Оздоровче значення плавання

    Діафрагма - один з основних дихальних м'язів організму під час плавання. Наукові спостереження показали, що при глибокому диханні, яке відбувається у плавця в воді, діафрагма опускається в крайнє нижнє положення, і щоразу тисне на печінку, а через неї - на інші органи, масажує їх і сприяє повноцінній діяльності.

    Спеціалісти відзначають, що при глибокому диханні  під час плавання здійснюється ефективний масаж серця. Систематичні заняття плаванням розвивають глибоке повне дихання, сильні дихальні м'язи й рухливість грудної клітки, а також дозволяють запобігти багатьом захворюванням і передчасному старінню.

    Загартовуюча  дія плавання

    Реакції нервової системи під впливом  водних процедур набагато більші від реакцій, що виникають у звичайних умовах, на повітрі. При цьому нова якість нервових зв'язків зумовлюється кількістю й силою температурних, рухових та багатьох інших факторів впливу водного середовища, сонячної радіації і повітря.

    Вода  діє на шкірні рецептори, підвищує електричну активність біострумів, їхню напругу, примушує нервові клітини працювати на повну силу. Під впливом води і повітря від периферії до центру з усіх ділянок тіла йде потік сильних імпульсів до 15 млрд. нервових клітин центральної нервової системи.

    Водне середовище тонізуюче впливає на нервову систему людини. Нервові закінчення, що знаходяться в шкірі, здатні диференційовано сприймати температурні подразнення, а також тиск водного середовища. Через сприйнятливу нервову структуру шкіри здійснюється багато рефлексів автономної нервової системи, яка регулює діяльність внутрішніх органів. Плавання врівноважуючи впливає на автономну нервову систему, рівномірно знижуючи тонус симпатичного її відділу й підвищуючи активність парасимпатичного. В результаті нормалізується діяльність серцево-судинної (зменшується периферичний опір судин, стає нормальним серцевий ритм, знижується артеріальний тиск) і дихальної (підвищується активність дихального центру, що приводить до/поглибленого дихання, покращення кровопостачання тканин легень, значного збагачення крові киснем) систем.

    Загалом, систематичні заняття плаванням  дисциплінують людину, що, в свою чергу, допомагає їй легше переносити різні стресові ситуації. Плавання сприяє продовженню активного життя і є сильним джерелом позитивних емоцій.

    Підвищення  працездатності й активне довголіття Людина в 20, в 30 років ніколи не думає  про старість з її нездужанням, хворобами. Бо вона, енергійна, повна сил, ще легко справляється з великими навантаженнями. Наш організм напружується, долаючи труднощі, і здається, що так буде завжди, але тим часом на внутрішніх органах накопичуються так звані ''рубці", які проявляться тоді, коли організм почне старіти і слабшати. Однак черговий наступний десяток років проходить швидко, і в житті людини наступає важливий рубіж - їй виповнюється 40.

    Треба ще в молоді роки серйозно подумати про себе, про те, який вести спосіб життя, аби не допустити передчасної  старості. Але ми почуваємо себе молодими, дужими, перспективними, старість про себе не нагадує, тож чимало часу витрачаємо ні на що, а про своє здоров'я подумати ніколи. Ми ще впевнені, що проживемо довго, що наш організм усе витримає, що нас обминуть старечі недуги. Якщо до цього додати, що ми навантажили себе різними обов'язками і турботами, звели до мінімуму фізичну активність, то й виходить, що самі прискорюємо прихід старості. Геронтологи вважають, що процес старіння розвивається, як правило, між 40 і 60 роками. Ознаки його відомі: шкіра втрачає еластичність і стає сухішою, збирається в зморшки і складки, кількість яких безперервно збільшується. М'язи обличчя й шиї втрачають пружність, робляться в'ялими. Змінюється постава з'являються надмірна чутливість, біль у попереку, труднощі при ходьбі, присіданні, нахилах.

    У старіючої людини м'язи, не отримуючи  необхідного навантаження, зморщуються, зменшуються в об'ємі, робляться в'ялими, амплітуда рухів у суглобах різко скорочується. При старінні вдвоє зменшується вироблення гормонів. Ослаблений організм дедалі більше страждає від захворювань.

