Механізм держави та його основні ознаки

      До системи державних органів  України належать: законодавчий  орган - Верховна Рада України;  глава держави - Президент України; виконавчі органи, що поділяються на вищі Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, центральні (міністерства, державні комітети і відомства України та Автономної Республіки Крим), місцеві (обласні й районні, міст Києва і Севастополя, районів у містах Києві й Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їхні відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ); виконкоми й голови сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади.

      Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси  територіальних громад сіл, селищ  і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їхні виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадянському суспільстві. [13]

      Система судових органів охоплює:  Конституційний Суд України; загальні [Верховний Суд України, суди Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя) суди, міжрайонні, районні, міські (міст обласного підпорядкування), районні в місті народні суди]; арбітражні [Вищий арбітражний суд України, арбітражний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя) арбітражні суди, інші спеціальні суди].

      У самостійну систему органів  держави виокремлюються контрольно-наглядові  органи України. До них належать: Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори; податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції. Отже, апарат держави посідає головне місце в системі організацій державного механізму, оскільки здійснює державну владу і управління в суспільстві. [14] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Співвідношення  механізму та апарату  держави

    Щодо  співвідношення механізму та апарату  держави різні науковці висувають  різні думки. Одні пишуть що ці категорії  є тотожними ,на думку інших вони мають принципову відмінність. Але до консенсусу ці наукові думки не зводяться.

    На  мою думку, механізм поняття ширше  ніж апарат держави,тобто їх можливо  ототожнити як ціле та часткове. Мої  думки засновані на визначенні цих  понять науковцем Рабиновичем П.В : « Механізм держави цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, під­приємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави… Апарат держави частина механізму держави. Апарат держави юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.»Як вже раніше було зазначено, апарат держави має два визначення : у вузькому та широкому розумінні .

    Апарат  держави (у вузькому розумінні) власне управлінський апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чиновників і очолюється вищими виконавчими органами.

    Апарат  держави (у широкому розумінні) поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, місцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном та ін.

    У літературі можна зустріти ототожнення  «механізму» і «апарату» держави. Тим часом поняття механізму  держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

    Механізм  держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів  (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально сумісних, узгоджених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з метою підтримання своєї основної функції управління.

    Державні  органи, що мають владні повноваження, тобто державний апарат, який містить у собі два важливих структурних елементи: апарат управління, що складається з чиновників державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апарат примусу армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін. [15]

    Слід  відрізняти державні органи, що мають  владні повноваження, і державні підприємства і установи, що не мають владних  повноважень. За цим критерієм можна  розмежувати механізм держави і апарат держави, які лише в своїй основі й збігаються.

    Під «державним апаратом» розуміється  система органів, які безпосередньо  здійснюють управлінську діяльність і  наділені для цього державно-владними повноваженнями. Поняття «механізм  держави» охоплює державні підприємства і державні установи, що під керівництвом апарату держави практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприємства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для державних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектування, навчально-виховної, духовно-освітньої роботи тощо. Механізм держави, як система органів та установ, за допомогою яких забезпечується виконання зовнішніх ті внутрішніх функцій держави, являє собою живий організм, який постійно розвивається, росте та вдосконалюється. Його еволюція в конкретно-історичних умовах зумовлена багатьма факторами, в тому числі формою правління в державі, соціально- економічними та політичними умовами, національними особливостями, традиціями державного управління та напрямком інтеграції нашої держави в спілку високорозвинених, демократичних держав та ін.. Вдосконалення механізму нашої держави та створення правової бази на основі якої і має функціонувати механізм України є однією з основних задач для вирішення, що поставлена перед апаратом нашої держави. Величезна система механізму нашої держави, що побудована горизонтально і вертикально повинна функціонувати узгоджено, розподіляючи сфери регулювання сфер життя суспільства. Це питання є дуже актуальним для України на сьогоднішній час, коли йде інтенсивне державне будівництво та реформування, багато чого виникає знову чи кардинально оновлюється. На цьому етапі державно-правового реформування особливо корисним є світовий досвід старих демократій, які існують на протязі великого проміжку часу в деяких державах, праці світових філософів, вчених та теоретиків. [16] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок

    Отже, механізм держави це система всіх державних організацій, що здійснюють її завдання і реалізують функції. Були з'ясовано які організації підпадають під категорію державних.

