Техніка бісероплетіння в інтер’єрі

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський  національний університет

імені Богдана Хмельницького

 

ННІ педагогічної освіти соціальної роботи,та мистецтва

 

 

Кафедра соціальної роботи

 

Дзюба Альона Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕХНІКА БІСЕРОПЛЕТІННЯ В ІНТЕР’ЄРІ

Курсова робота з дисципліни “Прикладні методики з соціальної роботи”

студентки 2-СР курсу

спеціальність 6.040202 – соціальна робота

 

 

 

 

Науковий керівник:

старший викладач

Фірсова Л.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси – 2011

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………..…………...3

РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БІСЕРОПЛЕТІННЯ……………..……..…5

1.1 БІсер і стеклярус у XIX ст……………………………………..………….5

1.2 Розквіт і занепад  мистецтва плетива з бісеру  та стеклярусу….………..11

1.3Винекнення музеїв, майстерень, артілей, шкіл…………………………..15

1.4 Використання бісеру та стеклярусу в предметах церковного убрання ..22

Висновки до 1 розділу…………………………………………………………25

РОЗДІЛ 2 ВИГОТОВЛЕННЯ ВАЗОННОЇ КОМПОЗИЦІЇ З БІСЕРУ

2.1 Вибір матеріалів та інструментів………………………………………...26

2.2 Вибір колірної гами та складу композиції твору………………………..28

2.3 Технічні прийоми виконання  бісероплетіння…………………………....31

2.4 Технологічна послідовність  виготовлення вибору……………………....35

Висновки до 2 розділу…………………………………………………………37

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження

  В наші дні все велику популярність отримують прикраси ручної роботи, зокрема вироби з круглого або рубаного бісеру та стеклярусу. Ці вироби виглядають красиво і оригінально. До того ж бісероплетіння розвиває фантазію, дозволяє самому створювати схеми і способи виготовлення виробів.  Дуже велику популярність набувають курси і гуртки, де бажаючих навчають вишивці та плетіння бісером. А різноманітні цікаві вироби стали продавати в центральних магазинах нарівні з дорогоцінними прикрасами. Мистецтво плетіння бісером людині було відомо дуже давно. Проте воно має повне право називатися нестаріючим. А покази високої моди підтверджують актуальність подібних речей. Це красиві розшиті сукні та майстерні головні убори, різноманітні цікаві аплікації на одязі і декоративні аксесуари ... І навіть більше того - професіонали і різні майстри дизайну використовують бісер для оздоблення та прикраси своїх робіт. Наприклад, їм декорують настільні лампи, новорічні іграшки, різні рамки, листівки і свічники.

     Сьогодні роботи з бісеру й стеклярусу зберігаються в зібраннях багатьох художніх і краєзнавчих музеїв, ними прикрашають постійні й тимчасові виставки, їм присвячуються спеціальні експозиції. В даний час в світі створена безліч методик і програм, повчальних різним видам декоративного мистецтва, так само розроблені дидактичні рекомендації до провидіння цих занять. Але все таки велика кількість питань залишається не розкритих, вони вимагають детальнішого вивчення.

  Актуальністю цієї проблеми зумовлений вибір теми курсової |”Техніка бісероплетіння в інтер’єрі”

  Проблема бісероплетіння перебувала в епіцентрі науково-практичної діяльності Є.А Антоновича, Р.В. Захарчук-Чугая [1], М.Я. Ануфрієвої [2], [3], Г.Дюмина[4], Н.Г. Волкова [5], Елена Вирко розповідає, що  із другої половини XIX ст. виробництво бісеру поступово зменшується у зв'язку із занепадом різних рукоділь, які були дуже популярні в багатьох країнах світу протягом багатьох сторіч. Казкові істоти із сумом дивилися на те, як бісер стає грубим, зовсім зникають бусинки дрібних розмірів, убожіють фарби й відтінки. У людей Європи з'являються нові захоплення та іграшки. [6].

   Т.Кара-Василева стверджує, що   незабаром романтизм змінився класицизмом, якому властиві суворість, монументальність, лаконізм форм і орнаментів. Уже на самому початку XIX сторіччя типовими стають дуже прості форми бісерних виробів, що повністю відповідають їхньому практичному призначенню[7]. Г.И Кругликов[8], С.Б. Кирякина[9], М.ВЛяукина [10],[11], Е.Ю.Моисеенко, В.А. Фалеева[12], С.Ф. Стебунова[13], О.С. Федорчук [14], В. Щербаківський [16], Е.С. Юрова зауважує   бісерні й стеклярусні вироби XIX століття дуже сильно відрізняються від робіт попередніх століть [17]

Мета роботи: дослідити техніку бісероплетіння у сучасному інтер’єрі

Завдання :

1. Розглянути історію  розвитку та занепаду мистецтва бісероплетіння

2. Дослідити використання бісеру в предметах побуту

3 Розкрити вибір колірної гами, інструментів та складу композиційного твору

4. Відобразити технічні прийоми виконання бісероплетіння та технологічну послідовність виготовлення вибору

Об’єкт курсової: процес бісероплетіння

Предмет курсової: застосування бісероплетіння у сучасному інтер’єрі

Структура курсової:

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,висновків  з розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ІСТОРІЯ  РОЗВИТКУ БІСЕРОПЛЕТІННЯ

 

1.1 Бісер і сткеклярус у XIX ст.

