Функції держави

      ЗМІСТ 

 

ВСТУП 

      Питання про функції держави на будь-якому  етапі розвитку є одне з найважливіших  в загальній теорії держави. Це обумовлено, по - перше, тим, що у функціях має  місце прояв суті держави, її соціальне  призначення. Тому пізнання функцій слугує передумовою пізнання головного і визначаючого у державі. По-друге, функції держави визначають її структуру. Іншими словами, структура державної діяльності визначається системою тих суспільних відносин, на які держава здійснює необхідний вплив, й її не можливо характеризувати у відриві від системи  суспільних відносин, що регулюються державою. Зміни функцій, без сумніву, ведуть до змін структури. Тому функціональний метод пізнання є вихідним.

      Питання про функції держави - це питання не тільки теорії, але і практики державного будівництва. Термін «функція» в перекладі з латинської мови означає «здійснити».

      «Держава» - це є організація політичної влади  домінуючої частини населення у  соціальне неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також «управління загальносуспільними справами. Перед державою завжди постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні і політичні зусилля. Основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі, називають функціями держави.

      У філософській і юридичній літературі можна нарахувати до двох десятків таких визначень. Але найбільш адекватним є наступне визначення: функції держави - це необхідний, однорідний, постійний цілеспрямований напрямок (бік) її діяльності, обумовлений об'єктивними потребами розвитку з точки зору її внутрішніх і зовнішніх задач.

      Функції держави тісно пов'язані із завданнями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен відповідати на головні питання:

      1) що повинна робити держава  на певному етапі свого розвитку  і як?

      2) на чому повинні бути сконцентровані  зусилля їх органів і відомств?

      Багато  спеціалістів вважають, що функції держави - це перш за все певні напрямки діяльності держави, в яких виражається службова роль, завдання, цілі і закономірності розвитку. За допомогою функцій держава реалізує свої завдання і цілі, які стоять перед суспільством, чи можуть бути поставлені.

      У зв'язку з цим функції існують  не тільки реально, але і потенційно, як здібність або можливість до певної діяльності. Держава, яка не має здібностей або не може виконувати свої головні  функції, є недієздатною повністю або  частково.

      Перед кожним суспільством і державою завжди стоять певні завдання (і функції), що їх вони змушені вирішувати (і виконувати) залежно від потреб, інтересів, цілей, бажань, мотивів і можливостей всього суспільства, пануючого класу або всієї нації. Тому питання про завдання і функції держави має не тільки теоретичне, а й надзвичайно велике практичне значення, оскільки від правильного і позитивного їх вирішення залежить рівень розвитку економічної системи, політичної системи, рівень розвитку культури та інших сфер соціального розвитку суспільства.

      Об’єктом дослідження в роботі виступають суспільні відносини, що виникають під час вирішення методологічних задач теорії держави і права. 

      Мета  даної роботи полягає у розкритті  суті функцій держави. Предметом  роботи є безпосередньо сама держава. Основні задачі роботи:

      1. Необхідно розкрити поняття і  зміст функцій держави.

      2. Розкрити суть форм і методів  здійснення функцій держави.

      3. Охарактеризувати види функцій  держави.

      4. Охарактеризувати функції держави  в сучасних умовах.

 

      I. Поняття, зміст і ознаки функції  держави

1. Поняття “функція держави”

 

     Функція – “funсtio” в перекладі з латини означає виконання, звершення. У широкому розумінні – це обов’язок, роль, що її виконує відповідний інститут чи процес стосовно до цілого , характеристика напрямку чи аспекту діяльності .

     Держава на різних етапах свого розвитку виконує певні завдання, здійснює різноманітні обов’язки. Таке виконання завдань та обов’язків характеризує сутність і соціальне призначення держави ,а також її зміст .

     Призначення держави, що виявляється в її функціях, є об'єктивна необхідність виконання суспільно корисної, соціально обумовленої діяльності.

       Теорія держави для опису, пояснення  і прогнозування діяльної сторони  держави використовує поняття  функції держави - характеристики саме того, що і як держава "робить".

     Функція, як і багато інших суспільнознавчих понять ,не є власне юридичним і політичним поняттям .Воно було запозичено з зовсім інших наук, наприклад у фізиці, математиці поняття функції виражає залежність однієї змінної величини від іншої ,тобто безпосередньо ту залежність ,коли при зміні однієї величини інша величина також змінюється певним чином.

     Функція в теорії держави і права означає  напрямок, предмет діяльності того або іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме в цьому контексті говориться про функції держави, уряду, міністерства, інших державних органів. Функції держави не слід ототожнювати з функціями її окремих органів ,які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметi ведення ,у правах і обов’язках, закрiплених за ними .

     Отже, функцiї держави – це основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляються її сутність і соціальне призначення в суспільстві. Функції держави обумовлені її задачами, залежать від її сутності і змінюються в міру її зміни, в міру переходу до сутності іншого порядку.

 

      1.2 Зміст функцій

 

     Поняття “функції” держави з'явилося  і стало широко використовуватися  на попередньому етапі розвитку вітчизняної теорії держави і права. Виділялися класова сутність держави, загальносоціальне і класове призначення держави, затверджувалося, що оскільки і напрямок, і сам предмет, і зміст діяльності держави і їхня система структурних утворень, змінюється в залежності від зміни класової сутності і форми держави, для визначення цієї залежності цілком доречним є поняття саме функції.

