Місцеві податки і збори як елемент доходів в місцеві бюджети

 

ВСТУП.

 

Увага до місцевих податків та зборів пов'язана  з тим, що даний вид оподаткування  повинен виступити важливим джерелом формування доходів місцевих бюджетів в частині власних доходів. Саме вони покликані зміцнювати місцеві  бюджети, розширяти їх фінансову  автономію. Але в місцевому оподаткуванні  існує ряд не розв’язаних проблем. Перш за все інститут місцевих податків та зборів перебуває в стадії встановлення, про що свідчить їх незначна частка в доходах місцевих бюджетів. По-друге, практика справляння місцевих податків та зборів в Україні за останні  роки виявила багато недоліків, які  зумовленні невирішеністю як суто теоритичних  проблем, так і невизначеністю багатьох технічних процедур – механізму  обчислення, пріоритетів у наданні  пільг, планування місцевих податків та зборів. Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належить особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне населення.

 На  сучасному етапі розвитку економіки  без перебільшення надається  вирішальне значення місцевим  податкам та зборам. Вони є  складовою частиною податкової  системи держави і покликані  відповідати інтересам органів  місцевого самоврядування, оскільки  оцінюються як самостійне джерело  доходів місцевих бюджетів.

Метою роботи є розкриття сутності і значення місцевих податків і зборів та ролі місцевих податків у формуванні доходної частини місцевих бюджетів.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення  наступних завдань:

• розглянути поняття, економічну сутність, значення, функції та особливості місцевого оподаткування в Україні;
• дослідити механізм справляння місцевих податків та зборів;
• з'ясувати роль місцевих податків та зборів у виконанні дохідної частини бюджету.

Об’єкт – місцеві податки і збори, які є важливим джерелом формування доходів місцевих бюджетів в частині власних доходів.

Предметом є механізм місцевого оподаткування та особливості його функціонування.

Актуальність теми

Проблема  нестачі фінансових ресурсів в органах  місцевого самоврядування та нестабільність їхніх дохідних джерел останнім часом  набула загальнодержавного значення. Ні для кого не секрет, що найбільш стабільними  доходами – є податкові надходження.

 

 

 

РОЗДІЛ  І

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ В УКРАЇНІ, НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЇХ РОЛЬ В ФОРМУВАННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ  МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

1.1. Економічна  природа та виникнення місцевого  оподаткування

Вся система  фінансування виробничої і соціальної інфраструктури, підготовки та перепідготовки робочої сили, комунально-побутового обслуговування населення, здійснення заходів по благоустрою, забезпечення санітарного та екологічно чистого  навколишнього середовища та ряду інших  заходів, здійснюється через місцеві  органи влади. Саме місцеві податки  і збори повинні становити  основну доходну статтю бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл  та їх об'єднань і направлятися на підтримку  та розвиток місцевої інфраструктури. Існування місцевих податків і зборів відповідає в першу чергу інтересам  територіальних громад, від імені  яких діють органи місцевого самоврядування, оскільки такі платежі є виключно їх фінансовою базою. Виходячи з цього, метою введення місцевих податків і  зборів є забезпечення місцевих органів  влади коштами, необхідними для  здійснення їх завдань і функцій, що перебувають у їх самостійному розпорядженні і концентруються у відповідних бюджетах.[10.cт,87]

Місцеві податки і збори – обов'язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно законодавства, справляються в межах відповідних  адміністративно-територіальних одиниць  і зараховуються до їх бюджетів.

Місцеві органи самоврядування по кожному платежу  розробляють і затверджують положення, яким визначається порядок сплати і  перерахування до місцевого бюджету  податків, зборів (обов'язкових платежів).

Платниками  місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Передбачені чиним законодавством України місцеві  податки і збори не відіграють істотної фіскальної ролі, а ті загальнодержавні податки, що традиційно зараховуються до дохідної частини місцевих бюджетів, не віднесені до місцевих.

