Донецьк –початок всіх маршрутів

 

 

 

 

 

Донецьк –початок всіх маршрутів

Донецк  – начало всех маршрутов

Donetsk – is the beginning of all routes

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк - початок  всіх маршрутів

Маршрут екскурсії "Донецьк – початок всіх маршрутів" проходить центральною вулицею міста - вулицею Артема від залізничного вокзалу ст. Донецьк  із заїздом на вулицю Челюскінців і закінчується в Центральному парку культури й відпочинку ім. О.С. Щербакова. Екскурсанти мають змогу познайомитися з більш ніж 40 об'єктами. Маршрут може бути змінений за бажанням екскурсантів.

Вступне слово

Здрастуйте дорогі друзі!

Сьогодні ми з вами познайомимося з дивним містом столицею шахтарського краю, центром Донецької області містом Донецьком. Тема нашої екскурсії "Донецьк – початок всіх маршрутів". Мене звати _______________________. Я представляю ______________________. Нашого водія звати _________________, автобус марки _____________, номер ___________.

Екскурсія триватиме __________ години. Ви побачите найвидатніші  об'єкти міста, довідаєтеся про його минуле, сьогодення й майбутнє. Почнеться екскурсія на Привокзальній площі. От лише деякі визначні пам'ятки міста, які ми побачимо: пам'ятник "Слава шахтарській праці", монумент Визволителям Донбасу, Донецький обласний краєзнавчий музей, Донецький державний академічний театр опери й балету ім. А. Соловьяненко, Донецький академічний драматичний театр, готельний комплекс "Вікторія", п'ятизірковий готель "Донбас Палас", унікальний Парк кутих фігур, торгово-розважальний центр "Донецьк-Сіті", нічний клуб "Чикаго" й, звичайно ж, РСК "Олімпійський" і стадіон "Донбас-арена".

Екскурсія закінчиться  в Парку культури й відпочинку ім. О.С. Щербакова, що недавно реконструйований, і його фонтани стали унікальними перлинами водного намиста міста. Переконливе прохання під час руху не вставати зі своїх місць, не відволікати водія, з усіма питаннями звертатися до мене. На шляху в нас передбачені 2 зупинки з виходом з автобуса для огляду самих чудових об'єктів й одна санітарна зупинка. Сувеніри ви зможете купити в кінцевому пункті нашого маршруту Парк ім.. Щербакова, де перебуває фан - зона. Отже, вирушаймо.

Текст екскурсії

Залізничний вокзал – ворота міста, а для Донецька залізниця має особливе значення. Офіційною датою заснування міста є 1869 рік, коли британець Джон Юз приступився до будівлі "железоделательного заводу", а головною продукцією заводу були рейки для залізниці. Будинок залізничного вокзалу є пам'ятником архітектури, його споруджено в 1951 році за проектом архітектора І. Воронцова, В 2003 році тут відкритий Музей розвитку Донецької залізниці .

Донецьк виник і розвивалося  як промислове місто. Місто дуже молоде, йому всього 140 років, хоча за свої роки багато чого встиг пережити. Одних  тільки назв перемінив декілька. Спочатку - Юзівка, на честь Джона Юза. З 1924 року – Сталіно на честь міцного металу, а не як деякі думають, вождя всіх часів і народів. І лише з 1961 року місто стало називатися Донецьком - на честь Донбасу, Донецького кам'яновугільного басейну.

Наприкінці дев‘ятнадцятого століття для будівництва заводу й роботи на ньому в наші краї прибували люди з багатьох країн. Місто тих часів називали Новою Америкою або Новим Світлом. Сьогодні наше місто відрізняється величезним різноманіттям національностей і народностей його мільйонного населення. Із цим зв'язане й велике різноманіття релігійних споруджень. У місті переважають православні храми, деякі з них ми побачимо, є синагога, мечеть. У ліві вікна автобуса, після того як автобус проїде під залізничним мостом, ви побачите католицьку церкву Святого Йосипа, у праві вікна – протестантський храм.

Якщо металу Донецьк  зобов'язаний своєю появою, то кам'яному  вугіллю – своїм розвитком. З 50-х років минулого століття, коли відновлювалися зруйновані під час окупації й будувалися нові шахти, саме вугільна промисловість формувала економіку міста й області Невід'ємним атрибутом міського ландшафту є терикони, що становлять його особливий колорит. Візитною карткою міста став образ шахтаря, що несе людям вугілля, втілений у пам'ятнику "Слава шахтарській праці", що ви бачите на Шахтарській площі. Пам'ятник споруджено в 1967 році за проектом скульптора К. Ракітянского й архітектора П. Вігдергауза.

