Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2012 в 17:01, курсовая работа
Мета роботи: розккритя сутності готельного бізнесу України, визначення проблем для подоланя кризи.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ
1.1. Криза готелів України
1.2. Типолізація готельного комплекса
2.1. Розвиток готелів в зв’язку з проведеням EURO 2012
2.2. Інвестиції в готельний бізнес України
2.3. Розвиток готельного ринку України за рахунок костелів
2.4. Проблеми розвитку готельного бізнесу України
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Історія готельного бізнесу порівнянна з історією незалежності української держави. За словами Володимира Горащенко, президента компанії «Дубль W», «великий інтерес до готелів виникла в середині 1990-х у зв'язку із запланованими зборами ЄБРР у Києві в 1998 році і очікуванням з цієї причини пільг, швидкого та легкого отримання централізованих кредитів. Однак через непрофесіоналізм залучених сторін програма з урядовим кредитами була затягнути, а потім і зовсім провалена. Частина грошей зуміли надати тільки на реконструкцію існуючих об'єктів. Із запланованих 11 нових міжнародних готелів у 1990-х не була побудована жодна. Причини дуже прості - у місцевих інвесторів не було знань по готельному бізнесу, досвіду в міжнародному фінансуванні, бажання ділитися приличной часткою прибутку з західними партнерами. В результаті проекти або земельні ділянки стали перепродавати, а українські девелопери та інвестори перекинулися на проекти нерухомості з меншим терміном окупності - житло, торгові та офісні об'єкти ».
Сьогодні ситуація на ринку трохи інша. Всі експерти відзначають активізацію інвесторів у готельному сегменті комерційної нерухомості.
На останньому пункті хотілося б зупинитися окремо, оскільки саме він, на думку експертів, є основним чинником успіху готельного бізнесу. За даними, наданими компанією Ernst & Young, у першій половині 2005 року, в порівнянні з аналогічним періодом 2004 року, приріст потоку туристів в Україну склав 16%. При цьому загальна кількість іноземних туристів, які відвідали нашу країну за означений період 2005 року, склало 6,6 мільйона чоловік - стільки ж, скільки за весь 2000 рік. Цей факт можна пояснити двома причинами: проведення фіналу конкурсу «Євробачення» в Києві і тимчасова скасування візового режиму для країн Євросоюзу. За прогнозами в 2006 році приріст іноземних туристів в Україну може скласти 20-25%, а в наступні роки збільшення припливу гостей з-за кордону стабілізується.
Поки норма окупності інвестиційного проекту в нашій країні не буде розтягнути до 10 років, надій на оптимальний розвиток готельного господарства немає. Для цього середньорічна інфляція повинна становити 2-3%, а ставки по депозитах - не більше 5-6%. Поки це з області фантастики.
Теоретично є й інша стратегія. Не будівництво нового готелю, а реконструкція вже існуючої. Особливістю розвитку готельного господарства є те, що багато закладів будувалися 20-30 років тому, сьогодні їхній архітектурний вигляд, комунікації та дизайн безнадійно застаріли. Навіть якщо власник і може виділити гроші на модернізацію, це не завжди економічно доцільно. Приміром, середня загальна площа київського готельного номера дорівнює 20 кв. м, у той час як за кордоном такі номери вже навіть не проектуються. І скільки не виділяв грошей на реконструкцію, це буде мати лише косметичний ефект. Термін окупності таких інвестицій ненабагато менше [3].
Звичайно, інвестори можуть надходити хитріший: експлуатувати готель не самостійно, а за допомогою керуючої компанії, у тому числі на підставі договору франчайзингу. Зараз у нашій країні активно впроваджуються сучасні технології керування готельним господарством. Але сприятливого інвестиційного клімату в галузі поки що немає.
Пориви потенційних інвесторів стримується невдачами і затримками відомих готельних мереж, які заявили про прихід в Україну, однак так і не змогли відкрити свої заклади. На сьогодні в «підвішеному стані» перебуває біля десятка проектів. У Києві, приміром, працює лише один готель всесвітньої готельної мережі, інші або «хронічно будуються», або «хронічно погоджуються».
