Вплив податків на розвиток підприємництва в Україні

       Зате  значно збільшився перелік господарських  суб'єктів, яким заборонено працювати  на спрощеній системі оподаткування. Ускладнилися умови адміністрування  податків. Неприпустимим вважаю те, що податківці матимуть право заходити до житла суб'єктів господарювання. Тут є факт прямого порушення Конституції України.

       Лідери  громадських організацій, підприємці, бізнес-асоціації зійшлися на думці, що прийняття такого проекту Податкового  кодексу значно погіршить умови  підприємців. Безумовно, якщо його приймуть у такому вигляді, то можна прогнозувати значний відхід економіки у тінь. Зменшиться кількість суб'єктів господарювання. Багато з них знімуться з реєстрації та працюватимуть у себе «на квартирах».

       Також хочеться зупинитись на одному з розділів кодексу, який приписує податковій нехарактерні їй функції та може призвести до збільшення корупції серед податківців. Так кодексом законодавчо закріплюється право податкової диктувати суб’єкту підприємницької діяльності ціну товару, за якою він має його продавати. Так стаття 39 розділу I узаконює таке поняття, як звичайна ціна та визначає методи її визначення, та варіанти застосування податковою, при визначенні розміру податку. В цій статті, порушується не тільки ряд інших законів України, регулюючих оціночну діяльність та ціноутворення, але і самі принципи ринкової економіки, які ґрунтуються на вільній ціні та де відсутнє саме поняття ціни звичайної.

       В таких умовах  стимулювання ділової  активності не може бути мови.

       Розглянемо  розділ III проекту кодексу, в якому  описується методика визначення податку  на прибуток підприємств. Безумовно, зниження податку на прибуток до 16% має стимулююче подіяти на ділову активність підприємств в Україні.

       Аби податкова система Україна стала дієвою та ефективною і, як наслідок, збільшилися податкові надходження до бюджету й скоротилась тінь, потрібна низка новацій, які, на жаль, не передбачені в урядовому проекті Податкового кодексу. Насамперед це зменшення нарахувань на фонд заробітної плати від підприємств, що сьогодні в середньому сягають 39% від загального фонду заробітної плати. Такий крок можна зробити за рахунок перенесення частини тягаря на заробітну плату працівників. Але тоді, звичайно, потрібно скоротити ставку податку на доходи громадян.

       Звичайно, за нинішніх умов високого рівня дефіциту бюджету і державного боргу знижувати ставки за податками нереально. Адже економіка відреагує зростанням на такі заходи, як мінімум, лише через два-три роки. Час на таке реформування податкової системи, певною мірою, втрачено. І тут потрібно робити зауваження, передусім, нашим попереднім урядам: і Тимошенко, і Януковича. Адже бюджет стрімко зростав чотири роки, а не було жодних ініціатив щодо зниження податкового навантаження, аби стимулювати зростання економіки.

       На  завершення спробую спрогнозувати  наслідки прийняття податкового  кодексу. Можна зазначити, що в кодексі, фактично усунуто всі шляхи ухилянні від податків для малого і середнього бізнесу, що змусить їх платити зарплату виключно легальним шляхом, це приведе до суттєвого збільшення їх витрат по веденню бізнесу і багато з них вимушені будуть або припинити свою діяльність, або збільшити вартість своєї продукції на 10-15%. Підприємці, які отримували дохід виключно від співпраці з підприємствами, що працюють на загальній системі оподаткування в своїй більшості вимушені будуть шукати інші засоби отримання доходу. Щоправда в кодексі закладений потужний компенсатор збільшення витрат на ведення бізнесу у вигляді зменшення податків. Але сама більша небезпека є в тому, що бізнес збільшення витрат отримає зразу, а зменшення податків, в угоду тому ж МВФ, буде здійснюватись поступово до 2015 року. Такий підхід є ненауковим та шкідливим для економіки, та фактично знищує всі позитивні моменти від прийняття кодексу. У випадку якщо з 2011 року будуть діяти ставки ПДВ -16% і прибуток – 16%, то такий кодекс буде сприяти розвитку економіки та значно згладить проблеми тих же спрощенців, в іншому випадку ми можемо отримати зростання безробіття та цін. Соціальне невдоволення буде підігріватися іще і тим, що данні Держкомстату будуть показувати значне зростання доходів населення (за рахунок часткової їх детінізації ), при реальному їх скороченні.

