Деловой туризм

36

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП…………………………………………………………………………   3-4

1. ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Сутність ділового туризму……………………………………………….   5-8

1.2. Зародження та розвиток ділового туризму……………………………..   9-13

1.3. Світовий досвід організації ділових подорожей……………………….. 13-18

2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2.1. Ресурсна база ділового туризму в Україні………………………………  19-23

2.2. Особливості організації туру ділового характеру в Україні…………… 23-27

3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

3.1. Проблеми розвитку ділового туризму в Україні………………………..  28-31

3.2. Перспективи розвитку ділового туризму в Україні…………………….  31-35

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………  36-37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ…………………  38-39

ВСТУП

              Актуальність теми. Туризм в уявлені більшості людей пов’язаний з відпочинком, новими враженнями, задоволенням. Він міцно ввійшов у життя людей з їх природними прагненнями відкрити і пізнати невідомі краї, пам’ятки природи, історії та культури, звичаї та традиції різних народів.

              Відомо, що туризм є однією з високодохідних та найбільш динамічних галузей економіки. У сфері туризму зайнято більше 250 млн. людей, тобто кожний десятий працівник у світі. На його частку припадає 7% загального обсягу інвестицій, 11% світових споживчих витрат, 5% всіх податкових надходжень та третина світової торгівлі послугами [1;12]. Туризм сильно впливає на такі ключові сектори господарства, як транспорт і зв’язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного вжитку і багато інших, виступаючи каталізатором соціально-економічного розвитку. Згідно з прогнозами спеціалістів, ХХІ ст. стане століттям туризму.

              Одним з важливих видів туризму є діловий туризм. Щорічно у світі здійснюється більше 100 млн. бізнес подорожей [27].

              Діловий туризм – це передовий напрямок сучасної туристичної індустрії, що стрімко розвивається. Завдяки йому можна не тільки знайти нових партнерів по бізнесу та підвищити кваліфікацію персоналу, але й закріпити нові знайомства та ділові відносини під час культурно-відпочинкової програми по завершенню ділового заходу.

              Зважаючи на значний потенціал ділового туризму, автор і обрала темою курсової роботи «Стан та перспективи розвитку ділового туризму в Україні».

              Об’єктом дослідження курсової роботи є діловий туризм в Україні та світі.

              Географічними рамками курсової роботи є весь світ, а особливо Україна.

              Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від доби пізнього палеоліту і до сьогодення, тобто початку ХХІ ст.

              Джерельна база. Для написання курсової роботи автором було опрацьовано понад 30 джерел.

              Ресурси ділового туризму знайшли відображення у працях таких авторів, як А.В. Бабкин [2], П.Р. Пуцентейло [11], И.В. Зорин, В.А. Квартальнов,       Т.П. Каверина [11] та ін.

Найповніша інформація про історію розвитку міститься у таких працях, як «Business Travel and Tourism» [17], «Специальные виды туризма» [2] та ін.

              Найскладнішим був процес збору матеріалу для характеристики розвитку ділового туризму в Україні. Це пояснюється тим, що у вітчизняній туристично-краєзнавчій літературі немає спеціальних видань, присвячених досліджуваному питанню, тому автору курсової довелося для характеристики розвитку цього виду туризму опрацювати значну кількість матеріалів, вміщених в окремих збірниках наукових статей. Передусім це видання Інституту туризму ФПУ, а саме «Туристично-краєзнавчі дослідження» [14].

              Складним був збір статистичних матеріалів, що стосуються стану та розвитку ділового туризму. При вирішенні цієї проблеми автор курсової скористалася інформацією, викладеною у статистичному бюлетені «Tourism highlights» [18] та на сайтах всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет [29].

              Метою курсової роботи є всебічне дослідження ділового туризму в Україні та світі. Для її досягнення автор ставить перед собою конкретні завдання:

-         дати загальну характеристику ділового туризму;

-         описати сучасний стан розвитку даного виду туризму в Україні;

-         дослідити проблеми і перспективи розвитку ділового туризму в Україні.

              Структурно курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел.

1. ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Сутність ділового туризму

Діловий туризм – це дуже широке поняття. Це і ділова комунікація, обмін інформацією і технологією. Також це пошук нових партнерів, ринків. Діловий туризм – це і PR-акції. І навіть навчання персоналу, і розвиток корпоративної культури.