Отже, сучасна  система оподаткування місцевими  податками і зборами в Україні  насамперед не відповідє загальновизнаним світовою практикою критеріями самодостатності  й економічної доцільності. Місцеві  податки і збори, їхні ставки не враховують реальних можливостей платників. Це негативно позначається на дотриманні принципів єдності, повноти, достовірності, гласності, прозорості бюджетного устрою України в цілому.

Усе це переконує, що реорганізація системи оподаткування  місцевими податками і зборами  має бути спрямована насамперед на забезпечення фінансової бази місцевого  самоврядування, що є однією з найважливіших  умов ефективної діяльності територіальних громад та утворених ними органів  місцевого самоврядування. Наповнення сільських, селищних, міських бюджетів через зростання ролі місцевих податків і зборів має бути пріоритетним.

Структура доходів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації представлена в табл.1.1.

Таблиця 1.1.

Структура дохідних джерел місцевих бюджетів України, %

Група доходів	Рік
	2007	2008	2009	2010	2011
Податкові надходження	53,4	59,3	58,9	54,2	46,2
Неподаткові надходження	3,4	8,3	6,4	7,2	5,5
Доходи від операцій з капіталом	од	0,5	2,2	2,9	4,3
Цільові фонди	0,1	2,7	0,9	1,5	1,5
Офіційні трансферти	43,0	29,2	31,6	34,2	42,5
Усього	100	100	100	100	100

 

Таким чином, удосконалення системи місцевих податків і зборів, зростання їхньої фіскальної ролі як фундаментального напряму зміцнення місцевих бюджетів сприятиме підвищенню ефективності регіональної фіскальної політики, стимулюватиме  соціально-економічний розвиток регіонів України. Ефективне використання інституту  місцевих податків і зборів є важливим способом зміцнення всієї фінансової системи держави.

Склад місцевих податків і зборів в Україні.

Згідно  з чинним законодавством до місцевих віднесено два види податків і три види зборів. Місцеві податки: 

1. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
2. Єдиний податок.

Місцеві збори:

1. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
2. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
3. Туристичний збір.

Місцеві органи самоврядування за кожним видом  місцевих податків та зборів розробляють  положення, якими регламентується  порядок сплати та перерахування в місцевий бюджет податків та зборів відповідно до встановленого переліку та граничних ставок. Органи місцевого самоврядування визначають також органи (підприємства, установи та організації), які повинні вести облік платників податків (зборів) і несуть відповідальність за їх стягнення та перерахування до місцевого бюджету; затверджують форми звітів за цими податками, порядок та строки їх надання у податкові органи.

Відповідальність  за правильність обчислення, своєчасність та повноту перерахування місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Розглянемо  детальніше кожен вид місцевих податків та зборів та чинний порядок їх справляння.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної  ділянки.

Платники  податку .

Платниками  податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. [1.cт,479]

Визначення  платників податку в разі перебування  об'єктів житлової нерухомості у  спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт  житлової нерухомості перебуває  у спільній частковій власності  кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт  житлової нерухомості перебуває  у спільній сумісній власності кількох  осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт  житлової нерухомості перебуває  у спільній сумісній власності кількох  осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом  оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.

Не є об'єктом  оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у  власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в  зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий  або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

д) гуртожитки.

База оподаткування

Базою оподаткування  є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.

База оподаткування  об'єктів житлової нерухомості, які  перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної  податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

База оподаткування  об'єктів житлової нерухомості, що перебувають  у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об'єкта оподаткування  на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. [1.ст,482]

У разі наявності  у платника податку кількох об'єктів  оподаткування база оподаткування  обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів.

Пільги із сплати податку

База оподаткування  об'єкта житлової нерухомості, що перебуває  у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

Таке зменшення  надається один раз за базовий  податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у  якій фізична особа - платник податку  зареєстрована в установленому  законом порядку, або за вибором  такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Ставка податку

Ставки податку  встановлюються сільською, селищною або  міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:

для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова  площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.