Iсторико-рекреаційні ресурси сумської області та їх використання в туризмі

Вознесенську церкву збудовано у 1797 р. Церква кругла у плані, тридільна, трибанна, з коловою галереєю. Витримана  у стилістиці високого класицизму. Церква належить до унікальних споруд української архітектури XVIII-XIX ст., є пам’яткою архітектури національного значення.1

Отже, Сумщина – скарбниця історико-культурних пам’яток. Вищезгадані міста мають величезний історико – культурний потенціал для розвитку туризму в області. Вони входять до туристського маршруту «Намисто Славутича».

2.2             Музеї і музейні комплекси

Багатовікова історія Сумщини відбилася в численних пам'ятках матеріальної та духовної культури. Сумщина має унікальну історико – культурну спадщину – майже 1,5 тис. пам’яток історії, 780 археології, 102 пам’ятники монументального мистецтва та 373 пам’ятки архітектури.2

Нині на Сумщині діють Путивльський історико-культурний та Глухівський державний історико – культурний заповідник. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1021 „Про Державний історико – культурний заповідник” на території Роменського та Недригайлівського районів створюється історико-культурний заповідник „Посулля”.3 Складовою цього заповідника є с. Пустовійтівка Роменського району – батьківщина останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського. Ці місця згодом стануть привабливими для туристів.

______________________________

1 Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство: Навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2003. – С. 157.

2 Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України. – К.: Консультант, 2008. – С. 460.

3 Постанова, Кабінет Міністрів України , №1021, 26.07.2006 Про державний історико-культурний заповідник   "Посулля" http://wap.nau.ua/doc/?uid=1096.1015.0

Глухівський державний історико - культурний заповідник створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. за № 80 “Про державний історико-культурний заповідник у м. Глухові”. Територія заповідника складає 75 га. Всього у реєстрі заповідника налічується 52 об’єкти культурної спадщини, серед яких 35 є пам’ятками історії, архітектури та містобудування (5 мають статус національних, 30 — місцевого значення).1

На території заповідника знаходиться Глухівський краєзнавчий музей, музеї на громадських засадах: Народний історико-педагогічний музей Глухівського педуніверситету; Народний музей двічі Героя Радянського Союзу С. Ковпака; Музей історії євреїв Глухівщини; Меморіальна кімната композитора Ю. Шапоріна.

Фонди заповідника налічують 1554 одиниці зберігання. Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові з 2004 р. видає власний друкований орган — газету “Соборний майдан”.

Путивльський історико-культурний заповідник створено відповідно до Постанови Ради Міністрів України від 30.12.1986 р. за № 453 на базі комплексу пам’яток історії та культури міста Путивль та його округи.2

Путивль належить до найдавніших міст України. Виникло у кінці X ст. на базі групи сіверянських поселень VIII-IX ст. Площа території заповідника — 225 га, із них 72 га в місті Путивлі і 153 га у Спадщанському лісі. На території заповідника розташовано 44 об’єкти культурної спадщини (23 пам’ятки архітектури та містобудування, 15 пам’яток історії, 3 пам’ятки археології і 3 пам’ятки монументального мистецтва).3

______________________________

1 Золотое ожерелье Сумщины: Путивль, Глухов, Ромны: Путеводитель /   В. П. Белашов, Г. В. Диброва, Н. С. Ероха, А. В. Луговской. – Харьков: Прапор, 1987. – С. 34.

2 Андрієнко Т. Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Джерело, 2001. – С. 56.

3 Сумщина в історії України: Навч. посібник. – Суми: МакДен, 2005.  –  С. 28-29.

З них до категорії пам’яток національного значення відносяться: археологічна пам’ятка Городок — дитинець давньоруського Путивля, архітектурні ансамблі нині діючого Мовчанського монастиря (XVI-XIX ст.) та колишнього Святодухівського монастиря (XVII-XIX ст.).

У Спадщанському лісі, який у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. став місцем зародження партизанського загону під керівництвом С. А. Ковпака та С. В. Руднєва, створено меморіальний комплекс, що увічнює історію партизанського руху. До складу меморіального комплексу входять об’єкти: пам’ятний знак “Народні месники”, алея скульптурних портретів партизанів — Героїв Радянського Союзу, монумент партизанської слави, братська могила, дев’ять партизанських землянок, тощо.1

До складу заповідника входять два музеї: Путивльський краєзнавчий музей та Музей партизанської слави у Спадщанському лісі. Музейні фонди заповідника налічують 17 тис. оригінальних експонатів.

У с. Нова Слобода працює відділ заповідника — меморіал жертвам фашизму “Дзвін Скорботи”.

