Податковий контроль

     

Рис.2.2. Відношення обсягу податкового боргу до ВВП станом на 01.07.2009 р.

     Опираючись  на  вище  перелічені  проблеми,  відчувається  різка  необхідність застосування нових  заходів сприяння покращенню  здійснення податкового  контролю. Самеодним із таких заходів  є нова система відбору платників  податків до проведення податкових перевірок.  Основним  критерієм  відбору  платників  податків –  юридичних  осіб –  до проведення перевірок  у 2009 році та й на сьогодні є визначення ризиковості їхньої діяльності з  метою  вжиття  заходів  щодо  недопущення  втрат  бюджету  внаслідок  ухилення  таких суб'єктів господарювання від оподаткування.

     Отже, одним  із шляхів удосконалення  контрольно-перевірочної  роботи  та  визначення ризикованості діяльності суб'єкта господарювання є запровадження  моніторингу податкової поведінки  платника податків без втручання  у його фінансово-господарську діяльність.

     Для  визначення  ризиковості  діяльності  суб'єкта  господарювання  органи  державної податкової  служби  України  за  допомогою  ризокоорієнтованої  системи  розподіляють суб'єктів  господарювання  на  категорії  уваги  на  основі  критеріїв  податкових  ризиків,  тобто причин, обставин, умов, що створюють можливість негативних результатів.

     Усі  критерії  ризику  для  системи  відбору  платників  податків  можна  поділити  на  дві групи:

     1)  які  виявляються  на  стадії  обліку  суб'єкта  господарювання  в  органах  державної податкової  служби як платника податків;

     2)  які  виявляються  в  процесі   діяльності  платника  податків  на  різних  стадіях  їх виявлення:  під  час  обробки  даних   податкових  декларацій;  облік   платежів;  обслуговування платників   податків;  здійснення  контрольно-перевірочної  роботи;  апеляції  платниками  податків;  погашення  прострочених  податкових  зобов’язань;  визначення  кола  платників податків,  які   здійснюють  свою  діяльність,  пов’язану  з  відмиванням   доходів,  отриманих злочинним  шляхом.

     Виявлення  хоча  б  одного  з  цих  критеріїв  буде  означати  віднесення  суб'єкта господарювання  до  певної  категорії  уваги  і  здійснення  органами  державної  податкової служби відповідних  дій, що включатимуть приділення  такому платнику особливої уваги та проведення  відповідної  роботи,  а  також  включення  його  до  плану-графіка  проведення документальних  перевірок. На  основі  вище  зазначених  критеріїв  суб'єкти  господарювання розподіляються на відповідні категорії уваги:

     Категорія 1 – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно. Найбільш істотними факторами, які впливають на віднесення платника податку до цієї категорії, є:

     1)  відсутність випадків порушення  термінів подачі податкової звітності; 

     2)  повнота та своєчасність сплати  податків і зборів до бюджетів;

     3)  більший за середній по галузі  рівень сплати податків і зборів.

     Категорія 2 –  платники  податків  помірного  ризику. У  цілому  оцінюються  позитивно.

     Найбільш  істотними  факторами,  які  впливають  на  віднесення  платника  податку  до  даної категорії, є:

     1)  низьке значення фіскальної важливості;

     2)  середній рівень сплати податків  і зборів до бюджетів по  галузі.

     Категорія 3 –  платники  податків  високого  ризику.  Оцінюються  негативно  в  частині податкової  поведінки.  Найбільш  істотними  факторами,  які  впливають  на  віднесення платника податку до даної категорії, є:

     1)  високий рівень значення фіскальної  важливості, але рівень сплати  податків і зборів до бюджетів  є значно меншим за середні  показники по галузі;

     2)  наявність  ознак  серйозних   порушень  податкового  законодавства,  на  які  вказують фактори  ризику.

     Впровадження  ризикоорієнтованої  системи відбору  платників податків до проведення перевірок  значно підвищило якість роботи підрозділів  податкового контролю.

     Через  використання  нових  критеріїв  відбору  платників  податків  до  проведення перевірок, у січні  – грудні 2009 року, в цілому по Україні 42% платників після проведених перевірок  підвищили  рівень  податкової  віддачі  з ПДВ  і 30%  з  податку  на  прибуток. Крім того,  порівняно  з  аналогічним  періодом 2008  року,  показник  надходження  до  бюджету  донарахованих сум зріс у 1,9 рази – на 1,2 млрд грн, а рівень їх стягнення – з 47,4 до 72,8.

     Так, ефективність роботи аудиторів можна  виразити в абсолютних цифрах.

     Зокрема, до бюджету надійшло 2,6 млрд грн, донарахованих  за актами перевірок за 12 місяців 2009 року завдяки підрозділам податкового  контролю юридичних осіб, попереджено  на 6 млрд грн спроби незаконного  відшкодування ПДВ, зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування  податком  на  прибуток  підприємства  на 5,8  млрд  грн  та  на 8,2  млрд  грн – необгрунтовано задекларований податковий кредит. 

     Відтоді  як  податкова  служба  почала  працювати  з  ризикоорієнтованою  системою, податківці отримали можливість швидше реагувати на виклики доби. Якщо в ІІ кварталі 2008 року до квартального плану  графіка контрольноперевірочних  заходів включалися 25 – 30% суб'єктів  господарювання,  щодо  сумлінності  виконання  податкових  зобов'язань  якими виникали сумніви, то в 2009 році перевірялися лише ті платники, що мають  ризики ухилення від  сплати  податків,  причому  не  один.  Так,  протягом  чотирьох  кварталів 2009  року 10% підприємств, що потрапили в поле зору підрозділів  податкового аудиту, мали 6 – 10 ризиків, 10% – по 5, 18% – по 4, 30% – по 3 і  ще 30% – по 2 ризики. 

