Місцеві податки і збори як елемент доходів в місцеві бюджети

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 14:49, курсовая работа

Описание работы

Метою роботи є розкриття сутності і значення місцевих податків і зборів та ролі місцевих податків у формуванні доходної частини місцевих бюджетів.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення наступних завдань:
– розглянути поняття, економічну сутність, значення, функції та особливості місцевого оподаткування в Україні;
– дослідити механізм справляння місцевих податків та зборів;

Работа содержит 1 файл

курс.docx

— 86.18 Кб (Скачать)

Розширення  переліку місцевих податків та зборів має здійснюватися також за рахунок запровадження податків із цільовим використанням одержаних коштів: наприклад, збори за прибирання і освітлення вулиць, за збирання сміття, впорядкування парків, зон відпочинку, кладовищ тощо. В умовах загрозливої екологічної ситуації в Україні корисними стануть місцеві екологічні податки, які доцільно стягувати у вигляді штрафів за забруднення повітря, водоймищ, лісів та інших природних ресурсів, утилізацію шкідливих відходів.[8.ст,83 ]

На нашу думку, у процесі реформування системи  оподаткування разом із прийняттям окремих законів з фінансових питань з’явилась потреба у розробленні  систематизованих законодавчих актів, які б регулювали бюджетні, податкові права органів місцевого самоврядування. Це б дало можливість місцевим органам влади самостійно формувати фінансову базу регіону й забезпечило б публічну звітність органів місцевого самоврядування перед платниками податків щодо використання податкових надходжень.

Тільки  за умови вирішення цих питань законодавчо можна розраховувати  на підвищення ролі бюджетної системи як на державному, так і на місцевому рівнях у створенні фінансового середовища, що у свою чергу, сприятиме прискореному розвитку ринкових відносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В результаті опрацювання матеріалів виявлено, що місцеві бюджети – це не просто балансові розрахунки доходів і  витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й  важлива фінансова категорія, основу яких становить система фінансових відносин, що складається між місцевими  та державним бюджетом. Місцеві бюджети  є головним каналом доведення  до населення кінцевих результатів  суспільного виробництва, спрямованих  на суспільне споживання. Саме через  них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальних розрізах. Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального господарства.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють  достатніми фінансовими ресурсами  для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:

- високим  рівнем концентрації фінансових  ресурсів у державному бюджеті  країни, що знижує значення регіональних  і місцевих бюджетів вирішенні  життєво важливих для населення  задач;

- домінуючою  роллю регулюючих доходів у  структурі надходження коштів  до місцевого бюджету низькою  часткою закріплених за територіями  податкових платежів;

- нині  діючою практикою формування  місцевих бюджетів, при якій збережений  поки що в своїй основі механізм  централізованого встановлення  нормативів відрахувань від регулюючих  доходів, хоча вони й знаходяться  у протиріччі з принципами  бюджетної децентралізації;

Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базового рівня бюджетної  системи, а також теорії та практики існування бюджетних систем в  країнах з ринковою економікою дає  змогу зробити висновки щодо здійснення заходів, спрямованих на покращення умов формування місцевих бюджетів.

По-перше, необхідно чітко розподілити  компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами регіонального та місцевого самоврядування, і поступово здійснювати перехід до децентралізації державних фінансів. У зв’язку з цим необхідно розподілити джерела податкових надходжень між центральними і місцевими владами в жорсткій ув’язці з виконуваними ними функціями, що повинно знайти своє відображення у законодавстві про місцеве самоврядування. До місцевих, зокрема, можна було б віднести пайові податки, податок на землю, податок за промисел, збір за забруднення навколишнього середовища, а можливо – і прибутковий податок громадян. У всякому випадку за рахунок податкових джерел місцеві органи влади повинні фінансувати до 60-80% своїх потреб.

По-друге, необхідно вдосконалити механізм міжтериторіального фінансового вимірювання. Практика показала, що такий метод регулювання  місцевих бюджетів як вилучення надлишків  бюджетних коштів до бюджету вищого рівня та застосування індивідуальних підходів до встановлення нормативів відрахувань від загальнодержавних  податків і зборів має багато недоліків. Спираючись на зарубіжний досвід, необхідно  створити спеціальні бюджетні фонди  фінансового вимірювання територій. А перерозподіл доходів між бюджетами  одного рівня доцільно було б здійснювати  з урахуванням податкової сили території  та мінімального рівня, до якого повинно  вимірюватись фінансові можливості цих територій. Тому вже сьогодні назріває необхідність визначення обґрунтованого нормативу бюджетної забезпеченості кожної області, району, міста з урахуванням  економічного, соціального й екологічного стану відповідних територій. Існування  таких показників дасть змогу  визначити реальний розмір фінансових ресурсів для задоволення необхідних потреб регіонів, а також значно вдосконалити процедуру бюджетного планування.

