Статистика структури капітальних вкладень в Рівненській області

Поліпшення технологічної  структури інвестицій в основний капітал за рахунок збільшення питомої  ваги витрат на придбання машин, обладнання має важливе значення для підвищення ефективності виробництва.

Відтворювальна структура  інвестицій в основний капітал оцінюється як прогресивна, коли в її складі збільшується питома вага витрат на технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств.

В аналізі ринку інвестицій поряд з показниками динаміки, структури для характеристики збалансованості попиту та пропозиції розраховують коефіцієнт еластичності К_ел як відношення темпу приросту попиту на інвестиції ∆_у до темпу приросту пропозиції їх ∆_х:

.      (2)

На основі даних балансу  капіталу нерезидентів (резидентів) може бути розрахована система показників, що характеризують динаміку капіталу, структуру за напрямами збільшення (зменшення) капіталу і коефіцієнти його руху:

. (3)

.(4)

Для оцінювання інвестиційної  активності підприємства доцільно використати систему статистичних показників: загальний обсяг інвестицій; частка власних фінансових ресурсів у загальному обсязі інвестицій; обсяг інвестицій на одиницю виробленої продукції; співвідношення між вітчизняними та іноземними інвестиціями.

Обсяг інвестицій (І) на одиницю виробленої продукції (Q) характеризує капіталомісткість продукції (КМ) — . Цей показник дає можливість виокремити підприємства (галузі), види економічної діяльності більшої та меншої капіталомісткості.

1. Індекс змінного складу характеризує динаміку середньої капіталомісткості продукції і розраховується за формулою:

, (5)

де I₀, I₁ — інвестиції, відповідно, у базисному й поточному періодах окремих підприємств; Q₀, Q₁ — обсяг виробленої продукції, відповідно, у базисному й поточному періодах окремих підприємствами.

2. Індекс фіксованого складу показує, як у середньому змінилась по сукупності підприємств капіталомісткість продукції за рахунок зміни капіталомісткості в кожному підприємстві, і розраховується за формулою:

.(6)

3. Індекс впливу структурних зрушень характеризує зміну середньої капіталомісткості продукції за рахунок зміни у структурі виробленої продукції по сукупності підприємств і розраховується за формулою:

.(7)

Зміна інвестицій дорівнює:

1. за рахунок зміни капіталомісткості продукції:

; (8)

2. за рахунок зміни виробленої продукції:

.(9)

У разі браку прямих даних можна  скористатись індексами відповідних  показників і на підставі наведених  далі формул розрахувати зміну реальних інвестицій:

а) в абсолютному виразі: , ; (10)

б) у відносному виразі:  ,  . (11)

Показником освоєння інвестицій виступає їх віддача (В), яка характеризує обсяг  введених у дію основних засобів (ВОЗ) на одиницю вкладеного капіталу (І): .

Для аналізу інвестиційної  привабливості окремих видів  економічної діяльності теж використовується система показників, основними з яких є: макроекономічна характеристика виду економічної діяльності; технологічна характеристика виду діяльності; характеристика продукції; економічні результати діяльності і т. ін.

Розглянуті  показники інвестиційної привабливості, як правило, різнойменні, і кожен  з них має самостійне значення. З метою інтегральної оцінки доцільно показники привести до одного виду — стандартизувати їх. Як один з методів для цього використовують метод багатовимірної середньої.

1.4. Кореляційне дослідження

Кореляційний аналіз розглянемо на прикладі залежності введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків від інвестицій в основний капітал у Рівненській області. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої:

де  - вирівняне значення загальної площі введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків;(ДОДАТОК 1)

х – обсяг інвестицій в основний капітал;(ДОДАТОК 2)

- шукані параметри.

Для спрощення розрахунків  складемо таблицю.

                                                                                                        Таблиця 1.

