної, спортивної, туристсько - краєзнавчої, еколого - натуралістичної спрямованості, що створені на базі позашкільних закладів, 71 табір праці та відпочинку, 5 баз відпочинку, 6 санаторіїв-профілакторіїв, 2 санаторії (обласний дитячий багатопрофільний санаторій „Лебедин”, міжгосподарський санаторій „Токарі”), СПА-курорт „Буймерівка”.

Переважаючі види туризму – сімейний. Види туризму – походи, екскурсії по історичних місцях, сплави на байдарках. Достатній етнографічний потенціал дає можливість для розвитку «зеленого» туризму.

Сумщина є одним з найбільш насичених історико-культурною спадщиною регіонів України: майже 1,5 тис. памяток історії, 780 археології, 102 памятки монументального мистецтва, 373 памятки архитектури, 6 садово-паркових архітектурних ансамблів, 3 монастирі.

Наявна чисельність пам’яток та різноманітність їх за типологією є важливим підґрунтям для розвитку туристичної галузі на території міст та районів області.  Згідно з аналізом  туристичного потенціалу регіону,  відслідковуються два туристичних райони, поєднані спільними історичними подіями і специфікою: північний з містами Глухів, Путивль, Ромни та Конотоп, та південний, слобожанський, з містами Суми, Тростянець, Охтирка, Лебедин.  Власне ці міста, маючи важливі історичні і матеріальні передумови, можуть і повинні стати центрами краєзнавчого туризму в області.

Пізнавально-туристичний потенціал Сумської області невичерпний, оскільки через Сумщину пролягла межа з “Диким полем”, де синтезувалась культура багатьох народів і епох від часів Київської Русі до ХХ ст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1        Андрієнко Т. Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Джерело, 2001. –    208 с.

2        Бейдик 0. 0. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, району­вання. – К.: Київський університет, 2001. – 395 с.

3        В путешествие по Сумщине: Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка: Путеводитель / Подгот. В. Баранкин и др.  2-е изд., доп. и испр. – Харьков: Прапор, 1984. – 237 с.

4        Вейсберг Б. С. и др. От Десны до Ворсклы: Путеводитель / Б. С. Вейсберг, П. А. Нестеренко, П. А. Стефанов. – Харьков: Прапор, 1986. – 127 с.

5        Веретенник С. Спадщина рідного краю: Глухівщина // Панорама.  – 2003.  – 27 вересня. – C. 4.

6        Вечерський В. В., Поліщук А. А. Туристичні ресурси Сумщини: Історико-культурний та природні аспекти // Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей.  – Вип. 1.  – К.: ІТ ФПУ, 1996. – С. 23 – 28.

7        Географічна енциклопедія України: У 3 т.  –  К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989-1993. – Т. 1. – 414 с.; Т. 2 – 479 с.; Т. 3. – 601 с.

8        Гудзенко П. А. Сумська область : Географічний нарис. – К.: Радянська школа, 1958.  –  124 с.

9        Золотое ожерелье Сумщины: Путивль, Глухов, Ромны: Путеводитель /     В. П. Белашов, Г. В. Диброва, Н. С. Ероха, А. В. Луговской. – Харьков: Прапор, 1987. – 151 с.

10   Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т.: Т.: Сумська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. – 696 с.

11   Конспект лекцій з дисципліни «Туристичні ресурси України»: Розвиток рекреаційно - туристичної сфери в регіонах України. (Вінницька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.) для студентів спеціальності «Туризм» / Укладач: викладач кафедри туризму Безуглий І. В. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2006. –  218 с.

12   Корнус А. О. Туристичні ресурси Сумської області та оптимізація шкільної туристської роботи // Педагогічна Сумщина. – 1999. – №2. – С. 157-160.

13   Немин А. П., Діброва Г. В. Ромны: Путеводитель. – Харьков: Прапор, 1986. – 88 с.

14   Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – 352 с.

15   Панченко С. М. Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся / За заг. ред. д. б. н. С. Л. Мосякіна. – Суми: Універсальна книга, 2005.  – 170 с.

16   Печерський В., Бєланов В. Глухів. – К.: Абрис, 2003. – 168 с.

17   План дій – 2007: Основні напрями роботи та очікувані результати на 2007 р.: Прес-конференція голови сумської облдержадміністрації П. С. Качура // http://parlament.org.ua/docs/uploads/doc/Sumy1.pdf

18   Програма розвитку туризму в Сумській області на 2002-2010 роки // http://www.oblrada.sumy.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3278&Itemid=19

19   Руденко В. П., Трофимчук О. М. Український природно-ресурсний потенціал: Серія оцінкових картосхем. – К.: УІНС, 2000. – с. 44-49.

20   Руденко Л. Г. Фундаментальні географічні дослідження та їх прикладне значення у сучасних умовах // Український географічний журнал. – 2003. – № 1. – С. 88.

21   Сало І. В. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення: Нариси. – Суми: Козацький вал, 2003. – 232 с.

22   Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2004 році: Доповідь управління екології та природних ресурсів в Сумській області. – Суми, 2005. –  52 с.

23   Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України. – К.: Консультант, 2008. – 505 с.

24   Суми: Вулицями старого міста: Історико-архітектурний альбом / Керівники автор. колективу: Ю. С. Кобиляков, В. С. Соколов, В. К. Шейко. – Суми: РВО «АС-Медіа», 2003. – 64 с.

25   Сумщина в історії України: Навч. посібник. – Суми: МакДен, 2005. –     496 с.

26   Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно-аналітичний довідник / Сумська облдержадміністрація. – Суми: РВО «АС-Медіа», 2004. –    144 с.

27   Сумщина в іменах: Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника / Упоряд.: В. Ю. Панасик та ін. – Суми: РВО «АС-Медіа», ВД «Фолігрант», 2003. – 184 с.

28            http://www.bank.gov.ua/Statist/elbul.htm

29   http://sankurort.ua/uk/sanatorium/187/

30   www.state-gov.sumy.ua

31   http://vykonkom.romny.info/

32 Постанова, Кабінет Міністрів України , №1021, 26.07.2006 Про державний історико-культурний заповідник   "Посулля" http://wap.nau.ua/doc/?uid=1096.1015.0