Податкова система України: проблеми становлення та розвитку

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ІНСТИТУТ

 

Кафедра фінансів

 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Податкова система»

на тему «Податкова система України: проблеми становлення та розвитку»

(на матеріалах Податкового  кодексу)

 

 

 

Студентки 4 курсу

Фінансово-економічного факультету

Спеціальність 6.030508                                                                     Кондратьєвої

«Фінанси і кредит»                                                                            Оксани

Денної форми навчання                                                                    Володимирівни

 

 

Науковий керівник                                                                           Ватаманюк О.С.

 

 

                                                  Чернівці 2013 р.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Основи побудови податкової системи України…………………………7

          1.1. Становлення та розвиток податкової системи України……………….7

          1.2. Основні елементи та принципи  побудови податкової системи…..…14

Розділ 2. Податкові платежі у складі доходів бюджету за 2010 – 2012 рр…….19

          2.1. Аналіз динаміки і структури податкових надходжень до бюджету....19

          2.2. Оцінка ефективності надходження податкових пільг економічним суб’єктам……………………………………………………………………………23

Розділ 3. Шляхи вдосконалення податкової системи в Україні……………….28

          3.1. Напрямки вдосконалення податкової політики в Україні…………………………………………………………………………..…..26

         3.2. Оптимізація роботи податкових органів у контексті розвитку держави……………………………………………………………………………...34

Висновки…………………………………………………………………………….38

Список використаних джерел……………………………………………………..41

Додатки………………………………………………………………………….…..42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В наш час, коли в Україні відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній  та політичній сферах, і значна увага  приділяється створенню ефективної системи оподаткування, актуальність вибраної теми є очевидною. Адже від  механізму стягнення податків залежить формування доходної' частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету. Тому аналіз функціонування податкової' системи особливо зараз в умовах системної кризи набувае великого значення.           Актуальність теми дослідження обумовлена новими явищами в економіці України, її спрямуванням на перехід до ринкових відносин, де управління господарчими процесами вимагає активного використання інструментів фінансового механізму, включаючи податки.

В умовах перебудови економіки України, створення нових соціальних та економічних  відносин у суспільстві, розбудови  нашої держави як незалежної та самостійної, важлива роль відводиться податковій системі.

Одним з першочергових завдань  ринкової реформи в Україні є  створення ефективної податкової системи, яка б забеспечувала розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала б економічні відносини. Ефективність податкової системи визначається тим, наскільки цілеспрямовано вона вирішує комплекс завдань, пов’язаних з керованістю економіки,як системи, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.

Податкова система повинна успішно  вирішувати фіскально-розподільче  завдання. Шляхом оптимального розподілу  доходів суб’єктів підприємництва та громадян забеспечується дохідна частина бюджету, достатня для фінансування соціальних процесів та розвитку в цілому України та регіонів, зокрема.

Система оподаткування має бути побудована таким чином, щоб сприяти  розвитку виробничої діяльності, посиленню  таких стимулів, які б забеспечили “прорив” на пріоритетних напрямах економічного та соціального розвитку країни. В залежності від проведення податкової політики державою податки можуть відігравати, крім суто фіскальної функції, роль стимуляторів економічних процесів у державі.

В цілому можна сказати, що розвиток податкової системи України продовжується. Вдосконалюються форми і методи оподаткування, система стягнення  податків і контроль за надходженням ї'х до бюджету.

Об’єктом дослідження даної роботи є саме розвиток, становлення податкової системи України, її функціонування та вдосконалення. Предмет дослідження це взаємовідносини між державою та платниками податків в процесі формування податкових надходжень держави.

Метою курсової роботи є дослідження  податкової системи в Україні  та шляхи її вдосконалення.

Виходячи з мети курсової роботи, були поставлені наступні завдання:

• Дослідити еволюцію теорій оподаткування та їх ролі в механізмі регулювання економіки
• Узагальнити теоретичні основи формування податкової політики та впливу податків на макро- і мікропроцеси в економіці
• Проаналізувати стан та тенденції розвитку податкової системи в Україні й оцінити їхню ефективність і визначити недоліки
• Визначити ключові загальноприйняті принципи проведення податкових реформ у зарубіжних країнах і обґрунтувати, які з них доцільно запровадити при проведенні податкової реформи в Україні
• Розробити і обґрунтувати концептуальні засади вдосконалення національної податкової системи
• Розробити практичні рекомендації щодо основних напрямів реформування податкової системи України з урахуванням світового досвіду.

Методологічною базою дослідження слугував діалектичний підхід до пізнання суспільних явищ і процесів, за допомогою якого  проведено аналіз і синтез основних понять, а також методи моделювання та статистичного аналізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОСНОВИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1. Становлення та розвиток податкової системи України

Податки - обов'язковий елемент  фінансової системи у всі часи і у всіх державах незалежно від  того, яку модель економічного розвитку вона обирає. Відсутність податків паралізує фінансову систему  загалом, роблячи її недієздатною, а  в остаточному підсумку позбавленою  будь-якого сенсу. В сучасних умовах нестабільності та кризових явищ постає потреба у створенні ефективної системи оподаткування, що спонукає поглянути у минуле, щоб не допустити  низки помилок сьогодні.

Податкова система є одним із ключових чинників впливу на економічний  розвиток держави. Історія виникнення податків досить давня, оскільки вони зародились ще на початку перших цивілізацій. Розвиток суспільства істотно вплинув  на зміну податкових систем, оскільки змінювались функції податків, їх фома, завдання. Із утворенням державних формувань система оподаткування набувала більш чіткого характеру.

Етапи еволюції вітчизняної податкової системи проходили в межах  історичних періодів розвитку: Київської  Русі; Галицько-Волинського князівства, Великого Князівства Литовського, Української  козацької держави, Запорізької  Січі, перебування український земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій, Радянської України, Незалежної України.

В часи Київської Русі (VIII ст.) податки  існували у вигляді безсистемних платежів, що мали переважно натуральну форму і називалися данина, подимне, полужне, полюддя тощо. Данину, що стягувалась на утримання княжого двору, сплачували здебільшого продуктами сільського господарства й промислів. Близько 1/3 зібраної данини князь брав на свої особисті потреби, а решта йшла на утримання дружини, органів управління, ведення війни. До прямих податків також належали дари та оброк.

Найхарактернішою особливістю  феодальної податкової системи, що виявлялась під час збирання данини, була неврегульованість  розмірів та періодичності збирання податків, їх величезна кількість i різнорідність. - Випадковість i свавілля поборів, збирання їх особами, що мали особисту зацікавленість в максимальному  доході. Все це зумовило значні зловживання, результатом яких були заворушення i навіть повстання.

У 947 р. княгиня Ольга здійснила  першу реформу податкової системи  України - започаткувала стабільне  стягнення податків. Правнук Ольги - князь Ярослав Мудрий - склав  перший писемний звід законів - знамениту "Руську правду", складовою частиною якої був i "Покон вірний", яким детально регламентувалася система оподаткування [10, с. 23-40]. Разом з тим варто зазначити, що навіть у ті часи були виділені категорії людей, які звільнялися від сплати данини. До них належали дружинники, князівські слуги, духовенство [1, с. 95]. З появою "Руської правди" князя Ярослава Мудрого було законодавчо закріплено сплату непрямих податків, що були важливим джерелом князівських прибутків, які існували у формі торгових і судових зборів (мита) .

Після хрещення Русі було впроваджено  обов'язкову церковну "десятину". З плином часу цей податок перетворився на добровільні благодійні пожертви на користь церкви. Однією з характерних  особливостей розвитку феодальних відносин на Галицько-Волинських землях було виділення  серед феодалів дуже сильної і  впливової боярської верхівки, яка  на зміну відробітковій ренті  встановила продуктову ренту. За такої  форми ренти безпосередній виробник стає більш самостійним і дістає змогу створювати деякий надлишок понад  ту кількість продуктів, яка задовольняє  його необхідні потреби.

Щодо України, то формування її власної податкової системи розпочалося відразу ж після проголошення незалежності. Наприкінці 1991 р. серед першочергових, поряд із законами про бюджетну систему, про банки і банківську діяльність, було ухвалено Закон «Про систему оподаткування». Надалі в нього вносилися зміни і доповнення, у результаті чого він ухвалювався в новій редакції в 1994 р. і 1997 р.

