Становлення податкової системи в Україні: історичний аспект

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ  І.ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ  УКРАЇНИ……………6

1. Становлення податкової системи в Україні: історичний аспект…………....6
2. Основні елементи податкової системи України та принципи………………11

РОЗДІЛ  ІІ. Аналіз податкових надходжень від  податків які формують українську податкову  систему……………………………………………………20

2.1 Аналіз надходжень прямих податків до державного бюджету…………..20

2.2 Аналіз  надходжень непрямих податків  до державного бюджету………..23

2.3 Аналіз  надходжень місцевих податків  і зборів………………………….....27

РОЗДІЛ ІІІ.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

УКРАЇНИ……………………………………….………………………………….31

3.1 Зарубіжний досвід податкової  системи………………………………………31

3.2 Проблеми  податкової системи і напрями  вдосконалення роботи………..37

Висновки……………………………………………………………………….42

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………45

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….47

 

ВСТУП

Податки – дуже складна й надзвичайно  впливова на всі економічні явища  та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку податки – це фінансове підґрунтя існування  держави, мірило її можливостей у  світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання  суспільного добробуту народу.

І з другого боку, податки –  це знаряддя перерозподілу доходів  юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає  інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між  якими точиться жорстока боротьба за цивілізації спричиняли соціальні  потрясіння і війни. На сьогодні податки  – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

Актуальність теми дослідження  визначається тим, що податки є не обхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжують ся вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за ви конання державою її функцій.

Вагомий внесок у дослідження питань теорії та практики функціонування податкової системи зробили такі вчені-економісти як А. Лаффер, А. Пігу, А. Сміт Д. Кейнс, Д. Рікардо, Дж. Стігліц, Е. Ліндаль, Е. Фромм, К. Макконелл, К. Маркс, М. Фрідмен, О. Холм, С. Брю, Т. Гоббс, Ф. Нітті, Ф. Бекон. Ф. Кене,; з вітчизняних - В. Бурковський, В. Суторміна, В. Федоров, Д. Дема, І. Лютий, І. Родіонова, М. Кучерявенко, О. Василик, О. Чуприна, П. Лайко,С. Каламбет, Ю. Тимошенко, та інші.

 Об'єктом дослідження даної роботи є розвиток та становлення податкової системи України, її функціонування та вдосконалення.

 Предметом являється дослідження взаємовідносин між державою та платниками податків в процесі утворення доходної частини бюджету країни.

 Метою даної курсової роботи є вивчення податкової системи України від початку її становлення, процес її розвитку та стан на сьогоднішній день.

Завдання курсової роботи :

дослідити  етапи становлення  податкової системи;

визначити основні елементи та принципи  побудови продаткової системи;

охарактеризувати податкову систему  України;

проаналізувати розвиток податкової системи;

проаналізувати податкові зміни  у 2011 році;

виявити шляхи вдосконалення податкової системи України.

Структура роботи побудована таким  чином, що відображає як теоретичні аспекти  формування і розвитку податкової' системи, так і аналіз практичних показників діяльності в сфері оподаткування.

Проведені дослідження створюють підґрунтя для пізнання податкової системи України в контексті загальних законів і закономірностей функціонування і розвитку податкових систем, а впровадження пропозиції та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить підвищити ефективність функціонування податкової системи України.

 Інформаційною базою дослідження є основні положення законів України, указів і послань Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування. Використано статистичні і аналітичні матеріали Державного комітету статисти ки України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адмініст рації України. Інформаційним забезпеченням дослідження стали також монографічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів.

 

 

 

РОЗДІЛ І

ОСОДЛИВОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1. Становлення податкової системи: історичний аспект

Податки існують у суспільстві  майже тисячу років, але й досі питання їхньої сплати лишаються  вкрай важливим. Надвисокі податки  ведуть до зубожіння населення, згортання  господарської діяльності, перешкоджають  економічному зростанню і процвітанню  країни. Тому головним питанням у процесі  розбудови податкової системи є  визначення того оптимального рівня  оподаткування, який відповідав би соціально-економічним  інтересам держави і був прийнятний для суб'єктів господарювання й  населення.