Розрахункова  таблиця для обчислення показників кореляції

Роки	Обсяг інвестицій в основний капітал, млн.грн.(х)	Площа введених в експлуатацію житлових будинків, тис.кв.м.(у)	Розрахункові дані
			ху
2004	1937	193,9	375584,3	3751969	37597,21	193,52
2005	1184	144,7	171324,8	1401856	20938,09	182,22
2006	2144	234,5	502768	4596736	54990,25	196,62
2007	2924	254,2	743280,8	8549776	64617,64	208,32
2008	3672	172,9	634888,8	13483584	29894,41	219,54
Разом	11861	1000,2	2427846,7	31783921	208037,6	1000,22
Середні	2372,2	200,04	485569,34	6356784,2	41607,52	200,04

Параметри рівняння зв’язку  визначимо способом найменших квадратів, виходячи з системи двох рівнянь  з двома невідомими:

 
5 +11861 =1000,2

11861 +31783921 =2427846,7

+2372,2 =200,04

+2679,7 =204,69

=200,04-2372,2

200,04-2372,2 +2679,7 =204,69

307,5 =4,65

=0,015

+2372,2*0,015=200,04

=200,04-35,58

=164,46

Отже, розв’язавши систему  отримуємо такі параметри: =0,015, =164,46.

Параметри та можна розрахувати і за формулами:

;          

Тоді лінійне рівняння зв’язку  між середньою площею введених в  експлуатацію індивідуальних житлових будинків Рівненської області та обсягом інвестицій буде мати наступний вигляд:

Отже, зі збільшенням  обсягу інвестицій в основний капітал  на 1 млн.грн. площа введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків зросте на 0,015 тис.кв.м.

Послідовно підставивши  в дане рівняння значення факторної  ознаки х , отримаємо теоретичні значення результативної ознаки У:

      

      

Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком.

Рис. 1 Графічне зображення залежності площі введених в експлуатацію будинків від обсягу інвестицій в основний капітал.

(Ряд 1 – емпіричні  рівні; ряд 2 – теоретичні рівні  ряду).

Для вимірювання тісноти зв’язку  і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

Потрібні нам дані є в таблиці:

;

.

Скористаємось іншою  формулою:

Це означає, що між  інвестиціями та введеними в експлуатацію житловими  будинками існує прямий тісний зв’язок.

Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:

Отже, зміни площі житла  на 0,1% залежать від вкладених інвестицій.

 

ІІ Практична  частина     Завдання 1.

На основі даних по 25 автотранспортних підприємствах (АТП) необхідно виконати:

1)   Групування АТП  за кількістю вантажних автомобілів,  виділивши чотири групи з рівними  інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.

2)   Здійснити комбінаційний  розподіл АТП за кількістю  вантажних автомобілів і коефіцієнтом  використання вантажних автомобілів,  використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.

Таблиця 2. Дані про автотранспортні підприємства

№п/п	№ автопідприємства	Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотон, т/км
1	24	68	72	178
2	25	52	68	164
3	26	48	66	156
4	27	45	60	126
5	28	47	62	131
6	29	21	61	171
7	30	39	78	159
8	31	49	71	148
9	32	76	70	132
10	33	41	64	144
11	34	79	70	182
12	44	72	68	132
13	45	76	62	163
14	46	65	61	152
15	47	38	78	149
16	48	40	71	154
17	49	53	70	175

                                                                                           Продовження таблиці 2

18	50	71	64	182
19	51	25	70	142
20	52	34	62	170
21	53	39	61	198
22	54	44	69	156
23	64	65	78	144
24	65	35	71	182
25	66	56	70	139

 

Розв’язок:

Крок зміни (за кількістю  вантажних автомобілів):

де x_max, x_min  - максимальне і мінімальне значення ознаки;

     п – кількість груп.

І група  -  [21-35,5)=21,25,34,35;

ІІ група –  [35,5-50)=48,45,47,39,49,41,38,40,39,44;

ІІІ група - [50-64,5)=52,53,56;

ІV група - [64,5-79]=68,76,79,72,76,65,71,65.

Число АТП для кожної групи:

І – 4;

ІІ – 10;

ІІ – 3;

ІV – 8.

Питома вага групи в загальному числі АТП:

І 100% - 25             ІІ 100% - 25                 ІІІ 100% - 25                  ІV 100% - 25

   х₁ – 4                          х₂ - 10                             х₃ – 3                           х₄ - 8

                                                                                   

 

Кількість вантажних автомобілів  в середньому на одне АТП для кожної групи:

= ;

= ;

= ;

= .

Середня продуктивність використання вантажних автомобілів для кожної групи: