Застосування тренажерів для навчання і тренування

• Обсяг техніки - загальне число технічних прийомів, які вміє виконувати спортсмен.
• Різнобічність техніки - ступінь різноманітності технічних прийомів. Так, у спортивних іграх це - співвідношення частоти використання різних ігрових прийомів.

     Дані  показники технічної майстерності є особливо значущими в тих  видах спорту, де є великий арсенал  технічних дій, - спортивні ігри, єдиноборства, гімнастика, фігурне  катання.

     Ефективність  володіння спортивною технікою характеризується ступенем близькості техніки спортивного  дії до індивідуально оптимальному варіанту.

     Оцінку  ефективності техніки здійснюють кількома способами:

     а) зіставлення її з деяким біомеханічних  еталоном. Якщо техніка близька до біомеханічно раціональної, вона визнається найбільш ефективною;

     б) зіставлення оцінюваної техніки  руху з технікою спортсменів високої  кваліфікації;

     в) зіставлення спортивного результату з результатами в технічно більш  простих завданнях, що характеризують руховий потенціал спортсмена - силовий, швидкісно-силової та ін. Наприклад, виконується біг на 30 м з низького, а потім з високого старту. Різниця в часі буде характеризувати ефективність техніки низького старту;

     г) зіставлення показаного результату з витратами енергії та сил  при виконанні рухової дії. Чим  менше будуть витрати енергії, тобто  економічність його рухів, тим вище ефективність техніки.

     Освоєність  техніки рухів. Цей критерій показує, як завчено, закріплене дане технічна дія.

     Для добре освоєних рухів типові:

     а) стабільність спортивного результату і ряду характеристик техніки  руху при його виконанні у стандартних  умовах;

     б) стійкість (порівняно мала мінливість) результату при виконанні дії (при  зміні стану спортсмена, дій противника в ускладнених умовах);

     в) збереження рухового досвіду при  перервах у тренуванні;

     г) автоматизованість виконання дій.

1.2. Фізична підготовка.

     Волейбол-антициклічна командна гра, де м'язова робота носить швидкісно-силової, координаційний характер. При малих розмірах і обмеження торканні м'яча виконання всіх технічних і тактичних елементів вимагає точності і цілеспрямованості рухів.

     Рухові  дії полягають у безлічі блискавичних стартів і прискорень, у стрибках вгору на максимальну та оптимальну висоту, великій кількості вибухових  ударних рухів при тривалому, швидкому і майже безперервному  реагуванні на мінливу обстановку, що пред'являє високі вимоги до фізичної підготовленості волейболістів.

     Високий рівень вимог до фізичної підготовленості  волейболістів пояснюється наступними чинниками.

1. Якісно новий рівень розвитку волейболіста вимагає нового рівня розвитку фізичних якостей спортсмена (зміна правил змагань, комплектування команд високорослими гравцями; підвищення атакуючого потенціалу за рахунок швидких переміщень і підвищеної швидкості виконання технічних прийомів з використанням всієї довжини сітки, гра трьома м'ячами та ін.)
2. Постійне зростання рівня розвитку фізичних якостей - неодмінна умова для підвищення тренувальних навантажень.

     Залежно від віку, підготовленості спортсменів, етапів і 

     завдань тренування фізична підготовка змінюється, але у всіх своїх аспектах вона необхідна волейболісти, від початківця до майстра високого класу. З підвищенням  спортивної кваліфікації роль фізичної підготовки ні в якій мірі не знижується. Однак її характер, застосовувані  засоби і методи зазнають зміни, що виражаються насамперед у спеціальної  спрямованості.

     За  спрямованістю і характером впливу застосовуваних засобів фізична  підготовка волейболістів ділиться на загальну (ЗФП) і спеціальну (СФП).

     Загальна  фізична підготовка. Основним завданням  ОФП є підвищення працездатності організму в цілому. Приватними завданнями є.

1. Різнобічний фізичний розвиток.
2. Зміцнення опорно-рухового апарату.
3. Розвиток фізичних якостей: сили, швидкості, витривалості, спритності, гнучкості.
4. Підвищення функціональних можливостей і рівня обмінних процесів.
5. Підвищення психологічної підготовленості.
6. Створення умов для активного відпочинку в період зниження тренувальних навантажень.

     Загальна  фізична підготовка може проводитися  в самих 

     різноманітних умовах: на стадіоні, в гімнастичній залі, в лісі, в парку. Багато вправи можна виконувати без спеціального обладнання місць занять, використовуючи гімнастичні снаряди, різні обтяження, природні матеріали та ін.

     Основними засобами ОФП волейболістів є  широке коло загальнорозвиваючих вправ  з інших видів спорту: кросовий біг і інші різновиди бігу, вправи з обтяженнями, гімнастичні вправи і акробатика, спортивні та рухливі  ігри, плавання, лижний біг і ін. [7, с.56].

     Вибір цих коштів не випадковий. Ці вправи тотальні за своїм впливом, змушують активно працювати всі органи і системи, що зміцнює всю мускулатуру, серцево-судинну систему, покращує можливості органів дихання, підвищує загальний обмін речовин в  організмі.

     Загальна  фізична підготовка проводиться  на 1-му етапі підготовчого періоду, в невеликих обсягах - на спеціально підготовчому етапі і як засіб  активного відпочинку на передзмагальному етапі і в змагальному періоді.