Державний історико-культурний заповідник «Посулля» створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. за № 1201. Документ прийнятий в рамках виконання розпорядження Президента «Про заходи з увічнення пам’яті останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського». До складу заповідника увійшли визначні пам`ятки Роменського і Недригайлівського районів, а саме: скіфські кургани, пам’ятник останньому кошовому отаману Запорозької Січі П. Калнишевському і дерев’яна церква Святої Трійці, яку зараз відроджують на батьківщині Калнишевського (с. Пустовійтівка). У складі заповідника працює Роменський

____________________________

1 Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т.: Т.: Сумська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. – С. 342-343.

краєзнавчий музей.1

Сумський обласний художній музей ім. Ніканора Онацького. Збірка музею почала формуватись на основі приватних колекцій в 1920 р., перші художньо-історичні експозиції відкрились для відвідувачів в 1921 р. Історія заснування музею пов’язана з трагічною долею першого директора Никанора Харитоновича Юнацького – художника, поета, педагога, мистецтвознавця, який в 1937 р. був звинувачений у націоналістичній діяльності, заарештований і розстріляний.

Музейна збірка нараховує бл. 15 тис. експонатів: живопис, графіка та скульптура по розділах: українське та російське мистецтво XVIII поч. XX ст.ст., радянське та зарубіжне мистецтво ( Італія, Франція, Фландрія, Голландія, Германія, Польща), а також колекцію нумізматики: російські, польські монети. Основна частина колекції зберігається в приміщенні колишнього Казначейства, пам’ятки архітектури початку XX ст.2

У музеї створено два окремих відділи. Відділ декоративного мистецтва репрезентує зразки професійного і народного декоративного мистецтва України та Росії, вироби західноєвропейських та східних майстрів XVI-поч. XX ст.ст. Галерея скульптури І. П. Кавалерідзе - зберігає художньо-меморіальний спадок відомого скульптора, драматурга і кінорежисера.3

Музейна колекція, окрасу якої складає український іконопис XVIII ст., живопис В. Боровиковського, О. Кіпренського, І. Айвазовського, офорти Т. Шевченка, графіка К. Трутовського, Л. Жемчужникова, твори передвижників, українських демократів В. Васильківського, П. Левченка, С. Светославського, Д. Пимоненка, – талановитих земляків: Н. Онацького, М. Нарбута, К. Власовського, скульптора М. Лисенка, родини Кричевських, в останні роки поповнилась новими розділами – творами українських художників часу

_______________________________

1 Андрієнко Т. Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Джерело, 2001. – С. 78.

2 Там само. – С. 80.

3 Там само. – С. 82.

незалежності та місцевих майстрів. Музей – провідний культурний центр області, популярність якого зростає завдяки активній виставковій діяльності. Приклад тому – міжнародні виставки в Германії, Італії, Польщі, Росії.

Будинок-музей А. П. Чехова засновано у 1960 р. до столітніх роковин від дня народження письменника як відділ Сумського обласного краєзнавчого музею. Міститься у флігелі колишньої дворянської садиби Линтварьових, у передмісті Сум, на Луці.

Загальна площа музею – 124 кв. м, з них експозиційна – 96 кв. м. У музеї налічується 1760 експонатів основного фонду. Серед них – оригінальні фотографії, документи А. П. Чехова та його рідних, в тому числі оригінальний знімок письменника І889 р. з дарчим написом Н. М. Линтварьовій, прижиттєві видання творів, над якими він працював на Луці; меблі і побутові речі кінця ХІХ ст.1

Експозиція музею знайомить з перебуванням А. П. Чехова на Сумщині, розповідає про його зв’язки з краєм та його людьми. Експозиція відтворює типологічну меморіальну обстановку затишних кімнат, в яких А. П. Чехов зі своєю родиною жив два літа 1888-1689 рр., розповідає про його письменницьку і лікарську діяльність. В одній із кімнат експонуються оригінальні документи, фото, малюнки Михайла Чехова – художника, який помер у 1869 р. в цьому будинку і був похований на Лучанському кладовищі. Музей щорічно проводить театралізовані свята, присвячені "Дню Чехова", літературно-музичні вечори. При музеї створено “Клуб друзів А. П. Чехова”.2

Підводячи риску під всім вищевказаним, можно дійти висновку, що Сумщина – скарбниця історико-культурних пам'яток. Вона є одним з найбільш насичених історико-культурною спадщиною регіонів України. Її пізнавально-туристичний потенціал невичерпний, оскільки через Сумщину пролягла межа з “Диким полем”, де синтезувалась культура багатьох

____________________________________

1 Сало І. В. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення: Нариси. – Суми: Козацький вал, 2003. –  С. 155.

