Функції держави

       Невиконання або неякісне виконання  саме цих функцій держави приводило  і приводить до ослаблення  держави, а часом і до її розпаду, руйнуванню і навіть зникненню.

           Найбільш мінливими, жорстко прив'язаними до сутності і форми держави є класові  функції держави. 

     Класові функції - це ті напрямки діяльності держави, що у найбільш повній, яскравій мірі виражають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної сили, групи, що панують у даному суспільстві, захоплюють і здійснюють державну владу. Таким чином, тут мова йде про широке розуміння класів як певних соціальних, організованих структур суспільства.

           До класових функцій відноситься:

     придушення  панівним класом за допомогою держави (головним чином використовуючи каральні органи держави - армію, поліцію) своїх  класових супротивників. Причому придушення на первісних етапах розвитку державності  здійснюється позаекономічним примусом: привласнюються результати чужої праці, чуже майно, класові супротивники усуваються від участі в політичному, духовному житті суспільства, використовується судове й в основному позасудове переслідування, здійснюється їхнє переселення в регіони з досить тяжкими умовами життя, а іноді і взагалі класові супротивники усуваються фізично.

     Але класові функції можуть здійснюватися  й економічним шляхом: за допомогою  системи податків, зборів, мита, тарифів, участю держави в грошовій системі, наприклад шляхом емісій, інфляцій, за допомогою трудового законодавства, що установлює тверду систему штрафів, обмежень у заробітній платі, тривалість робочого дня, трудову повинність тощо.

     Можна відзначити, що саме певні класові  функції проголошувалися на попередньому етапі вітчизняної теорії держави, найбільш значимими, основними, такими, що виражають сутність держави . При цьому цілком ігнорувалася та обставина, що, здійснюючи класові функції, держава одночасно формує особливий шар, "номенклатуру", правлячу еліту, що за допомогою династичного механізму привласнює суспільні і державні посади, соціальні, побутові, медичні привілеї, і, прикриваючи демагогічною завісою служіння класові, певній соціальній групі або навіть суспільству, народові, фактично за допомогою держави забезпечує лише свої власні номенклатурні, бюрократичні, елітарні інтереси.

     Поряд із класовим змістом функцій держави, велике значення в життєдіяльності  державно організованого суспільства  завжди мав і національний зміст функцій.

     Це  теж є дуже важливою характеристикою держави. Цей зміст пов'язаний із саме тією специфічною діяльністю держави, що спрямована на збереження і розвиток національної культури, мови, самобутності, традицій, самого існування і відтворення етносу, що, власне, і виступає в державній формі як діючий суб'єкт всесвітньої історії.

     Національний  зміст функцій держави близький до загальносоціального, але не зливається з ним. Досить часто державна діяльність повинна забезпечувати саме національні  інтереси етносу, що формує державу, стосовно геополітичних інтересів, захисту співвітчизників, що опинилися в силу тих або інших історичних, політичних процесів на території інших держав, розвитку національної самосвідомості, релігійного відродження тощо. Сюди ж також входить і задача гармонізації інтересів етносу та етнічних меншостей на самій території держави, якщо населення має багатонаціональний характер.

     Національна характеристика функцій держави  охоплює не тільки їхній зміст, спрямованість, але і те, як цей зміст реалізується, тобто в яких формах, за допомогою яких способів ці функції здійснюються: у демократичній або авторитарній, політичній або насильницькій формах.

     Аналіз  національного змісту функцій держави  демонструє і соціальну цінність держави, ефективність існування етносу в державно організованій формі. Цей аналіз показує, чому розпад, руйнування, а тим більше зникнення держави являє собою не що інше як національну катастрофу. Стає зрозумілим, чому право націй на самовизначення у своєму фінальному змісті формулюється як право на утворення власної держави, чому цю ж кінцеву мету мають більшість національно - визвольних рухів, чому, часом не зважаючи на майнові жертви, людські життя, так люто борються за формування власної державності ті або інші соціальні і національні сили.

     Тут також можна відзначити, що деякі функції держави мають змішаний зміст: загальносоціальний, класовий, національний. Наприклад, загальносоціальний характер може бути властивий ідеологічній функції держави, коли вона виражається в захисті державою пануючої релігії, що є цементуючою суспільство силою. Це особливо характерно для теократичних держав. Як відомо, у таких державах справа часом доходить навіть до фізичного знищення невірних, незгодних. І тоді уже функція захисту релігії перестає бути загальносоціальною, перетворюється в вузькогрупову.

     На  додаток до всього сказаного відзначимо, що в теперішній час більш важливим стає виділення глобальних функцій  держави, що характеризують діяльність сучасної держави в екологічній, демографічній, сировинній, космічній  сферах, в області створення і використання ядерних, інформаційних технологій, в області захисту прав і свобод людини та в інших сучасних глобальних державних сферах діяльності, що стосуються всієї цивілізації.

