Донецьк –початок всіх маршрутів

Напроти театру перебуває  ще один Пам'ятник архітектури дуже схожий по стилі. Це будинок кінотеатру ім. Т.Г. Шевченко, що було побудовано в 1939 році по проекті архітектора Л.И. Теплицького. Під час свого спорудження це був найбільший  в Україні двухзальний кінотеатр. Фойє було прикрашено мозаїкою, а центрі був установлений пам'ятник Великому Кобзареві, на постаменті якого відлиті слова "Заповіта":

І мене в сім'ї великій,

У сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Не злим, тихим словом...

Кінотеатр кілька разів  піддавався реконструкції. Сьогодні він  оснащений найсучаснішим  устаткуванням, крім того в будинку кінотеатру перебуває  казино "Третій Рим", нічний клуб "Чикаго", байкерс-бар і безліч магазинів. Крім "Чикаго" великою популярністю користуються нічні клуби "НЛО", "Вірус", "Гараж", "Ред-лайн".

Поруч із кінотеатром  ви бачите ще один пам'ятник архітектури - будинок НДІ Донгіпрошахт. Інститут був побудований в 1952 році по проекті архітектора Навроцького. По проектах цього інституту було побудовано дуже багато шахт, у тому числі й шахта Засядька.

Праворуч пам'ятник полковникові Ф.А. Гринкевичу. Полковник Франц Андрійович Гринкевич, командир танкової бригади брав участь у боях за звільнення Донбасу. В 1943 році був смертельно поранений. З військовими почестями поховали полковника в місті, що він звільняв - на цьому самому місці. У тому ж році на його могилі був установлений бойовий танк Т-34 (сучасний). Пам'ятник Ф. Гринкевичу був реставрований в 1964 році. Постамент одягся у вічний камінь-граніт, а на великій мармуровій плиті засяяло, відлите золотом, ім'я воїна-героя зі словами подяки дончан своїм визволителям. Могила розташована в довоєнному центрі міста. Оригінал танка Ф. Гринкевича перебуває в будинку обласного краєзнавчого музею, на площадці разом з іншими зразками військової техніки.

Поруч розташоване ще одне пам'ятне місце пам'ятник генерал лейтенантові К.А. Гурову. Ви бачите, над пам'ятником схилилася верба, така ж довгокоса, як і ті, що росли в його рідному селі. Відтіля в 1919 році, у віці 18 років, він пішов добровольцем у Червону армію. За двадцять років військової служби він пройшов шлях від рядового кавалериста до генерал-лейтенанта. Сталінград, бої на Доні, Донбас – от основні віхи його фронтового шляху в роки Великої Вітчизняної війни. Важкі фронтові дороги, тяготи війни підірвали здоров'я. 15 вересня 1943 року серце не витримало важких перевантажень... Трапилося це в селі Гусарки Запорізької області, де перебував штаб Південного фронту. Привезли тіло генерала в місто, у який усього кілька днів назад він увійшов, як визволитель. Поховали К.А. Гурова в сквері, що перебував поруч із театром опери й балету. Пам'ятник являє собою погруддя Кузьми Акимовича Гурова. Був побудований в 1954 році по проекті скульпторів А. Белостоцького й Э. Фрідмана, архітектора Н. Іванченко.

Перед вами легендарний  п'ятизірковий готель "Донбас Palace", що є частиною архітектурної спадщини Донецького краю. Будинок був побудований в 1938 році. Оригінальний проект був розроблений архітекторами Н. Речаником й А. Шуваловой, а пізніше перероблений Н. Порхунов. Під час ВОВ готель був частково зруйнований і реконструйована в період з 1947 по 1949 р., однак, не в первісному виді. Купольна частина не була відновлена.

У період з 1996 по 1999 р. готель разом з рестораном взагалі не функціонувала. Частина приміщень  були здані в оренду як офіси. Але, 62 року через, керівництво футбольного  клубу "Шахтар" запропонувало  зруйнувати існуюче будинок і  реконструювати готель відповідно до  первісного проекту, включаючи купол, тим самим повернути Донецькові його культурна спадщина й побудувати перший п'ятизірковий готель - еталон і перлину України. Всі послуги готелю доступні для жителів міста, що не проживають у готелі.

Усього в місті більше 30 готелів, наприклад готелю "Атлас", "Єва", "Джон Хьюз", "Прага", "Ліверпуль" й інших.

А зараз, дорогі друзі, ми з вами перебуваємо в самому серці  міста Донецька - на площі Леніна. Комплекс площі сформувався наприкінці 50-х років. Назва площа одержала по імені Володимира Ілліча Леніна (Ульянова) – лідера партії більшовиків, в 1917 році мир, що перевернув весь, розділивши його на довгі роки на два табори: соціалістичний і капіталістичний. Пам'ятник споруджений в 1967 році на честь п'ятидесятої річниці Жовтневої революції. Автори скульптор Э. Кунцевич, архітектори В. Іванченко, Н. Іванченко. Можна довго сперечатися про ролі Леніна в історії й про його особистості, але це не тема нашої сьогоднішньої екскурсії.