До речі ви знаєте, звідки узялося вугілля? Багато сторіч від  берегів Сіверського Дінця до Приазов'я, на території нинішнього Донбасу, простиралися тропічні ліси. Відмерлі рослини, падаючи у воду, покривалися мулом і перетворювалися в товстий шар донних відкладень. В епоху горотворення з рослинних залишків під тиском виникали шари кам'яного вугілля. Надалі  це стало головним багатством Донецького краю. Вугілля – дійсний хліб промисловості.

Усього в місті більше 30 пам'ятників монументального мистецтва, зокрема і пам'ятник засновникові міста Д. Юзу, письменникам Т. Шевченко, М. Горькому, А. Пушкіну, нашим землякам С. Бубці, А. Соловьяненку. Пам'ятниками, спорудженими на честь подій Великої Вітчизняної війни, пам'ятниками В. Леніну нікого не здивувати, але є такі, котрих немає більше в жоднім  місті, наприклад "Прощавай хвороба" - скульптура людини, що ламає милиці; пам'ятник гривні, тільки не грошовому знаку (хоча й такий теж красується перед будинком одного з банків), а тієї, котру наші предки скіфи носили на шиї як прикрасу.

Ансамбль Шахтарської  площі, як і міста в цілому, сформувався  в шістдесятих роках минулого сторіччя. Більше сорока років пройшло  з тих пор, і місто перетворюється, яскравий приклад архітектури двадцять першого століття зараз праворуч від нас. Це бізнес центр і торгово-розважальний комплекс "Донецьк-Сіті". Загальна площа приміщень комплексу 40000 квадратних метрів. Тут розташована безліч магазинів, супермаркет "Варус", італійський ресторан, декілька кафе, боулінг -центр, зал ігрових автоматів – звичайно ж кінотеатр "Мультиплекс", у чотирьох залах якого демонструються новинки кінопродукції. Кожний із залів відрізняється неповторним декором, вони різні за рівнем комфорту й ціна квитка в них різна. Ще в місті подивитися кіно можна в Кінопалаці "Зірочка", кінотеатрі ім. Т. Шевченко, торгово-розважальному центрі "Золоте кільце" й ін.

На вулиці Челюскінцев на нас чекають Донецький обласний краєзнавчий музей, Виставковий комплекс "Експодонбас", Палац молоді "Юність", пам'ятник Й. Кобзону й, звичайно ж, стадіон "Донбас-Арена".

Донецький обласний краєзнавчий музей було засновано в 1924 році. Експозиція музею складається із чотирьох відділів "Природа Донбасу", "Історія освоєння Донецьких степів", "Радянський період" й "Донбас сучасний", а також постійно в його залах проводяться тематичні виставки. Також у Донецьку є обласний художній музей, у його колекціях картини видатних майстрів, зокрема Айвазовського, Шишкіну, Куїнджі й ін.

Перша зупинка з виходом  з автобуса передбачена, щоб детально ознайомитися з нашою головною визначною пам'яткою стадіоном "Донбас арена", але спочатку зверніть увагу на виставочний центр "Експодонбасс", він був побудований в 80-і роки минулого століття і являє собою типовий зразок архітектури того часу "зі скла й бетону"

Перед виставочним центром  перебуває в скляному футлярі  копія Пальми Мерцалова. Оригінал цієї пальми в кінці 19 століття викував талановитий коваль, працівник юзовского заводу Олексій Мерцалов. Викував зі шматка цільної рейки пальму, яка повторює живу рослину. У той час ще не винайшли зварювання й Пальма одержало Гран-прі, тобто першу премію на Міжнародній технічній виставці в Парижу, декількома роками раніше такий же приз одержала там же всесвітньо відома Ейфелева вежа. Потім Пальму перевезли в Сант-Петербург – столицю Російської імперії. Через сто років уже донецький майстер С. Каспарук викував копію Пальми, що ви бачите. Майстерність Олексія Мерцалова втілює дух Донецької землі й тому зображення пальми  помістили на гербі Донецької області. Девіз "Можливість доведена справою" характеризує жителів Донецька: творчих, самобутніх, працьовитих.

Пам'ятник нашому земляку, людині творчій, Йосипу Кобзону розташований поруч із Пальмою Мерцалова в Палацу молоді "Юність". Пам'ятник роботи російського скульптора А. Рукавішнікова встановлений в 2001, коли Йосип Давидович очолював Фонд "Золотий скіф". Зображено співака так, що створюється враження, що Кобзон іде на футбол.

Футбол... Для Донецька це король спорту... А історія його в місті починається з виникнення Юзовки. Загальновизнано, що батьківщина футболу Англія. І підприємець Юз і його фахівці були британцями. Пізніше в цю гру утягнулися й місцеві жителі.

У Юзовці до 1917 року існувало кілька команд, а збірна міста неодноразово виходила на поле проти команд Ростова, Москви, Києва, Харкова й Санкт-Петербурга. Новий виток історії донецького футболу почався в 1936 році, коли із кращих майстрів м'яча області була створена команда "Стахановец". Уже в перший свій сезон представники шахтарської столиці показали себе сильною командою.