     Бізнес  живе, розвивається, розробляє нові правила гри в законність, а  паралельно з цим процесом змінюються і критерії ризиків.

     Перший  пункт  Національного  плану  дій  з  поліпшення  адміністрування  податків, затвердженого  розпорядженням  уряду 14  жовтня 2009  року,  присвячено  запровадженню періодичного перегляду  критеріїв ризиків діяльності платників  податків. Перегляд критеріїв ризиків  –  це  процес  постійний.  Сьогодні  діяльність  юридичних  осіб –  потенційних неплатників –  оцінюється  за 21  ризиком,  тоді  як  раніше  їх  було 17.  Дещо  додалося.

     Наприклад, відображення в декларації з ПДВ  даних "старих" податкових накладних, значні залишки  сум  у  рядку 26.  До  речі,  в  останньому  випадку  сума  попередження  зменшилася майже  в 30  разів  порівняно  з 2008  роком,  тобто  загальну  суму  накопиченого  податкового кредиту, на яку суб'єкти господарювання планували  зменшити власні податкові зобов'язання, скорочено на 5,1 млрд грн проти 177 млн грн у січні – грудні 2008 року. 

     Наведена  позитивна  динаміка  свідчить  про  високу  ефективність  ризикоорієнтованої системи  відбору  платників  до  проведення  документальних  перевірок,  тому  в  подальшому такі методи роботи податкового контролю будуть вдосконалюватись.

     З метою вдосконалення та підвищення ефективності методик боротьби із податковими  ризиками в державній податковій службі постійно розробляються заходи щодо недопущення втрат бюджету  внаслідок ухилення такого суб'єкта господарювання від оподаткування, такі як:

     1)  формування переліку всіх критеріїв,  які можуть бути виявлені усіма  структурними підрозділами державної  податкової служби, в розрізі  платників податків;

     2)  встановлення можливих  негативних  наслідків  у  випадку   спрацювання можливого ризику;

     3)  оцінка ризику з метою присвоєння  платнику податків відповідної  категорії уваги; 

     4)  формування  відповідних  заходів   щодо  недопущення  втрат   бюджету  внаслідок ухилення  такого суб'єкта господарювання  від оподаткування. 

     Для формування відповідних заходів, спрямованих  на уникнення ризику, визначається конкретний перелік критеріїв.

     Розроблені  заходи формуються  для  кожного  конкретного  суб'єкта  господарювання  та спрямовані  на  те,  щоб  впливати  на  ризик  належним  чином –  зменшувати  або  запобігати йому.

     При  цьому  використовується  вся  наявна  інформація  для  впливу  на  дії  платника податків  та  усунення  неузгодженостей  законодавства.  Наслідки  реалізації  таких  дій  дозволяють максимально зменшити втрати надходжень платежів до бюджету.

     Податкові  ризики  підлягають  оцінці  з  точки  зору  їх  фінансової  важливості,  що  дає можливість визначити пріоритети під час  роботи щодо усунення ризиків, а  також  дозволяє нейтралізувати будь-які можливі  наслідки дії цих ризиків. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ  ІІІ

     Проблемні аспекти та напрями підвищення податкового  контролю 
 

     3.1. Проблемні аспекти податкового  контролю

     Якість  податкового контролю, що включає  рівень, повноту, достатність, порядок  виконання податковими інспекторами  як суб’єктами контролю роботи із забезпечення його цілей, реалізації  окремих  процедур,  є досить важливою умовою ефективності діяльності податкових служб. Для цього першочергового вирішення  потребують питання оптимізації  процедур податкового контролю, підвищення якості проведення податкових перевірок  та забезпечення контролю за роботою  податкових інспекторів.

     Актуальною  проблемою сьогодні є підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження кількості помилок при  їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами. Остаточно  розв’язати усі проблемні місця, що виникають у контрольно–перевірочній  роботі між платниками та контролюючими  органами, має Податковий кодекс України.

     Дійсно, в ст. 20 Податкового Кодексу прописані  права податкових органів, а в  ст. 21 –  їх обов’язки, разом з  тим, в ст. 16 прописані обов’язки  платників податків, а в ст. 17  –  їх права. Цей момент є дуже важливим, оскільки, при визначені  взаємовідносин між платниками податків і податковими органами, чітко  прописані права і обов’язки  обох сторін.   Норми Податкового  кодексу фактично являють собою  систематизоване законодавство  щодо податкового контролю, а тому  спроможні  розв'язати сьогоденні проблеми взаємовідносин податківців  та платників податків.

     Поєднання важкого податкового навантаження на законослухняних платників податків з тотальним ухиленням від  сплати податків і неправомірними преференціями  зумовлює необхідність реформування податкової системи України, яка сьогодні ще далека від досконалості. Першопричина цього вбачається в тому, що наша держава, отримавши незалежність, була вимушена практично з нуля будувати власну систему оподаткування. Така система мала одночасно як відповідати  вимогам ринкової системи економічного регулювання, так і виходити зі специфічних  рис трансформаційних процесів, що відбувалися в українській економіці. Недосконалість нормативних актів  у сфері оподаткування, часто  –  “сліпе” копіювання досвіду  розвинених країн, невпинне загострення  трансформаційної кризи призвели до формування в Україні складної, заплутаної, суперечливої та неефективної податкової системи.

     Зокрема в табл. 3.1. наведено основні проблемні питання, які є в сучасній контрольно-перевірочній роботі органів ДПС та принципові напрями щодо їх вирішення.

      Таблиця 3.1. Наявні проблеми в контрольно-перевірочній роботі податкових органів України  та напрями їх вирішення