Акцизний збір як форма специфічних акцизів

      В залежності від ставок акцизного  збору, методики розрахунку суми податку, терміну його сплати в бюджет, джерел сплати суб'єктом підприємництва є певні особливості впливу акцизного збору на фінансово-господарську діяльність підприємств, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних товарів або їх імпортом з наступною реалізацією.

      Акцизний  збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:

      - у твердих сумах з одиниці  реалізованого товару;

      - за ставками у відсотках до  обороту з продажу товарів.

      Ставки  акцизного збору встановлені  у твердих сумах з одиниці  товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано  залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях (щодо тютюнових виробів) та в ЄВРО (щодо бензину, дистиляторів, пива, алкогольних напоїв) [11, c.140].

      Акцизний  збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що їх вироблено і реалізовано  в Україні, сплачується у валюті України. При цьому використовується валютний (обмінний) курс Національного банку, що діяв на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару. Цей курс для обчислення ставок акцизного збору залишається незмінним протягом кварталу.

      Акцизний  збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку, який діяв на день подання митної декларації.

      За  використання відсоткових ставок акцизного  збору можливі такі варіанти визначення обороту, що оподатковується:

      - для товарів, що реалізовуються  за вільними цінами, оподаткований  оборот визначається виходячи  з їхньої вартості за вказаними  цінами, без урахування акцизного  збору і податку на додану  вартість;

      - для товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без урахування торговельних знижок, а також суми податку на додану вартість;

      - за закупівлі імпортних товарів  оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої митної вартості та включаючи мито.

      Негативний  вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств податку «акцизний  збір» (як і інших непрямих податків) матиме місце тоді, коли встановлення або підвищення ставок податку супроводжується підвищенням цін, обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів, призводить до нагромадження нереалізованих товарів. 
 
 

     2.2. Оцінка соціально-економічного  ефекту від застосування  акцизного збору

     Ставки  акцизного збору визначаються в залежності від підакцизної продукції. Окрім фіскальної значення акцизний збір здійснює регулювання соціально-економічних процесів шляхом впливу на обсяги виробництва та споживання підакцизних товарів, шляхом впливу на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості та споживчих характеристик підакцизних товарів.

     На  даному етапі розвитку економіки  в Україні були встановлені такі ставки АЗ на окремі групи товарів (табл. 2.1).Ставки акцизного збору щоразу збільшуються у звʼязку з потребою збільшення доходів державного бюджету, інфляцією. Це в свою чергу призводить до збільшення цін на підакцизні товари і ухилянню він сплати АЗ. Для прикладу, ставки на такі збродженні напої як сидр, перрі, медовий напій зросли від 12-20 грн. до 24грн. За 1 літр 100%-го спирту. Також збільшилися ставки на етиловий спирт, який не призначений для медичного використання. Вони змінилися від 21,5-27 грн. до 34 грн. Акцизний збір з алкогольних напоїв є одною з основних статей доходу бюджету.За 2010 рік ставки акцизного збору зростали 3 рази, що призвело до подорожчання підакцизних товарів.

     Таблиця 2.1

     Ставки  акцизного збору в Україні  з 1.01.2009 р.

     Ще  одною статтею доходів бюджету  є акцизний збір з тютюнових виробів. Податкове зобов'язання із сплати акцизного збору за кожну власну назву сигарет (з додатковою інформацією щодо характеристик продукту, в разі її наявності), що обчислюється одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), не може бути менш як:

     - з 1 липня до 31 грудня 2009 року - 32 гривні за 1000 штук сигарет без фільтра, цигарок (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) та 60 гривень за 1000 штук сигарет з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);

     - з 1 січня до 31 грудня 2010 року - 40 гривень за 1000 штук сигарет без фільтра, цигарок (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) та 80 гривень за 1000 штук сигарет з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);

     - з 1 січня 2011 року - 50 гривень за 1000 штук сигарет без фільтра, цигарок (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) та 100 гривень за 1000 штук сигарет з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20).

       Взагалі тютюнові вироби, зокрема цигарки, можна  охарактеризувати як товари, споживчий  попит на які є нееластичний. Це означає, що при будь- якому підвищенні ціни (в розумних, звичайно, межах) попит на дану продукцію завжди залишатиметься на якомусь певному рівні. Для наочності приведемо криву попиту на цигарки на графіку :

                Ціна (ум. од.)

                   25 

                   20                       

                   15 

                   10 

                     5

                         5     10  15    20 25  Кількість цигарок (ум.од.)   

       Рисунок 2.1 Крива нееластичного попиту на цигарки 

       Графік  показує, що кількість цигарок, придбаних  споживачами, практично не залежить від зміни ціни. Це на рівні макроекономіки.

       На  мікроекономічному рівні певний ефект все ж таки буде. Він виявиться у короткотерміновому спаді попиту на цей товар, що в свою чергу призведе до скорочення об`ємів збуту тютюнових виробів у підприємств-виробників, а звідси і виручки від продажу. 
 

     2.3. Фіскальне значення АЗ

      На  відміну від податку на додану вартість, акцизним збором оподатковуються  виключно товари і не оподатковуються  роботи і послуги. Об’єктом оподаткування  акцизним збором є повна вартість товарів, в той час як ПДВ нараховується  тільки на її частину - додану вартість. Кожна група підакцизних товарів має визначену ставку, в той час як ПДВ стягується за універсальною ставкою. Акцизний збір менше впливає на загальний рівень цін в країні, оскільки перелік підакцизних товарів є досить незначним. З цієї ж причини і його фіскальне значення набагато нижче, ніж у ПДВ. Однак, він має великий вплив на структуру споживання. Адже нерівномірне і досить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує обсяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава використовує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюнових виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, в той час як ПДВ - на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними верствами населення, що пом’якшує регресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.

      Акцизи  дають широкі можливості для регулювання економічних та соціальних процесів. За допомогою них держава може обмежувати рівень споживання цкідливих товарів шляхом контролю за рентабельністю, зменшувати привабливість тих чи інших галузей виробництва. На увагу заслуговує і приклад країн Європи, де зараз усе більшого поширення набуває своєрідний підвид акцизу – так звані «екологічні» податки.

     Акцизний  збір є ідеальним інструментом стабілізації економічного циклу. Якщо його порівнювати  з податком на додану вартість, то в  разі підвищення ролі фіскальної функції  акцизного збору основний його тягар припадає на заможні верстви населення, тим самим, при незмінній у цілому податковій політиці в частині перерозподілу через бюджет ВВП, дозволяє в умовах сьогоденної України зменшити податковий тягар на широкі верстви населення.

     Акцизне оподаткування має цілий ряд переваг як потужний регулюючий механізм: з його використанням може регулюватися розмір заробітної плати і ціни; він є чинником, що регулює кількість ланок господарського управління, тобто ліквідує надлишкові ланки; має вмонтований механізм взаємоперевірки платниками податкових зобов’язань один одного, не допускає дискримінаційної політики і є нейтральним щодо переміщення товарів, робіт, послуг, ресурсів; дає можливість вилучати прибутки, які є результатом розкручування інфляції, і цим дещо стримує невиправдане зростання цін.

     Диференціація ставок акцизного збору та їх значний  розмір зумовлюють суттєвий вплив останнього на структуру ринкових цін, що негативно  сприймається прихильниками ринкових методів регулювання. Однак введення досить високих ставок акцизного збору дозволяє обмежувати споживання деяких товарів, зокрема алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тобто так відбувається вплив на структуру споживання.

      Доцільно  зазначити, що при внесенні змін до системи адміністрування акцизного збору потрібно враховувати, що вони можуть оперативно впливати на надходження податку до бюджету, оскільки внутрішній лаг при застосуванні цього виду податку становить лише близько 3 місяців, що в певному сенсі робить його дуже привабливим з погляду швидкої корекції виконання оперативних і тактичних завдань, які ставить перед собою держава.

     Проектуючи  світовий досвід на сучасний стан розвитку економіки України, можна зробити  висновок, що оподаткування акцизним збором товарів першої необхідності недоцільне за наявних показників розвитку бюджетної системи країни, оподаткування другої групи є найбільш перспективним, але вимагає ретельного підбору ставок, а оподаткування товарів розкоші стає все менш перспективним, незважаючи на потенційну привабливість згідно із призначенням специфічних акцизів.

     Вважається, що диференціація податкових ставок акцизного збору та їх значний  розмір сильно впливають на структуру  ринкових цін, внаслідок чого відбуваються небажані зміни в структурі сукупного  попиту. Водночас стосовно теорії оптимального оподаткування, ставки податків можуть бути диференційованими і встановлюватися згідно з попитом на конкретний товар.

     Зростання надходжень акцизного збору до бюджету  є порівняно рівномірним згідно з арифметичною прогресією, тобто відбувається стабільне нарощування цього платежу в межах 1% щороку, що є причиною зростання виробництва підакцизної продукції та підвищення ставок податку. Невелике фіскальне значення акцизного збору пояснюється невеликою базою оподаткування.

     За  даними статистичних зведень у 2008 році до загального фонду Держбюджету надійшло 3,35 млрд. грн акцизного збору з виробленої в Україні лікеро-горілчаної продукції, що майже на 18% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. У липні 2009 року до Зведеного бюджету України органами ДПС мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 1427,7 млн. грн., що на 59,6 відсотка більше ніж у відповідному періоді 2008 року.