Це один з основних способів інтегрувати власні ресурси компанії, що дозволяє стрімко розвиватися на ринку. А досягається це завдяки виставкам, конгресам, бізнес-освіті. Ціль при цьому одна, підвищити здатності, навички, постійно розвиватися й удосконалюватися.

На сьогодні діловий туризм – це економічний феномен ХХ ст. Він вважається галуззю світового господарства, що найбільше розвивається [30].

Статистика показує, що прогресія піднімає діловий туризм на ще вищу ланку у світових масштабах. Якщо зараз кількість ділових міжнародних подорожей нараховується близько 0,5 млрд. на рік, то на 2020 рік ця цифра збільшиться у три рази та складатиме мінімум 1,6 млрд. подорожей. Відповідно обороти збільшаться ще більше та, на думку експертів, складатимуть близько   2 трлн. доларів США, а це і нові робочі місця [30].

Діловий туризм відіграє все більшу роль у міжнародному, внутрішньому й іноземному туризмі України, а перспективи його розвитку досить сприятливі. За оцінками експертів ВТО, частка ділового туризму у світі складає 20%. Діловий туризм є одним з найбільш економічно ефективних видів туризму у світі. Так, близько 50% доходів авіакомпаній, приблизно 60% доходів готелів і більш ніж 70% доходів автопрокатних компаній створюється за рахунок обслуговування саме цієї категорії туристів [16; 617].

У структурі ділового туризму виділяють два сегменти – класичні ділові подорожі та сегмент, назву якого утворює англомовна абревіатура МІСЕ. Абревіатуру складають перші літери англійських слів: Meetings – М (зустрічі), Incentives – І (інсентив-заходи), Conventions – С (конференції), Exhibitions – Е (виставки).

Два сегменти індустрії ділового туризму розрізняються як за суттю, так і за формальними ознаками. За цільовими установками класичні ділові    подорожі – це «власне робота на виїзді» (відрядження з конкретними службовими цілями – реалізацією бізнес-функцій компаніями та фірмами) або подорожі для укладання нових контрактів у сфері бізнесу. МІСЕ-захід – це, як правило, «обслуговування» власне бізнес-діяльності фірм, тобто робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій. Цільові відмінності відбиваються у специфіці організації класичної ділової подорожі та МІСЕ-подорожі. Концепція подорожі у сфері МІСЕ значно складніша, ніж концепція класичної ділової подорожі. Для її розробки запрошуються спеціальні компанії-організатори. На відміну від класичної ділової подорожі, розрахованої на невелику кількість учасників, МІСЕ-захід збирає, як правило, широке коло осіб.

В цілому структура ділового туризму багатогранна: ділові подорожі приймають найрізноманітніші форми, сполучаються між собою, комбінуються з загальноприйнятими формами класичного туризму, з рекреацією. Іноді дуже важко відділити один сегмент від іншого [23].

Внутрішня структура МІСЕ-сегменту індустрії ділового туризму включає три види подорожей: для учасників у роботі конгресів, конференцій, саммітів та симпозіумів; виставок і торгівельних ярмарок; у інсентив-заходах.

Подорожі на конгреси, конференції, самміти, симпозіуми виділяються особливим складом учасників:

- корпоративні учасники – великі, середні та малі компанії, чиї основні мотиви зустрічей мають комерційний характер. Це можуть бути зустрічі з питань маркетингу та продажів, по впровадженню нового продукту, кадровим питанням, тренінги менеджерів та ін. Корпоративний сегмент – найбільш ємкий (за кількість заходів) сектор ділових подорожей на конгреси, конференції, самміти, з’їзди, симпозіуми (73-75%). Корпоратори часто звертаються за послугами до професійних компаній – організаторів ділових зустрічей [23]. Наприклад, близько 80% британських компаній надають перевагу роботі з професійними організаторами, а не тримають штат з організації ділових зустрічей;

