Особливості технічного обслуговування рузомого складу трамвайного ДЕПО

Рульове управління

Тип  Механічне, з гидропосилювачем

Рульовий механізм  гвинт - кулькова гайка і рейка - зубчастий сектор

Передаточне число  23,6

Кількість оборотів рульового колеса з нейтрального положення у положення  до упору  2,6

Гальмівна система

Робоча барабанна, з роздільним пневматичним приводом, що діє спільно  з допоміжною

Стояночна з ручним управлінням, впливаюча  на гальмівні механізми коліс  ведучих мостів

Допоміжна електродинамічна

Запасна: її роль виконує стояночна  система при відмові робочої або допоміжної

Технологія виконання  ТО-1 тролейбуса

Система технічного обслуговування рухомого складу та її недоліки

Відповідно до діючої системи, крім щоденного огляду і непланових ремонтів через відмови на лінії, кожна рухома одиниця раз на тиждень повинна залишатися у депо або приходити з лінії на так зване перше технічне обслуговування ТО-1, що триває 40-50 хвилин. Під час ТО-1 треба виконати ряд регламентних робіт, провести оцінку технічного стану і залежно від результатів оцінки виконати певні від-новлювальні роботи. Після кількох ТО-1 рухома одиниця потрапляє на друге технічне обслуговування ТО-2, що триває робочу зміну і де, крім регламентних робіт, проводяться ремонти тих елементів, що знаходяться на межі працездатності або відмова яких може наступити протягом наступного періоду. Але при всій зовнішній логічності такої системи вона неспроможна забезпечити прийнятний рівень коефіцієнта технічної готовності, що особливо проявилося в умовах економічної кризи, коли припинилася заміна відпрацьованого рухомого складу і переважаючим став фактор старіння.

Загальні вимоги до ТО-1

ТО-1 проводиться один раз в сім днів, в денний час. Перевіряється дія гальм, наявність і відповідність один одному маршрутних покажчиків, виконуються заявки водіїв. Технологія проведення ТО–1 передбачає примусовий ремонт окремих вузлів обладнання. Тривалість 1,5 - 2 години.

Технічне   обслуговування  ТО-1  включає контрольно-діагностичні,  кріпильні,  регулювальні,  мастильні та інші    роботи,    спрямовані   на   попередження   та   виявлення несправностей,  зниження   інтенсивності   погіршення   параметрів технічного  стану  рухомого  складу,  економію  електроенергії  та матеріалів,  а також  зменшення  негативного  впливу  тролейбусів на навколишнє середовище. Технічне  обслуговування повинно виконуватися згідно з інструкціями з технічного обслуговування заводів-виготівників та технологічними   картами в межах часу,  передбаченого системою технічного обслуговування та ремонту.

Інструкції з  технічного  обслуговування,  технологічні карти затверджуються   головним    інженером    підприємства    міського електротранспорту і повинні бути на робочих місцях.

Технічне    обслуговування     ТО-1   повинно виконуватися у  періоди між ранішнім і вечірнім піками  навантажень без зняття рухомого складу з випуску. Робітники,  які здійснюють технічне  обслуговування, повинні  мати  відповідну  кваліфікацію.  Робочі  місця мають бути забезпечені обладнанням,  інструментом,  комплектуючими виробами та матеріалами згідно з технологічними картами.

Якість виконання робіт з  технічного  обслуговування повинна  контролюватися майстром (бригадиром) - керівником дільниці та  робітниками  служб  (відділів)   технічного   контролю.   Стан агрегатів,  що забезпечують безпеку руху,  а також електробезпеку, повинен  перевірятися  апаратурними  засобами.   До   впровадження апаратурних  засобів  контролю  стану агрегатів,  які забезпечують безпеку руху, дозволяється їх перевірка випробуванням.

У   процесі  проведення  технічного  обслуговування повинні використовуватися тільки сертифіковані вироби та матеріали (гальмівні накладки,  шини,  щітки,  кріпильні вироби,  мастила та ін.).

Календарне планування ТО-1 допустиме за постійних умов роботи, незначної зміни змінного пробігу і обов'язкового обліку можливих цілоденних простоїв.

Технічне обслуговування, діагностування і ремонт виконуються потоковим  або стаціонарним методами на універсальних  або спеціалізованих постах(

На вибір методу ТО впливають( добова програма ТО даного виду, число і тип РС, характер об'єму і змісту робіт (постійний або змінний) період часу відводиться на ТО планового виду, трудомісткість обслуговування, режим роботи РС лінії.

