Податковий контроль

     -  податкові  органи  –  стосовно  податків  і  зборів (обов’язкових  платежів),  які  справляються  до бюджетів та державних цільових  фондів.

     У статті 41 Кодексу визначено два органи контролю – це:

     -  органи  ДПС  –  щодо  податків,  які  справляються  до  бюджетів  та  державних  цільових  фондів,  а також стосовно  законодавства,  контроль  за дотриманням якого  покладається на  органи державної  податкової служби;

     -  органи  державної  митної  служби  –  щодо  мита,  акцизного   збору,  ПДВ,  інших  податків,  які відповідно  до  податкового   законодавства  справляються  у  разі  ввезення (пересилання)  товарів  і  предметів   на митну  територію  України   або  територію  спеціальної   митної  зони  або  вивезення  (пересилання)  товарів  і предметів  з митної території України  або спеціальної митної зони.

     Права,  обов’язки  та  відповідальність  платників  податків  та  органів  ДПС  викладені  у  статтях  18-23 кодексу.

     Згідно податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом:

     -  ведення обліку платників податків;

     -  інформаційно-аналітичного забезпечення  діяльності органів ДПС; 

     -  перевірок та звірок; 

     -  іншими способами контролю (Рис. 1.2.).

Рис.1.2. Способи здійснення податкового контролю юридичних осіб

     Податковий  контроль  реалізується поєднанням  усіх шляхів його  здійснення. Поряд  з цим  в практиці податкового  контролю визначальне місце займають податкові перевірки. Саме ця форма  контролю є найбільш ефективною, що забезпечує безпосередній контроль та повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкової звітності, яку подають платники податків, з фактичними даними щодо об’єкта і бази оподаткування, відображених у податковому обліку.

     На  нашу думку, податкова перевірка  – це форма податкового контролю, який здійснюють контролюючі органи  з метою  встановлення  правильності  обчислення,  повноти  та  своєчасності  сплати  податків  і  зборів.  З точки  зору  теоретичних  та  практичних  аспектів  податкового  контролю  важливого  значення  набуває  його класифікація. У проекті  визначено три класифікаційні ознаки, які наведені на рис.1.3.

     

     Рис.1.3. Класифікація податкових перевірок

     Першу  класифікаційну  ознаку  доречно  назвати  по  відношенню  до  плану,  а  не  за  часом  проведення. Саме  за  часом  проведення  у  проекті  така  класифікаційна  ознака  відсутня.  Залежно  від  часу  проведення податкового контролю він може бути: попередній, поточний та наступний.

     Попередній  податковий  контроль  у  часі  передує  здійсненню  фінансово-господарської  діяльності платників податків. Він  проявляється саме у взятті на облік  платника податків у органах ДПС. 

     Поточний  податковий контроль здійснюється в  процесі фінансово-господарської  діяльності платників податків шляхом проведення  контрольних перевірок  або  застосуванням непрямих методів  з метою  з’ясування отримання  доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування.

     Наступний  контроль  здійснюється  за  підсумками  звітного  податкового  періоду.  Він  націлений  на своєчасність  подання  платниками  податків  податкових  декларацій,  розрахунків  та  інших  документів, пов’язаних  з  обчисленням  податків,  зборів,  а  також  перевіряють  достовірність  цих  документів  щодо правильності  визначення  об’єктів  і  бази  оподаткування  та  обчислення  податків,  зборів. Наступний  контроль може  проводитися  у  органі  ДПС  чи  безпосередньо  у  об’єкта  контролю.  Наступний  податковий  контроль проводиться у формі  документальних перевірок, зміст і  види яких наведені у Додатку В.

     Аналізуючи  Додаток В слід зазначити, що кількість обставин, за якими можна проводити позапланову документальну перевірку у проекті збільшено проти діючого законодавства. Змінилася, в сторону збільшення, тривалість проведення планової та позапланової документальної перевірки.

     Також виділяють і таку ознаку як спосіб отримання доказів. За способом отримання доказів перевірки можуть бути  документальні,  про які йшла  мова  вище,  та  фактичні.  Фактичний податковий  контроль  зумовлює використання  контролюючими органами  проведення  інвентаризацій  запасів,  основних  засобів,  обстеження складських торговельних та інші приміщень юридичних осіб та житло громадян, якщо вони використовуються як  юридичні  адреса  суб’єкта  підприємницької діяльності,  а також для отримання доходу,  що  дозволяють встановити  фактичні  дані  щодо  кількісних  та  якісних показників  об’єктів  оподаткування,  їх  відповідності даним податкового обліку.  

3. Податковий  контроль як інструмент ДПС

     Об'єктивні  потреби держави та органів місцевого  самоврядування у грошових коштах вимагають  забезпечення повного і своєчасного  їх  надходження у вигляді податків і зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

     Податковий  контроль є самостійним напрямком  державного фінансового контролю. Характерним  для нього є мобілізація коштів до публічних грошових фондів. Забезпечення режиму суворого дотримання приписів норм податкового законодавства  зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин є головною метою  податкового контролю. Від ступеня  ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий  контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних  майнових інтересів та важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

     Податковий  контроль слід розглядати як функцію  державного управління податковою системою.