В індустрії гостинності величезну роль грає якість. Економічна наука виходить з того, що прибуток є функція якості та інновацій. Багато хто наші готелі дозволяють собі про стандарти і сервіс замислюватися в міру свого розуміння. Відсутність гарячої води, поламані меблі та викрученние лампочки - ледь не норма. Втім, це можна пояснити: відсутність конкуренції дозволяє тримати високі ціни при ненав'язливо рівні комфорту [12].
Парадокс, що наявність великої кількості «зірок» не є гарантією якості послуг, що надаються в закладі послуг ( «п'ятірки» - приємне виключення). Тому що існуюча система сертифікації має ряд недоліків. Приміром, у кожному регіоні є свої центри стандартизації та сертифікації, а також підприємства, що надають послуги сертифікації. Практика показує, що фахівці цих структур розуміють нормативні документи, скажемо так, досить довільно. Та й чи можна вимагати від перевіряльників каких-то високих результатів, якщо у нас до сих пір відсутня єдина методологія проведення робіт із сертифікації готелів? Наприклад, у повному обсязі не враховуються вимоги до рівня підготовки персоналу, якості меблів, оснащенню готелю. Аудитори говорять, що вони враховують близько 200 показників, у той час як за кордоном цих показників понад тисячу [5].
ВИСНОВКИ
У сфері туризму можуть створюватися комерційні організації будь-яких форм. Однак у готельно-ресторанному комплексі діють переважно комерційні організації двох організаційно-правових форм: товариство з обмеженою відповідальністю і акціонерні товариства. Діють також індивідуальні підприємці без утворення юридичної особи. Юридичні особи, що є комерційними організаціями, можуть створюватися у формі господарських товариств, товариств та інших формах (державні і муніципальні унітарні підприємства).
У даній роботі мені б хотілося детальніше зупинитися на типах підприємств готельно-ресторанного комплексу.
Готельний бізнес - один з найбільш швидко розвиваються галузей, стимулирующая, крім того, розвиток інших напрямків: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів народного споживання і т . д. В середньому, для обслуговування кожних 10 туристів, які проживають у готелі, необхідно, близько трьох робочих місць безпосередньо, і два робочих місця, опосередковано пов'язаних з обслуговуванням. Готельний фонд у всіх країнах світу складає близько 17-18 млн. місць, при цьому їх кількість і якість, в основному, відповідає обсягу попиту в секторі міжнародного туризму в цих регіонах. Даний бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: відносно невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності і, відповідно, середній термін окупності витрат.
Сьогодні індустрія гостинності являє собою найпотужнішу систему господарства регіону або туристського центру і важливу складову економіки туризму. Індустрію гостинності складають різні засоби колективного та індивідуального розміщення: готелі, мотелі, молодіжні хостели та гуртожитки, апартаменти, туристські притулки, а також приватний сектор, який бере участь в розміщенні туристів.
Готельна індустрія як вид економічної діяльності включає надання послуг та організацію короткострокового проживання в готелях, мотелях, кемпінгах і в інших засобах розміщення за винагороду.
Індустрія гостинності - бізнес, спрямований на забезпечення приїжджих людей житлом, харчуванням, а також на організацію їх дозвілля.
Туристичні послуги, в тому числі й у рамках готельного обслуговування, віднесені до соціально-культурних послуг. Вони будуються на принципах сучасної гостинності, що підвищує їхню роль у розвитку вітчизняного туризму, а також ставить певні задачі в системі підготовки кадрів для туристсько-готельного сервісу.
На думку Фонштейна Н.М. «Послуга - це будь-яка діяльність або благо, що одна сторона може запропонувати інший». Послуга з су-ти своєї є невловимих і не призводить до пере-дачі власності. Оренда готельного номера, збереження грошей у банку (депозит), перельоти на само-лете, візит до лікаря, стрижка в перукарні, по-сещеніе спортивних змагань, перегляд кіно-фільму, ремонт автомобіля, консультація у адвоката всі ці щоденні операції пов'язані з придбанням послуги. Необхідно відзначити, що, поряд з виробництвом товарів, багато хто промислові підприємства також надають цілий ряд послуг, серед яких - доставка това-ра, ремонт і технічне обслуговування обладнання, навчальні програми по його експлуатації, технічні консультації. Більшість постачальників послуг, поряд зі своїм основним видом діяльності, продають і фізичні товари. На-приклад, авіакомпанії пропонують широкий асортимент страв, напоїв, газет, які є невід'ємною частиною основної послуги - авіаперевезення. До-вольно рідко можна зустріти організацію, що надає товар або послугу в чистому вигляді. У спробі знайти розходження між товаром і послугою було б більш доцільно розглядати поняття континуума «товаруслуга» з безліччю варіантів комбінацій, починаючи від переважання товару і закінчуючи преобладание-ем послуги.
