Статистичне моделювання квартальних бюджетів

Структура видаткової частини бюджету смт. Станиця  Луганська за функціональною ознакою  за аналізовані періоди наведена на рисунку у додатку Л.

 

 

Рис. 2.2. Виконання бюджету по видатках по смт. Станиця Луганська

 

Динаміку видатків бюджету смт. Станиця Луганська проаналізуємо за тією же системою показників, що і динаміку доходів до бюджету смт. Станиця Луганська, які дадуть всебічну характеристику напряму та інтенсивності змін явища у часі [24]. Розрахуємо вище зазначені показники та отримані дані занесемо до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Видатки з бюджету смт. Станиця Луганська у квартальному розрізі за 2009 – 2011 рр.

 

Період	Видатки, грн.	Абсолютний приріст, грн.		Темп зростання, %		Темп приросту, %		Абсолю-тне значення 1% приросту
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцю-говий	бази-сний	ланцю-говий
І кв. 2009	1227968,90	--	--	--	--	--	--	--
ІІ кв. 2009	1389779,61	161810,71	161810,71	113,18	113,18	13,18	13,18	12279,69
ІІІ кв. 2009	1731521,58	503552,68	341741,97	141,01	124,59	41,01	24,59	13897,80
IV кв. 2009	1859243,23	631274,33	127721,65	151,41	107,38	51,41	7,38	17315,22
І кв. 2010	1358771,69	130802,79	-500471,54	110,65	73,08	10,65	-26,92	18592,43
ІІ кв. 2010	1458598,92	230630,02	99827,23	118,78	107,35	18,78	7,35	13587,72
ІІІ кв. 2010	1901690,90	673722,00	443091,98	154,86	130,38	54,86	30,38	14585,99
IV кв. 2010	1880310,48	652341,58	-21380,42	153,12	98,88	53,12	-1,12	19016,91
І кв. 2011	1616402,44	388433,54	-263908,04	131,63	85,96	31,63	-14,04	18803,10
ІІ кв. 2011	1987307,72	759338,82	370905,28	161,84	122,95	61,84	22,95	16164,02
ІІІ кв. 2011	1835247,69	607278,79	-152060,03	149,45	92,35	49,45	-7,65	19873,08
IV кв. 2011	2681979,34	1454010,44	846731,65	218,41	146,14	118,41	46,14	18352,48

 

У період з І  кварталу 2009 року по IV квартал 2011 року спостерігалося різке збільшення базисних показників абсолютного приросту з 161810,71 грн. до 1454010, 44 грн. Ланцюгові показники абсолютного приросту говорять про нерівномірність цього процесу: спостерігається різкі зниження цього показника у І кварталі та ІV кварталі 2010 року, у І та ІІІ кварталі 2011 року наряду з різким зростанням даного показника у ІІІ кварталі 2010 року та ІV кварталі 2011 року.

Про це також  свідчать темпи зростання і приросту: на фоні стабільного зростання базисних показників відбувається зменшення ланцюгових показників. Максимальний ланцюговий темп зростання був у ІV кварталі 2011 року, хоча до цього періоду спостерігалося зменшення значень цього показника.

 

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА  КОМПЛЕКСУ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ СМТ. СТАНИЦЯ ЛУГАНСЬКА

 

 

3.1. Характеристики  та особливості застосування  сучасних методів прогнозування

 

В розрізі дослідження  бюджету смт. Станиця Луганська постановка наукової проблеми полягає у побудові модельного комплексу, що дозволить прогнозувати наповнення та відрахування з бюджету.

Взагалі, прогнозування  бюджету - це процес складання органами місцевого самоврядування прогнозу доходів і видатків майбутніх  років, що базується на економічних  припущеннях і специфічних припущеннях по фінансовій політиці. Прогнози є інструментами фінансового управління, що можуть припустити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень. Застосовані поза річним бюджетом прогнози пов’язують річний дохід з іншою, більш довгостроковою роботою по місцевому плануванню і розвитку. Фінансові прогнози доходів і видатків пов'язують річний дохід з капітальним бюджетуванням, борговим плануванням та соціально-економічним розвитком[12].