     Далі  це поняття особливо широко було використано  для визначення діяльності соціалістичної держави її ролі як головного знаряддя побудови соціалізму, придушення експлуататорських класів, організації народного господарства, підтримки національно - визвольних рухів тощо. При цьому так звані нові (соціалістичні) функції держави тісно погоджувалися з новою (соціалістичною) сутністю самої держави - соціалістична власність, панівний робітничий клас, правляча комуністична партія і так далі.

     На  сучасному етапі розвитку вітчизняної  теорії держави і права теж  зберігається функціональний підхід до діяльної сторони держави, але з уточненнями:

     - розширюється і поглиблюється  розуміння соціального призначення  держави;

     - відкидається проголошуваний раніше  твердий зв'язок між змінами  класових характеристик держави  і, відповідно, його функцій.

     Як  показує історичний досвід, на функції держави впливають нові умови і проблеми сучасної життєдіяльності суспільства, існування цивілізації (екологія, ядерне озброєння, демографічні, сировинні й інші глобальні проблеми). Цінним виявилося насамперед саме поняття функції держави, її зміст і значення як однієї з важливих характеристик діяльної сторони держави.

     Функціональний  підхід дозволяє більш глибоко вивчати  тривалий історичний процес виникнення, розвитку, зміни, руйнування, появи  держав різних типів, видів, форм у різних народів, тобто процес формування й еволюції державності.

 

      1.3 Ознаки функцій 

     Спробуємо виділити ознаки функцій, тобто ті стійкі характеристики, що дозволяють віднести різні сторони діяльності держави  саме до функції.

     До  цих ознак відносяться:

• через функції реалізуються основні завдання держави по обслуговуванню суспільства і його членів у всіх сферах соціальних відносин.
• у функціях безпосередньо відображається і конкретизується соціальна сутність держави, зокрема в них чітко проявляється відповідь на питання про те чиї інтереси виражає і забезпечує держава : окремих класів, соціальних груп чи всього суспільства.
• у функціях держав різних історичних типів проявляються закономірності і особливості розвитку соціально- економічних і політичних умов суспільного життя.
• функції держави необхідно розглядати в якості напрямків і сторін її діяльності .

     Із  вищенаведеного випливає ,що функції  держави на тій чи іншій стадії її розвитку обумовлюються економічними, полiтичними, соціальними та іншими умовами її існування. Тому її функцiї мають об’эктивний характер обумовлений потребами життя суспiльства.

     Сукупність  цих ознак дозволяє стверджувати, що дійсно мова йде про функціональну  характеристику держави, про наявність  у тої або іншої держави  відповідних функцій.

     Функціональна характеристика дозволяє вивчати не тільки державу конкретного типу, виду, форми того або іншого народу в той або інший конкретно-історичний період, але і державність цього народу. Розглядаючи розвиток, зміну функцій можна бачити і те, як розвивалася, змінювалася у певному зв'язку і сама державна організація суспільства в тривалому історичному процесі. 

     Поява тих або інших нових функцій  на різних етапах розвитку державності  конкретних суспільств не має строго визначеного, причинно-наслідкового характеру, не жорстко детерміновано новою сутністю і формою держави. Разом з тим така більш-менш причинна залежність усе-таки характеризує функції держави, що являють собою найважливіші напрямки діяльності держави у визначальних областях її існування - в економічній, політичній, соціальній та інших. Основні функції найбільше "чутливі" до істотних змін держави.

     Інші  ж функції підпадають під могутній вплив стабільних етнокультурних шарів  життя суспільства, національних та територіальних особливостей, традицій тощо. Тому новий тип держави, що з'явився в розвитку конкретного  державно організованого суспільства, може в явній або прихованій формі зберігати й іноді розвивати деякі старі функції.

     Таким чином, у державності того або  іншого суспільства зберігається спадковість  функцій, але діє і механізм поновлення функцій. Наприклад, на появлення нових  функцій впливають самоорганізаційні, суб'єктивні і навіть випадкові (синергетичні) процеси, а не тільки той або інший ступінь залежності функцій від зміни сутності і форми держави.

     Функції не є чимось раз і назавжди, навічно  даним, фундаментальним, застиглим  і незмінним. У залежності від конкретно-історичних умов елементи цих загальних функцій можуть здобувати самостійне значення, стаючи в силу особливої значимості самостійними функціями. Це можуть бути функції організації суспільних робіт (наприклад, будівництво іригаційних споруджень в азіатських країнах), забезпечення прав і свобод громадян (сучасні країни, що розвиваються, у яких здійснюється перехід до правової держави), охорони природи (у країнах, де серйозно порушена екологічна рівновага) і інші.

     Залежно від змісту функції держави поділяють на: загальносоціальні, класові ,національні.

           Загальносоціальні функції характеризують у більшій мірі діяльну сторону держави.  

     До  таких функцій відносяться:

• забезпечення національної безпеки;
• ліквідація наслідків стихійних лих і екологічних катастроф;
• реалізація соціальних програм підтримки охорони здоров'я;
• соціального забезпечення непрацездатних;
• захист прав і свобод громадян.