Виникнення податків сягає сивої  давнини. В Київській Русі податки  з'являються вже в перші роки виникнення цієї древньої держави. І  що важливо, давньоруські податки не запозичуються з інших країн, а мають своє власне, національне  походження. Одним з найдавніших  прямих податків Київської Русі, що проіснував на українських землях, було подимне. Назва походить від  одиниці оподаткування - "дому". Тобто, "дому", селянського двору. Платили подимне натурою та часткового грішми. Інший древній податок - полюддя. Він збирався під час щорічних об'їздів Київської Русі князем та його дружиною. І ще одним джерелом наповнення казни було поплужне. Це земельний податок, одиницею оподаткування  якого був плуг. Поплужне йшло на військові витрати, утримання велико - князівського двору та на дипломатичні місії. Цікаво, що ці три види податків так узвичаїлись, що й продовжили існувати тоді, коли Київської Русі не стало. Спочатку в землях Галицько-Волинського  князівства, а потім за часів литовсько-української  та литовсько-польської держави.

Княгиня Ольга, розвиваючи і вдосконалюючи  традиційну систему податків, збагачує їх оброками, втілює в життя рентні відносини. Останні стали важкою розплатою за смуту і нестабільність життя на Русі в ХІІ-ХІІІ ст. В  епоху середньовіччя Русь сплачувала податки Литовській, Польській і  Московській державам, час від часу, збільшуючи кількість прямих і непрямих, звичайних і надзвичайних податей, яких нараховувалося більше 30.

З XV століття вводиться такий прямий грошовий податок як половщина. Спочатку його сплачували селяни, виходячи з  кількості худоби і землі. Згодом половщину почали сплачувати всі  державні категорії залежного селянства. Понад триста років проіснував на українських землях такий натуральний  податок як поштучне, запроваджений  литовцями. Його сплачували селяни від  кількості худоби та птиці, витканого  полотна, ряден, рушників.

З XVI століття приходить в Україну  так зване Магдебурзьке право, яке  стає визначальним у податковому  та митному регулюванні. Магдебурзьке право — це письмовий королівський дозвіл на місцеве самоврядування, куплене мешканцями окремих міст і містечок, або дароване жителям  окремих міст за особливі заслуги  перед короною. Міський голова чи бургомістр за Магдебурзьким правом був найвищою виконавчою та судовою  особою в місті. Він мав право  встановлювати розміри податків та мита, відміняти їх чи звільняти  від них окремих громадян, розглядав  усі майново-боргові спори і  виносив по них рішення. Міське населення  було особисто вільним. Ковалі, гончарі, ювеліри, крамарі об'єднувались в  окремі цехи і сплачували фіксовані  подачки колективно. Завдяки Магдебурзькому праву почали швидко розвиватися  міста. Чотириста років тому воно було запроваджено в Києві. За часів  Магдебурзького права було запроваджено помірне торговельне мито. І сплачувалось воно з певної міри привізного товару. Розмір помірного був сталим і  декілька століть не мінявся: два  гроші за одну одиницю товару. Часто  помірне торговельне мито органами міського управління змінялось іншими вимогами.

За часів Гетьманщини частину  податків, що стягувалися з населення  було скасовано. Шляхта, козацька старшина були звільнені від податків повністю. Лише міщани і селяни платили стацію - податок на утримання війська, а  також сплачували податок з промислових  прибутків.

Повна руйнація українських податкових національних традицій, яка передбачала  помірність і доцільність оподаткування, розпочалася з втратою Україною її незалежності і повного поневолення  Російською Імперією.

