Санітарно-гігієнічний контроль виробництва

ПЛАН

ВСТУП

1. Проектування і розміщення молочних підприємств.
2. Водопостачання та каналізація.
3. Освітлення.
4. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря.
5. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари. Їхня санітарна обробка.
6. Організація лабораторного контролю в молочному виробництві. Сертифікація продукції.
7. Гігієна праці молочного виробництва.
8. Особиста гігієна працівників на виробництві.
9. Виробництво молочної продукції на прикладі кисломолочного напою – кефіру.
10. Технохімічний контроль виробництва кефіру.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На сьогоднішній день якісна продукція – це фактор успіху для  будь-якого підприємства, тому доцільно випускати безпечні та екологічно чисті  харчові продукти. Для забезпечення цього створено санітарно-гігієнічний контроль виробництва.

Санітарно-гігієнічний стан виробництва, разом з якістю сировини і технологічним процесом виробництва, є важливим елементом систем контролю щодо забезпечення випуску  безпечних  молочних  продуктів  гарантованої якості за рахунок організації  системи заходів  і здійснення контролю  за їх виконанням.

          Контроль за санітарно-гігієнічним станом виробництва передбачає:

- контроль санітарно-гігієнічного стану обладнання, трубопроводів, інвентарю, пакувальних матеріалів і т.д.;

- контроль санітарно-гігієнічного  стану повітряного середовища  виробничих приміщень;

-     контроль гігієнічного стану питної води;

-     контроль дотримання гігієни працівниками підприємства.

Одним з основних документів, що регламентує організацію процесу  виробництва молочної продукції, являються  діючі «Санітарні правила для підприємств молочної промисловості».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Проектування та розміщення молочних підприємств

При розробці нових проектів та реконструкцій діючих молочних підприємств  необхідно використовувати відповідну нормативно-технічну документацію.

Одним із найбільш принципових  питань по проектуванню являється вибір  асортименту продукції, яка буде вироблятися підприємством. Як показує  практика, найкращі умови для забезпечення високих санітарних показників продукції  створюються при спеціалізації  підприємства на виробництві 1-2 продуктів, так як при цьому можна досягти майже стерильних умов виробництва. Але подібні вирішення питань не можуть бути прийнятними при проектуванні, наприклад, молочних заводів для міст з невисокою чисельністю населення, оскільки такі заводи повинні виробляти різноманітну молочну продукцію в невеликих об’ємах, але в досить широкому асортименті. У зв’язку з цим виникає необхідність передбачити при проектуванні таких заводів умови для забезпечення виробництва продукції із сприятливими санітарно-гігієнічними показниками.

При проектуванні підприємств  необхідно враховувати, що виробничі  приміщення слід розміщувати на надземних  поверхах. Якщо підземні поверхи забезпечені  ефективною вентиляцією, то в них  можна розміщувати побутові приміщення. Крім того, при проектуванні слід передбачити, щоб охолоджувані приміщення були розташовані  з північної сторони будівлі. Виробничі приміщення повинні мати площу достатню для розміщення обладнання з урахуванням забезпечення необхідного  доступу та зручностей для обслуговування. Певне значення при цьому має  планування виробничих і допоміжних приміщень і компоновка обладнання, які дозволяють забезпечити поточність технологічних процесів і мінімальну протяжність молокопроводів.

Будівництво молочного  підприємства необхідно здійснювати в повній відповідності з проектом. При  виборі ділянки необхідно враховувати  ряд факторів, в тому числі умови  навколишнього середовища (склад  ґрунту,  рівень залягання ґрунтових  вод, наявність джерел водопостачання і т.д.) [1].

Молочні заводи слід розташовувати  з вітряної сторони по відношенню до промислових підприємств із підвітряною  до житлових масивів.

Для будівництва молочного  заводу вибирають ділянку, яка має  схил для відводу атмосферних  вод. Розмір ділянки повинен бути достатнім для розміщення виробничих і допоміжних приміщень, для забезпечення санітарних умов зберігання сировини, готової продукції допоміжних матеріалів, а також для посадки зелених насаджень.

Всю територію заводу необхідно  огородити огорожею та поділити на виробничу та господарчі зони. 

В виробничій зоні розташовують виробничий корпус, складські приміщення для зберігання готової продукції, сировини, пакувальних матеріалів, побутові приміщення, їдальня, медичний пункт та інші.

Господарчу частину відділяють від виробничої зеленими насадженнями. В господарчій частині розташовують ремонтно-механічні майстерні, котельню, склади чи площадки з навісами для зберігання палива, аміаку, кислот, тара та будматеріали, а також різноманітні дворові споруди, сміттєприймачі.

Виробничі та складські приміщення розташовують з урахуванням забезпечення поточності виробництва .

В’їзд на територію заводу повинен бути роздільним (через різні  ворота  для виробничої та господарчої  частини). При цьому біля воріт, через  які в’їжджають в господарчу зону, влаштовують дезінфікуючі бар’єри, які заповнюють дезінфікуючим розчином для дезінфекції колес автомашин. Необхідно виключити перетин  потоків з однієї сторони готової  продукції та сировини, з другої – палива і відходів. На великих  підприємствах, які обслуговуються великою кількістю автомашин, проїзд в гаражі чи відкриті стоянки необхідно  здійснювати через інші ворота. Для  санітарної обробки авто молочних цистерн  облаштовують спеціальним миючим відділенням.

Потоки руху людей не повинні  перехрещуватися з потоками руху вантажів. З цією метою краще проектувати  спеціальні переходи для робітників від прохідної  заводу до гардеробної  і далі в інші приміщення.

Рівень санітарного стану  молочного підприємства у значній  мірі залежить від благоустрою території. Проїжджа частина території, пішохідні доріжки, розміщені на рівні землі, повинні бути заасфальтовані або мати тверде покриття. Особливу увагу потрібно приділяти озелененню, оскільки воно сприяє підвищенню санітарного стану підприємства і покращує його естетичний вид. Крім того, озеленення сприяє очищенню повітря, зниженню шуму, а тим самим покращенню умов праці робітників підприємства. На всій вільній території заводу повинні бути насаджені дерева, кущі, клумби. Зелені насадження не повинні бути джерелами забруднення, а тому необхідно підбирати для посадки такі види, які при цвітінні не дають волокон та опушного насіння.