Найбільш продуктивним є поточний метод, проте він можливий, якщо кількість ТО і ремонтів перевищує 12 в зміну. Таким чином, для більшості депо потоковий метод можна використовувати для організації ЕО і ТО-1. отже, для ТО-1, доцільно рекомендувати поточний метод.

При поточному методі ТО-1 раціональнішим є використання спеціалізованих проїзних постів.

Діагностика може бути використана  як в депо, побудованому за типовим проектом, так і в депо, що має планування відповідно до прийнятої системи діагностики. При цьому можливе застосування засобів діагностування до виконання ТО-1, під час їх проведення і після. Визначення технічного стану РС і його елементів може проводиться при заїзді в депо, на потокових лініях ТО (експрес-діагностика), на універсальних або спеціалізованих постах (окремих або представляючих діагностичну лінію).

Технічна  діагностика  проводиться   для   отримання достовірної  інформації  про  стан  агрегатів,  вузлів  та деталей рухомого складу,  приховані та можливі відмови з метою запобігання передчасним  або  запізнілим  ремонтним  втручанням,  а  також для контролю якості технічного обслуговування і ремонту.

Діагностування  технічного стану  агрегатів,  вузлів, деталей,  деяких  систем  та  рухомого  складу  в цілому  повинно здійснюватися за  алгоритмами (послідовність дії),  встановленими інструкціями,  затвердженими головним  інженером підприємства.  В інструкціях    повинні   бути   відображені   значення   граничних нормативів,  вказівки щодо  застосування  засобів  діагностування, порядку  дій  персоналу  залежно  від  результатів діагностування.

Діагностування  повинно  виконуватися  за  допомогою спеціальних   стендів   та  приладів,  допущених  до  використання органами метрологічного  контролю.  До  впровадження  приладів  та стендів   частину   параметрів   допускається   визначати  методом експертної оцінки, що проводиться кваліфікованими робітниками.

Діагностування   під   час   проведення   технічного обслуговування  не  повинно  збільшувати  часу  простою   рухомого складу.

Допускається, з   урахуванням    діагностичної    інформації, змінювати  періодичність  та  обсяги  робіт  у  процесі технічного обслуговування, а також строки перебування у  ремонті з оформленням цих     змін     наказом     керівника    підприємства    міського електротранспорту.

Кількість постів на потоковій лінії  залежить від прийнятої організації  технічного обслуговування, насамперед від числа робочих днів в тижні:

                                      ,                

де    - кількість робочих днів в тижні (при 2-х вихідних);

- тривалість зміни ТЕ-1, год.,

- такт потока ТО-1, год.         

 

Відповідно до виконаних розрахунків  за визначенням чисельності і  ухвалених організаційних рішень необхідно розподілити робітників по робочих місцях. Для забезпечення виконання встановленого переліку (об'єму) робіт ТО-1 на постах при нормативних витратах робочого часу і розрахункової тривалості простою машини на посту використовуються технологічні карти.

Табл. 2.1.       

Технологічна карта  робіт при виконанні ТО-1.

ТО-1
Пости	Види виконуваних робіт	Кільк.	Спеціальність	Розряд
1	ТО електрообладнання РС	5	Електрослюсар    по ремонту  електрообладн.
		6		III - V
		7
2	ТО механчного обладнання РС	5	Слюсар  по        ремонту            РС
		6		III - V
		13
	Мастильні   роботи	1	Мастильник
		2
3		1
	ТО кузовного обладнання	1	Столяр	III - V
		2	Скляр
4	Экіпірування	1	Екіпірувальник

 

 

Табл. 2.2.

Норми часу чол/год на ТО-1 РС тролейбуса

Професія	Ремонт одного тролейбуса
Слюсарі	80
Електрики	50
Маляри	2
Зварювальники	7
Столяри
Мастильники	7
Склярі	2
Всього	148

Для координації робіт декількох  постів використовуються карти-схеми. Карта-схема містить дані про найменування робіт, що виконуються на постах, кількості виконавців, їх спеціальності і займаному робочому місці, загальній трудомісткості робіт на посту і по кожному виконавцеві, і номерах операцій, закріплених за ними.

 

Табл. 2.3.