       Також вагомим є введення єдиного соціального  внеску. Варто зазначити, що на превеликий жаль в сьогоденні є ряд суттєвих недоліків в роботі фондів, які пов’язані насамперед із наступним: по-перше, у системі соціального страхування накопичилася ціла низка проблем: чотири страхові фонди здійснюють низку однакових функцій - реєстрацію платників страхових внесків, збір цих внесків, контроль за їх надходженням. Таке дублювання обтяжує й роботодавців, які повинні звітуватися перед чотирма фондами, подавати чотири платіжних доручення до банку, обслуговувати чотирьох контролерів. Навряд чи є потреба в кожному з фондів створювати свою систему персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, якщо можна вдосконалити існуючу систему Пенсійного фонду для застосування її і в інших видах соціального страхування. [26]

       Введення  ж єдиного соціального внеску має полегшити подання звітності до цих фондів – всі ці відрахування зводяться в один, єдиний соціальний внесок, який сплачується одною сумою. Взамін звітування в 4 різні інстанції ми сплачуємо  і звітуємось лише до Пенсійного фонду – адже саме Пенсійний фонд буде адмініструвати цей внесок. Тобто роботи мало б бути в 4 рази менше. Це має радувати.

       Отже, зробимо висновок, що чинна система оподаткування та адміністрування податків потребує реформування, яке має передбачати її спрощення, достатність, доцільність та мінімізацію витрат на його здійснення, забезпечення рівності в податковому навантажені. Для цього потрібно:

• переглянути видаткову частину бюджету в напрямі суттєвого зменшення адміністративно-управлінських витрат i скорочення бюрократичного апарату;
• перейти від оподаткування, що ґрунтується на високих ставках i численних податкових пільгах, до оподаткування за єдиними низькими ставками податків i відсутності податкових пільг;
• створити єдину систему оподаткування великих i малих підприємств на основі 10-відсоткового податку на доходи, скасувавши всі інші збори i платежі.

ВИСНОВКИ

       Податкова система України, зокрема система  оподаткування прибутку, повністю зосереджена  на фіскальній меті і не враховує інші завдання, такі як: стимулювання виробництва, інновацій, інвестування, розвиток підприємницької діяльності.

       Структурні  диспропорції національної економіки  не лише перешкоджають належному виконанню фіскальної функції податків, але й суттєво деформують спроби здійснення податкового регулювання економічних процесів.

       Податок на прибуток підприємств тісно пов’язаний з оздоровленням фінансово-кредитних  відносин, забезпеченням дохідної частини  бюджету. Разом із тим, він не повинен  зводити нанівець зацікавленість підприємств в економічній та діловій активності, розширенні виробництва, активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. Цим і визначається зміст й основні напрямки удосконалення системи прибуткового оподатковування в Україні.

       Одним із найважливіших завдань є зниження реального податкового навантаження на товаровиробників у поєднанні з безумовним забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами бюджету. Ця проблема може розв’язатися шляхом визначення оптимальної ставки  податку на прибуток.

       За  рахунок зменшення ставок  податку або надання податкових пільг можливо вплинути на процес накопичення капіталу, на стимулювання ділової та інвестиційної активності підприємств тощо. Якщо рівень оподаткування нерозподіленого прибутку буде нижчим, ніж рівень оподаткування розподіленого, який був виплачений у вигляді дивідендів, то власникам підприємства доцільно спрямовувати більшу частину прибутку на інвестиції, поповнення активів або у резервні фонди, тобто проводити політику капіталізації прибутку. Це відповідно буде позитивно впливати на фінансово-господарську діяльність підприємства.

