Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

Вступ

 

Демографія - наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку. Відтворення населення є одним з головних процесів відтворення суспільства й являє собою неперервне відновлення генерацій людей у результаті взаємодії народжуваності й смертності, яка перебігає в рамках історично-визначених соціальних відносин.

З огляду на це актуальність дослідження економіко-географічних закономірностей демографічного розвитку є своєчасним та актуальним.

Сьогодні населення  України потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну і є перешкодою на шляху підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку. Реформування економіки України у напрямі до ринкових відносин, перехід до різноманітних форм власності та організації праці вимагають відповідного кадрового забезпечення, активного включення людей в сучасні економічні перетворення. Відтворення населення, у свою чергу, є природною передумовою оновлення робочої сили. Вона характеризується постійною зміною покоління людей, безперервним поповненням і динамікою кількісного та якісного складу, одночасно є відтворенням носіїв робочої сили - людей, їх трудового потенціалу.

Демографічна ситуація в сучасній державі є інтегральним показником її політичної системи, ідеології економічного стану та похідних від них - ставлення держави до своїх громадян, їх здоров’я, прийдешніх поколінь, економічного забезпечення їх життєво-необхідних та культурних запитів відповідно з вимогами цивілізованого світу.

На зламі переходу від індустріального до постіндустріального  суспільства підвищується значення фактору населення (зокрема, його якісних  характеристик) для розвитку кожної країни. Професійно-кваліфікаційний  склад населення, його статево-вікова структура й економічна активність все в більшій мірі визначають добробут країни та її мешканців.

Статистика населення (демографічна статистика) вивчає демографічні явища і процеси. Її основними  завданнями є визначення чисельності  і складу населення, вивчення природного і механічного руху, організація обліку населення і обстежень, пов’язаних з його вивченням, складанням науково-обгрунтованих прогнозів населення.

З економічної точки  зору населення - виробник матеріальних благ та одночасно їх споживач. Отже, різноманітні зміни, що відбуваються у ньому, безпосередньо впливають на економіку суспільства, на виробництво суспільного продукту та на рівень споживання. Але матеріальні блага створюються не всім населенням, а лише його частиною - робочою силою, трудовими ресурсами. Населення виступає як природна основа формування трудових ресурсів, людина - як носій робочої сили та відображувачем особистих та суспільних інтересів. Отже, для управління та планування економіки країни необхідні відомості про чисельність та склад як всього населення, так і його окремих частин. Демографічна статистика забезпечує керівні і господарські органи необхідними даними про чисельність населення, його структуру за різними ознаками, рух і тенденції в його розвитку. Широкі і різноманітні наукові дослідження явищ і процесів щодо народонаселення подають важливу і необхідну допомогу у справі вирішення багатьох соціально-економічних проблем і при складанні науково-обгрунтованих планів майбутнього розвитку суспільства. Для правильного планування досягнень вищого рівня добробуту населення, для покращення його медичного та культурно-освітнього обслуговування, забезпечення життєвим фондом, комунальними підприємствами, транспортом, потребу у спеціалістах вимагаються докладні відомості про населення як у статистиці, так і в динаміці. Тому такі важливі статистичні відомості про те, що відбувається в самому населенні і як склалися справи з його відтворенням. При визначенні перерозподілу робочої сили важливий обов’язок виконує статистика переміщень її як в межах країни, так і за її межі - міграції.

Неможливо виділити який-небудь аспект практичної діяльності, який не вимагав би відомостей про населення. Тобто без цієї інформації управляти  та планувати неможливо. Отже практичне  значення демографічної статистики важко переоцінити.

Метою та завданням курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних основ, методологічних засад статистики груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні .

Теоретичну  базу для написання курсової роботи склали: Закони України, Постанови уряду, наукові розробки вчених економістів та економістів-практиків та переписи населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

 

1.1.Статистика груп  населення за заняттями

 

   В  характеристиці  складу  населення  важливе   значення  має сатистика  його  занять.   При  цьому  в   статисциці  розрізняють  два   пов’язаних  але  різні  поняття,    заняття  і  професія. Професія- це  робота,  в якій  дана  особа   краще всього  підготовлена,   а    заняття- це   робота,  яка нею виконується.

“Словник занять”  містить 9 наступних класифікаційних  груп (розділів),97 підгруп, згідно яких і були розподілені заняття окремих  респондентів, названі ними в якості відповідей на відповідне запитання переписного листа :

Перша група (розділ) –  “Законодавці, вищі державні службовці, керівники” - містить професії, що пов’язані:

-з визначенням та  формуванням державної політики, законодавчим регулюванням;

-вищим державним управлінням;

 -правосуддям та прокурорським наглядом;

-керівництвом підприємствами, установами, організаціями та їх  підрозділами незалежно від форм  власності та видів діяльності. Група охоплює широке коло  професій, пов’язаних із здійсненням  різноманітних функцій управління та керівництва.

Друга група (розділ) –  “Професіонали” – охоплює професії, які передбачають високий рівень знань в галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, медичних, суспільно-політичних наук та в галузі мистецтва, економіки, фінансів, управління і права.

Третя група (розділ) –  “Фахівці” – вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних  чи гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних  робіт, пов’язаних із застосуванням  положень та використанням методів відповідних наук.

 Четверта група  (розділ) – “Технічні службовці”  – включає професії, які передбачають  знання, необхідні для підготовки, збереження чи відновлення інформації  та проведення обчислень. Професійні  завдання цієї групи пов’язані з виконанням секретарських обов’язків, роботою на друкарських машинках чи інших конторських машинах, записами та опрацюванням цифрових даних чи обслуговуванням клієнтів (поштове обслуговування, операції грошового обігу, надання довідок, реєстрація чи передавання інформації тощо) та інших функціональних обов’язків.

П’ята група (розділ) –  “Працівники сфери обслуговування та торгівлі” – містить професії, які передбачають наявність знань, необхідних для надання відповідних  послуг чи здійснення торгівлі. Професійні завдання охоплюють забезпечення послугами, пов’язаними з поїздками, побутом, харчуванням, обслуговуванням, охороною, підтриманням правопорядку, торгівлею тощо.

Шоста група (розділ) –  “Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства” - охоплює професії, які передбачають знання, необхідні для сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, риборозведення та рибного промислу. Професійні завдання полягають у вирощуванні врожаю, розведенні тварин чи полюванні, ловленні риби чи її розведенні, або збереженні та експлуатації лісів з орієнтацією, головним чином, на ринок і реалізацію продукції організаціям збуту, торговельним підприємствам чи окремим покупцям.

Сьома група (розділ) –  “Кваліфіковані працівники з інструментом” –включає професії, які передбачають знання, необхідні для вибору способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції. До групи належать професії, пов’язані з видобутком корисних копалин, будівництвом та виробленням різної продукції.

 Восьма група (розділ) – “Оператори та складальники  устаткування та машин” - об’єднує  професії, які потребують знань,  необхідних для експлуатації  та нагляду за роботою устаткування чи машин, у тому числі високоавтоматизованих, а також для їх складання. Професійні завдання охоплюють розроблення корисних копалин чи нагляд за їх видобутком, ведення робочого процесу та виробництво продукції на устаткуванні чи машинах, керування транспортними засобами чи пересувними установками, складання виробів із деталей та вузлів.

Дев’ята група (розділ)–  “Найпростіші професії” – містить  найпростіші професії (роботи), що потребують знань для виконання простих  завдань з використанням ручних інструментів, в деяких випадках із значними фізичними зусиллями. Професійні завдання пов’язані з продажем товарів на вулиці, збереженням та охороною майна, прибиранням, чищенням, пранням, прасуванням та виконанням низькокваліфікованих робіт у видобувній, сільськогосподарській, риболовній, будівельній та промисловій галузях тощо.

