Технологии хранения и переработке зерновых

Установки ПВУ-1 використовують при висоті насипу зернової маси 3,5 -4 м. При потребі їх застосовують для вентилювання насипу зерна заввишки до 5,5 м, попередньо надівши ще одну верхню трубу. Зміною положення вентилятора, тобто приєднанням його одним або двома патрубками до труби, можна вентилювати зернові маси як нагнітанням у них повітря, так і відсмоктуванням його з міжзернового простору. Установки ПВУ-1 дуже зручні в роботі з насінням на токах і у сховищах. На одну засіку місткістю 5 – 10 т потрібна одна труба з вентилятором.

Телескопічні вентиляційні установки ТВУ-2 — п’ятиланкові труби телескопічного типу, які серійно виготовляють для вентилювання зерна на майданчиках, під навісом і на токах і складах. Усі ланки труби — це сталеві циліндри із стінками завтовшки 2 мм. У першій ланці стінки суцільні, в інших — перфоровані з отворами З мм. Через усю телескопічну трубу проходить сталевий трос завдовжки 12 м діаметром 9,9 мм, один кінець якого закріплений у п’ятій ланці, а протилежний має петлю і виведений за краї першої ланки. На розміщену на майданчику чи у сховищі трубу насипають зерно шаром 2,5 – 3 м. До зовнішнього кінця її приєднують вентилятор, який подає до 12 тис. м3 повітря за годину. Для вентилювання насипу завдовжки 20 м, завширшки 12 і заввишки 1,8 м потрібно чотири труби. Відстань між осями паралельних труб 5 м, а між торцями протилежних ланок 1 м. Однак відстань між трубами залежить від вологості зерна та висоти насипу. Одна труба вентилює 100 – 120 т зерна.[3]

Рівноважна вологість  для зерна гречки  при температурі та відносній вологості  зовнішнього повітря відповідно +10°С та 60% дорівнює 12,7%. [1]

Оскільки фактична вологість (14%) більша від рівноважної , активне  вентилювання доцільне.

Оптимальна  питома  подача повітря  для охолодження насіння соняшника на установці БВ–25 становить 40 мі/тхгод.

Одже , загальна потужність вентиляторів: V= 40х516,5=20660 м/год.

Для забезпечення оптимальної  питомої  подачі  повітря в зернову масу необхідно 20660:21000=1 вентилятор.[3] 

 

 

  

 

2.4.4.Кількісний облік зерна і  насіння при зберіганні.

Зменшенн. втрат зерна під час зберігає добре поставлений облік, мета кількісно-якісного обліку полягає в тому, щоб з^,ясувати закономірності втрат, які виникають при перевезені, збереганні і переробці зерна, сировини та продукції. Обліковують не тільки фізичну масу зерна та інщі види сировини, а й показники якості-вологість, та наявність смітних домішок, кількість яких прямо впливає на збільшення або зменшення маси зерна.

Норми природних втрат  зерна при зберіганні якісні показники  сухого, чистого, незараженого шкідниками та охолодженого зерна майже не змінюється і врати його мінімальна. Розрізняють дійсні та уявні втрати зерна, виявленні на хлібоприймальних підприємствах аід час інвентаризації зачищень зернсховищ.

Уявні втрати зумовленні помилками у визначенні маси та якості зерна під час його приймання та витрачання.

Дійсні втати поділяють на природні (нормативні) і над нормативні.Вони можуть бути зумовлені недоліками в організіції й технологїї проведення операції із зерном. За своєю природою дійсні втрати бувають механічними і біологічними. Механічні втрати зерна під час його зберігання полягають виключно в його розпиленні .Ці втрати виникають в наслідок видалення із зернової маси при її переміщеннях, очищенні і сущінні найдрібніших частинок .Які не можуть затримуватися звичайними фільтрами , а також можуть втрачатися через відкриті прорізи. Для зменшення механічних втрат і травмування зерна кількість перемішень його зводять до мінімуму, регулюють роботу зерноочисних машин і транспортних механізмів так, щоб травмування зерна не пошкоджували травмування зерна було мінімальним, що сприятиме скороченню втрат в результаті зменшення розпилення.

