Ряди розподілу, їх види, побудова та характеристики форм розподілу

 

Рецензія 

 

ВИМОГИ ДО РОБОТИ	ВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГАМ   (результат обведено)
	Достатня	Часткова	Не відпо-відає
1 Відповідність роботи варіанту завдання	ТАК	ТАК	ТАК
2 Повнота виконання завдання	ТАК	ТАК	ТАК
3 Якість оформлення:
3.1 Наявність обов’язкових структурних  елементів (зміст, вступ, розділи  основної частини, висновки, перелік  посилань)	ТАК	ТАК	ТАК
3.2 Виконання вимог з оформлення  заголовків і тексту (нумерація  і розміщення заголовків, відступи  між заголовками і текстом,  інтервали, розмір шрифтів тощо)	ТАК	ТАК	ТАК
3.3 Правильність оформлення таблиць	ТАК	ТАК	ТАК
3.4 Правильність оформлення рисунків	ТАК	ТАК	ТАК
3.5 Правильність оформлення формул	ТАК	ТАК	ТАК
3.6 Наявність у тексті посилань на літературні джерела	ТАК	ТАК	ТАК
3.7 Правильність оформлення і достатність  літературних джерел у переліку  посилань	ТАК	ТАК	ТАК
3.8 Правильність оформлення додатку (ів) (якщо є)	ТАК	ТАК	ТАК
3.9 Достатність обсягу основної  частини (сторінок)	ТАК	ТАК	ТАК
4 Якість розрахунків:
4.1 Правильність вибору методів (формул) рішень	ТАК	ТАК	ТАК
4.2 Наявність пояснень до використаних у формулах позначень	ТАК	ТАК	ТАК
4.3 Правильність розрахунків і вказаних розмірностей показників розрахункових формул	ТАК	ТАК	ТАК
5 Якість аналізу:
5.1 Наявність коментарів до розрахунків	ТАК	ТАК	ТАК
5.2 Наявність висновків і рекомендацій за результатами розрахунків та аналізу	ТАК	ТАК	ТАК
5.3 Аргументованість висновків і рекомендацій за результатами розрахунків та аналізу	ТАК	ТАК	ТАК
6 Інші зауваження:
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК З РОБОТИ (висновок обведено)
а) Робота допускається до захисту			ТАК
б) Робота допускається до захисту з  доопрацюванням зауважень рецензії			ТАК
в) Робота потребує суттєвого доопрацювання			ТАК
ПОВТОРНИЙ ВИСНОВОК ДЛЯ НЕДОПУЩЕНИХ  ДО ЗАХИСТУ РОБІТ (висновок обведено)
а) Робота допускається до захисту			ТАК
б) Робота до захисту не допускається			ТАК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викладач: ___________________________________

                                          ^{вч. звання, П.І.Б.     підпис}

Дата   31.10.2011

 

 

 

 

 

ЗМІСТ ………………………………………………………	3
ВСТУП ……………………………………………………...	4
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЯДІВ РОЗПОДІЛУ……….	6
1.1 Ріди розподілу. Їх сутність та види………………………………………………….………...	6
1.2 Графічне зображення рядів розподілу….…………………………………………………...	8
1.3 Характеристики форм розподілу……………………..	11
…
2 АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВ СУМСЬКИХ  РИБХОЗІВ ЗА ВАРТІСТЮ ПРОДАНОГО  ТОВАРУ………………………	17
2.1 Принцип побудови рядів розподілу………………….	17
2.2 Аналіз продажу товарів за  підприємствами….…………………………………………...	20
…
3 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА …………………………….	23
ВИСНОВКИ ……………………………………………..	33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………..	34

 

Вступ

 

Статистичні ряди розподілу є одним із важливих елементів статистики. Вони являють собою складову частину методу статистичних зведень і груповань, але, по суті, жодне з статистичних досліджень неможливо зробити, не представивши спочатку отриману в результаті статистичного спостереження інформацію у вигляді статистичних рядів розподілу.