Карта-схема розставлення виконавців на постах прямоточних ліній ТО – 1

Найменування  поста	Число виконавців	Загальна трудомісткість  операції	Виконавець	Розряд	Спеціальність виконавця	Місце виконання операції	Середня трудомісткість операції по виконавцях люд-год.	Номери по операційно-технологічних  картах	Примітка
1.Виконання контрольних  і регулювальних робіт по електрообладнанню	2	0,6	1-й	4	Слюсар-електрик	Зверху, знизу у кабіні	0,3	10, 12, 30, 31, 32, 33 34, 45, 51	Операція 51 виконується  спільно з 2-м виконавцем. У об'єм операції 29 входить робота  тільки за визначенням витоку.
			2-й		Слюсар-електрик	Зверху, знизу, в кабіні	0,3	13,14,15 21,39,30 50,51,52	Операція 51 виконується  спільно з 1-м виконавцем. У об'єм операції 21 входить робота безпосередньо біля тягового електродвигуна
2. Виконання кон- трольних  реглювальних і кріпильних робіт по рульовому управлінню передньому мосту,  гальмам і шинам.	3	1,0	1-3	3	Слюсар по ремонту  рухомого складу	Зверху, знизу, в кабіні	0,33	61,62,68 64,67,68 70-81,84 86,88-99	Перевірка ефективності гальм проводиться на стенді
3. Виконання контрольних,  регулювальних, кріпильних робіт  по кузову, дверям, пневмообладнанню, а також змащувальних робіт	2	0,62	1           1	4           2	Слюсар по ремонту  рухомого складу     Мастильник	Знизу збоку у кабіні у салоні     Знизу	0,32           0,3	53,54,56 57,58,59 65,66,70       100,102, 103,104, 105,107, 109,110, 112	Для виконання операцій 100, 102, 105, 107 використовується нагнітач мастила.

 

 

Технологічний процес розбирання транспортних засобів

У виробничому процесі капітального ремонту транспортних засобів важливе місце відводять технологічному процесу розбирання. Він являє собою сукупність різноманітних технологічних операцій на роз'єднання транспортних засобів на деталі в технологічній послідовності, яка визначена нормативно-технологічними документами з використанням необхідного обладнання, пристроїв та інструменту. До нормативно-технологічних документів відносяться: карта ескізів, маршрутна карта розбирання, карта типового технологічного процесу очищення, відомості відносно деталей.

Технологічний процес розбирання за ступенем деталізації відносять  до маршрутно-операційного процесу. Його розробляють як для всіх транспортних засобів, тобто для загального розбирання, так і для складальних одиниць. При розбиранні транспортних засобів забезпечують максимальне збереження деталей, оскільки на ремонтному підприємстві до 70 % деталей залишають для повторного використання. Акуратне розбирання, крім того, впливає на якість та собівартість готової продукції під час ремонту.

В ході розбирання транспортних засобів  та його складальних одиниць на деталі зустрічаються рухомі й нерухомі їх з' єднання. У свою чергу рухомі й нерухомі з'єднання деталей підрозділяють на розбірні й нерозбірні.

Розбірними з'єднаннями  є такі з'єднання, які можна розібрати без пошкодження сполучених деталей. Кількість розбірних з'єднань деталей, в залежності від конструктивних особливостей транспортних засобів, складає до 70 % усіх з'єднань. Решту з'єднань відносять до нерозбірних, хоч в умовах ремонтного підприємства транспортних засобів деяка частина цих з'єднань піддається розбиранню.

Нерухомі нерозбірні з'єднання  деталей з плоскими поверхнями виконують  за допомогою зварювання, пайки, клепання, а деталей з гладкими циліндричними поверхнями - за допомогою зварювання, пайки, склеювання, розвальцювання та гарячих пресових посадок.

Нерухомі розбірні з'єднання деталей  з плоскими поверхнями, які є сполученими, виконують за допомогою болтів та шпильок. Їх вкручують в різьбовий отвір однієї з сполучених деталей. Деталі з гладкими циліндричними поверхнями з' єднують за допомогою нерухомих або рухомих посадок, а з другими циліндричними - за допомогою шліців, різьби та допоміжних деталей - шпонок, штифтів, клинців.

Рухомі розбірні з'єднання застосовують для деталей з гладкою циліндричною або шліцевою поверхнею.

Найбільш масовими з'єднаннями  двох деталей є посадки з натягом. Серед цих з' єднань найбільший відсоток припадає на підшипники, шестерні, втулки.