Біологічні втрати зумовлюються фізіолого-біохімічними властивостями  зернової маси. В нормативних умовах зберегання відбувається природний процес розкладання речовин, пов^,язаний з диханням зерна втрати сухої речовини в результаті дихання зерна називають природними. Велечини біологічних втрат залежить також від вологості зерна.Якщо зерно має підвищенну вологість і засмічене, воно легко пошкоджується пліснявими грибами, тому його зберігають при вищій температурі повітря, оскільки виникає небезпека великих витрат.

Розрахунок фактичног терміну зберігання 

 

 

  

 

 

  

 

Розрахунок норми природних  втрат для продовольчого зерна  

 

 

  

 

 

  

 

де Х-норма природних втрат для фактичного терміну зберігання,%;

а-норма природних втрат  для встановленого попереднього у порівнянні з фактичнимс терміном зберігання,%;

б-норма природних втрат  для встановленого наступного після  фактичного терміну зберігання, %;

в-фактичний термін зберігання міс.,

г,д-відповідно попередній і наступний у порівнянні із фактичним терміном зберігання, для яких встановлені норми природних втрат, міс. 

 

 

  

 

 

 

Розрахунок норми природних  втрат для насіння 

 

 

  

 

 

  

 

 

 

Фактичні природні втрати становлять: продовольчого зерна 

 

насіння - 

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

  

 

 

 

Висновки:

Основні причини втрат  сортового насіння такі: травмування на технологічних лініях; низький вихід на неправильно відрегульованих машинах і лініях; втрата схожості внаслідок самозігрівання, порушення технологічних процесів під час сушіння, знезаражування і протруювання; значне засмічення важковідокремлюваними культурами при переробці, транспортуванні та зберіганні. Досягти високої якості післязбиральної обробки насіння й уникнути його втрат під час обробки можна при дотриманні організаційних і технологічних рекомендацій. Вони полягають в узгодженні дій між насінницькими господарствами і насіннеобробними заводами чи спеціалізованими хлібоприймальними підприємствами або окремими підрозділами господарства в питанні якісного і своєчасного виконання зобов’язань по поставках, прийманню й переробці насіння. Це означає, що насіння на пункти обробки має надходити в такому асортименті і обсягу, щоб можна було максимально використати виробничі потужності обробних підприємств і не допустити нагромадження на майданчиках, токах і сховищах необробленого насіння.

Технологічний процес насіннєобробних підприємств чи пунктів треба розраховувати на одноразовий пропуск насіння з доведенням його до необхідних кондицій, оскільки повторні обробки призводять до збільшення травмування насіння, зниження його якості. Технологічні лінії повинні мати якнайменші перепади висоти подачі насіння, забезпечувати мінімальне травмування його під час сушіння, очищення, протруювання, переміщення.

Всі технологічні процеси  по обробці насіння повинні проводити  висококваліфіковані оператори  з суворим дотриманням всіх елементів  технологій, а також оптимальних норм виходу кондиційного насіння з вороху.

Правильно організований  контроль за станом зберігання насіння, своєчасне прийняття дійових заходів по утриманню на рівні або поліпшенні його якісних показників також є одним із елементів усунення втрат сортового насіння.[1]

Список використаної літератури

1.  Жемела Г. П., Шемавньов В.І., Олексик О.М.,  Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. – Полтава 2003.-420 с.

2.  Малик Н.І. Справочник по сушке зерна.-М.: Агропромиздат,1986.-124 с

3.  Мельник Б.Е. Активное вентилирование зерна.:Справочник .-М.:Агропромиздат, 1986.-188с

4. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С., Зберігання і переробка продукція  рослинництва. –К.: Мета, 2002.-495.с.

5.  Приходько О.І, Фінаєва Л.Н. Довідник по  закупках, зберіганню і реалізації насіння.

6.  Лесик Б.В., Трисвятський Л.О., Снежко В.А., Сабуров М.В., Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів. –К: Вища шк.. 1980.- 416с.

7.  Окнін Б.С., Горбачєв І.В., та ін. Машини для післязбиральної обробки насіння..-М.: Агропроміздат, 1987.-238 с.

8.  Танчик С.П., Дмитрищак М.Я., та ін.. Технологія виробництва продукції рослинництва. Підручник.- К: -2008р. 1000 с.

9.  Технологія післязбиральної  обробки і зберігання насіння. – Карпов Б.А. М.: Агропроміздат, 1987.- 288с.:.

10.    Пузік Л.М., Довгаль М.М, Методичні вказівки до написання курсової роботи студентами  агрономічних спеціальностей. Х-2004