Застосування тренажерів для навчання і тренування

     У деяких видах спорту негативний вплив  на здоров'я надають різні хімічні  речовини, наявні в стрілецьких тирах, плавальних басейнах, на автошляхах та інші, а також травмуючий вплив шуму від пострілів, роботи моторів, що падають спортивних снарядів і т.д. Зменшити цей вплив дозволяє здійснення частини навчально-тренувального процесу на тренажерах і тренувальних пристроях.

     Необхідність  у деяких видах спорту надягати щільно облягаючий одяг із синтетичної тканини  призводить до перегрівання організму. Тренажери дають можливість обходитися без такого одягу, що дає почуття  свободи і достатньої аерації  тіла

     Для ефективної побудови навчально-тренувального  процесу в системі багаторічної підготовки волейболістів необхідне  певне матеріально-технічне оснащення  процесу підготовки.

     Матеріально-технічні засоби за цільовим призначенням можна  розділити на три групи:

     -Демонстраційна  апаратура; 

     - реєстраційна апаратура;

     - обладнання, інвентар, тренажери.

     Демонстраційна  апаратура - це кінопроектор, макети, відеомагнітофон, плакати (для вивчення раціональної техніки, для зорового аналізу і  сприйняття власних дій).

     Реєстраційна  апаратура - це секундоміри, раділ-телеметричні прилади, фотофінішна установка  для вимірювання зрушень у  розвитку навичок, якостей, функціонального  стану та ін. Використання технічних  засобів термінової інформації дає  досить відчутний ефект у прискоренні  процесу навчання та вдосконалення.

     Застосування  тренажерів дозволяє значно розширити  коло засобів спеціальної фізичної, технічної і тактичної підготовки спортсменів.

     Практика  застосування тренажерних пристроїв  говорить про те, що до числа найбільш ефективних навчальних пристроїв відносяться  ті, які створюють і моделюють  умови, близькі до змагальної діяльності спортсмена, мають високу надійність і безвідмовністю в роботі, забезпечують одержання інформації про результати своїх дій, дозволяють широко використовувати  індивідуальну , потокову, кругову форму  організації занять і дають можливість комплексного розвитку окремих видів  підготовки. Так, тренажерні пристрої допомагають оволодіти окремими фазами ударного руху (при нападаючому  ударі, подачі), інші сприяють об'єднанню  окремих частин прийому в цілісний руховий акт.

     На  стадії вдосконалення технічних  прийомів навчальні пристрої (тренажери) застосовують для індивідуалізованої тренування з урахуванням індивідуальних особливостей і обраної ігрової  функції.

     Тренажерні  пристрої та тренувальні пристосування  незамінні при розвитку фізичних якостей в єдності з вдосконаленням техніки.

     Великі  перспективи відкриваються для  застосування навчальних пристроїв  у процесі тактичної підготовки.

     За  своєю цільовою спрямованістю тренажери  і різні пристрої можна розділити  на такі види:

1. Тренажери для навчання техніці гри і е вдосконалення.
2. Тренажери для тактичної підготовки.
3. Тренажери для розвитку спеціальних фізичних якостей (надалі в єдності з вдосконаленням техніки гри).
4. Тренажери для оцінки рівня підготовленості [1, с.78].

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.5. Тренажери та тренувальні  пристрої

в технічній та фізичній підготовці волейболістів.

     Фізична підготовка спортсмена становить основу спортивного тренування. В її процесі  здійснюється розвиток основних рухових  якостей: сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості. Фізична підготовка підрозділяється на загальну і спеціальну.

     Загальна  фізична підготовка спрямована на гармонійний  розвиток спортсмена: підвищення функціональних можливостей органів і систем організму, поліпшення координаційних здібностей, вдосконалення фізичних якостей, рухових навичок і вмінь. Щоб досягти цього, необхідно  систематичний вплив на організм за допомогою загально-розвиваючих вправ і спеціальних вправ з різних видів спорту.