    Більш серйозний процес старіння відбувається всередині організму. У людей, які не займаються фізкультурою, не дістають навантажень, серце працює в пониженому режимі і все слабше перекачує кров. Відповідно кровоносні судини - внаслідок того, що по них протікає невелика кількість крові, - поступово звужуються, втрачають еластичність. Дихання стає поверховим, тканини легень втрачають здатність скорочуватися.

    Найнеприємні зміни відбуваються з віком у головному мозку людини. Механізм його старіння науковці пояснюють тим, що через погіршення роботи серця й кровоносних судин до мозку надходить дедалі менше й менше крові, а отже - кисню і поживних речовин, що веде до ослаблення, а потім до поступового відмирання клітин. Особливо чутлива до нестачі кисню та ділянка головного мозку, що пов'язана із запам'ятовуванням. Нерідко в людей середнього віку погіршується пам'ять.

    У результаті багатьох спостережень лікарі дійшли висновку, що порушення вікового характеру в організмі людини дуже подібні до порушень, які є наслідком малої фізичної активності. Як і в старих людей, у тих, хто веде малорухливий спосіб життя, відбуваються аналогічні зміни в організмі. Лише рухливий спосіб життя, систематичні заняття фізичними вправами можуть призупинити процес старіння, зробити його менш відчутним.

    Усе частіше ми зустрічаємо серед  своїх колег і знайомих людей, котрі виглядають на 10-20 років молодшими свого віку їх працездатність і гострота мислення набагато вищі, ніж у розповнілих молодих чоловіків та жінок. Більшості людей середнього і зрілого віку це вдається завдяки посиленій руховій активності й заняттям спортом.

    Серед різноманітних тренувальних занять особливу популярність здобуло плавання. Бо воно, передусім, більшою мірою, ніж інші фізичні вправи, сприяє різносторонньому розвитку організму. Це пов'язано з тим, що в роботу включається багато м'язових груп. Навантаження діє не тільки на великі м'язи ніг, рук, тулуба і шиї, айва велику кількість малих м'язів, що, в свою чергу, стимулюють діяльність внутрішніх органів.

    Однією  з особливостей плавання є поперемінне включення в роботу різних м'язових груп, яке відбувається в певному ритмі і у визначеній час давності. Таке переключення діяльності м'язових груп забезпечує швидкий відпочинок одних м'язів під час роботи інших. Таким чином, включення додаткової їх діяльності (наприклад, роботи рук) не збільшує, а, навпаки, значно знижує енергетичні затрати, напруження функціональної діяльності систем кровообігу й дихання.

    Третьою важливою перевагою плавання є можливість правильно дозувати навантаження. Діапазон впливу плавання на організм великий - від поступового зростання споживання кисню і збільшення активності серцево-судинної системи до реакції, що перевищує звичайний рівень діяльності органів дихання і кровообігу у 8-10 разів. Сучасна медицина робить спроби боротися з багатьма фізичними симптомами старіння, зводить до мінімуму викликані цим незручності. До найдієвіших засобів тут слід віднести плавання. Особливою популярністю користується цей вид спорту в жінок, які переступили рубіж 50 років. Окрім чисто фізичного оздоровчого ефекту, який приносить їм плавання, важливе значення має і особливий, піднесений психологічний стан від систематичних занять. Часто жінки цього віку відчувають меланхолію й душевні спади, впадають в депресію, дратівливість або байдужість. У результаті систематичних занять оздоровчим плаванням значно покращуються їх настрій і самопочуття.

    Отже, досконалість біомеханічної структури  плавання, доступність оволодіння його методикою, можливість легко дозувати навантаження, сприятливий психологічний ефект роблять плавання особливо цінним для людей  

    МЕТОДИКА  ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ ПЛАВАННЯ

    Загальна  схема навчання плаванню має такий вигляд:

1. Пояснюють початківцям мету курсу навчання і те, як здійснюватимуть його. Демонструють техніку плавання тими способами, які належить вивчити. Знайомлять зі значенням підготовчих вправ, правилами поведінки на тренуванні тощо. Запевняють новачків, що вони неодмінно навчаться плавати.
2. Початківці виконують різні вправи, що допомагають їм подолати страх перед водою та викликають впевненість у своїх силах.
3. Навчають окремим плавальним рухам, використовуючи підвідні вправи на суші й на воді, а також різні підтримуючі засоби.
4. Навчають поєднувати окремі плавальні рухи між собою та здиханням.
5. Закріплюють і вдосконалюють плавальні навики.