Прогнозування служить двом цілям, а саме:

• розраховує майбутній вплив поточних рішень, програм і політики (аналіз впливу);
• визначає і аналізує можливості збалансування доходів та видатків (аналіз дефіциту).

Фінансове планування (й особливо прогнозування) є важливим інструментом управління і дає реальні переваги органам місцевого самоврядування і громадянам, а саме:

• пов’язує політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;
• окреслює фінансове майбутнє і залишає час для запобігання несприятливим подіям;
• поліпшує якість прийняття фінансових рішень;
• дозволяє визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених проблем;
• удосконалює процес формування бюджету;
• дозволяє краще оцінити бюджетні пропозиції та приймати відповідні рішення;
• сприяє відкритості управління і прозорості прийняття рішень.

Існує безліч можливих підходів до прогнозування, але не існує єдино вірних рішень[21]. На рис. 3.1. представлено запропонований в роботі алгоритм побудови комплексу моделей прогнозування бюджету смт. Станиця Луганська.

 

 

Рис. 3.1. Алгоритм побудови модельного комплексу для прогнозування бюджету смт. Станиця Луганська

Розглянемо  детально, що відбувається на кожному  кроці побудови прогнозу бюджету  та які методи при цьому застосовуються.

Крок 1. Так, на першому кроці дослідження збиралися данні про бюджет смт. Станиця Луганська. Простір чинників включає 12 точок (2009 – 2011 рр. в поквартальному розрізі) і містить в собі дані про надходження до бюджету (податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди) та відрахування з бюджету (державне управління, освіта, соціальний захист, культура, благоустрій, капітальні вкладення, будівництво, відрахування до державного бюджету, цільові фонди і інші видатки).

Крок 2. На другому кроці проводилась підготовка даних для прогнозування та візуальний аналіз даних. Так, за економічною характеристикою було об’єднано статті видатків бюджету. Крім того, було проаналізовано тенденцію розвитку кожного показника бюджетного доходу чи видатку: чи є тенденція зростаюча, чи спадна; включає в себе сезонну складову чи ні; наявна певна закономірність або ж ряд носить випадковий характер.

Крок 3. Провівши візуальний аналіз та підготувавши дані, на третьому кроці дослідженні відбувалась побудова короткострокових прогнозів, на 4 кроки вперед (один рік поквартально). Така кількість точок, що прогнозується обумовлена довжиною початкового ряду, адже прогноз не може перевищувати 1/3 частину досліджуваного ряду.

Для прогнозування  застосовувалися методи, формальний опис яких коротко представлено нижче. Реалізація відбувалась в прикладному пакеті Statistica.

1. Прогнозування на основі побудови лінійної моделі множинної регресії. Змінна (той чи інший фактор надходження або видатку бюджету) залежить від часу (фактор t). Тоді загальний вигляд моделі:

 

       _(3.1)

 

де y – залежна  змінна (та що прогнозується); t – фактор часу;

а₀, а₁ – коефіцієнти моделі (отримані в результаті розрахунків);

e_i – похибка моделі (відхилення фактичних значень від отриманих – теоретичних).

 

Значимість  модель оцінюється на основі коефіцієнтів кореляції, детермінації, Фішеру, та значимості коефіцієнтів моделі за критерієм Стьюдента. Розрахункові значення порівнюються з табличними та робиться висновок про адекватність отриманої моделі і можливість її застосування для подальшого прогнозу. Слід зазначити, що розрахунок перерахованих вище критеріїв в пакеті Statistica відбувається автоматично (модуль Multiple Regression).

2. Методи прогнозування економічних процесів − вивчення попереднього і сучасного стану розвитку об'єкта і перенесення закономірностей минулого і сучасного розвитку на майбутнє.

В дослідженні  використовуються адаптивні методи прогнозування, характерна риса яких складається в здатності «підстроюватися» під зміну процесу в динаміці.

Якщо графічний  аналіз дає змогу робити висновки про наявність лінійної тенденції розвитку явища, то застосовують метод простої ковзної середньої. Прогнозна модель має вигляд:

 

   (3.2)

 

де n – період усереднення.