 

     Назва «бісер» походить від арабського слова “бусер” або “бусра”, що перекладається як «фальшиві перли».   Вироби з намистин, бісеру, всяких скелець, нанизаних на кінський волос, травинку, а пізніше нитку і - вже в наш час - волосінь, відомі з найдавніших часів. Ще в Давньому Єгипті та Індії такими намистом прикрашали одяг, шию, руки, ноги та все, на що їх можна одягти, пришити, прив'язати, вплести і так далі. В Індії такі вироби називаються хар, в Ефіопії - Чале, в Болгарії, Румунії та Молдові - Гардан і Згарда, у Білорусі - пляценкі і горлячкі, у Росії - ожерелкі, цепочки, гайтанки та "фенечки" в Литві - каролінес, в Узбекистані - зебігардан, у Словенії -- нагрделнікі і, нарешті, в Україні - гердан і сиплянки [3].

     Скляні буси ближчих до нас століть були знайдені вченими у гробницях давніх єгиптян часів 18-ої династії (1580 рік до н.е.). Ці буси були дуже високої якості. Вчені погодилися з тим, що єгиптянам знадобилося дуже багато часу, щоб так добре освоїти технологію виготовлення бусинок і довести її до такої досконалості! На думку археологів, єгиптяни вміли робити скляні буси вже за часів 12-ої династії (2000 рік до н.е.) Все, що виглядало одноманітно, нудно, сіро: одяг, взуття, головні убори тощо - люди прагнули прикрасити будь-якими доступними способами. На Русі мистецтво бісероплетіння називалося низанієм. Кольоровими скельцями прикрашали не тільки одяг, але й чоло, шию, вуха, волосся , побут [6].

      Е.С. Юрова зауважує, що   бісерні й стеклярусні вироби XIX століття дуже сильно відрізняються від робіт попередніх століть. Починають використовуватися нові, невідомі раніше прийоми роботи, а дрібний бісер безлічі відтінків дозволяє створювати дуже складні, тонкі за кольоровою гамою мініатюри. Усе частіше бісер використовують для прикрашання безлічі побутових і декоративних предметів.

 
         У першій половині XIX століття зростають матеріальні можливості помісного дворянства, поліпшується благоустрій маєтків, будуються особняки. Численне дрібнопомісне дворянство, купецтво й заможні городяни купували усе більше предметів мистецтва й декоративного оздоблення інтер'єрів. Поряд з виробами з порцеляни й скла, килимами й оббивними матеріалами, гарнітурами меблів і світильниками створювалася величезна кількість прикрас інтер'єра – настільних приналежностей, бюварів, свічників та інших речей, прикрашених бісером і різними вишивками, шовком. Із країн Західної Європи прийшла нова хвиля захоплення бісерними роботами. Світські дами й поважні купчихи, городянки й селянки позаможніше – усі, хто мав можливість придбати гарний міцний матеріал, пробували свої сили в роботі з бісером. Велика кількість речей виготовлялася руками підневільних трудівниць поміщицьких майстерень і майстринь монастирів. [17,c.115].         

На форми й орнаменти робіт впливала мода, стилі й смаки поколінь. У бісері по черзі відбилися класицизм, риси сентименталізму й романтизму і стилю модерн. Піднесеність відчуттів і сильні почуття проникають у бісерні мініатюри, художники звертаються до героїчного минулого й сьогодення, стани природи передаються схвильовано, образи пейзажів нерідко трактуються з відтінком трагізму. На вітражах, сумочках, гаманцях, настінних вишивках ми зустрічаємо руїни й зламані дерева, водоспади й замки. Особливою любов'ю користувався поетичний пейзаж під плакучою вербою, у якому відчувається вплив сентименталізму [14].     

  Перелік предметів, які вишивалися, в'язалися й низалися бісером, охоплює собою ледве не всі туалетні й господарські предмети. Різних фасонів сумочки й гаманці; сонетки – стрічки; тютюнниці, кисети, чубуки; підсклянники, цілі пляшки, шиті бісером; коробочки й шухлядки різних призначень; подушки диванні й дрібні подушечки для шпильок; різні чохольчики для олівців, гусячого пір'я, карткових крейд, черешків ножів, ножиць, окулярів, для кишенькових флакончиків із парфумами; кільця для серветок; шнури для хрестів і годинників; підв'язки, підтяжки, ярмулки й навіть нашийники для собак – усе це й багато чого іншого заповнює й прикрашає побут людей у першій половині XIX століття [13].