Помірне мито було замінене Московським  податком, що становив 5 відсотків від  продажної ціни товару.Було введено  подвірне оподаткування.Тобто, запроваджено нову систему оподаткування населення  прямими податками. Запровадження  подвірного оподаткування значно збільшило  кількість платників податків за рахунок введення в їх число тих  категорій населення, що раніше були звільнені від оподаткування: "задвірних", "ділових людей", половників та інших. Загальну суму подвірного визначав уряд на чолі з урядником, а сільська громада чи міське управління розподіляли  суму податку між всіма дворами. Подвірне оподаткування зберігалось  до запровадження подушного, тобто  до XVIII століття. Основний прямий податок  Російської імперії подушне запроваджено в Україні в першій половині XVIII століття. Його сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенства  і осіб, що перебували на державній  службі. Розмір податку щороку визначався сумою, необхідною для утримання  армії і флоту, і постійно збільшувався. У XVIII столітті подушне становило  близько 50 відсотків усіх надходжень до державного бюджету Російської імперії. Подушне сплачували до кінця 19 століття. З появою іноземних капіталістичних  інвесторів і розвитком в пореформений час сільськогосподарського і ремісничо-промислового підприємництва, подушна подать відміняється і вводяться майнові, та інші прямі  податки [21].

В роки революції і громадянської  війни податкова система змінюється прямим визиском, експропріацією. Елементи цивілізованого регулювання економіки  шляхом запровадження прямих і непрямих податків запроваджуються в період коротко часового НЕПу. Сталінізація спростила податкову систему  і в умовах тоталітарної системи  вона стала по суті номінальною і  набрала вироджених форм. Потреби  в спеціальному податковому органі в умовах загальнодержавної форми  власності на засоби виробництва не було. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах виділялись відповідні підрозділи держдоходів. Вони несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджет).

Разом з набуттям Україною незалежності у 1991 році почала створюватися та інтенсивно розвиватися нова податкова система. Вона значною мірою відрізняється  від тієї, що існувала в умовах командно адміністративної системи — з  особливостями, характерними для всіх республік колишнього СРСР. Податкова  система України, що формується нині, з одного боку, сягає своїм корінням у систему доходів державного бюджету колишнього СРСР, з іншого боку, потребує змін і реформ, що відповідали  б вимогам становлення в країні ринкової економіки. Створена у 1991 році податкова система України зазнала  численних значних змін, але так  і не досягла прийнятного для  уряду та суспільства стану.

У 1994 році був прийнятий новий  Закон "Про систему оподаткування" з урахуванням змін та доповнень. До нього були включені платежі і  податки, які існують на території  України із розподілом їх на загальнодержавні та місцеві.

Наступний етап в формуванні податкової системи настав у 1996 році, коли відбувалась  важлива зміна в структурі  органів податкової системи -утворення  Державної податкової адміністрації (ДПА) та місцевих податкових інспекцій. Ці нововведення - не просто заміна назви, утворення ДПА являє собою  новий і перший крок українського керівництва по притягненню в  сферу оподаткування тіньового  капіталу, котрий набув погрожуючих  розмірів. До сих пір, в країні не існувало єдиної системи, контролюючої доходи всіх юридичних і фізичних осіб, - почала вона функціонувати з 01.01.97 р. В обов'язки місцевих податкових інспекцій включений аналіз економічної  діяльності підлеглих підприємств, для чого створені відповідні відділи.

В 1997 році почався новий етап формування податкової системи України, пов'язаний з утворенням замість колишніх податкових інспекцій нових шдрозділів - податкових адміністрацій в областях та містах Києві та Севастополі на чолі з Державною податковою адміністрацією України. Ця реорганізація спричинила подальше оновлення, яке відобразилося в необхідності створення Податкового Кодексу України. До вже існуючих податків та платежів додалися кілька нових (гербовий збір, відрахування до Пенсійного фонду з купівлі-продажу валюти, золота, дорогоцінних металів та каміння, автомобілів), разом з цим деякі платежі та збори до бюджету скасовано (відрахування в фонд Чорнобиля).

У 1997 році був прийнятий Закон  України «Про внесення змін у Закон  України «Про систему оподаткування», у якому була викладена нова редакція Закону «Про систему оподаткування». Відповідно до даного Закону в Україні стягуються:

• загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі);
• місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).