Виділяється 3 основних етапи  розвитку податкової системи України:                                                                                      1) етап — формування власної податкової системи;                                                                     2) етап — приведення складу податкової системи у відповідність до умов ринкових відносин;                                                                                                                     3) етап — удосконалення податкової системи в умовах перехідної економіки.

Формування власної податкової системи, що було зафіксовано в першій редакції Закону «Про систему оподаткування», відбувалося в дуже стислі строки. Тому ухвалений наприкінці 1991 р. закон фактично продублював чинний раніше в СРСР «Закон про податки з підприємств, об’єднань, організацій», котрий майже зразу був відкоригований. У зв’язку з уведенням із 1992 р. податку на додану вартість з податкової системи випали податок з обороту, податок на експорт і імпорт. Податок на прибуток іноземних юридичних осіб також окремо не справлявся, оскільки був установлений єдиний для всіх підприємств податок на прибуток. Відразу був скасований і податок на фонд оплати праці колгоспників, тому що колгоспники стали звичайними платниками податків (цей податок відбивав ідеологію колективізму, у тому числі у сплаті податків, у зв’язку з чим колгоспники прибутковий податок із населення не сплачували — за них це робив колгосп). У першій редакції Закону була передбачена можливість установлення місцевих податків, але тільки в 1993 р. був ухвалений відповідний закон про місцеві податки і збори.

Застосування податку  на дохід у цей період мало і  правову основу, точніше підприємства користувалися відсутністю такої  основи. З одного боку, підприємства номінально перебували в державній  власності. З іншого боку, реально  були задекларовані права трудових колективів на цю власність. У зв’язку з цим юридично було дуже складно встановити, кому належить отриманий прибуток — державі чи трудовому колективу. У цих умовах найбільш прийнятним був саме податок на дохід.

Повернення до податку  на прибуток було основною рисою третьої  редакції Закону України «Про систему  оподаткування», ухваленої в 1997 р. Оскільки інших істотних змін він не передбачав, то навряд чи його можна розглядати як самостійний етап розвитку податкової системи України. Цікавою ознакою  цієї редакції було те, що в ній спочатку «загубили» два платежі — внески у Фонд сприяння зайнятості населення  і відрахування на дорожні роботи, що були пізніше відновлені.

Крім того, була допущена термінологічна неточність. Так, внески в цільові фонди були визначені  як збори. Але збори — це платежі  разового, випадкового характеру, що збираються за місцем учинення певних дій, тоді як внески мали характер постійних  платежів, що здійснювались платниками у встановлені терміни. Необґрунтованим  є вживання терміна «збір» і до платежів за ресурси, оскільки тут узагалі  немає ознак податку, проте очевидна еквівалентність взаємовідносин підприємств  із державою.

Характерною рисою другого  етапу розвитку податкової системи  є поступове зниження податкового  тягаря. Так, у 1994 р. була знижена ставка ПДВ із 28 до 20 %, а з 1997 р. щодо деяких товарів упроваджена нульова  ставка. При переході від податку  на дохід до податку на прибуток ставка оподаткування була знижена  приблизно на третину. Поступово  знижувалися ставки цільових податків аж до їх повного скасування (внески у Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту  населення, відрахування на дорожні  роботи та ін.).

Третій етап — удосконалення податкової системи України. На підставі набутого досвіду реформування податків і з урахуванням відносно сформованої на ринковій основі системи економічних відносин почав діяти «Податковий кодекс України», основним завданням якого є систематизація податкового законодавства, його уніфікація і спрощення методики розрахунку податків.      У цілому, підсумовуючи аналіз становлення і розвитку податкової системи в Україні, слід зазначити, що цей процес був досить складним, суперечливим і багато в чому спонтанним. Але загальний напрям цих процесів у цілому все ж був правильним — формування податкової системи і встановлення рівня оподаткування, характерного для ринкової економіки. Якщо проект Податкового кодексу України буде ухвалений на тій основі, на якій він сформувався після першого читання у Верховній Раді, то можна буде констатувати, що створення сучасної податкової системи в Україні в цілому завершиться. Надалі вся увага має бути зосереджена на поступовому поетапному удосконаленні механізму справляння окремих податків.