- асоціації та їх члени. Асоціації проводять заходи для розв’язання «цехових» питань, часто торгівельно-економічних або наукового характеру. Член асоціації має право вибору та, на відміну від корпоративних заходів, може відмовитись від участі у ньому. Усі витрати, пов’язані з подорожжю, він бере на себе. На некорпоративний сектор ділових подорожей на конгреси, конференції, самміти, з’їзди, симпозіуми припадає близько 14-15% усіх заходів. Ці зустрічі об’єднують широке коло учасників – у середньому                         200-250 делегатів. Близько 8% зустрічей збирають аудиторію у 2000 та більше делегатів. Для порівняння: на корпоративних заходах чисельність учасників коливається від 20 до 250 осіб. Місце проведення некорпоративного ділового заходу обирається на конкурсній основі. Ініціатива його організації виходить від місцевого члена асоціації. Рішення щодо проведення заходу приймається на менше ніж за 2-3 роки до початку заходу. Для проведення заходу асоціація створює оргкомітет, який визначає час та місце його проведення, бюджет, укладає договір з постачальником послуг або з організатором зустрічей [23];

- урядові структури, освітні організації, органи охорони здоров’я, а також екіпажі міжнародних рейсів. На цей сектор припадає близько 12% загальної кількості заходів. Іноді цю групу учасників об’єднують з асоціаціями [23].

Подорожі на виставки та торгівельні ярмарки. Ці заходи проводяться для презентації продуктів та послуг з метою інформування гостей та стимулювання продаж. Учасників виставок та торгових ярмарок можна розділити на дві категорії: експоненти, що рекламують та продають свою продукцію, та відвідувачі, які приїжджають з метою ознайомлення з останніми досягненнями у різних областях економіки, науки, мистецтва, для укладання угод та договорів. Ці учасники є представниками корпорацій. Виставки та торгові ярмарки  проходять на майданчиках експозиційних центрів, до їх організації запрошується велика кількість професіоналів [23].

Інсентив-заходи. Компанії беруть участь у інсентив-заходах за двома причинами. По-перше, для підтримки зовнішнього іміджу фірми: 50% компаній у всьому світі проводять їх, щоб впровадити новий продукт, 35% – для збільшення кількості продаж, і з цією метою запрошують на захід дилерів та партнерів. По-друге, для закріплення внутрішньокорпоративного клімату шляхом заохочення співробітників (15% компаній).

Інсентив-заходи проводяться у різних формах: організація нарад та конференцій «без краваток», презентацій та просування продукції, подорожі на відпочинок, заохочення, навчання співробітників, тренінги, виявлення творчих особистостей. У них приймають участь співробітники, дилери та партнери.

Середня тривалість інсентив-туру складає 6-7 днів. У складі інсентив-груп домінує керуючий персонал (31%) та менеджери з продажів (26%), на партнерів припадає близько 29% та дистриб’ютерів – 14% [23].

У сучасній структурі міжнародного ділового туризму переважають класичні ділові подорожі (70% усіх ділових подорожей). Частка подорожей на конгреси та конференцій складає більше 15%, на виставки та ярмарки – більше 11%. Приблизно 3-4% подорожей припадає на інсентив-тури [23].

Спеціалісти, що працюють у туристичному бізнесі, стверджують, що приблизно четверта частина всіх мандрівок відноситься як раз до категорії «діловий туризм» [27]. Відмінною рисою цього виду туризму є те, що учасники ділових зустрічей витрачають під час перебування в країні значно більше грошей, ніж звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних форумів та інших подібних заходів [11;109].

Отже, цей вид туризму дуже позитивний, і його розвиток та масштаби сходяться з логічним висновком: діловий туризм актуальний завжди. Оскільки однією з головних переваг цього ринку є те, що ніякі економічні кризи не здатні вплинути на цей бізнес. Адже при конфліктах, їх необхідно розв’язувати, саме це і сприяє збільшенню ділових зустрічей.

1.2. Зародження та розвиток ділового туризму

Діловий туризм – це звичайно не нове явище. Люди подорожували з метою праці багато століть. Проте в той же час деякі форми туризму, такі як заохочувальний туризм, є сучасними винаходами [17;13].

Діловий туризм бере початок з торгівлі між общинами. Починають рости та розвиватись міські поселення. Вони були домами для ремісників, які виробляли низку товарів, таких як одяг, знаряддя праці та декоративні вироби. Ця продукція обмінювалась на продовольчі товари у навколишніх поселеннях. Археологічний досвід показує, що така торгівля товарами відбувалась і за кілька тисяч кілометрів від місця, де вони були виготовлені.