     Спеціальна  фізична підготовка спрямована на розвиток тих функціональних можливостей  організму, від розвитку яких залежать досягнення в даному виді спорту. Основними  засобами спеціальної фізичної підготовки спортсмена служать змагальні для  даного виду спорту вправи та спеціально-підготовчі вправи, які розробляються на їх основі.

     В даний час тренувальні пристрої і тренажери успішно застосовуються як у загальній, так і в спеціальній  фізичній підготовці спортсменів.

     Значне  збільшення обсягів та інтенсивності  тренувальних навантажень негативно  впливає на організм спортсменів. Вплив  негативних факторів можна знизити, здійснюючи значну частину навчально-тренувального  процесу за допомогою тренажерних  пристроїв, які різноманітять заняття, підвищують їх емоційність.

     Виконання вправ на тренувальних пристроях  і тренажерах дозволяє, з одного боку, зберегти високу ступінь спряженості  з основним змагальним рухом, а з  іншого - вибірково впливати на розвиток необхідних фізичних якостей.

     В даний час найчастіше використовуються спеціальні тренажери, рідше - серії  тренувальних пристроїв. При цьому  серії зазвичай використовуються в  якості підсобних снарядів, застосування їх є епізодичним і не робить істотного впливу на організацію та проведення навчально-тренувального процесу.

     Разом з тим спеціальні дослідження (В. Г. Герасименка з співавт., 1975-1980) показали, що комплекс тренажерів, що складається  з 40 пристроїв різноманітних конструкцій, об'єднаних в єдину взаємозв'язану  систему, дозволяє досягати ефекту, який неможливо отримати від окремо взятих пристроїв. На тому комплексі можлива  як індивідуальна, так і групова  тренування протягом тривалого часу (залежно від поставлених завдань).

     Для розвитку фізичних якостей спортсмени проводять велику за обсягом та інтенсивністю  тренувальну роботу. Навантаження на організм при такій роботі дуже велика, але її результати не завжди бувають  пропорційні витраченим зусиллям. Ефект  тренувальних занять багато в чому визначається видом і характером виконуваних вправ.

     Фізичні вправи як засіб тренування робиться на три групи: Загальнопідготовчі (неспецифічні), спеціально-підготовчі (специфічні) та основні змагальні (спеціальні)

     Коло  загальнопідготовчих вправ практично не обмежений, однак при їх підборі потрібно, щоб комплекс відбивав особливості спортивної спеціалізації [8, с.89].

     Спеціально-підготовчі вправи застосовуються для спрямованого і диференційованих впливу на розвиток рухових якостей і навичок  необхідних спортсменові для досягнення успіху у своєму виді спорту. Залежно  від переважної спрямованості спеціально-підготовчі вправи поділяються на розвиваючі (спрямовані в основному на розвиток фізичних якостей) і на підвідні (що сприяють головним чином освоєння форми, техніки рухів).

     Змагальні вправи - ​​це вправи в обраному виді спорту.

     Всі ці вправи використовуються в процесі  загальної та спеціальної фізичної, а також технічної підготовки спортсменів. Причому в процесі  підвищення спортивної майстерності збільшується кількість спеціальних вправ.

     Відомо, що якщо спортсмен протягом тривалого  часу буде застосовувати одні і ті ж вправи навіть найбільш ефективні, то його організм поступово адаптується  до них, і вони перестануть давати позитивний тренувальний ефект через  стабілізації часових і просторових  характеристик. Зниження ефекту впливу одного тренувального кошти з  точки зору фізіології можна пояснити як адаптацію нервово-м'язового апарату  до зовнішнього подразника, тобто  м'язи і центральна нервова система  перестануть реагувати на що стали  звичними для них зовнішні впливи.

     Одним із шляхів адаптації та переведення  всього організму на більш високий  рівень функціонування можуть стати  силові й швидкісно-силові вправи різного  за масштабами впливу (загального, регіонального, локального), що виконуються з високою  інтенсивністю на тренажерних пристроях.

     Вправи  регіонального і особливо локального характеру, що їх на тренажерних пристроях, дають змогу, по-перше, вибірково  впливати на різні, в тому числі і  на відстаючі, групи м'язів, по-друге, значно інтенсифікувати тренувальний процес, тому що при спрямованих  м'язових навантаженнях спостерігаються  менше виражені зрушення в роботі серцево-судинної і дихальної систем, і по-третє, заняття з використанням  тренажерних пристроїв проходять  більш емоційно.