Таким чином, готельний бізнес здатний надавати активний вплив на економіку регіону (або країни), в якому він розвивається, на його господарську, соціальну та гуманітарну основи. В даний час моделі економічного впливу готельного бізнесу на сферу економіки набагато ускладнилися і базуються не на теоретичних концепціях і гіпотези, а на статистичних даних.
Ринок послуг існує в єдності з товарним ринком і є однією з його різновидів, яка розвивається в рамках спільних за-конов ринкової економіки і підпорядковуються цим законам. Разом з тим він має ряд специфічних рис, обумовлюючих особливий підхід до підприємницької та маркетингової діяльності, при-званих забезпечити задоволення попиту на послуги.
Найпоширенішими класифікаціям готелів є: система зірок, що застосовується у Франції, в Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї та ряді інших країн; система букв, що використовується в Греції; система «корон», характерна для Великобританії система розрядів та інші.
Готельний бізнес перспективний як мінімум з чотирьох причин: по-перше, в нашій вітчизні спостерігається підвищення ділової активності, що, як правило, неминуче викликає збільшення обсягів так званого «ділового туризму», по-друге, як показує світова практика, підвищення доходів населення ( а воно в країні, що не кажи, що вже відбувається) призводить до того, що люди все більше подорожують (у тому числі і по рідній країні), а значить, зупиняються в готелях; по-третє, країна, яка заявила про свою інтеграцію в європейські структури, поступово стає для європейців (в даному випадку - європейських туристів) зрозуміліше, а отже, і привабливішими; по-четверте, якщо відбудуться передбачувані зниження і уніфікація готельного збору, обов'язкові платежі для готелів зменшаться. Прибуток може давати лише добре організована готель.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Бирюков Е.С. Развитие туризма в мире и его влияние на экономику. - М.: Экономика, 2002. - 168 с.
2. Державна програма розвитку туризму в Україні до 2010 року. –
К., 2002.
3. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002. – 248 с. 4. Ваген Л. Гостиничный бизнес: Учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 416 с. |
5. Гостинечное хазяйство / под. ред. Шумилова А.Н.-М.: Издательсво литературы по строительству, 2005 - 213 с. |
6. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности: Учебное пособие. - М.: Нолидж, 2000. - 312с. |
7. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебное пособие. – М.: издательство Герда, 2004. – 37 с. |
8. Лесник А.П., Чернышев А.В. Практика маркетинга в гостинечном и ресторанном би знесе. - М.: Инфра, 2003. - 488 с. |
9. |
10. Герасименко В.Т. Основы туристического бизнеса. – Одесса, 1997. – 312 с. 11. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. – К.: Либідь, 1996. – 177 с. 12. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности: Учебное пособие. – М.: Нолидж – 1996. – 327 с. |
13. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Маркетинг в туризме. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 295 с. |
14. Пузаков Е.П., Честикова В.А. Международный туристический бизнес. – М.: Экспертное бюро, 1997. – 276 с. |
15. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 198 с. |
16. Філіпенко А.С., Вергун В.А. Економіка зарубіжних країн: Навчальний підручник. – К.: Либідь, 2004. – 361 с. |
17. Юрківський В.М. Країни світу: довідник. – К.: Либідь, 2005. – 417 с. |
18. http://www.intv-inter.net/
19. http://www.intv-inter.net/
20. http://www.br.com.ua/referats/
21. Довідка про динаміку туристичних потоків в Україні, І півр. 2008 р. (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України). –http://www.tourism.gov.ua/
22. Логинова Е. С. Туризм в условиях новой экономики. – http://www.turbooks.ru/stati/
23. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. –
http://ru.wikipedia.org/wiki/%
24. Прес-конференція. – http://www.articles.turne.com.
25. World Tourism Organization (UNWTO). –
http://www.unwto.org/