     Первинні дані обробляються з  метою отримання узагальнених  характеристик досліджуваного явища  за родом істотних ознак для  подальшого здійснення аналізу  та прогнозування; проводиться зведення і груповання, статистичні дані оформляються за допомогою рядів розподілу в таблиці, в результаті чого інформація представляється в раціонально викладеному вигляді, зручному для використання і подальшого дослідження; будуються різного роду графіки для найбільш гарного сприйняття і аналіз інформації. На основі статистичних рядів розподілу обчислюються основні величини статистичних досліджень: індекси, коефіцієнти; абсолютні, відносні, середні величини і т.д., за допомогою яких можна проводити прогнозування, та отримати кінцевий підсумок статистичних рядів.

     Актуальність даної теми зумовлена ​​тим, що ряди розподілу використовуються для будь-якого статистичного аналізу. Розуміння даного методу і навики його використання необхідні для проведення статистичних досліджень.

У теоретичній  частині курсової роботи розглянуті наступні аспекти:

1) Поняття  статистичних рядів розподілу,  їх види та сутність;

2) Принцип побудови рядів розподілу;

3) Характеристики форм розподілу;

Розрахункова  частина курсової роботи включає  вирішення завдання по темі з варіанту розрахункового завдання.

Аналітична  частина роботи включає в себе розподіл вартості товару по підприємствах рибозу в Сумській області.

При написанні  курсової роботи були використані підручники по статистиці, додаткова література, а також Інтернет-ресурси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЯДІВ РОЗПОДІЛУ

 

1.1. Ряди розподілу. Їх сутність та види

 

Особливий вид групувань у статистиці – ряди розподілу, які є найпростішим способом упорядкування й узагальнення статистичних даних. Групування, в якому виділені групи характеризуються тільки їхньою чисельністю або питомою вагою в загальному обсязі сукупності, називають статистичним рядом розподілу (наприклад, розподіл господарств району за врожайністю, продуктивністю тварин, робітників за тарифним розрядом та ін.).

Статистичні ряди розподілу являють собою  упорядкований розподіл одиниць  досліджуваної сукупності на групи  за групувальною ознакою. Вони характеризують структуру (склад) досліджуваного явища, дають змогу судити про однорідність сукупності, про варіювання досліджуваної ознаки.

Найпростішим видом рядів розподілу є ранжирований ряд, в якому значення досліджуваної ознаки розташовані в порядку зростання або зменшення. Однак ранжирований ряд ще не дає загальної картини розподілу, бо не видно, яка закономірність закладена в розподілі, навколо якої величини концентруються варіанти. Тому виникає потреба подальшого узагальнення статистичних даних, об’єднання їх в окремі групи і підрахунку частот для кожної групи. В результаті здійснення цієї операції одержимо варіаційний ряд розподілу. [1]

В залежності від того, яка ознака (якісна чи кількісна) покладена в основу групування, ряди розподілу бувають атрибутивними (якісними) чи варіаційними (кількісними).

Кожний ряд розподілу складається із двох елементів: перший — це перелік груп, другий — їх чисельність у ряду розподілу. 

При побудові атрибутивних рядів розподілу утворюють стільки груп, скільки різновидів атрибутивної ознаки має досліджувана сукупність. Ряд розподілу прийнято зображувати у вигляді таблиць. 

   Розрізняють ряди розподілу з абсолютними, відносними та нагромадженими частотами. Нагромаджені частоти називають кумулятивними. В першому випадку частоти є абсолютними числами, в другому-питомою вагою або часткою кожної групи.

Ряди розподілу з абсолютними  частотами характеризують склад  сукупності, а з відносними –  їхню структуру.

Ряди розподілу з нагромадженими (кумулятивними) частотами вказують на кількість або питому вагу одиниць  зі значенням ознаки, меншим від  заданої. Кумулятивні частоти знаходять  підсумовуванням їх по групах.