 

Якщо ряд  нагадує тенденцію експоненти, то використовують наступну формулу для згладжування:

 

     (3.3)

 

де підсумок усіх ваг дорівнює 1; а α − параметр згладжування.

 

Для можливості врахування трендової складової  та сезонних коливань використовують моделі Холта (адаптивна модель з  лінійним трендом), модель з затухаючим трендом, модель декомпозиції часового ряду.

Модель Холта має наступний  вигляд [21]:

 

  (3.4)

 

де a₀(t) – експоненціальна середня рівнів ряду;

a₁(t) – параметр лінійного тренду;

_j – період упередження;

α, γ – незалежні один від одного параметри згладжування.

 

Моделі декомпозиції часового ряду. Графічно в адитивному випадку ряд буде мати постійні сезонні коливання, величина яких не залежить від загального рівня значень ряду; в мультиплікативному випадку величина сезонних коливань буде змінюватися в залежності від загального рівня значень ряду [29].

 

 

Адитивна модель має наступний вигляд:

 

_,     (3.5)

 

Мультиплікативна  модель:

 

_,     (3.6)

 

де складові - чотири компоненти: сезонна (S_t), трендова (T_t), циклічна (C_t) і випадкова нерегулярна компонента (R_t).

Описані вище моделі прогнозування реалізовані в  пакеті Statistica, модуль Time Series Analysis/Forecasting (рис. 3.2).

 

 

Рис. 3.2. Перелік  моделей, що містить модуль Time Series Analysis

 

Вибір найкращої  моделі відбувався шляхом розрахунку середньої абсолютної процентної похибки прогнозу за формулою 3.7.

 

  (3.7)

 

Чим менше значення цього показника, тим краще прогноз. Модель забезпечує високу точність прогнозу, якщо m.a.p.e. не перевищує 10%, якщо m.a.p.e. знаходиться в межах від 10% до 20% − можна говорити про задовільну точність прогнозу.

Крок 5. На останньому кроці відбувалось об’єднання отриманих прогнозів, шляхом побудови імітаційної моделі прогнозування бюджету смт. Станиця Луганська в пакеті Vensim Загальний вигляд класичної імітаційної моделі на рис 3.3.

 

Рис. 3.3. Базова структура імітаційної моделі

 

Модель включає  наступні елементи: рівні, потоки, та звичайні змінні. Клас імітаційних моделей набув значної популярності в сучасних умовах розвитку і дослідження економіки, і дозволяє добре відстежити взагалі зв’язки між всіма елементами моделі, оцінити варіанти майбутньої тенденції розвитку, моделювати різні сценарії і т.д.

Таким чином, вище розглянуті основні підходи прогнозування часових рядів економічних процесів, які при застосуванні їх до бюджетної сфери дають можливість оцінювати і прогнозувати дохідну та видаткову частини, досліджувати тенденції основних структурних складових бюджету, визначати його профіцитність чи дефіцитність в майбутньому.

 

 

3.2. Прогнозування  динаміки дохідної та видаткової частини бюджету смт. Станиця Луганська

 

Виходячи з  попереднього аналізу та оцінки місцевого бюджету смт. Станиця Луганська, спрогнозуємо дохідні і видаткові показники бюджету.

Прогнозування доходів і видатків місцевих бюджетів – це процес розроблення основних показників дохідної і видаткової частин бюджетів органів місцевого самоврядування на перспективу, що ґрунтується на науковому пізнанні фінансових явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики [12].

Прогнозування динаміки статей бюджету відбуватиметься  за допомогою методів та моделей, що закладені до прикладного пакету Statistica, теоретичні аспекти даних моделей викладені у першому пункті розділу:

• множинної моделі регресії;
• класу адаптивних моделей з урахуванням або без урахування сезонного фактору та тренду;
• моделі декомпозиції часових рядів: адитивної та мультиплікативної.

На першому  етапі реалізації модельного комплексу прогнозування відбувається побудова моделей динаміки дохідної частини бюджету. Дані представлені у квартальному розрізі за 3 роки (2009 – 2012 рр.) (Додаток Д).

Нагадаємо, що доходи бюджету класифікуються по таких  розділах: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти та цільові фонди [4]. Прогнозування дохідної частини бюджету будемо формувати згідно даних розділів.