Статистика структури капітальних вкладень в Рівненській області

Зміст                                          ст

Вступ

І. Статистика структури  капітальних вкладень в Рівненській  області...........4

1.1 Капітальні вкладення (інвестиції), їхні основні категорії................4

1.2 Вивчення обсягу, структури і динаміки капітальних вкладень......10

1.3 Кореляційне дослідження...................................................................14

ІІ . Практична частина.......................................................................................17

2.1. Завдання 1...........................................................................................17

2.2 Завдання 2............................................................................................21

2.3 Завдання 3.............................................................................................29

2.4 Завдання 4.............................................................................................36

Висновки.....................................................................................................40

Список використаної літератури..............................................................41

Додатки.........................................................................................................42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У сучасних ринкових умовах актуальність даної теми проявляється, насамперед, в тому, що капітальних вкладень потребують будь-які економічні суб’єкти, в тому числі і держава, для розвитку сприятливого мікро- і макроклімату в суспільстві.

Інвестиції – це те поняття, без якого в сучасній економіці ніяк не обійтися, оскільки з розвитком НТП їх роль постійно зростає.

За дослідження інвестицій беруться, як держава, в особі Головного  управління статистики, так і кожен  економічний суб’єкт, який планує розпочати  власну справу. Статистика капітальних вкладень регулюється законодавством, а саме ЗУ „Про інвестиційну діяльність” , ЗУ „ Про цінні папери та фондову біржу”.

Мета даної  курсової роботи – розглянути основні поняття інвестиційної діяльності та показники, що вивчають структуру інвестицій, а також методику розрахунку моди, медіани, індексів та ін.

Завданнями  курсової роботи є:

1) Вивчення основних категорій капітальних вкладень, обсягу, структури і динаміки інвестицій;

2) За допомогою кореляційного аналізу знайти залежність між вирівняним значенням загальної площі введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків та обсягом інвестицій в основний капітал;

3) Виконання групування і комбінаційного розподілу АТП за кількістю вантажних автомобілів; розрахунок моди і медіани, показників варіації кількості вантажних автомобілів; визначення середнього рівня ряду, аналітичних і середніх узагальнюючих показників ряду динаміки, розрахунок індивідуальних і загальних індексів. Державна незалежність України та перехід до ринкової економіки внесли зміни в інвестиційну політику, яка в умовах такого важливого етапу підпорядковується вирішенню головних завдань, які стоять перед країною.

 

І. СТАТИСТИКА СТРУКТУРИ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

1.1. Капітальні вкладення (інвестиції), їхні основні категорії.

Формування макро- і  мікроекономічних умов для економічного зростання в Україні значною мірою залежить від інвестиційної активності. Інвестиції забезпечують зростання та якісне вдосконалення основного капіталу як на мікро-, так і на макрорівнях, дозволяють здійснювати прогресивні структурні зміни в економіці та реалізовувати найновітніші досягнення науково-технічного прогресу й підвищення на цій основі ефективності виробництва.

Інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання доходу (прибутку) або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційна  діяльність — це сукупність таких дій держави, юридичних і фізичних осіб, які спрямовані на придбання та реалізацію необоротних активів і фінансових інвестицій.

Розрізняють об’єкти і суб’єкти інвестиційної діяльності. Об’єктами інвестування є: рухоме й нерухоме майно; цільові грошові вклади; цінні папери; науково-технічна продукція; майнові права, що випливають з авторського права, ноу-хау та інші інтелектуальні цінності; право користуватись землею та іншими природними ресурсами; інші майнові права та об’єкти власності.

Суб’єкти  інвестиційної діяльності — це всі інвестори, виконавці робіт і споживачі об’єктів інвестиційної діяльності: фізичні та юридичні особи України; іноземних держав; іноземні держави.

В умовах ринкової економіки  розвивається ринок інвестицій. Інвестиційний ринок — це система фінансово-економічних відносин між суб’єктами інвестиційного процесу, яка обслуговує рух вільних коштів і сприяє перетворенню їх у капітал, що приносить прибуток унаслідок його вкладання в підприємництво. Вирізняють такі ринки інвестицій: підприємств за видами економічної діяльності; підприємств різних форм власності; регіональні; іноземні. Стан інвестиційного ринку відображає активність інвестиційного середовища.

Інвестиційна  активність — процеси пожвавлення інвестиційної діяльності, що може бути оцінено системою показників. На інвестиційну активність впливає весь комплекс факторів, що визначають інвестиційний клімат. До них належать як інституційні і економічні.

Інвестиційний потенціал — це максимально можливий розмір коштів, що спрямовуються на придбання нефінансових і фінансових активів за рахунок усіх джерел фінансування. Структуру джерел фінансування інвестицій наведено на рис. 1.

Рис. 1. Джерела фінансування інвестицій

Значення інвестицій у розвитку й фінансуванні економіки  країни обумовлює їх розподіл на валові та чисті.

Валові  інвестиції — це загальний обсяг коштів, що інвестуються в певному періоді та спрямовані на нове будівництво, придбання засобів виробництва, приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції — це загальний обсяг валових інвестицій, зменшений на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді. Якщо сума чистих інвестицій у динаміці збільшиться, то це свідчить про економічне зростання, бо забезпечується розширення виробничого потенціалу, якщо сума складає від’ємну величину, то це свідчить про зниження виробничого потенціалу і як  - зменшення обсягу продукції, що випускається.

Інвестиції в об’єкти  підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та прогнозування їх групують за окремими ознаками:

Рис. 2. Групування інвестицій за окремими ознаками

 

Короткострокові інвестиції – вкладення капіталу на період до 1 року. Довгострокові інвестиції – вкладення капіталу на період  більший за 1 рік.