Після війни "Стахановец" стане "Шахтарем", одержить свої традиційні гвардійські оранжево-чорні кольори  й перетвориться в дійсну гвардію  футболу. Зараз неможливо представити Донецьк без футбольної команди європейського класу, кількаразового володаря кубків СРСР й України, переможця й призера національних чемпіонатів з футболу.

Дві жовтогарячі смуги  між трьома чорними - це кольори гвардійської стрічки. Її із часів Петра І одержували кращі військові частини, що виявили себе в запалі боїв. Потім уже, у радянський час, ці кольори одержали й представники мирної професії – шахтарі, не даремно їх іменували "Гвардією праці".

У часи Радянського Союзу  наш клуб ставав власником Кубка СРСР в 1961, 1962, 1980 рр.

З 1996 р. починається спочатку кубкова, а потім й "золота" ери "Шахтаря". Донецький клуб має дуже відданих уболівальників, яким може позаздрити будь-який клуб. Донецьк  упевнений, що самі головні, голосні  і яскраві перемоги "Шахтаря" ще спереду.

Ми перебуваємо на своєрідній площі Футболу, ліворуч  стадіон РСК "Олімпійський", праворуч - новий стадіон "Донбас-Арена".

Будівництво стадіону "Локомотив", так тоді називався "Олімпійський", почалося в 1955 році, а повністю завершилося в 1970 році, був він розрахований на 42 тисячі місць. З 1997 року стадіон "Локомотив" був реконструйований. Були побудовані західні трибуни, реконструйовано футбольне поле. Кошторисна вартість реконструкції обчислювалася в 31 млн. гривень.

Остання реконструкція закінчилася в 2003 році. Стадіон був перейменований в "Олімпійський". У наш час місткість стадіону -34 сектора, 25093 місць.

Новий стадіон з'явився в місті завдяки футбольному  клубу. П‘ятидесятисячна "Донбас-Арена" – перший стадіон у Східній Європі, спроектований і побудований у відповідності зі стандартами УЄФА категорії "Еліт" (5*), з безпрецедентними мірами безпеки й найширшою індустрією гостинності. Початок будівництва об'єкту – 2004 рік. Генеральний підрядник - турецька компанія ENKA Constructіon & Іndustry Co. Відкриття стадіону відбулося 29 серпня 2009 року.

Дизайн "Донбас-Арени" розробила компанія "Аруп Спорт", яка у свій час створила стадіони "Манчестер Сіті" (Англія), "Альянс" (Німеччина), "Іспаньол" (Барселона) і "Сідней" (Австралія). Завдяки незвичайному дизайнерському рішенню – ефекту ширяючого даху – донецька "Арена" за формою нагадує "літаючу тарілку". Головною відмінною рисою є овальна форма, а також повністю засклений фасад. За розташуванням він збігається із РСК "Олімпійський", у цілому створюючи елегантний архітектурний ансамбль. Дах арени нахилений у напрямку з півночі на південь, повторюючи ухил ландшафту, підсилюючи природне освітлення й провітрювання поля. Зовнішнє підсвічування фасаду дозволяє стадіону в темний час доби блискати як діамант.

У будинку "Донбас-Арени" розмістилися три ресторани („Діамантовий”, „Платіновий”, „Золотий”), чотири бари, лаундж-бар, десятки фаст-фудів, торгівельних точок, окреме крило відведено під фітнес-центр. Тут розташовані фан-кафе, музей і фірмовий магазин ФК "Шахтар". Для корпоративних клієнтів "Донбас-Арени" передбачена оренда корпоративних лож. У неігрові дні в ложах і приміщеннях стадіону проводяться збори, презентації, прес-конференції й ділові прийоми. Стадіон зможе приймати також міжнародні конференції й виставки. Навколо стадіону можна припаркувати більше 3 тис. автомобілів. "Донбас-Арена" живе повнокровним життям щодня.

Внутрішній дизайн "Арени" розроблений таким чином, щоб  глядачі сиділи в одній чаші (до слова, що обігріває в холодну пору року!), а не на чотирьох роздільних трибунах. Перший ряд крісел розташований дуже близько до поля, що створює відмінну видимість. Передбачено також 170 місць для людей з обмеженими можливостями й для тих, хто їх супроводжує.

Ізюминкою стадіону є екскурсійні тури. Загальна концепція  екскурсій така: ознайомлення з унікальними характеристиками й особливостями Арени, відвідування приміщень, де бувають футболісти, Музею ФК "Шахтар" і фінал – похід у фірмовий клубний магазин за сувенірами. Крім футбольних матчів, на стадіоні  проводяться концерти й шоу. Оснащення арени й акустична система дозволяє приймати тут не тільки вітчизняних артистів, але й закордонних мегазірок.