    Також було з'ясовано, що в Україні державна влада представлена трьома галузями: законодавчої, виконавчої і судовий. Було розглянуто, які органи входять у кожну з цих галузей.

    На  основі цього можемо зробити наступні висновки:

    Основним  елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний  орган. Це окремий службовець чи структурно-організований колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічним забезпеченням. Всі державні органи обов'язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на підставі їх наділяються владними повноваженнями. За ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.

    В наукових і практичних цілях державні органи можна поділити на рівні види за різними критеріями:

    - за  змістом діяльності (органи законодавчої  влади, органи державного управління  чи виконавчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи, глава  держави);

    - за  місцем у системі державного  апарату (первинні, вторинні (походять  від первинних), підзвітні і ін.);

    - за  способом утворення (виборні,  призначувальні);

    - за  часом функціонування (постійні  і тимчасові);

    - за  складом (одноособові, колегіальні);

    - за  масштабом діяльності (центральні  і місцеві).

    Державне  управління є об'єктивною необхідністю організованого функціонування й розвитку суспільства. Його сутність полягає у цілеспрямованому впливі держави на суспільство, всі його організації, на діяльність і поведінку громадян згідно з Конституцією, законами, правилами і нормами. Державне управління повинно здійснюватись на основі обґрунтованих принципів і методів.

    Ефективне управління здійснюється тільки при  наявності досконального механізму, який забезпечує реальний, безперервний організаційний управлінський та контролюючий вплив на суспільство і кожного громадянина.

    Система і структура органів державної  влади України, безумовно, змінюватиметься  під впливом різних чинників. Важливо, щоб державний механізм якомога  ефективніше працював на забезпечення прав людини і громадянина. Правова  демократична держава проявляється насамперед у демократичному стилі роботи. Державна влада має бути діловою, скромною, моральною та відкритою для громадянського контролю. 

Список  використаної літератури

1. ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік ст. 48
2. Гурне Бернар Державне управління. – К., 1993. ст. 105
3. Загальна теорія держави і права / за ред. В.В. Копєйчикова - К.Юрінокм Інтер – 2001 ст. 228
4. Колодій Л.Ю., Олейніков А.М. Основи держави і права. - К., 1995. ст. 50
5. Економіко-правова бібліотека, стаття «Механізм держваи», http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/11993/12033/
6. Теорія держави і права Волинка К.Г.  Поняття і ознаки державних органів. –Х., 1998. ст. 364
7. ПРАВОЗНАВСТВО: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова,А. М. Колодія К.: "Юрінком Інтер" 2006 рік ст. 97
8. Бельский К.С. Разделение властей и ответственность в государственном управлении. М., 1990. ст. 455
9. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. — К., 1994. ст. 185
10. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков “Консум” , 2000 ст.523
11. Електронна бібліотека Князева, стаття « Апарат держави як система державних органів», http://ebk.net.ua/Book/BookPravothnavstvo/Glava2/R1G2par2.htm
12. Телешун С. Структурні елементи вертикалі політичної влади і державного управління та органи місцевого самоврядування // Право України № ПРАВО УКРАЇНИ, 2001, ст 215
13. ЗУ   Про місцеве самоврядування в Україні, ст15, п 4.
14. Притика Д. Конституційні засади правосуддя і розвиток господарського судочинства // Право України, № 8, 1997, С. 7—10.
15. Матузов Н.И, Малько А.В. Теория государства и права. Курс лекций. «Юристъ». –М.,1997/ ст. 85
16. Фрицький О. Державна влада в Україні як конституційно-правовий інститут.//Вісник Академії правових наук України №1(12) – Харків. «Право». 1998, ст. 169