Анализ потенциала услуг тур фирмы Украины

 
 

Продовження таблиці 1.1

 

       В останні роки поряд з традиційними  формами культурного, пізнавального,  оздоровчого та інших видів  туризму особливої актуальності  набула проблема розвитку екологічного, сільського, зеленого туризму, в  умовах наближених до природи.  Організація відпочинку на базі  сільських поселень може мати  надзвичайно позитивний вплив  на економіку та екологію багатьох  адміністративних районів України  за рахунок: 

     - використання фінансових ресурсів  сільського населення для будівництва; 

     - пристосування приватного житла  для прийому туристів;

     - створення нових робочих місць  для селян; 

     - забезпечення туристів екологічно  чистими продуктами харчування;

     - збереження природи в наслідок  зниження антропогенного тиску.

     Динаміку  кількості відвідувань нашої країни іноземними туристами наведено в таблиці 1.2. 

Таблиця 1.2

Динаміка  кількості відвідувань України іноземними туристами (тис. чол.),

2003-2008 pp.

 

     Пріоритетним  видом туризму для України  залишається іноземний (в'їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними  надходженнями державної скарбниці  та створення додаткових робочих  місць.

     Нині  Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих  на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

     Метою розвитку туризму в Україні є  створення сприятливого організаційно-правового  й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентоспроможного  на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі ефективного  використання природного та історико-культурного  потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних  інтересів і екологічної безпеки [10].

     Для реалізації поставленої мети необхідно  вирішити такі основні завдання:

     - впровадити ефективні механізми  фінансово-економічного регулювання  розвитку галузі туризму;

     - визначити шляхи, форми та методи  стимулювання розвитку підприємництва  в цій сфері;

     - створити, з урахуванням соціально-економічних  інтересів держави, ефективну  модель інвестиційної політики  в галузі туризму;

     - удосконалити організаційні структури  управління галуззю туризму;

     - забезпечити раціональне використання  і відновлення природного та  історико-культурного середовища;

     - прийняти екологічні регламенти  та затвердити допустимі норми  освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дії  та запровадити в практику  управління.

     Стратегія розвитку туристичної індустрії  в Україні полягає у виробленні державної політики в галузі туризму  як одного із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки.

     Основу  державної політики в галузі туризму  повинні складати такі чинники:

     - державне стимулювання внутрішнього  та іноземного (в'їзного) туризму,  в тому числі через удосконалення  системи оподаткування;

     - забезпечення внутрішньої конвертованості  туристичних послуг шляхом підвищення  їх якості та розширення асортименту,  поліпшення умов обслуговування  туристів;

     - поетапна приватизація туристичних  об'єктів з їх інфраструктурою;

     - будівництво нових, реконструкція  та модернізація діючих туристичних  об'єктів;

     - державне фінансування відновлення  пам'яток архітектури, культури, історії України;

     - залучення коштів підприємницьких  структур, суб'єктів туристичної  діяльності для розвитку інфраструктури  туризму (шляхи, пункти пропуску, системи водопостачання та каналізації,  зв'язок, служби сервісу тощо);

     - організація приміських зон короткочасного  відпочинку, створення нових рекреаційних  зон загальнодержавного та місцевого  значення;

     - сприяння організації виробництва  екологічно чистої сільськогосподарської  продукції для забезпечення потреб  туристів і відпочиваючих у  високоякісним продуктах харчування;

     - залучення приватного сектора,  особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва  та підсобної діяльності у  сфері туризму (сільського зеленого  туризму);

     - створення сприятливих умов для  розвитку активних видів туризму  (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);

     - державне сприяння просуванню  на міжнародний ринок туристичного  продукту України через міждержавні  угоди та програми;

     - створення сучасної інформаційно-маркетингової  служби у сфері туристичного  бізнесу;

     - проведення науково-дослідних, проектних  і пошукових робіт з актуальних  проблем розвитку рекреаційно-туристичних  господарств, використання природного  та історико-культурного потенціалу  країни, створення геоінформаційної  системи «Туризм в Україні»  тощо.

     Разом з цим необхідно реалізувати  низку науково-організаційних програм  з метою забезпечення екологічно допустимих масштабів і темпів розвитку рекреаційно-туристичних зон, зокрема:

     - провести комплексні ландшафтно-екологічні  та історико-культурні дослідження  території України, встановити  диференційовані норми туристичного  навантаження на довкілля;

     - переглянути природо- та пам'яткоохоронні  нормативно-правові акти з метою  посилення відповідальності за  їх порушення;

     - обґрунтувати на основі норм  антропогенного навантаження гранично  допустимі межі сумарної місткості  об'єктів, розміщених у туристичних  центрах.

     Першочерговими  практичними кроками у контексті  реалізації основних напрямів слід вважати:

     - розроблення нормативно-правової  бази з питань туризму, здійснення  за участю Державного комітету  України по туризму експертиз  проектів законодавчих та інших  нормативно-правових актів у цій  галузі;

     - розроблення стандартів на послуги,  що надаються туристам і екскурсантам;

     - проведення сертифікації туристичних  послуг;

     - здійснення паспортизації туристичних  підприємств і організацій;

     - удосконалення порядку ліцензування  суб'єктів туристичного підприємництва;

     - запровадження пільгових умов  для стимулювання організації  відпочинку й оздоровлення дітей  та молоді, насамперед, дітей-сиріт,  дітей-інвалідів, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших соціально незахищених  груп населення;

     - облаштування туристичної інфраструктури  у мережі міжнародних транспортних  коридорів, що пролягають через  територію України;

     - налагодження потужної реклами  вітчизняного туристичного продукту;

     - випуск високоякісного інформаційно-довідкового  матеріалу, створення спеціалізованих  видань туристичного профілю  (газет, журналів, законодавчих збірників,  методичних рекомендацій, тематичних  монографій, навчальних посібників, підручників тощо), постійних радіо-  та телепрограм;

     - забезпечення регулярного проведення  в Україні міжнародних і національних  туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарок, фестивалів, конкурсів тощо, організацію участі вітчизняних  виробників туристичного продукту  в аналогічних заходах за межами  України з метою залучення  якнайбільшого числа іноземних  туристів;