Місцеві податки і збори як елемент доходів в місцеві бюджети

Податковий  період

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Порядок обчислення суми податку

Обчислення  суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у  власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення  про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

 

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості  податок сплачується фізичною особою-платником  починаючи з місяця, в якому  виникло право власності на такий  об'єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення  зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об'єкт.

Платники  податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об'єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.[1.ст,485]

Орган державної  податкової служби проводить перерахунок  суми податку і надсилає податкове  повідомлення-рішення зазначеному  власнику відповідно до цього пункту.

Органи державної  реєстрації прав на нерухоме майно, а  також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані  до 15 квітня року, в якому набрала  чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк  після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Платники  податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної  податкової служби за місцезнаходженням  об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому  статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою  річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової нерухомості  декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт.

 

У разі набуття права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об'єкт.

Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування  від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку  того місяця, в якому він втратив  право власності на зазначений об'єкт  оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Орган державної  податкової служби надсилає податкове  повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Порядок сплати податку

Податок сплачується  за місцем розташування об'єкта оподаткування  і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями  Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ).

Строки сплати податку

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними  особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним  кварталом, які відображаються в  річній податковій декларації.

Збір за місця для паркування транспортних засобів

 

Платники  збору 

Платниками  збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні  особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. [1.ст,489]

Перелік спеціальних  земельних ділянок, відведених для  організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

Об'єкт і  база оподаткування збором

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ).

 

Базою оподаткування  є площа земельної ділянки, відведена  для паркування, а також площа  комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ставки збору

Ставки збору  встановлюються за кожний день провадження  діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях  за 1 квадратний метр площі земельної  ділянки, відведеної для організації  та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для  паркування транспортних засобів, площу  спеціально відведеного місця, кількість  місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Особливості встановлення збору

Ставка збору  та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.

Порядок обчислення та строки сплати збору

Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

 

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

 

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платники збору 

Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних  побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Не є платниками збору за провадження  торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах  і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

 

д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб'єкти господарювання, які провадять  торговельну діяльність виключно з  використанням таких видів товарів  вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва  фізичним особам, які перебувають  з ними у трудових відносинах, через  пункти продажу товарів, вбудовані  у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

ж) суб'єкти господарювання, які провадять  діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

 

Не є платниками збору за провадження  діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

Види діяльності, які провадяться  з придбанням пільгового торгового патенту

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення  для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

г) сірників;

ґ) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.

З придбанням пільгового торгового  патенту провадиться торговельна  діяльність виключно з використанням  таких товарів вітчизняного виробництва:

а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для  поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітура до них;

б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;

 

в) готові лікарські засоби (лікарські  препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали  та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних  виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного  призначення для індивідуального  користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;