    Послідовно  переходячи від легких і доступних  вправ до складніших і важчих, новачок засвоює техніку плавання. Однак слід пам'ятати, що захоплюватись підготовчими та підвідними вправами не варто. Коли ми вивчаємо окремі елементи техніки плавання (наприклад, роботу лише ногами), то їх завжди виконують трохи не так, як при плаванні з повною координацією всіх рухів. Чітко засвоювати ці рухи не потрібно. Коли новачки роблять їх задовільно, можна переходити до наступної вправи. Можна також періодично повертатися до вивчених раніше підготовчих вправ, наприклад, коли необхідно виправити якісь помилки в техніці плавання новачка. Те саме можна сказати і про підтримуючі засоби. Вони допомагають новачкові триматися на поверхні води, виконувати рухи не поспішаючи, не боячись зануритись у воду. Та зловживати цими засобами не слід: плавець звикає до підтримки і не вчиться робити гребки так, щоб утримати себе самому біля поверхні води. При спробах пливти без плавального пояса виникає невпевненість у своїх силах. Вправи з підтримуючими засобами чергують із вправами без них.

    До  підвідних належать і вправи на суші, при яких новачок імітує плавальні рухи. Вони допомагають йому усвідомити форму плавальних рухів, а викладачеві - з'ясувати, чи зрозуміли учні його вказівки та роз'яснення. Однак рухи на суші лише за формою можуть бути схожі на рухи у воді, де їх структура буде зовсім іншою. На суші по-іншому діє сила тяжіння і немає опору води. Навчитися плавати за допомогою вправ на суші не можна, для цього треба зануритись у воду.

    Послідовність навчання

    Залежно від завдань навчання, тривалості, умов занять, віку та підготовленості учнів обирають систему й визначають послідовність навчання різним способам плавання. Для відмінного

    опанування  техніки плавання найкраще застосовувати  паралельно-послідовний метод. Новачків навчають елементам плавання кролем на грудях і на спині, брасом та батерфляєм. Спочатку деяку перевагу надають стилеві кроль (на грудях та на спині), поступово вводячи вправи з плавання брасом, а потім дельфіном. Відтак паралельно вдосконалюють техніку в усіх способах плавання і лише тоді, коли учні добре засвоять її, спеціалізуються у вибраному способі.

    Якщо  потрібно за короткий строк підготувати  людину до виконання якогось практичного завдання, її навчають тому способу плавання, який вона зможе освоїти найшвидше. Його визначають так: новачок пропливає кілька коротких відрізків дистанції так, як уміє. Тренер уважно слідкує за рухами ніг. Коли новачок широко розводить в боки ноги й під час гребка відштовхується внутрішньою поверхнею стопи, краще навчати його брасу. Якщо новачок розводить ноги широко, але при гребку повертає носок однієї з ніг усередину й відштовхується від води підйомом цієї ноги, його можна вчити плаванню на боці. Тих, що виконують ногами дрібні й часті рухи вгору-вниз, треба вчити плаванню кролем на грудях або на спині.

    Додатковим  показником при виборі способу плавання слугує те, як новачок виконує вправи з видихом у воду та з ковзанням на спині. Якщо він важко видихає у воду, але добре ковзає на спині, його слід вчити плаванню на спині. Тим, кому важко ковзати на спині, краще вчитися кролю на грудях.

    Якщо  новачки зовсім не вміють плавати, то на перших 2-4 уроках їх навчають рухам ногами кролем на грудях і на спині та брасом (дорослих можна вчити і рухам ногами на боці), видихам у воду та вправа^ з ковзанням на грудях і на спині. З того, як той чи інший новачок засвоює ці вправи, і визначають, якому способу його слід навчати.

    Застосовують  так  і змішану систему: новачків вчать одному способу, а потім, починаючи з 4-8-го уроку, вводять елементи плавання іншими способами або паралельно навчають плаванню кролем на грудях і на спині.

    Комплектування  груп

    Плавати навчають переважно груповим методом  з індивідуальним підходом до кожного учня. Колективні заняття дають змогу новачкам легше переборювати страх перед водою, не так гостро переживаються невдачі. Проте в групі мають бути люди приблизно однакового рівня підготовки й віку.

    За  рівнем підготовки людей поділяють на такі групи:

    а) новачки, які зовсім не вміють плавати;