       Проте зниження податкових ставок містить  у собі загрозу скорочення бюджетних  надходжень, що може призвести до порушення виконання державою покладених на неї функцій, зокрема у соціальній сфері. Реформа системи оподаткування прибутку підприємств має вирішувати зазначену суперечність, забезпечити раціональний баланс між фіскальною та регуляторною функціями податку на прибуток підприємств в Україні, підпорядкованість податкової політики стратегічним завданням довгострокового економічного зростання та якісної структурної перебудови національної економіки, лібералізацію при підвищенні чіткості і ясності податкового законодавства, ліквідацію численної і суперечливої нормативної бази, складних і невизначених податкових процедур, забезпечення прямого механізму стимулювання інвестиційно-інноваційної активності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. ЗУ  «Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» // Відомості ВРУ, №2240 – ІІІ від     18.01.2001 р. - №11.
2. ЗУ «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 16/98 – ВР // Відомості ВРУ – 1998. - №23.
3. ЗУ  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // Відомості ВРУ, № 1533 – ІІІ від 2.03.2000 р. - №22.
4. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» // Відомості ВРУ, 1999. - № 46-47.
5. ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» // Відомості ВРУ. №400/97 – ВР від 26.06.97 - № 37.
6. ЗУ  «Про систему оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII зі змінами і доповненнями.
7. ЗУ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування » // Відомості ВРУ, 2001. - № 11.
8. Декрет КМУ «Про оподаткування прибутку підприємств та організацій»:// № 139-V від 14.09.2006, ВВР,  № 43, ст.419.
9. Указ Президента Україи «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99р. №746/99.
10. Азаров М.Я. та ін. Все про податки: Довідник. – К.: Експерт-Про, 2000. – 490с.
11. Василик О.Д Податкова система України – К.: «Поліграфкнига», - 2004с.
12. Довгалюк В.І. Податкова система: навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360с.
13. Іванов Ю.Б. Податкова система [Підручник]/Ю.Б.Іванов, А.І.Крисоватий, О.М.Десятнюк. – К.: Атіка,2006. – 920с.
14. Карлін М.І. Фінансова система України: навч. Посібник./   М.І.Карлін. – К.: Знання 2007. – 324с.
15. Кокшарова С.М. Податки в Україні: навчальний посібник – К.:CIPA, 2005. – 343с.
16. Кушнір О. М. Трансформація податкової системи – пріоритетний напрям економічних реформ // Наук. зап. Сер. “Економіка”: Зб. наук. пр.– 2005.− 521с.
17. Лютий І.О. Податкова система [Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.]/ І.О. Лютий – К., Центр учбової літератури, 2009.  – 307с.
18. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навчальий посібник – К., Центр навчальної літератури, 2006. – 456с.
19. Онисько С.М. Податкова система [Підручник] – Л., «Магнолія плюс», 2004. – 323с.
20. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник проф. А.М. Поддєрьогін 2-ге видання, перероб і доп – К. КНЕУ.
21. Офіційний сайт ДКС: http://www.ukrstat.gov.ua//
22. Офіційний сайт МФУ: http://www.minfin.ua//
23. Офіційний сайт ПФУ: http://www.pfu.gov.ua//
24. Офіційний сайт ДКУ: http://www.treasury.gov.ua/main/uk/index
25. http://oblik2day.com/novi-aspekty-z-pytan-splaty-strahovyh-vneskiv-do-pensijnoho-fondu-ukrajiny/
26. http://zvitdopfu.com/znajomtes-yedinij-socialnij-vnesok-vlasnoyu-personoyu.html
27. http://consultant.parus.ua/_advice_view.asp?rnx=06R1429ac25215381dff60419f2f83afc1058