 Дані про кількість  осіб зайнятих за вище переліченими заняттями всього населення України наведені у таблиці 1.1.1(Додаток А).

Таблиця 1.1.1

Розподіл зайнятого  населення за групами занять

	Чоловіки	Жінки	Всього
Все зайняте населення	8857744	8392392	17250136
у тому числі:
Законодавці, вищі державні службовці, керівники	989154	732247	1721401
Професіонали	673131	1293471	1966602
Фахівці	876764	1528762	2405526
Технічні службовці	134207	492280	626487
Працівники сфери обслуговування та торгівлі	578903	1348230	1927133
Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства	186505	260125	446630
Кваліфіковані працівники з інструментом	1728135	349709	2077844
Оператори та складальники устаткування та машин	1981954	662483	2644437
Найпростіші професії	1677632	1703598	3381230

1.2. Статистика груп  населення за джерелами засобів  існування

На підставі відповідей щодо джерел засобів існування, населення було розподілено на такі групи:

-зайняте населення  (зайняті на підприємствах, в  організаціях, установах, селянських (фермерських) господарствах та  іншими видами економічної діяльності);

-зайняті в особистому  підсобному господарстві;

-особи, які отримують прибуток від власності;

-стипендіати;

-пенсіонери, особи, які  отримують допомогу (крім допомоги  по безробіттю) та особи, які  мають інший вид державного  забезпечення;

-особи, які отримують  допомогу по безробіттю;

-утриманці окремих  осіб;

-особи, які мають інше джерело засобів існування та особи, які не вказали джерело.

 До зайнятого населення   віднесені всі особи, які працювали  за наймом на підприємствах,  в організаціях, установах будь-яких  форм власності, включаючи селянські  (фермерські) господарства і окремих громадян; особи, які самостійно (індивідуально) забезпечували себе роботою і не перебували у штаті будь-якого підприємства, організації, установи; особи, які займалися трудовою діяльністю на власному підприємстві як індивідуальні власники; зайняті у власному селянському (фермерському) господарстві, зареєстрованому в установленому порядку; особи, які виконували будь-яку неоплачувану роботу на приватному, сімейному підприємстві або фермерському господарстві, яке належить одному із членів домогосподарства цієї особи (крім зайнятих в особистому підсобному господарстві). До зайнятого населення віднесені також пенсіонери і стипендіати, які на момент перепису населення мали постійну роботу.

 До зайнятих в  особистому підсобному господарстві  віднесені особи, зайняті в своїх підсобних господарствах виробництвом сільськогосподарської продукції або доглядом за худобою, незалежно від того, чи ця продукція буде використана на продаж (обмін), чи для особистого споживання.

 До осіб, які отримують  прибуток від власності, віднесені: особи, що одержували прибуток від власного підприємства за умови, що сам власник на ньому не працює; особи, які отримували прибуток у вигляді арендної плати за здані в аренду земельні ділянки, житлові приміщення, гаражі, дачі тощо; особи, які отримували прибуток у вигляді виплати відсотків за грошовими вкладами, за кредит, за позики банку; власники акцій (акціонери), які одержували прибуток у вигляді виплати дивідентів тощо.

 До стипендіатів  віднесені студенти навчальних  закладів усіх рівнів акредитації, які отримували стипендію.

 До пенсіонерів  віднесені особи, для яких головним  джерелом засобів існування була  пенсія за віком, інвалідністю, вислугу років, у зв’язку з  втратою годувальника, соціальна  пенсія тощо.

 До осіб, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) віднесені ті, хто одержував державну соціальну допомогу, а саме: допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами; допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогу для догляду за дитиною – інвалідам; допомогу на дітей віком до 16 років (учнів – до 18 років); допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей військовослужбовців строкової служби; допомогу на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років.