Напроти пам'ятника перебуває монументальний будинок Міністерства вугільної промисловості. У Радянському Союзі всі міністерства розташовувалися в столиці Москві, а для Донецька було зроблене виключення: у ньому перебувало Міністерство вугільної промисловості, що свідчить про те, яке значення приділялося Донбасу в економіці країни, Зараз тут розташовуються офіси різних компаній.

Поруч перебуває будинок Ворошиловської районної ради, побудований в 1928 році. Це був самий великий адміністративний будинок у Донбасі. До початку 60-х років до нього з тильної сторони примикала гілка залізниці . По ній у Сталінський обком партії, що тоді тут розташовувався, приїжджали високі партійні й державні діячі, тому що авіаперельоти тоді були не занадто комфортабельними й безпечними. Ліворуч від будинку Ворошиловської райради перебуває його ровесник будинок Главпочтампу. Ще на площі перебуває концертний зал обласної філармонії ім. С.Прокоф'єва.

Прямо перед вами будинок Донецького академічного українського музично-драматичного театру. Це дійсний храм Мельпомени що гідно презентує театральне мистецтво Донбасу жителям і гостям нашого регіону, що залучає пишнотою архітектурних форм, комфортом і технічною досконалістю сучасного будинку. Біографія театру почалася в 1927 році, коли в Харкові (у той час столиці України) був організований робочий театр, основу трупи якого склали актори легендарного театру "Березіль". Творці театру - відомі режисери України Василь Василько й Олександр Засмаг. В 1933 році театр переїхав у Донбас, де в той час не було ні одного професійного стаціонарного українського театру. У своєму теперішньому будинку театр працює з 4 лютого 1961 року. Найбільшого підйому театр досяг за останнє десятиліття. Його творчі досягнення підкріплені виробничими показниками. У серпні 2001 року за значні досягнення в розвитку українського театрального мистецтва Донецькому обласному українському музично-драматичному театру вперше в історії української незалежної держави був привласнений статус Академічного. В 2004 році сезону, був завершений капітальний ремонт будинку Донецького академічного українського музично-драматичного театру й прилягаючої території, що здійснювався без перерви творчої діяльності колективу. У ході реконструкції був створений унікальний театральний комплекс із основною сценою, оснащеної сучасним технічним устаткуванням, двома малими сценами для творчих експериментів, сценою у фойє й літньою площадкою.

Праворуч від театру ви бачите ресторан "Золотий лев", у місті дуже багато кафе й ресторанів, які пропонують блюда української, грузинської, російської, італійської, японської й іншої світової кухонь. Так наприклад, навпроти "золотого лева" навпроти ви бачите оригінальний ресторан  на даху будинку "Сьоме небо". В етно-ресторані "Е-мое" оригінальний інтер'єр і дуже смачні блюда російської й української кухонь, насолодитися якими можна паралельно із плаванням на кораблі по ріці Кальміус. Кафе "Корсар" прийде по душі аматорам морської романтики: перед входом розташований дійсний якір, а гостей зустрічає моряк формі флоту петровських часів. У ресторані "Текіла Бум" можна спробувати гострі блюда мексиканської кухні й звичайно ж текілу. А якщо ви самі ностальгуєте по радянських часах або, хотіли б побачити, чим так захоплюється дідусь, вам дорога в ресторан "Свиня". Дійсний рай для гурманів відкривається на бульварі Пушкіна "Міленіум", "Питеръ", "Хінкалі", "Лабіринт", "Гусаки-Лебеді"..... Від одних назв рябить в очах, а вуж від меню  й цін вони просто розбігаються. Є й дуже демократичні "Три товстуни" й "Челентано".

Центром площі воістину є фонтан. Над його створенням працювала ціла творча група конструкторів, електронщіків, програмістів. Вони створили фонтанний комплекс, що по оцінках провідних експертів в області фонтанного встаткування є унікальним у Східній Європі по використанню настільки сучасного встаткування й передових технологій. Слід зазначити, що ідея, технологічні схеми керування фонтаном і все програмне забезпечення, було розроблено самостійно. У виготовленні більшої частини встаткування взяли участь підприємства нашого міста. Установлено найсучасніше гідравлічне, світлове й програмне забезпечення. Три кільця фонтана визначають форми й фігури співаючого й танцюючого фонтана. Система керування фонтаном містить у собі центральний комп'ютер й 288 мікропроцесорів, керуючих роботою 78 пропорційних клапанів і ступенем світіння 210 підводних прожекторів. Розроблений репертуар містить у собі чудові твори Баха, Чайковського, Штрауса, Бетховена. У репертуар "співаючого" фонтана ввійшли мелодії й пісні сучасних популярних виконавців.