Щільність розподілу – це кількість  одиниць сукупності, що припадає на одиницю величини інтервалу групувальної ознаки. [2]

Залежно від групувальної ознаки варіаційні ряди можуть бути перервними (дискретними) і безперервними (інтервальними). Варіююча ознака може бути виражена числами по-різному. Якщо вона приймає лише значення цілого числа (наприклад, кількість засуджених по кримінальній справі, кількість дітей в сім'ї, кількість попередніх судимостей), то такий ряд розподілу має назву дискретного, або перервного.  Прикладом безперервного ряду розподілу може бути вік осіб, які вчинили злочини, оскільки варіанти можуть приймати різні значення (роки, місяці, дні та години). Для вивчення і побудови безперервного варіаційного ряду встановлюють інтервали (від… до…). Тому безперервні варіаційні ряди розподілу називають інтервальними.  Варіаційні і атрибутивні ряди розподілу в статистичних дослідженнях мають самостійне значення при обчисленні узагальнюючих показників (відносних та середніх величин), а також при використанні графічного зображення (побудови полігона, гістограми та кумуляти) з метою наочного уявлення характеру розподілу сукупності. [7]

 

1.2. Графічне зображення рідів розподілу

 

  Для зображення варіаційного ряду використовують такі графіки: полігон, гістограму, кумуляту, огіву, криву концентрації (Лоренца), криву Парето, показникові криву, антимоду тощо.

Полігон -  це графічне зображення варіаційного ряду в прямокутній системі координат, коли ознака відкладається на осі  абцис, а частоти або частки(щільність розподілу) – на осі ординат.

Полігон застосовується в основному для  зображення дискретних рядів розподілу. При побудові полігону на вісь абсцис відкладають значення ознаки (варіанти), а на вісь ординат – абсолютні або відносні показники чисельності одиниць сукупності (частоти).

За  допомогою полігона можна визначати  також моду, для цього з його вершини опускають перпендикуляр  на вісь абсцис, а точка їхнього  перетину і є модою.

Гістограма  – це графічне зображення інтервального варіаційного ряду. Для її побудови на вісь абсцис відкладаються інтервали ознаки, а на вісь ординат — частоти. Над віссю абсцис будуються прямокутники, висота яких дорівнює розміру частот, а їх площа відповідає величині добутків варіантів і частот. З гістограми легко дістати полігон розподілу. Для цього досить сполучити прямими лініями середини верхівок прямокутників. Гістограма розподілу здебільшого застосовується для зображення інтервальних рядів. [4]

Для графічного визначення моди за допомогою  гістограми штриховими лініями сполучають верхні кути модального інтервалу і  стовпчиків, що прилягають до нього. Модою  є перетин осі абсцис перпендикуляром, опущеним з точки зіткнення цих  прямих. Цей метод конкретніше  оцінює модальне значення, оскільки він  враховує перед модальну і після  модальну частоти. Графічне визначення моди важливе тільки у варіаційних  рядах розподілу з рівними  інтервалами. [1]

Для графічного зображення комбінаційних  розподілів використовують двобічну гістограму, де одна групувальна ознака набуває  двох значень, а друга – за кількістю  груп з рівними інтервалами. Для  її побудови на осі ординат відкладають  межі інтервалів за першою ознакою, а  на осі абсцис по обидва боки від  осі ординат – однакові відрізки для частот або часток розподілу  за другою групувальною ознакою.

Двобічні  діаграми широко використовують при  дослідженні особливостей розподілу  демографічних явищ, за характерною  формою графічного зображення їх називають  пірамідою. Відхилення від піраміди свідчить про наявність певних особливостей у розподілі сукупності. [4]

Для графічного порівняння двох і більше інтервальних рядів розподілу на гістограму накладають полігон розподілу, сполучивши середини вершин прямокутників гістограми ламаною лінією.

Кумулятивні діаграми (кумуляти) використовують для графічного порівняння двох або більше варіаційних розподілів з рівними чи нерівними інтервалами. Для їх побудови використовують прямокутну систему координат, де на осі абсцис відкладають відрізки інтервалів групувань, а на осі ординат – нагромаджені частоти або частки. Висота прямокутників відповідає кумулятивним частотам або часткам певних інтервалів ряду розподілу.

При побудові кумуляти інтервальної ознаки нижній межі певного інтервалу відповідає частота, яка дорівнює нулю, а верхній – частота першого інтервалу. Верхній межі другого і наступних інтервалів відповідають їхні нагромаджені частоти, а останнього інтервалу – сума всіх частот.