Таким чином, вирішення цих та інших проблем  стосовно формування і використання місцевих бюджетів в значній мірі визначило б розширення економічної самостійності регіонів країн. Адже те, наскільки вони політично незалежні і фінансово забезпечені, справляє істотний вплив на формування демократичних, ринково орієнтованих систем і підвищує шанси на успіх реформ.

Місцева влада часто постає перед необхідністю робити непростій вибір місцевих податків, цілей, на які будуть спрямовані її видатки, та метод управління і  стимулювання процесів економічного розвитку. З цієї причини фінансування і  формування бюджету місцевої влади  є однією з найважливіших сфер державних фінансів, і тому потребує свого подальшого дослідження та пошуку нових підходів до реформування.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція  України. – К.: Преса, 1996. -16 с.

2. Податковий кодекс України від 01.01.11 р. № 2542-III // Урядовий кур’єр. – 2001. – 25 липня. - № 131. – Орієнтир. – № 29.

3. Закон України  від 18.02.97 р. № 77/97-ВР „Про внесення змін до Закону України „Про систему оподаткування” // Урядовий кур’єр. – 1997. – 20 березня. - № 50-51.

4. Закон України  від 23.12.04 р. № 2285-IV „Про Державний  бюджет України на 2007 рік” // Вісник податкової служби України. – 2007. - № 4.

5. Закон України  від 20.12.05 р. № 3235-IV „Про Державний  бюджет України на 2008 рік” // Вісник податкової служби України. – 2008. - № 4..

6. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 р. // Урядовий кур’єр. – 1997.

7. Декрет  КМУ „Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 // Голос України. – 1999. - № 87.

8. Азаров  М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А.  Все про податки. – К.: Експерт-Про, 2000. – 

9. Андрущенко  В.Л. Фінансова думка Заходу  у ХХ столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). – Львів: Каменяр, 2000.

10. Базилевич  В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси.  – К., 2002.

11. Біленчук  П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний Т.В. Місцеве самоврядування в Україні: Муніципал. право. – К.: Атіка, 2000.

12. Блажевич  В. Місцеві податки і збори  та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення і справляння місцевих податків// Підприємництво, господарство і право. – 2003.- №1.-

13. Бланкарт  Ш. Державні фінанси в умовах  демократіїї. – К.: Либідь, 2000.

14. Борденюк  В. Деякі аспекти співвідношення  державного управління та місцевого  самоврядування в контексті реформи  адміністративного права // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – 2000. – № 1.209-216.

15. Буряковський  В.В. Податки. Навчальний посібник. – Дніпропетровськ. – 1998. –

16. Буряченко  А.Є., Палій М.П. Удосконалення  фінансового механізму місцевих  бюджетів // Фінанси України. –  2003. - № 8. – С. 13-18.

17. Василик  О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси  України. – К., 2003. – 606 с.

18. Василенко  Л. Місцеві фінанси та фінансова  незалежність // Фінанси України. -1998. - № 8. – 

19. Вітлінський  В.В., Скрипник А.В. Аналіз діяльності  податкової системи України // Фінанси України. – 2005. - № 12.

20. Вишневський  В.П., Рибак В.В. Місцеві податки  і збори у ринковій економіці  // Фінанси України. – 2001. - №  1.

21. Вишняков  С.В. Місцеві бюджети // Фінанси  України. – 2001. - № 10.

22. Воронкова  О.М. Податковий процес і напрями  його удосконалення // Вісник податкової служби України. – 2002. - № 4.

23. Герчаківський  С.Д. Місцеве оподаткування в  Україні: традиції, реалії та напрями  удосконалення // Фінанси України.- 2003. - № 2

24. Горохов  В. До прийняття Закону „Про  місцеві податки і збори” діє  Декрет Кабінету Міністрів України // Вісник податкової служби України. – 2000.

 


Информация о работе Місцеві податки і збори як елемент доходів в місцеві бюджети