   Т.Кара-Василева стверджує, що   незабаром романтизм змінився класицизмом, якому властиві суворість, монументальність, лаконізм форм і орнаментів. Уже на самому початку XIX сторіччя типовими стають дуже прості форми бісерних виробів, що повністю відповідають їхньому практичному призначенню.     

Для початку XIX століття характерні орнаменти у вигляді меандру, грифонів і сфінксів, які незабаром збагатилися безліччю інших візерунків і сюжетів, в основному рослинних та квіткових. Особливо складними і пишними стають композиції із квітів у 1830-х роках.Вишита з бісеру квітка виглядає дуже гарно – яскравість і блиск живих пелюстків знаходять своєрідну кристалічну прозорість і насиченість. Райдужні блискітки бісеринок, наче свіжа роса, переливаються з пелюстка на листок, створюючи якийсь невловимий рух і життя в цих гірляндах, букетах, вінках і окремих маленьких квіточках [7].    

  Вишивки із квітами завжди були прикрасою найкращих колекцій! Тому що – доторкаючись до живої теми, бісер і сам оживає, намагаючись прийняти форму квіточки, адже бісер ще пам'ятає часи, коли він був чарівним і дружив з усією природою, життям взагалі. А коли тема роботи придумана або продиктована політичною чи художньою модою, на неї накладаються всі “неживі” уявлення автора, лушпайка самої події, й виходить, що роботу пожвавити нічим – феям до неї не дістатися.  

    У виробах простих селянок було трохи більше волі й життєвості – вони рідше користувалися малюнками або досить вільно їх змінювали. І хоча традиційному стилю ці майстрині зраджувати не наважувалися, проте самостійно вибирали кольори й сюжети: точних повторів колірних композицій у них не зустрічається.  Незважаючи на велику розмаїтість робіт і майстерність вишивальниць, за весь цей час піднесена казковість так і не повернулася до бісеру [2].   

   Період найбільшої захопленості бісерними виробами відноситься до 1820 – 1830-х років, коли в прикрасі інтер'єрів і предметів одягу використовувалися в основному рослинні мотиви. Писані плафони й двері поєднувалися з суворими однотонними оббивками стін і меблів; портьєри й скатертини обрамлялися бордюрами з дрібними й витонченими або з пишними, яскравими орнаментами із квітів, античними мотивами. На невеликих речах – сумочках, гаманцях, підсклянниках – основний візерунок розташовувався горизонтально, гірляндами, у верхній або нижній частині предмета й рідше – по краях. Інший простір заповнювався дрібними деталями у вигляді гілочок, квітів, цяточок, зірочок або залишався вільним від візерунків. Особливо пишними орнаменти із квітів стають у 1830-х роках. Часто в малюнках також використовувалися рога достатку, кошики й вази із квітами. Існувало кілька малюнків із цією тематикою, які нескінченно повторювалися на предметах різних розмірів [17,c.137].   

    Дуже популярні були сюжети античної міфології з зображення персонажів міфів Древньої Греції й Рима: Амур і Психея, Амур на колісниці й безліч інших. Під впливом сентиментальної літератури з'являються зображення побутових сценок, які знаходять багатьох шанувальників серед аматорів бісерних робіт. Пастух із чередою, дівчина, яка обіймає вівцю, діти, що граються, й інші подібні мотиви заповнюють бісерні вироби. В окремих випадках втілювалися й літературні персонажі тих років, наприклад, Килина й Олексій з повісті О. С. Пушкіна «Панянка-селянка». Дуже популярною картинкою був сюжет «Бідної Лізи» Карамзіна, яким зачитувалися сентиментальні панянки на початку XIX століття. Граціозно-наївна картинка увічнила сумну героїню з єдиним її другом, що залишився – вірним псом, який гірко плаче, відчуваючи близьку загибель своєї пані.  
         Нові знання про життя народностей різних континентів знайшли вираження як в образотворчому, так і в прикладному мистецтві. Бісерні вироби насичуються "східними" сюжетами, переробленими й перетвореними в барвисті жанрові сценки: це й відпочиваючі китайці, і одаліски, і гарцюючі турки. Часто повторюються фігурки дівчат у барвистих національних убраннях і зображення горців у не менш екзотичному одязі. Причому в одному малюнку могли по'єднуватися пейзаж, архітектурні будови й персонажі, що належать до різних країн і навіть континентів. [12]  
      Сюжетна лінія бісерних робіт   також реагувала і на сучасні події – на політичне й літературне життя країни. У зв'язку з повстанням у Греції проти турецького панування з'являються сюжети з життя народів Балканського півострова. У малюнках відображаються й події Вітчизняної війни 1812 року й польського повстання 1830 – 1831 років. Образи літературних творів привертали увагу самих широких верств суспільства й теж знаходили своє відбиття в бісері.