Роль податку на додану вартість в державний бюджет

Підприємство  має право займатися різними  видами діяльності, які передбачені статутом та не суперечать діючому законодавству. При цьому один вид діяльності може оподатковуватись або звільнятися від оподаткування. В такому випадку підприємство зобов'язане вести окремо податковий облік оподатковуваних та неоподатковуваних операцій [11]. 

  

1.4 База оподаткування 

База оподаткування  операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного  збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Податок розраховується за наступною формулою: 

  

ПДВ = ПВ*Спдв, 

де ПВ - продажна вартість без ПДВ; 

Спдв - ставка податку. 

У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або  з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. 

Для товарів, які  імпортуються, базою оподаткування  є договірна (контрактна) вартість таких  товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. 

Податок розраховується за наступною формулою; 

  

ПДВ = (МВ+НВ М+А) • Спдв, 

де МВ - митна  вартість в грн.; 

НВ - накладна витрати, пов'язані з імпортом (транспорт, вантажні послуги тощо), грн.; 

М - мито, грн.; 

А - акцизний збір (при імпортуванні підакцизних товарів); 

Спдв - ставка податку. 

Для послуг, які  поставляються нерезидентами з  місцем їх надання на митній території  України, базою оподаткування є  договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг. 

Якщо після  поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. 

Якщо внаслідок  такого перерахунку відбувається зменшення  суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: 

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового  періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; 

б) отримувач  відповідно зменшує суму податкового  кредиту за наслідками такого податкового  періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг). 

Якщо внаслідок  такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: 

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; 

б) отримувач  відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку. 

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку-постачальника  при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: 

а) при поверненні раніше поставлених товарів у  власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації  їх вартості; 

б) при перегляді  цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів [8]. 

1.5 Ставка податку 

На сьогодні законодавчо встановленні дві ставки для нарахування 

податку на додану вартість: 

- 20%; 

- 0 %. 

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від  оподаткуванння, та операцій, до яких застосовується нульова ставка оподатковуються за ставкою 20 відсотків. 

При цьому закон  встановлює вичерпний перелік операцій, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість. До них  відносяться операції з: 

- експорту товарів та супутніх такому експорту послуг. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією; 

- поставки для  заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; 

- поставки для  заправки або постачання повітряних  суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування; поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників; 

- поставки товарів  (робіт, послуг) підприємствами роздрібної  торгівлі, які розташовані на  території України у зонах  митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України: 

- поставки транспортних  послуг залізничним, автомобільним,  морським та річковим транспортом  по перевезенню пасажирів, багажу  та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону  України; 

Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування. 

Особливу увагу  необхідно приділити визначенню місця поставки товарів або послуг що експортуються. Ці умови регламентуються  п. 6.4. та 6.5. Закону | України "Про податок на додану вартість" [14]. 

  

1.6 Порядок визначення  суми податку, що підлягає сплаті  або відшкодуванню з бюджету 

Відповідно до закону підприємство має можливість при певних умовах обрати для себе податковий період який буде дорівнювати  календарному місяцю або календарному кварталу. 

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку  зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Основна маса платників повинна застосовувати місячний період. Хто ж має право обрали для себе квартальний період? 

Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищує 300000,00 грн. може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує зазначену суму, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця. 

Протягом обраного податкового періоду платник веде облік податкового кредиту та податкового зобов'язання. 

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді. 

Датою виникнення податкових зобов'язань із поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

- або дата  зарахування коштів від покупця  (замовника) на банківський рахунок  платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої-дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; 

- або дата  відвантаження товарів, а для  робіт (послуг) - дата оформлення  документа, що засвідчує факт  виконання робіт (послуг) платником  податку. 

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. 

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті  товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній  суми податку, що підлягає сплаті. Датою  виникнення податкових зобов'язань  при імпортуванні робіт (послуг) є  дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою. 

Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера. 

З 1 липня 2005 р. підприємство має право вибрати касовий  метод податкового обліку при умові, що протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000,00 грн. Порядок реєстрації та застосування регламентується п.7.3.9- Закону. Основою застосування цього методу є те, що зобов'язання платника податку нараховуються за датою отримання коштів за товари, роботи, послуги. Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до імпортних та експортних операцій та операцій з поставки підакцизних товарів.