     У групах займаються волейболом, де відсутня чітко виражена періодизація (команди  колективів фізкультури, вузів, спортивних клубів), на початку річного циклу  підготовки проводиться базова підготовка (ОФП) з поступовим переходом до СФП. У період змагань види підготовки чергуються.

     Спеціальна  фізична підготовка. СФП є засобом  спеціалізованого розвитку фізичних якостей. Завдання її більш вузькі і більш  специфічні:

1. Розвиток вибухової сили м'язів ніг, плечового пояса, тулуба; швидкості переміщення і складної реакції; швидкісний, пряжкою, ігровий витривалості; акробатичної і стрибкової спритності, гнучкості.
2. Вдосконалення функціональних можливостей організму спортсменів.
3. Підвищення психологічної підготовленості.
4. Створення умов для відновлення організму після тренувальних і змагальних навантажень.

     Основними засобами СФП є: змагальна вправа «свого» виду спорту, а також підготовчі вправи, подібні за своєю рухової  структурою і характером нервово-м'язових зусиль з рухами спеціалізованих  вправ. За допомогою таких вправ вирішуються дві задачі: удосконалюються технічні прийоми і розвиваються спеціальні фізичні якості.

     Спеціальна  фізична підготовка, в основному, має місце в річному циклі  підготовки на спеціально-підготовчому, перед змагальному етапах і в невеликому обсязі в змагальному періоді [9, с.57].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3. Види, завдання, засоби  та методи технічної  підготовки спортсмена.

     Розрізняють загальну і спеціальну технічну підготовку. Загальна технічна підготовка спрямована на оволодіння різноманітними руховими вміннями та навичками, необхідними  в спортивній діяльності.

     Завдання  в процесі загальної технічної  підготовки вирішуються наступні:

     1.Увелічіть  (або відновити) діапазон рухових  вмінь і навичок, які є передумовою  для формування навичок в обраному  виді спорту.

     2. Оволодіти технікою вправ, що  застосовуються в якості засобів  ОФП. 

     Спеціальна  технічна підготовка спрямована на оволодінні

     технікою  рухів в обраному виді спорту.

     Завдання  спеціальної технічної підготовки:

1. Сформувати знання про техніку спортивних дій.
2. Розробити індивідуальні форми техніки рухів, найбільш повно відповідні можливості спортсмена.
3. Сформувати вміння та навички, необхідні для успішної участі у змаганнях.
4. Перетворити і оновити форми техніки (у тій мірі, в якій це продиктовано закономірностями спортивно-тактичного вдосконалення).
5. Сформувати нові варіанти спортивної техніки, не застосовувалися раніше (наприклад, «фосбюрі-флоп» у стрибках у висоту; техніка штовхання ядра за принципом повороту, як у метанні диска; «коньковий» хід в лижах та ін.)

     У процесі технічної підготовки використовується комплекс засобів і 

     методів спортивного тренування. Умовно їх можна підрозділити на дві групи:

     Засоби  і методи словесного, наочного і  сенсорно-корекційного впливу. До них  відносяться:

     а) бесіди, пояснення, розповідь, опис та ін.;

     б) показ техніки досліджуваного руху;

     в) демонстрація плакатів, схем, кінограм, відеомагнітофонних записів і ін.;

     г) використання предметних та інших орієнтирів;  

     е) різні тренажери, самописці, прилади  термінової інформації.

     Засоби  і методи, в основі яких лежить виконання  спортсменом будь-яких фізичних вправ [16, с.78]

     У цьому випадку застосовуються:

     а) Загальнопідготовчі вправи. Вони дозволяють опанувати різноманітними вміннями та навичками, які є фундаментом для росту технічної майстерності в обраному виді спорту;

     в) методи цілісного і розчленованого вправи. Вони спрямовані на оволодіння, виправлення, закріплення і вдосконалення  техніки цілісного рухового дії  або окремих його частин, фаз, елементів;

     г) рівномірний, перемінний, повторний, інтервальний, ігровий, змагальний і інші методи, що сприяють головним чином вдосконалення  і стабілізації техніки рухів.

     Застосування  даних засобів і методів залежить від особливостей техніки обраного виду спорту, віку та кваліфікації спортсмена, етапів технічної підготовки в річному  і багаторічних циклах тренування.

1..4 Значення тренажерів  у навчанні і  тренуванні волейболістів.

     Науково-технічний  прогрес не тільки підвищує необхідність в заняттях фізичною культурою і  спортом, а й створює кращі  можливості для таких занять, не лише ставить перед фізичною культурою  нові, більш складні соціальні  завдання, але й надає значно ширші, ніж раніше, можливості для їх рішення.

     Подальший шлях розвитку спорту - це використання все нових і нових досягнень  науково-технічної революції. Матеріальні  ресурси є фундаментом прогресу, як у спорті вищих досягнень, так  і у фізичному вдосконаленні  людей.

     Якщо  початковий період науково-технічної  революції її досягнення не завжди знаходили належне застосування в практиці спорту, то в даний  час ступінь використання досягнень  технічного прогресу в спортивній науці  й практиці значно зросла.

     У створенні технічних засобів  для спорту активну участь беруть фахівці з науково-дослідних і  навчальних інститутів фізичної культури, з Всесоюзного проектно-технологічного та експериментального-конструкторського  інституту по спортивних і туристських  виробів (ВІСТІ), з технічних вузів  країни. У ряді вузів склалися свої напрямки в розробках, налагоджується співпраця спортивно-педагогічних кафедр, кафедр фізичного виховання  з технічними та медико-біологічними кафедрами, зі студентськими конструкторськими  бюро.