     Підтвердженням  можуть служити результати проведеного  нами педагогічного експерименту на базі республіканської школи-інтернату  спортивного профілю Мінська. Була виявлена ​​необхідність більш інтенсивного розвитку щодо слабких м'язових груп нижніх кінцівок у бігунів на короткі  дистанції. Ці м'язи не отримують  достатнього навантаження в більшості  вправ, що застосовуються спринтера. Нами було запропоновано розвивати силові й швидкісно-силові якості різних груп м'язів у легкоатлетів шляхом локалізованих  впливів на спеціальних тренажерах. Ми провели педагогічний експеримент, де група А виконувала багато вправ  локального характеру на тренажерах з метою підвищення фізичних якостей  щодо слабких м'язових груп (згиначів ніг). Ця група домоглася значної  переваги у поліпшенні результатів  у спринтерському бігу в порівнянні з групою Б, де основна увага приділялася розвитку потужних «специфічних» м'язових груп, в основному стрибковими вправами [12, с.78].

     Виборча спрямованість м'язових навантажень  при розвитку спеціальних силових  і швидкісно-силових якостей дозволяє багаторазово збільшити навантаження у вправах за рахунок різкого  скорочення кількості м'язів, зайнятих у виконанні робочого руху.

     Цікава  перспектива використання тренувальних пристроїв у фізичному вихованні  дітей. Так, наприклад, у школярів застосування тренажерів дозволяє в більш короткі  терміни вирішувати завдання розвитку рухових якостей, передбачену навчальною програмою. Особливо хороший ефект  досягається у заняттях з дітьми, що страждають надмірною вагою. Такі діти охоче займаються на тренажерах, в той час як на стандартних  гімнастичних снарядах від них важко  домогтися активності.

     Різні рухові якості досягають свого природного максимального розвитку в різному  віці. Періоди, які характеризуються значними змінами у віковому розвитку організму, отримали назву критичних. У такі періоди спеціальна підготовка дає більш високий ефект для  розвитку певних якостей (З. І. Кузнєцова, 1975). Тому у багаторічній підготовці спортсменів слід враховувати найбільш сприятливий вік для розвитку тих чи інших якостей.

     Незважаючи  на те, що рівень сучасних спортивних досягнень  дуже високий, граничних значень  вони ще не досягли. Безсумнівно, що застосування технічних засобів у спорті буде сприяти більш повного прояву фізичних можливостей.

     Якщо  в процесі спеціальної фізичної підготовки спортсменів у різних видах спорту використовуються в  основному вузькоспеціалізовані технічні засоби, то для вирішення завдань  загальної фізичної підготовки вельми ефективні всі без винятку  тренувальні пристрої і тренажери.

     Для досягнення високих спортивних результатів  спортсмен повинен досконало  володіти технікою і обраному виді спорту. Техніка - це найбільш раціональний і ефективний спосіб виконання вправи. Сутність спортивної техніки полягає у розумному використанні спортсменом своїх рухових здібностей для кращого вирішення рухового завдання, що стоїть перед ним при виконанні вправи.

     У результаті багаторазового повторення одного і того ж вправи відбувається утворення умовно-рефлекторних зв'язків, що обумовлюють виконання необхідних рухів, освіта навички.

     Руховий навик характеризується наступними особливостями. По-перше, автоматизована процесів нервово-м'язової координації  рухів. По-друге, підпорядкованістю  волі спортсмена, керуючого навиком  і контролюючого при цьому  свої дії для вирішення певної задачі. По-третє, стабільністю, що дозволяє при необхідності майже стереотипно  виконувати одне і те ж вправу. І, нарешті, по-четверте, рухливістю. Це означає, що спортсмен в стані уповільнити  або прискорити звичний рух, зменшити або збільшити амплітуду, докласти менше або більше зусиль, пристосувати його до мінливих зовнішніх умов.