Акцизний збір як форма специфічних акцизів

     Зростання надходжень акцизного збору у  липні 2009 року порівняно з аналогічним періодом минулого року відбулось за рахунок :

- виноробної  продукції – на 29,9 відсотків (+ 9,0 млн. грн.), надходження склали 39,3 млн. грн.;

- пива  – на 15,9 відсотків (+ 15,2 млн. грн.) – 110,8 млн. грн.;

- тютюнової  продукції – в 2,5 рази (+ 438,7 млн. грн.) – 718,6 млн. грн.;

- бензинів  моторних – на 75 відсотків (+ 89,6 млн. грн.) – 208,9 млн. грн.;

- інших  нафтопродуктів – на 55 відсотків  (+ 27,9 млн. грн.) – 78,7 млн.грн.

     Поступове підвищення частки акцизного збору  в ціні товару сприятиме позитивному вплину на рівень здоров’я населення, а саме скорочення курців, захворювань викликаних від паління, алкоголізму, скоєних злочинів у стані сп’яніння, заощадження коштів сімейного бюджету (зменшення витрат домогосподарств на купівлю алкоголю та тютюну) та, в той же час, дозволить збільшити надходження до бюджету.

      ІІІ. Шляхи вдосконалення  організації, обліку і сплати акцизного збору

      Податкова реформа ніколи не буває легкою справою. Її проведення в демократичній країні потребує поєднання таких факторів, як підтримка суспільної думки - не рідко мінливої, однобокої, навіть ірраціональної, а також ініціативи та прозорливості уряду, згоди парламенту. Майже неможливо задовільнити претензії різних категорій платників, реалізувати наміри державного апарату, пристосувати фіскальний режим інвестування та стимулювання ділового ризику до комерційних інтересів бізнесу, забезпечити соціальні ідеали справедливості і суспільного добробуту. Правда, що податок може бути силою творення. Але може стати й силою руйнування, якщо не об`єднати в динамічній рівновазі економічні, фіскальні, соціальні, етичні фактори оподаткування [4, c.60].

      Існують два принципові нормативні підходи  до реформування :

      1) Створення цілком нової оптимальної  податкової системи ;

      2) перебудова існуючої системи, надання їй нової якості.

      Звичайно, прийнятнишим, а тому й більш поширений  другий, еволюційний спосіб.

      Всяка податкова реформа вирішує окремо або в комбінації класичні питання : структури податків; податкових ставок і меж оподаткування; співвідношення податкових та облігаційних методів фінансування. Як умова економічного зростання та соціального миру податкова реформа прямує до єдності цілей: максимізації та стабільності доходів бюджету; коригування дії ринкових механізмів; врахування інтересів бізнесу; реалізації соціальної та демографічної політики.

      Узагальнюючи  досвід податкових реформ, проведених на Заході, можна помітити, що там  давно відійшли від вузького фіскалізму. Головна увага приділяється соціально-економічним  результатам реформи, її впливу на мотивацію економічної поведінки. Характер дій економічних агентів, розподільні ефекти - спільна основа всіх реформ оподаткування в останні три десятиліття. Податкам надається роль гармона в економічній політиці розподілу доходів та розміщення ресурсів.

      В проектах перебудови систем оподаткування  найбільш значущими є такі пропозиції: створення податку з нейтральними економічними ефектами щодо підприємництва; конструювання податкової системи  зі спонтанною, добровільною сплатою  податків з доходів; повний перехід від податків із доходно-прибутковою базою до непрямих податків.

      Податкові реформи виявили, що в чистому  вигляді ці проекти ніде не реалізовані. Реальні податкові реформи виявилися  частковими стосовно альтернативних теоретичних  обгрунтувань їх проведення.

      Реальні податкові системи існують як комбінації податків, базою яких є  обсяг витрат платника, величина доходів, вартість майна. Теорія оптимальності  ставить питання про альтернативність цих форм або вибір між окремими податками одного типу. Так, на рівні Європейського співтовариства (ЄС) оптимізація оподаткування полягає, зокрема, в пошуках доцільного балансу між специфічними та універсальними (податок на добавлену вартість) акцизами з точки зору їх фіскального та ринково-коригуючого значення.

      В моделях, де перевага надається непрямим податкам, на перший план виходять проблеми адаптації оподаткування товарів  та послуг до закономірностей попиту й споживання на ринку.

      Щоб не допустити ризику втрати доходів  державою, ведеться емпірічне вивчення еластичності пропозиції та попиту, тобто співвідношення обсягу закупок і цін.

      Оптимальне  оподаткування не може змінити соціально-економічний  лад і природу людини, бо це не під силу податку. Але пошуки фіскальних способів заохочення кращих ділових  та етичних нахилів, замість гірших, здатні сприяти суспільному добробуту.

      Висновки

      Таким чином, акцизний збір – непрямий податок, основою якого виступає диференційований підхід до оподаткування різних товарів  та товарних груп. Тому його відносять  до категорії специфічних акцизів.

      Акцизний  збір дозволяє через цінові механізми  непрямо впливати на обсяги виробництва  та реалізації окремих підакцизних  товарів як на митній території України  так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

      Справляння  акцизного збору передбачає рішення фінансових проблем держави за рахунок забезпечених верств населення. Воно пом’якшує регресивність податків на споживання в цілому.

      Акцизний  збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:- у твердих сумах  з одиниці реалізованого товару;- за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані.

     Ставки  акцизного збору визначаються в  залежності від підакцизної продукції. Окрім фіскальної значення акцизний збір здійснює регулювання соціально-економічних процесів шляхом впливу на обсяги виробництва та споживання підакцизних товарів, шляхом впливу на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості та споживчих характеристик підакцизних товарів.

      Наявність акцизного збору пояснюється  також можливістю за допомогою диференціації  ставок регулювати рівень рентабельності підакцизних товарів і враховувати  ті зміни, які відбуваються на споживчому ринку внаслідок введення нових  чи підвищення існуючих ставок даного податку.

      Оптимальне  оподаткування не може змінити соціально-економічний  лад і природу людини, бо це не під силу податку. Але пошуки фіскальних способів заохочення кращих ділових  та етичних нахилів, замість гірших, здатні сприяти суспільному добробуту.

     Список  використаної літератури

1. Акцизний контроль// Податковий, банківський, митний консультант. – 2009. – №39. – С.3.
2. Буханевич О. Про оподаткування акцизним збором/ Буханевич О.//Податковий, банківський, митний консультант. – 2009. – №40. – С.4-6.
3. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: навч. посіб.// Ватуля І.Д., Ватуля М.І., Рибалко Л.В. – К.: ЦНЛ,2006. – 352с.
4. Данілов О.Д. Проблеми справляння акцизного збору та шляхи їх усунення/ Данілов О.Д., Паєнтко Т.В.// Фінанси України. – 2010. – №5. – С.58-65.
5. Карась Г. Розрахунок акцизного збору/ Карась Г.//Головбух. – 2008. – №8. – С.33-37.
6. Кравцова Ж. Акцизний збір/ Кравцова Ж., Пікульський Ю., Остапенко І.// Вісник податкової служби України. – 2008. – №9. – С.36-39.
7. Крисоватий А.І. Податки і фіскальна політика: навч. посіб./ Крисоватий А.І., Луцик А.І. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 312 с.
8. Педь І. Непрямі податки в податковій системі України: навч. посіб./ Педь І.; [за ред. Лисенкова Ю.М.]. – К.:Знання, 2008. – 348с.
9. Пислиця А.В. Критеріальна оцінка економічної ефективності акцизного оподаткування/ Пислиця Н.В.// Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №18. – С.40-45.
10. Про оподаткування акцизним збором// Податковий, банківський, митний консультант. – 2009. – №41. – С.3.
11. Щербина С. Рорахунок акцизного збору/ Щербина С.//Бібліотека головбуха. – 2008. – №12. – С.133-143.