Податкова система України

Лідером тут є острів Вануату, державі  залишається не більше — 8,4% доходу, друге місце — Мальдівські  острови: 9,1% доходів відраховується на потреби держави.

Загальний рейтинг України за критеріями, що визначають «сплату податків», —167 місце в діючих умовах та 141 місце в умовах дії Кодексу (в доповіді Світового банку —177 місце, у Росії — 130 місце).

   За оцінками Світового банку, Україна два роки поспіль стабільно посідає передостаннє місце у світі за простотою сплати податків.

Табл.1.Рейтинг країн, де простіше і найскладніше сплачувалися податки у 2007 році

    За підсумками 2007 року основу надходжень зведеного бюджету України 71,7% (148,7 з 161,3 млрд. грн. податкових надходжень) становлять 5 податків:

1. Податок  на додану вартість — 28,6% (59,4 млрд. грн.,).

2. Податок  з доходів фізичних осіб — 16,8% (34,7 млрд. грн.,).

3. Податок  на прибуток підприємств —  16,6% (34,4 млрд. грн.,).

4. Акцизний  збір — 5,1% (10,6 млрд. грн.).

5. Ввізне  мито — 4,6% (9,6 млрд. грн.).

    Однією з проблем української системи оподаткування стала система пільг майже з усіх податків, яка з одного боку, не стала достатньою мірою стимулюючим важелем для розвитку тих напрямків підприємництва, які цими пільгами користуються, а з другого, створила нерівномірне податкове навантаження на суб'єктів підприємництва.

    Найвагомішими є пільги з основних напрямів і, особливо з податку на додану вартість (Мал..1).

Мал.1. Структура  втрат в наслідок пільгового оподаткування  за видами податків, зборів станом на 01.01.2008 року

    Отже, у загальному обсязі податкових пільг понад 96% займають пільги щодо двох податків: ПДВ (91,4%) і податок на прибуток підприємств (6%). Високою є також частка пільг із плати за землю, обсяг яких зріс у 2,2 раза (360 млн. грн.) порівняно з попереднім роком (162 млн., грн.). Загальний обсяг пільг за період з 2005-2007 років для Зведеного бюджету України зріс на 99,4%, для Державного бюджету — на 98,6%, а для місцевих бюджетів — у 2,3 раза.

   Надання пільг в окремих регіонах України зображено на мал. 2. Як бачимо, наприклад, у Дніпропетровській області, яка посідає друге місце у 2007 році щодо податкових надходжень (8,86%, або 10,86 млрд. грн.), загальний відсоток пільг становить 9,68% від податкових надходжень. У Київській, Вінницькій, Тернопільській областях податкові надходження становлять відповідно 3,08, 1,64, 0,78 відсотки, або 3,78, 2,02, 0,95 млрд., грн., проте відсоток пільг від надходжень становить відповідно 28,91, 24,91, 22,39 відсотки. Іншими словами, на 1 гривню податків у Дніпропетровській області припадає 9,7 копійок пільг, а у Київській, Вінницькій, Тернопільській — 28,9, 24,9, 22,4 копійок відповідно. Це свідчить про нерівномірність оподаткування в окремих регіонах, коли одним надається пільг у декілька разів більше, ніж в інших, з метою розвитку економічно слабких регіонів. Але, як бачимо з мал.3, до економічного зростання регіонів такі заходи не призводять. 

Мал.2. Надходження податків та надання пільг за регіонами станом на 01.01.2008 року 

    Податок на додану вартість (ПДВ) становить приблизно 30% усіх доходів України. Характеризуючи ПДВ, слід зауважити, що він є універсальним, пропорційним та нейтральним податком на споживання.

   На сьогодні ПДВ стягують понад 135 країн світу. Із розвинутих країн ПДВ відсутній тільки у США, замість нього діє податок з продажі за ставкою 8,4%.

    У нашій країні в 1992 році було запроваджено податок на додану вартість з однією метою — наповнення державного бюджету України. Слід зазначити, що саме цей податок значним чином вплинув на розвиток на початку 90-х років інфляційних явищ, зниження рівня життя населення. Після прийняття у 1998 році перших 10 поправок починається стимулювання від ухиляння його сплати. Основними нормативними документами з податку на додану вартість є Закон України від 03.04.97 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Постанови Кабінету міністрів України, Накази ДПА України та інші нормативні документи. 

Табл.2.Ставки податку на додану вартість в різних країнах світу, %

    Другий за обсягом податок в Україні — це податок на прибуток підприємств. Він є найсуттєвішим важелем, за допомогою якого держава впливає на економічну діяльність підприємств. Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». У цей Закон внесено більш ніж 70 змін з моменту його прийняття (1994 рік, а в 1997 ухвалено його нову редакцію). Згідно з цим законом об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу платника на суму валових витрат і нарахованих амортизаційних відрахувань. З мал..3 бачимо, що він є одним з головних наповнювачів Державного бюджету України. 

Мал..3.Частка податку на прибуток підприємств  в доходах зведеного бюджету  України, млрд.грн..

     Ставка податку на прибуток в Україні становить 25%, це приблизно середній показник порівняно із зарубіжними країнами.

    Сума пільг по податку на прибуток відносно надходжень незначна, хоча має тенденцію до збільшення і у 2007 році становила трохи більше одного мільярда гривень. Всього щодо податку на прибуток станом на 1 березня 2008 року налічується 64 пільги, з яких 33 призводять до втрат бюджету, 17 зменшують надходження до бюджету, 12 надають переваги в оподаткуванні платнику і тільки дві пільги не призводять до втрат бюджету. Для порівняння: на 1 липня 2007 року кількість пільг становила 63. Як вже було зазначено, кількість пільг щодо податку на прибуток зростає, на 1 січня 2008 року сума становила більше одного мільярда гривень, що майже в півтора рази більше порівняно з попереднім роком. Зростає і питома вага пільг щодо податку на прибуток по відношенню до інших податків та податкових платежів у 2005-2007 роках — 3,4; 5,5; 6,0 відсотків відповідно.

      Основними користувачами пільг щодо податку на прибуток у 2007 році були Київ, Дніпропетровська, Харківська, Донецька та Запорізька область. На одне місто і чотири області припадає 88,2% всіх пільг щодо податку на прибуток підприємств.

2.2 Аналіз фіскальної ефективності місцевих податків і зборів 

      Перелік місцевих податків і зборів міститься у Законі України «Про систему оподаткування», а їх граничні розміри та порядок обчислення визначає Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 (41,42; 42,59].

     Аналізуючи систему місцевих податків і зборів до бюджету України, ми можемо простежити за тенденціями зміни надходжень (мал..4); хоча вони й постійно збільшуються, однак залишаються на досить низькому рівні: у 2007 році — 729,9 млн. грн. Зауважимо, що в доходах Зведеного бюджету України вони становили у 2003-2007 році — 0,8, 0,6, 0,4, 0,4, 0,3 відсотка відповідно. Тому постає питання про ефективність системи місцевих податків і зборів. 

Мал..4. Динаміка надходжень місцевих податків і зборів

     Дані показників надходження місцевих податків і зборів за 2005-2007 роки свідчать, що найбільшу суму надходжень у 2007 році становив ринковий збір — 437 372 тис. грн., а найменшу — збір за видачу ордера за квартиру —190 тис. грн. (табл.3). 

Табл..3. Надходження місцевих податків і  зборів за 2005-2007 роки, тис.грн.