Поняття і ознаки правопорушення

Економіка повинна бути моральною, розвиток економіки –  не самоціллю, а засобом прогресу особистості і суспільства.

5. В роботі визначено причини, які призвели до погіршення кримінальної ситуації в Україні, а саме: безробіття, складні економічні умови життя, низький рівень правової культури, падіння авторитету влади та інші.

6. Кількість шкідливих  і небезпечних для суспільства  діянь зросла б, якщо б вони не були заборонені, чи за них були б встановлені неефективні санкції, або, якою б правові заборони можна було порушувати безкаранно.

Однак це зовсім не означає, що боротьба з правопорушеннями в  сучасних умовах нереальна.

Адже глобальне завдання включає в себе зміну всіх сторін суспільного життя, в тому числі і тих, які породжують правопорушення. І в цьому процесі повинен брати участь весь народ, всі державні і суспільні організації і навчальні заклади.

Для зменшення кількості  правопорушень необхідно усунути причини і умови, які породжують шкідливі і небезпечні для суспільства діяння.

Держава має право  і повинна вести боротьбу з  викоріненням правопорушень, причин і  умов, які породжують їх, в ім’я забезпечення нормального розвитку, зберігання правопорядку, захисту справедливості.

На мою думку, важливим напрямком боротьби із загальною кримінальною злочинністю є залучення громадян до охорони майна та захисту від агресивних посягань.

Для ліквідації деяких правопорушень  необхідно:

- провести медико-біологічні заходи проти алкоголізму, наркоманії;

- організувати статистичний  облік злочинності; боротися з  наркобізнесом;

- громадяни повинні  бути інформовані про правові  вимоги, які пред’являються до них державою;

- підвищити результативність  діяльності правоохоронних органів.

 

 

Закони та інші нормативно-правові  акти

 

1. Конституція України:  Прийнята на п’ятій сесії Верховної  Ради України 28 червня 1996 року // Голос  України. – 1996. – 13 лип.

2. Господарський кодекс  України. – К.: Парламентське видавництво, 2003.

3. Кодекс України про  адміністративні правопорушення. –  К.: Парламентське видавництво, 1997. –  С.8-9.

4. Кримінальний Кодекс України: Нормативні акти крим.- прав. значення. – К.: А.С.К.,97.

5. Кримінальний кодекс України: Нормативні акти кримінально - правового значення. – К.: А.С.К., 1997. – 320с.

6. Кодекс України про  адміністративні правопорушення. –  К.:Парламентське видавництво,- 1997.

7. Кодекс законів про працю України. Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво, 1997. – 144с.

8. Цивільний кодекс України. Офіційне видання.– К.: Парламентське видавництво,- 1997. – С.77-83.

 

 

Література

 

1. Бабій Б.М., Бурчак Ф.Г. Юридичний  словник.- 2-ге вид., перер. і доповнене.-К., 1983. - 871с.

2. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави.-К.,1994.-С.133.

3. Бармак М.В., Бармак О.Я. Основи правознавства: Посібник для абітурієнтів, учнів, вчителів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999.

4. Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія / Підручник для вищих навч. закладів. – К.: Атіка, 1999. – С.277-292.

5. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. – Львів, 1983. – С.368-376.

6. Копєйчиков В.В. Загальна  теорія держави і права: Навч. Посібник/ А.М. Колодій, С.Л. Лисенков  та інші. –К.: Юрінком Інтер, 2000. –  С.201.

7. Скакун О.Ф. Теория  государства и права: Учебник  для вузов. – Х.:Консум, 2000. –  С.455.

8. Дубинин Н.П. и др. Генетика, поведение, ответственность. – М.: Политиздат, 1989. – 350с.

9. Коржанський М.Й. Популярний коментар кримінального кодексу. – К.: Наукова думка, 1997. – 695с.

10. Котюк І.І. Основи  публічного права України. –  К.:Логос, 1998. – С.138.

11. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М. Колодій, С.Л. Лисенков та інші. –К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320с.

12. Копєйчиков В.В. Правознавство: Навчальний посібник / В.І. Бобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій та інші. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704с.

13. Денисов Ю.А. Общая  теория правонарушения и ответственности.  – Львів, 1983. – С.374.

14. Костенко О. Політика і злочинність (Проблеми політичної кримінології) // Товариш. – 1999. – січень (№2). – С.4.

15. Тарарухин С.А. Квалификация  преступлений в следственной  и судовой практике. – К.: Юринком, 1995. – С.132.

16. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. – К.: Вен турі, 1996. – 208с.

17. Котюк І.І. Основи публічного права України. – К.: Логос, 1998.

18. Кудрявцев В.Н. Правонарушение: их причины и предупреждение. – М.: Московский рабочий, 1977. – 78с.

19. Куян І. Проблеми кваліфікації екологічних правопорушень // Право України. – 1999. - №8. – С.71-73.

20. Лазарева В.В. Теория права и государства: Учебник для юридических вузов.- М.: Право и Закон, 1996. - 424с.

21. Лазарева В.В. Теория права и государства: Учебник для юридических вузов. – М.: Право и Закон, 1996. – С.240.

22. Литвак О. Злочинність: її причини та профілактика. – К.: Україна, 1997.

23. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. – М.: Юридическая литература, 1985. – 192с.

24. Марченко М.Н. Общая теория государства и права: Теория права. Т. 2. – М., 1998. – 656с.

25. Матузов Н.И. и Малько А.В. Теория государства и права: Курс лекций. – М., 2000. – 776с.

26. Молдован В.В. Основи держави і права. – К.: Юмана,1997. – 176с.

27. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность.  – М.: Юрид. лит.,1985. – С.82-83.

28. Настюк М. Правознавство: Підручник. – Львів: Світ, 1995. – 272с.

29. Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. - №3. – С.50-54.

30. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.,1994.

31. Свиридов Б. Злочин і кара. Сучасний аспект // Віче. - 1999. - №12.

32. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Х.: Консум, 2000. – 702с.

33. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в следственной и судовой практике. – К.: Юринком, 1995. – 208с.

34. Теплова Н.А., Малинкович М.В. Право: Учебник для вузов. – М.: Закон и право, 1998. – С.204-211.