     Після докладно розглянутого змісту функцій  держави зупинимося на класифікаціях функцій по різних ознаках, а також на різних точках зору фахівців на класифікування функцій держави.

 

II. Види функцій держави 

      2.1 Видові групи функцій держави 

      Здійснення  державних функцій - це складний і  багатоплановий процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Багатство і особливості суспільних відносин обумовлюють існування у держави досить широкого кола відповідних функцій. Для зручності їх розуміння та вивчення на основі певних ознак функції держави поділяються на ряд видових груп.

      1. За соціальним значенням державної  діяльності функції поділяються  на:

      а) основні, що характеризують призначення  держави. Найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному  етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а в різній мірі багатьма ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, їх об'єктом є широке коло поріднених суспільних відносин, на які і впливає певна система напрямків державної діяльності.

      До  основних функцій держави відносяться, наприклад, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності охорони  прав і свобод громадян та ін.;

      б) додаткові, що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави. Так, в складі такої основної функції як оборона країни, можна виділити ряд допоміжних і укріплення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечення їх озброєнням, забезпечення відповідних пропорцій військового і цивільного виробництва.

      2. За сферами діяльності держави  її основні функції поділяються  на:

      а) внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і  в яких виявляється її внутрішня  політика.

      До  цієї групи відносяться такі функції: регулювання економічних відносин, організація суспільних робіт, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян, соціальне обслуговування населення, охорона та раціональне використання природних ресурсів;

      б) зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики.

      Сюди  відносяться такі функції як оборона  країни, підтримання міжнародного миру, міжнародного економічного співробітництва.

      Слід  мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їх розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися. Виходячи з конкретно-історичних умов їх існування, в деспотичних державах Давнього Сходу існувала функція розподілу і контролю за використанням водних ресурсів.

      В наш час, з переходом до ринкових відносин, зміст цієї державної функції суттєво звужується. З визначенням курсу на побудову в Україні демократичної правової держави розширюється зміст і значення функції захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян, а також функції соціального обслуговування населення.

      3. За принципом розподілу влади  функції держави поділяються  на:

      а) законодавчі;

      б) управлінські;

      в) судові.

      Особливість даної класифікації полягає у  тому, що вона відображає механізм реалізації державної влади. Кожна з названих функцій здійснюється, як правило, не одним, а сукупністю органів, які належать до визначеної гілки влади - законодавчої, виконавчої, судової.

      4.Залежно  від сфери суспільного життя  державні функції поділяються  на:

      а) економічні;

      б) політичні;

      в) соціальні;

      г) гуманітарні;

      д) економічні;

      ж)ідеологічні.

      5. З точки зору тривалості їх  здійснення у часі, державні функції  поділяються на:

      а) постійні функції, що здійснюються протягом всього часу існування держави.

      До  цієї групи відносяться, наприклад, функції охорони країни, охорони  правопорядку та ін.;

      б) тимчасові функції, що здійснюються лише протягом певного періоду існування  держави.

      Прикладом такої функції може бути функція  придушення Радянською державою опору  пануючих класів, які в результаті Жовтневої революції були усунуті  від влади.

      Всі функції держави діалектично  розвиваються, основні стають другорядними (неосновними) і навпаки, одні зникають і з'являються нові, які раніше не існували.

 

2.2 Внутрішні функції 

     Внутрішні функції – це такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства. До внутрішніх функцій відносять функції: політичну, економічну, соціальну, екологічну, функцію оподаткування правоохоронну .

     Політична функція – це напрямок діяльності держави ( органів держави) зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії .

     Безумовно, усі функції держави носять політичний характер, однак у політичній області  діє ціла система політичних інститутів, установ державних органів, через які здійснюється функції народовладдя. Це насамперед представницькі органи, обирані народом і уповноважені від імені народу здійснювати державну владу в країні, органи місцевого самоврядування, а також здійснення народом своєї влади безпосередньо, через референдум .

     Володіючи верховенством у системі державної  організації, представницькі органи зосереджують у своїх руках державне керівництво  суспільством, виконують функцію  публічної влади, захисту конституційного ладу. Зміст даної функції складають:

     1) реалізація волевиявлення народу  у формі законодавства (правотворчості).

     2). забезпечення державного суверенітету , визначення правового положення  конкретних територій і керування  ними.

     3). офіційне представництво суспільства, тобто будучи носієм політичної влади, держава являє собою юридичну особу, суб'єкт права. Разом з тим здійснення функції забезпечення народовладдя припускає наявність правових відносин між державою і суспільством, залежність держави від суспільства, відповідальність перед ним.

     4). захист конституційного ладу, що  реалізується як спеціальними  органами (Конституційним судом), так  і безпосередньо народом, шляхом  здійснення права на опір, будь-якій  спробі насильницької зміни або усунення існуючого конституційного ладу.

     Економічна  функція – напрямок діяльності держави на перехід від планової до ринкової економіки і подальший розвиток виробничих сил і виробничих відносин на основних засадах ринку і конкуренції .