2 Андрієнко Т. Л. Заповідні скарби Сумщини. – Суми: Джерело, 2001. – С. 144-145.

народів і епох від часів Київської Русі до ХХ ст.

ІІІ. АВТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНИХ МАРШРУТІВ

3.1         Туристичні маршрути

Автор пропонує використовувати в туристичній практиці такі маршрути: Маршрут №1 Стара Гута – Катеринівка – Тростянець – Бакирівка  («Заповідники Сумщини») та Маршрут №2 Ромни – Пустовойтівка – Тростянець («Козацький край»). Ці маршрути, на думку автора, є дуже цікаві та пізнавальні, з одного буку, а з іншого – допомагатимуть туристам відпочити та набратися нових вражень за невеликий проміжок часу.

Маршрут №1 «Заповідники Сумщини»
с. Стара Гута

„Деснянсько-Старогутський” – національний природний парк знаходиться  на  території Середино-Будського району  на кордоні з Російською Федерацією.

Багатий рослинний світ національного природного парку, тут зростає 19 видів рослин, які занесено до Червоної  книги України, 30 видів рослин, що охороняються на території Сумської області. З тварин тут можна зустріти бурого ведмедя, рись, оленя, лося, дикого кабана, вовка, лисицю. З дрібних  комахоїдних в заболочених місцях зрідка зустрічається  мала  кутора – тваринка, що занесена до Червоної книги України.  На території парку дуже багато птахів. Тут можна зустріти надзвичайно рідкісну сову – сичика-горобеця.  Дуже рідкісним птахом є чорний лелека. Справжньою окрасою парку є глухар, тетерук, рябчик.
с. Катеринівка 

„Михайлівська цілина” – відділення Українського степового природного заповідника.

Серед заповідних ділянок Сумщини  Михайлівська цілина посідає особливе місце. Її унікальність  полягає в тому, що тут охороняється ділянка  плакорного   лучного степу. Плакорні степи в Україні  майже повністю розорані. Цей невеликий куточок  неораного степу  репрезентує лучні степи , які в минулому були поширені  в лісостепу.  Михайлівська цілина є одним із чотирьох  відділень Українського степового природного заповідника. Загальна площа його становить 202 га.  Флора заповідника  нараховує  більше 500 видів. Особливу цінність являє велика група  цінних злакових  і бобових рослин.
             м. Тростянець

„Тростянецький” – парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. У склад лісопарку входить ділянка заповідного лісу, у якому  ростуть унікальні дуби, вік який сягає за 250 р.р.  Величні колекції  лісопарку ясени : звичайний, зелений, пенсільванський; різноманітні клени, горобини, бархат амурський, софора японська і багато інших.  Дендрарій лісопарку нараховує більше 200 видів дерев і кущів. Лісопарк – наукова база Червоно-Тростянецької дослідної станції.
            с. Бакирівка

„Бакирівський” – гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Гідрологічний і зоологічний заказник розташований в межах трьох районів – Тростянецького, Охтирського і Великописарівського. Одне з найбільших болот у зоні лівобережного лісостепу. Має велике водорегулююче значення для річки Ворскли. Заказник – місце поселення цінних звірів – видри, ондатри, а також великої кількості птахів.

Маршрут №2 «Козацький край»

Перший об’єкт відвідання – Роменський краєзнавчий музей, який входить до Державного історико-культурного заповідника «Посулля». Музейна колекція нараховує 40 експонатів, які знайомлять із природою, етнографією, історичним минулим та мистецьким надбанням Сумщини. Край давніх козацьких традицій репрезентують цінні рукописи, монети, пістолі, гармати, колекція козацьких люльок ХVII-XVIII ст., давні книги, ікони, серед яких особливо вразили Євангеліє Петра Могили 1637 р., та чудотворна ікона Роменська мадонна XVIII ст. А також там експонується кістка мамонта, яку знайшли на цій землі у 1939 р. На околиці села Кулішівка Недригайлівського району стоїть пам’ятник мамонту, один з найоригінальніших у світовій історії пам’ятник.

Наступним пунктом нашого маршруту стає село Пустовойтівка Роменського району – батьківщина останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського (1691 – 1803 рр.). Цей видатний політичний, дипломатичний і військовий діяч прожив цілих 112 років, померши, однак, в ув’язненні на російських Соловках. Нині ж в рідному селі отаманові зведений пам’ятник і заснований краєзнавчий музей його імені. А сам Калнишевський залишив нащадкам збудовану власним коштом в 1773 році дерев’яну Троїцьку церкву, яка була повністю відреставрована. Калнишевський також подарував церкві унікальне «Євангеліє» в коштовній оправі, яке нині є раритетом роменського краєзнавчого музею.