Обгинаючи будинок Донецького академічного драматичного  театру, ми з вами виїжджаємо на бульвар Пушкіна.

Пам'ятник Олександру Сергійовичу Пушкіну у вигляді погруддя на високому постаменті з рожевого мармуру роботи скульптора Н. Гінзбурга й архітектора Я. Томіло встановлена  в 1969 році.

В 1970 році за рішенням ЮНЕСКО місто Донецьк було визнано самим  озелененим із промислових міст миру. Щорічно в скверах, на площах і  бульварах Донецька висаджували  безліч квітів, які із травня по жовтень  радували око жителів і гостей міста. Особливою популярністю користувалися троянди - тільки їх одних вирощували 180 сортів. Говорять, що троянди висаджували з таким розрахунком, щоб на кожного жителя доводилося не менш чим по одній квітці. Донецьк називали містом мільйона троянд. Був період, коли квітів на вулицях стали висаджувати менше, однак зараз місто виправдує свою легенду, воно все такий же затишний, доглянутий і зелений. Бульвар Пушкіна яскраве тому підтвердження.

Наприкінці бульвару на гранітному постаменті піднімається бронзова фігура людини в літному комбінезоні. Це Пам'ятник стратонавтам. Він установлений в 1953 році по проекті скульптора Белостоцького, архітекторів Фрідмана, Півоварова, Іванченко. Із цим місцем зв'язана одна із трагічних сторінок в історії вітчизняної авіації 30-х років.

Ми знову виїхали  на вулицю Артема. Праворуч ви побачите корпуси Донецького національного  технічного університету, Так, нелегко  доводиться студентам цього вузу ходити з одного корпуса в іншій  через весь центр міста. Перед  поворотом на Садовий проспект зверніть увагу на незвичайний об'єкт праворуч – це Пам'ятник вугільному комбайну.

Ліворуч ви бачите ще один пам'ятник архітектури – будинок Донецького обласного будинку дитячої і юнацької творчості, у сквері за ним перебуває Планетарій. У Донбасі планетарій єдиний. Більше того, Донецький планетарій – один з п'яти наявних у цілому в Україні. Його будинок споруджений в 2008 році й не має аналогів.

Ліворуч ви бачите торгово-розважальний комплекс "Золоте кільце", тут перебувають численні магазини, фаст-фуди, ресторан "Під дахом" і кінотеатр.

Парк імені  О. Щербакова – кінцева крапка нашого маршруту – названий на честь Олександра Сергійовича Щербакова – секретаря Донецького обкому партії в 1936-1938 роках. Рішення про створення парку було прийнято в 1931 році. Парк розташований уздовж берегової лінії зв'язаних між собою ставків. Ще зовсім недавно закінчився другий етап грандіозної реконструкції центрального парку культури й відпочинку імені О. Щербакова. Особливо разючі зміни відбулися в районі південного входу в парк (з боку цирку й "Амстора"), що відтепер уважається головним. Його прикрасили декоративними металевими воротами. Ліворуч від них з'явилося більше паркування для машин, відразу за воротами – новий оригінальний фонтан. Недалеко від нього починається розарій, недавно засаджений різними сортами квітів, завдяки яким Донецьк ніколи здобув славу міста мільйона троянд. Тут будуть проводити фестиваль "Рози Донецька" й інші виставки квітів. До слова, тепер майже всі загальноміські культурно-масові заходи будуть проходити саме в парку ім. Щербакова, а не на площі імені Леніну, як раніше.

Особливу увагу закоханих привертає ось цей фонтан. Кожне з водних споруджень Донецька залучає городян своєю красою, але найбільше гуляють – у парку ім. Щербакова. Адже тут відкрили чудо-фонтан! Водне дітище донецьких конструкторів складається із двохсот ліхтарів і біля п'ятисот насадок для розподілу струменів. Всі його шість чаш повністю викладені мармуром, і кожна з них має свій індивідуальний малюнок фонтанчиків. По вечорах таке спорудження догоджає городян "співом", а підсвічені струмені води малюють у повітрі геометричні фігури. Після реконструкції парк перетворив. Інший вхід у парк ім. О. Щербакова – через пішохідний міст – розташований з боку вулиці Університетська, а північний - з боку дамби Другого міського ставка.

У Донецьку розташований найбільший по площі в Європі Ботанічний сад Національної академії наук України відкритий в 1964 р. як з по розробці фундаментальних і прикладних проблем біології на південно-сході України. Площа Саду становить 270 га (перше місце по площі в Європі). На його території виростає біля п'яти з половиною тисяч видів рослин. Під склом перебуває 1200 м² площі, що дозволило організувати 5 оранжерей і відтворити умови тропіків і субтропіків. Але це тема вже іншої екскурсії.