     Діяльність  контролюючих органів щодо забезпечення дотримання податкового законодавства  значною мірою визначає ефективність реалізації податкової політики держави  та функціонування всієї податкової системи. Контрольна діяльність податкових органів спрямована на досягнення низки  цілей, серед яких потрібно виділити три основні (таблиця 1.2.). 

     Таблиця 1.2. Головні цілі контрольної діяльності податкових органів

     Вказані цілі в цілому визначають зміст податкового  контролю, який слід визначити як діяльність спеціально уповноважених державних  органів щодо забезпечення дотримання зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин чинного податкового  законодавства.

     Таким чином, податковий контроль  - це єдина  система обліку платників податків, а також контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, порядок проведення розрахунків, обліку товарів та коштів.

     Органи  податкової служби:

     -  забезпечують облік усіх платників  податків, зборів та інших обов'язкових  платежів до бюджету, здійснюють  контроль за правильністю їх  обчислень, повнотою і своєчасністю  сплати;

     - контролюють своєчасне подання  суб'єктами оподаткування бухгалтерської  та податкової звітності; 

     -  здійснюють у межах своїх повноважень  контроль за законністю валютних  операцій, дотриманням касової дисципліни;

     - проводять перевірки фактів приховування  і заниження сум податків;

     -  подають до судів і арбітражних  судів позови до підприємств,  установ, організацій та громадян  про визнання угод недійсними  і стягнення в дохід держави  коштів, отриманих без установлених  законом підстав; 

     -  захищають інтереси держави в   судових органах у справах,  що стосуються сплати податків  та інших податкових платежів.

     Органи  податкової служби застосовують детальний  облік населення, яке може обкладатися  податком, як засіб боротьби проти  ухилення від сплати податків. На сьогодні в органах податкової служби діє  «Єдиний банк даних про платників  податків  - юридичних осіб» і  «Державний реєстр фізичних осіб  - платників податків».

     На  підставі відомостей, отриманих від  органів державної реєстрації про  зареєстрованих суб'єктів підприємницької  діяльності, підрозділи обліку платників  податків складають списки таких  суб'єктів, які не з'явилися до державного податкового органу для взяття їх на облік, і передають ці списки підрозділам  з питань оподаткування  юридичних  і фізичних осіб, а також підрозділам  податкової міліції для можливого  використання в їхній роботі.

     Основною  формою податкового контролю є податкова  перевірка. Саме ця форма контролю є  найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), які подають  платники податків, з фактичними даними їх фінансово-господарської діяльності (Додаток Г).

     Найважливішим фактором підвищення ефективності контрольної  роботи податкової інспекції є вдосконалення  діючих процедур контрольних перевірок. Необхідними ознаками будь-якої дієвої системи податкового контролю є:

     1) наявність ефективної системи  відбору платників податків для  проведення документальних перевірок,  що дає можливість обрати найбільш  оптимальний напрям використання  обмежених кадрових і матеріальних  ресурсів податкової інспекції,  добитися максимальної результативності  податкових перевірок при мінімальних  витратах зусиль і коштів, за  рахунок відбору для перевірок  таких платників податків, ймовірність  виявлення податкових порушень  у яких представляється найбільшою;

     2) застосування ефективних форм, прийомів  і методів податкових перевірок,  заснованих як на розробленій  податковим відомством єдиної  комплексної стандартної процедури  організації контрольних перевірок,  так і на міцній законодавчій  базі, що надає податковим органам  широких повноважень у сфері  податкового контролю для впливу  на недобросовісних платників  податків;

     3) використання системи оцінки  роботи податкових інспекторів,  що дозволяє об'єктивно врахувати  результати діяльності кожного  з них, ефективно розподілити  навантаження при плануванні  контрольної роботи.

     Першочерговим завданням податкової інспекції  є постійне вдосконалення форм і  методів податкового контролю (використання найбільш ефективних методів, що дозволяють знизити витрати на персонал і  підвищити якість податкових перевірок). Для цього необхідно оптимізувати кількість проведених перевірок, тобто  перевіряти недобросовісних платників  податків, ймовірність виявлення  порушень у яких найбільша.

     Практика  показала, що дуже корисним у роботі податкових інспекцій є проведення рейдів у вечірній і нічний  час, також значно збільшується результативність контролю при застосуванні перехресних  перевірок, сутність яких полягає у  виїзді співробітників відділів однієї податкової інспекції на територію  іншої інспекції.

     Особливо  актуальним уявляється  застосування непрямих методів обчислення оподатковуваної  бази, використання яких може принести велику користь в умовах масового ухилення від сплати податків і ускладнення  застосовуваних українськими платниками податків форм приховування об'єктів  оподаткування. Як показує аналіз зарубіжного  досвіду, застосування непрямих методів  є загальноприйнятим у світовій практиці. Наприклад, у Німеччині  законодавство прямо санкціонує застосування зазначених методів, а  існуюча в цій країні судова практика свідчить про беззастережне визнання судами доказів розміру оподатковуваної  бази, заснованих на застосуванні непрямих методів обчислення. Найбільш поширеними з них є такі: