Акцизний збір як форма специфічних акцизів

     Найзначнішими специфічними акцизами є акцизи на спиртне, бензин, тютюнові вироби. Універсальні акцизи містяться в цінах на всі  товари. Роль їх у формуванні доходної частини бюджету зростає, на відміну  від специфічних акцизів.

     Відповідно до чинного законодавства в Україні акцизний збір – не прямий податок на високорентабельні та монопольні товари. Ставки цього податку є більш низькими на товари вітчизняного виробництва і більш високими на імпорті товари. Така диференціація ставок зумовлена політикою держави на підтримку вітчизняних виробників. Механізм нарахування і сплати акцизного збору дуже подібний на механізм нарахування і сплати ПДВ. Однак акцизний збір набагато менше впливає на загальний рівень цін в країні, оскільки термін підакцизних товарів менший, на відміну від ПДВ, яким оподатковуються практично всі товари, роботи і послуги.

     Акцизний  збір в Україні було введено одночасно  з податком на додану вартість у 1992 році на підставі Закону України від 18 грудня 1991 р. “Про акцизний збір” та підкріплений Декретом Кабінету Міністрів України № 18-92 від 26 грудня 1992 р. “Про акцизний збір” та Законом України “Про акцизний збір на алкогольні та тютюнові вироби” – 1995 року.

     Товари, які обкладаються акцизним збором носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується у відповідності з визначеними цілями, серед яких, окрім фіскальної, можна виділити наступні.:

     - необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (наприклад, алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

     - необхідність обмеження виробництва і споживання “соціально небезпечних” товарів, використання яких приносить шкоду здоров’ю людини і стану навколишнього середовища. У зв’язку з цим традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби. У деяких країнах застосовується так званий “екологічний акциз” (наприклад, акциз на хімікати фреонового типу – в США);

     - необхідність перерозподілу доходів високооплачуваних верств населення шляхом встановлення акцизу на так звані “предмети розкошів”, попит на які малоеластичний за ціною. У світовій практиці в цю категорію традиційно входять яхти, мотоцикли, легкові автомобілі, а також ювелірні вироби.

     В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній податковій системі, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:

     - “соціально небезпечні” товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарили, цигарки);

     - “предмети розкошів” – мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності);

     - деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки (деякі види пально-мастильних матеріалів) [2, c.5].

     Сьогодні  в Україні підакцизними товарами  виступають:

     - алкогольні напої;

     - спирт етиловий;

     - тютюнові вироби;

     - транспортні засоби;

     - пиво солодове;

     - бензини, дистиляти, паливо.

     Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     Склад підакцизної продукції поряд  з іншою складовою – податковою ставкою, визначає потенціал акцизу як фіскального інструменту. У цій  ролі акциз виконує роль функції  наповнення державного бюджету грошовими  засобами, займаючи одне із важливих місць  у системі державних податкових доходів. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування (через слабкий розвиток виробництва, низькі доходи населення тощо). Так, на сьогодні за рахунок акцизу формується близько п’ятої частини податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польща.

     Поряд з фіскальною функцією акциз, як і  будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:

     - вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

     - вплив на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

     - регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.

     Другий  напрям регулюючого впливу акцизу –  стимулювання зростання ефективності виробництва, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів – на практиці реалізується шляхом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стимулює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.

     Наявність акцизного збору пояснюється  також можливістю за допомогою диференціації  ставок регулювати рівень рентабельності підакцизних товарів і враховувати ті зміни, які відбуваються на споживчому ринку внаслідок введення нових чи підвищення існуючих ставок даного податку. 

     1.3. Нормативно-правове  підґрунтя справляння  АЗ в Україні

       У переліку загальнодержавних податків, зборів і обов`язкових платежів одним із більшвідомих є акцизний збір.

       Акцизний  збір - це непрямий податок на високорентабельні  та монопольні товари (продукцію), що включається  до ціни цих товарів (продукції).Перелік  товарів (продукції) на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

       Акцизний  збір регламентується:

       - Декретом Кабінету Міністрів  України “Про акцизний збір”  від 26.12.1992р.;

       - Інструкцією про порядок обчислення  і сплати акцизного збору, затвердженою  наказом Головної державної податкової інспеції України №24 від 22.06.93р.;

       - Постановою Верховної Ради України”  Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний  збір та ставки цього збору”  від 09.02.94р.

       Платниками  акцизного збору є:

       - суб`єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів (продукції);

       - суб`єкти підприємницької діяльнолсті,  що імпортують підакцизні товари (продукцію);

       Об`єктами оподаткування є:

       - обороти з реалізації вироблених  в Україні підакцизних товарів  шляхом їх продажу, обміну на  інші товари (продукцію, роботи, послуги), включаючи експортні операції в порядку бартерних операцій, безплатної передачі товарів  або з частковою їх оплатою;

       - обороти з реалізації (передачі) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також  для своїх працівників;

       - митна вартість імпортних товарів,  придбаних в порядку товарообмінних  операцій або безкоштовно одержаних;

       - закупівельна вартість підакцизних   товарів, придбаних за іноземну  валюту;

       - обороти в порядку натуральної  оплати праці;

       - обороти по реалізації конфіскованого, спадкового, безхозяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;

       - обороти з реалізації предметів  застави, включаючи їх передачу  заставоотримувачу при невиконанні  забезпеченого заставою зобов`язання.

       До  об`єктів оподаткування не відносяться:

       - обороти з реалізації підакцизних  товарів шляхом продажу за  національну валюту України, обміну, використання, безоплатної передачі  або з частковою оплатою для  виробництва підакцизних товарів  в межах України;

       - митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних, по яких відповідно до єдиного митного тарифу стягується мито;

       - по товарах, на які встановлено  ставки мита, але відповідно до  чинного законодавства мито не  сплачено, акцизний збір стягується на загальних підставах;

       - обороти з реалізації товарів  за іноземну валюту.

       Акцизний  збір обчислюється:

       а) за ставками у процентах до обороту  продажу;

       - товарів, що реалізуються за  вільними цінами, - виходячи з  їхньої вартості за цінами без урахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. При закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їх митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України , що діє на день подання митної декларації.

       У разі придбання на території України  та в країнах СНД підакцизних  товарів за іноземну валюту і подальшої  їх реалізації за національну валюту України, оподаткований оборот визнається виходячи з їх закупівельної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання цих товарів.

       Акцизний  збір від реалізації товарів громадянами, які займаються підприємницькою  діяльністю утримується у джерела виплати доходів.При реалізації підакцизних товарів, що були придбані до 1 січня1992р., оподаткований оборот визначається виходячи з договірних цін з урахуванням акцизного збору.

       б) у твердих сумах з одиниці  реалізованого товару (продукції):

       - ставки акцизного збору є єдиними  на всій території України;

       - суми акцизного збору з ввезених  на територію України товарів  зараховуються до державного  бюджету, а з товарів, вироблених  в Україні - до місцевого бюджету  за місцем їх виробництва і  державного бюджету у співідношеннях, установлених Верховною Радою України [5, c.34-36].

 

     ІІ. Аналіз акцизного  збору в сучасних економічних умовах

     2.1. Елементи АЗ та їх характеристика

      Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їх філії, відділення, підрозділи) - виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону):

       - нерезиденти, які виробляють підакцизні  товари на митній території  України, безпосередньо або через  їх постійні представництва;

       - суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують  на митну територію України  підакцизні товари;

       - фізичні особи-резиденти або нерезиденти,  які ввозять підакцизні речі  на митну територію України;

       - юридичні або фізичні особи,  які купують підакцизні товари у податкових агентів.

      Непрямі податки є ціноутворюючим елементом - вони включаються у ціни товарів, що реалізуються, і можуть суттєво  впливати на загальний рівень цін.

      Встановлюються  три основні ставки акцизів:

1. єдині - на сіль, сірники, цукор тощо, тобто на товари, сорти яких мало різняться між собою;

     2) диференційовані - на вина, масло,  тканини, тобто на товари, які  значно різняться за якістю, міцністю  тощо;

      3) середні - на тютюнові вироби, тобто на однорідні товари, сорти  яких мають різні ціни. Ставки  податку  на  додану  вартість  становили в Україні у 1993 р. 28 %, з другої половини 1994 р. - 20 % оподаткованого  обороту. Для стимулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств доцільно повертати їм всю суму податку на додану вартість, оскільки це знижує ціну експортної продукції і підвищує її конкурентоспроможність. І навпаки, при імпорті продукції з метою захисту національного ринку в ціну продукції фірми-імпортера можна включати податок на додану вартість, що зумовлює її подорожчання і зниження конкурентоспроможності.