Інвестиції  в нефінансові активи — це вкладення коштів у реальні активи, як матеріальні, так і нематеріальні. Найбільшу частку у складі інвестицій у нефінансові активи становлять інвестиції в основний капітал.

Фінансові інвестиції — придбання фінансових активів, відкриття депозитних рахунків, участь у заснуванні нових підприємств і формуванні їхнього статутного фонду, участь у спільній діяльності.

Приватні  інвестиції – вкладення коштів, що здійснюються громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності. Державні інвестиції – вкладення, що здійснюються центральними і місцевими органами влади за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів та позикових коштів, а також державними підприємствами за рахунок власних та залучених коштів. Колективні інвестиції – вкладення, що здійснюються суб’єктами даної країни та іноземних держав.

Внутрішні інвестиції – вкладення коштів у об’єкти інвестування, що розташовуються на території даної країни. Зовнішні інвестиції – вкладення коштів у об’єкти інвестування, що розташовані за межами кордонів даної країни.

 Прямі інвестиції — безпосередня участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладання коштів не менше 10 % статутного капіталу підприємства, що дає право на участь в управлінні ним. Пряме інвестування здійснюють підготовлені інвестори, які мають досить точну інформацію про об’єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.

Непрямі інвестиції — інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або іншими фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об’єктів інвестування і наступного управління ними. У цьому випадку вони купують цінні папери, що випускаються або іншими фінансовими посередниками, посередники зібрані таким чином інвестиційні кошти розміщують на власний розсуд, а одержані доходи розподіляють потім серед власників цінних паперів.

Цінні папери — це грошові документи, які мають власну вартість і дають змогу: засвідчувати права володіння чи відносини позики; передбачити виплату доходу у вигляді дивідендів чи процентів; можливість передання грошових чи інших прав третім особам; установлювати взаємовідносини між особою, яка випустила цінний папір, і його власником.

Ринок цінних паперів — сегмент фондового ринку, де складаються відносини з приводу купівлі-продажу цінних паперів, що мають власну вартість і перебувають у певному обігу на ринку. Основні види цінних паперів унаочнює рис. 3.

Рис. 3. Основні види цінних паперів

Економіка України виходить із кризового стану і структурно перебудовується не тільки за рахунок  власних ресурсів, а й завдяки залученню іноземного капіталу.

Іноземні  інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються іноземними юридичними й фізичними особами та державами в об’єкти інвестиційної діяльності згідно з українським законодавством з метою одержання доходу або досягнення соціального ефекту. Активність іноземного інвестування за окремими напрямами тісно пов’язана з їхньою інвестиційною привабливістю.

Інвестиційна  привабливість — узагальнювальна оцінка окремих напрямів та об’єктів, в які вкладаються кошти, з позицій окремого інвестора щодо ефективності здійснення в них інвестиційної діяльності.

Основні завдання статистики інвестицій полягають у своєчасних розробках вірогідних даних про обсяг, склад інвестицій, їхній розподіл, динаміку, а також уведення в дію об’єктів основних засобів і виробничих потужностей, як кінцевих результатів вкладення в матеріальні активи. Статистика дає оцінку інвестиційної привабливості окремих підприємств, галузей і регіонів, удосконалює статистичну методологію та статистичну звітність з інвестицій.

2.1. Вивчення обсягу, структури і  динаміки капітальних вкладень.

Показники вкладення  інвестицій в основний капітал підприємств можна об’єднати в такі групи, що характеризують: обсяг, динаміку; структуру; пропорційність розподілу; інвестиційну активність; інвестиційну привабливість; ефективність.

Показники обсягу, структури й динаміки інвестицій використовують для характеристики економічного стану країни. Вони є складовими системи показників її соціально-економічного розвитку.

 Основними показником, який характеризує обсяг капітальних вкладень, є кошторисна вартість виконаних робіт. Її обчислюють на підставі діючих норм і цін, які використовуються при розробці кошторису на будівництво. Обсяг капітальних вкладень розраховується у кошторисних цінах. Безпосереднім розпорядником капітальних вкладень є забудовник, який і звітує про виконаний їх обсяг.

Спорудження основних фондів потребує капітальних вкладень, а саме: витрат на проектно-розвідувальні, геологорозвідувальні, будівельні і монтажні роботи, придбання устаткування та ін.

Капітальні витрати за складом  неоднорідні. Статистика, аналізуючи їх, використовує групування за окремими ознаками, що дає можливість охарактеризувати особливості відтворення основних фондів у різні періоди часу. У  статистиці найчастіше використовують групування за призначенням, галузями, техніко-економічними видами, направленням, формами власності, території, джерелами фінансування.

У статистичній практиці для вивчення динаміки інвестицій будують динамічні  ряди. У разі їх побудови за тривалий проміжок часу методологічно правильно має вирішуватися питання про зіставлення порівнюваних рівнів як з погляду технологічного складу капітальних вкладень, так і кошторисних цінах.

З цією метою розраховують індекс цін по кожному виду робіт технологічного складу інвестицій Ір_і. Загальний індекс цін буде врахований як середня арифметична зважена:

, (1)

де d — питома вага окремих видів робіт (Q) у загальному їх обсязі .

Для вивчення динаміки інвестицій статистика застосовує систему показників: абсолютні та відносні характеристики динаміки; узагальнювальні характеристики інтенсивності динаміки; прискорення (уповільнення) динаміки; коефіцієнт випередження (для порівняльного аналізу інтенсивності динаміки паралельних динамічних рядів).

Структура інвестицій вивчається на підставі відносних показників структури і структурних зрушень, а узагальнювальну характеристику дають лінійний та квадратичний коефіцієнти структурних зрушень. Зміни у структурі інвестицій за формами власності свідчитимуть про процес ринкових перетворень.