Оздоровче значення плавання

    ОЗДОРОВЧЕ ЗНАЧЕННЯ ПЛАВАННЯ

    Загалом купання, ігри на воді, а особливо плавання - одні з найбільш корисних видів фізичних вправ, які сприяють фізичному розвитку, оздоровленню й загартовуванню дітей, зміцнюють їх нервову систему.

    Перш  за все, варто зазначити, що м'язова  система дитини дошкільного віку погано розвинена, її маса становить 22-24% маси тіла (у дорослого - 40%). За своєю будовою, складом та функціями м'язи дітей відрізняються від м'язів дорослої людини. М'язи дитини містять більше води, ніж білкових та органічних речовин, їх механічна стійкість нижча, м'язові пучки ще погано сформовані, недостатньо розвинений шийний апарат м'язової системи.

    У дитини м'язи скорочуються повільніше, ніж у дорослого, але скорочення відбувається через менші проміжки часу. Вони еластичні і при скороченні більше скорочуються, а при розтягуванні - видовжуються. Цими особливостями м'язової системи пояснюється той факт, що діти швидко втомлюються, але фізична втома проходить швидко. Звідси стає зрозумілою і непристосованість дитини до тривалих м'язових та одноманітних статичних навантажень.

    Плавальні рухи вона виконує за допомогою великих  груп м'язів рук, ніг, тулуба, які вже досить добре розвинені в три-п'яти-річному віці. На фоні інтенсивної діяльності в рух втягуються і слаборозвинені малі групи м'язів, а тому для усестороннього розвитку м'язової системи дітей заняття плаванням особливо корисні.

    Рухи  при плаванні характеризуються великими амплітудами, простотою, динамічністю. В циклі плавальних рухів напруження і розслаблення м'язових груп послідовно чергуються і м'язи дитини знаходяться, відповідно, в сприятливих умовах. Короткочасні м'язові напруження чергуються з моментами розслаблення, відпочинку, тож не втомлюють дитячий організм, дозволяють йому справлятися зі значним фізичним навантаженням упродовж тривалого часу. Серцево-судинна система дитини добре пристосована до потреб організму, який росте, розвивається. Об'єм крові у дитини (на 1 кг маси) відносно більший, ніж у дорослого, але шляхи проходження її по судинах коротші і швидкість кровообігу вища. Судини широкі, і потік крові по них від серця не ускладнений. Потік крові в напрямку до серця полегшується великою рухливістю дитини: м'язи під час руху проштовхують венозну кров по судинах. Треба мати на увазі, що серце дитини швидко втомлюється при напруженні, легко збуджується і не відразу пристосовується до змінного навантаження, ритмічність його скорочення легко порушується, тому дитячому організмові необхідно частіше давати відпочинок. Ці особливості серцево-судинної системи дитини потрібно обов'язково враховувати, підбираючи для неї фізичні вправи.

    Органи  кровообігу дитини під час плавання знаходяться в полегшених умовах діяльності завдяки положенню тіла плавця, близькому до горизонтального, роботі великих м'язових груп по великих дугах, механічній дії тиску води на поверхню тіла, що допомагає відтоку крові від периферії і полегшує її рух до серця. Правильний ритм роботи м'язів і дихальних органів також допомагає позитивно впливати на діяльність серцево-судинної системи.

    Отже, фізичне навантаження на серце під  час плавання можна легко дозувати, тому плавання є одним з ефективних видів лікувальної фізичної культури. Воно допомагає розвитку і зміцненню здоров'я тих, у кого послаблена серцева діяльність.

    Органи  дихання дітей мають свої особливості: вузькі дихальні шляхи, можливість легко ушкодити слизові оболонки, велика кількість кровоносних та лімфатичних судин в слизових оболонках і стінках дихальних шляхів. Усе це зумовлює полегшене проникнення інфекцій в органи дихання, виникнення запальних процесів дихальних шляхів і подразнення від надмірно сухого повітря.

    У дітей, які систематично займаються плаванням, добре розвинена дихальна мускулатура й органи дихання,  спостерігається чітка узгодженість рухів.

    Під час плавання людина дихає чистим, без пилюки, достатньо вологим повітрям. Дихальні м'язи при вдиху надають додаткове навантаження в зв'язку з необхідністю долати опір води, необхідне зусилля прикладається й при видиху у воду. Внаслідок посиленої діяльності дихальні м'язи зміцнюються й розвиваються, покращується рухливість грудної клітки, збільшується життєва ємність легень. У плавців вона становить 5000-7300 см³ і більше.

    Систематичні  заняття плаванням добре впливають  на розвиток органів дихання дошкільнят. Життєва ємність легень у них досягає 1800-2200 см³.

    Опорно-руховий  апарат дитини знаходиться в стадії формування, тому хребет у неї м'який, еластичний, його природні вигини ще не закріплені і в лежачому положенні випрямляються. У зв'язку з цим хребет легко піддається неправильним вигинам, які можуть потім закріпитися, утворивши деформацію. Під час плавання підйомна сила води підтримує дитину на поверхні, так би мовити, полегшує тіло, а отже зменшується тиск на опорний апарат скелета, особливо на хребет, тому плавання є ефективним засобом зміцнення скелета й активно використовується як корегуючий засіб.

    У дітей дошкільного віку також  недостатньо розвинений тазовий пояс, тільки починається окостеніння хрящової тканини. Надмірні різкі навантаження на нижні кінцівки дітям протипоказані; не рекомендується стрибати у воду з висоти більше ніж 40-50 см. М'які ритмічні рухи ногами під час плавання забезпечують різностороннє, сильне навантаження на нижні кінцівки, що створює сприятливі умови для постійного формування і зміцнення твердої опори нижніх кінцівок - тазового пояса.

    У зв'язку з віковим послабленням зв'язково-м'язового  апарату і незавершеним процесом окостеніння стопа дитини легко піддається деформації, внаслідок чого нерідко розвивається плоскостопість. Це може бути викликано надмірним навантаженням на стопи або неправильним розподілом його на внутрішнє і зовнішнє склепіння стоп. Велика динамічна робота ніг в безопорному положенні під час плавання справляє зміцнюючи вплив на формування дитячої стопи, допомагає запобігти плоскостопості.

    В лікувальній гімнастиці плавання знаходить  широке застосування як засіб для профілактики й лікування різних порушень постави дітей - наприклад, сколіозів, кіфозів (зміни нормальної форми хребта), а також поганої рухливості суглобів та різних наслідків дитячого паралічу - поліомієліту.

    Плавання - джерело здоров'я та фізичної краси  людини Про плавання можна говорити як про вид спорту, та не менше значення воно має і як оздоровчий засіб. Давно відомо, що плавання і фізична краса людини - нероздільні речі.

    Коли  людина перебуває у воді, з'являється  відчуття, схоже на стан невагомості, оскільки щільність води в 769 разів  більша за щільність повітря. Ця обставина дозволяє людині знаходитися в розслабленому стані, причому в своєрідному горизонтальному положенні. Щоб утриматися на поверхні води і проплисти якусь відстань, потрібно виконати специфічні рухи, подібних яким немає ні в якому іншому виді спорту. Відомо, що вода має високу теплопровідність (у ЗО разів більшу, ніж повітря), а це потребує від організму підвищених затрат енергії при виконанні навіть неважких фізичних навантажень.

    Плавання, безперечно, є одним з найефективніших  в оздоровчому відношенні видів спорту, дієвим засобом попередження і навіть виправлення початкових порушень будови тіла. Корегуючи дію плавання зумовлюють розслаблення м'язів, положення тіла і симетричність виконання вправ.

    Давно всім відомо, що правильна й гарна  постава позитивно впливає на психіку людини, її самопочуття. При правильній будові тіла складаються сприятливіші умови для усестороннього розвитку організму, діяльності внутрішніх органів, забезпечується кращий і економніший перебіг процесів життєдіяльності.

    Сонячна радіація діє на людину у відкритому басейні більше семи місяців на рік, стимулює утворення вітаміну Б, під впливом якого посилюються процеси кальцієвого і фосфорного обмінів, які допомагають правильному росту кісток. Плавання закріплює хребет у природному прямому положенні. У плавця чудово розвиваються всі групи м'язів, бо навантаження припадає рівномірно на м'язи спини, рук і ніг. Плавання усуває початкові порушення постави, захищає склепіння стопи від плоскостопії. Заняття людини плаванням у старшому віці зберігають високу рухливість в суглобах, стрункість, позбавляють болю, що з'являється з віковими змінами в хребті.

    Цілий день і цілу ніч працює серце, штовхає  по артеріях кров, розносить з нею поживні речовини й кисень до органів тіла. Здорова людина не відчуває роботи свого серця, тому багато відхилень від норми в серцево-судинній системі супроводжуються хвилею негативних емоцій. Порівняно недавно, ще чверть століття тому, хвороби серця не так сильно впливали на статистику смертності, нині ж вони посіли перше місце серед захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько половини смертності населення планети викликано серцево-судинними захворюваннями.

    Названі захворювання тягнуть за собою порушення  роботи практично всіх систем організму  людини, включаючи дихальну, нервову, м'язову системи, органи травлення. Це відбувається тому, що хворі судини і серце не в змозі забезпечити достатню кількість кисню й поживних речовин для всього організму. Вчені встановили, що 65-70% кисню, що надходить із кров'ю, використовує саме серце, а головний мозок - 25%, м'язи - близько 5%. Стає зрозумілим, наскільки важливо для збереження здоров'я підтримувати в доброму стані серцево-судинну систему. Для цього потрібно постійно давати навантаження організмові, адже серце - це м'яз, а сильними можуть бути тільки треновані м'язи. Плавання є найкращим помічником у такому тренуванні.

    Заняття цим видом спорту створюють сприятливі умови для роботи серцево-судинної системи, оскільки у воді фізичні навантаження здійснюються в антигравітаційних умовах, при горизонтальному положенні тіла. Позитивно впливає на роботу серця й судин також відсутність статичного напруження. Ритмічні скорочення м'язів у поєднанні з глибоким диханням посилюють притік венозної крові до серця. В цих умовах воно виштовхує кров через артеріальну систему до периферії по горизонталі, а не по вертикалі, як звичайно, тобто працює в полегшених умовах. М'язи, скорочуючись, діють, як насос, допомагають виштовхувати кров по венозній системі до серця.

    У людей, які займаються плаванням, серце  витриваліше. В спокої воно скорочується не швидше 60-65 разів за 1 хв. При такому ритмі саме серце більше відпочиває, встигає максимально омитись кров'ю через сітку кровоносних судин і зберегтися в доброму робочому стані. Треноване серце плавця витрачає менше зусиль на перекачування крові, тож економиться значна частина енергії серцевих скорочень. Економія роботи серцево-судинної системи проявляється не тільки в спокої. При виконанні однакової м'язової роботи у людей, які займаються плаванням, порівняно з нетренованими, менше зростають ЧСС, хвилинний об'єм крові, систолічний тиск.

    Вчені довели, що систематичні заняття плаванням  позитивно впливають на стан кровоносних судин: підвищуються їх скоротлива здатність, еластичність і міцність, поліпшується енергетичний обмін речовин у стінках судин, оновлюється їхня тканина, завдяки чому попереджається відкладання на стінках судин холестерину. Встановлено також, що у плавця діаметр артерій, в тому числі й венозних, збільшується в 1,5-2 рази та нормалізується артеріальний тиск. Плавання сприяє активізації периферичного кровообігу, примушує діяти разом з основними судинами й допоміжні, розширюючи капілярне русло в працюючих органах.

    Плавання - чудовий засіб для зміцнення  легень

    Систематичні  заняття плаванням добре впливають  на систему дихання, помітно поліпшують її діяльність. Це пов'язано з тим, що плавець дихає в нестандартних умовах. Він виконує вдих і видих, переборюючи опір води, що сприяє розвитку дихальних м'язів, збільшенню життєвої ємності легень (ЖЄЛ), удосконаленню дихального ритму.

    В результаті занять плаванням виробляється вдосконалений тип дихання: воно стає глибоким, повним і рідшим. Доросла людина в стані спокою виконує 14-16 дихальних циклів, а плавець -7-8. При такій частоті дихання легені встигають добре відпочити. У плавців підвищується еластичність легень, тренуються бронхи й альвеоли, кількість альвеол зростає і збільшуються розміри грудної клітки, відповідно зростають об'єм легенів, ЖЄЛ. У людей, які займаються плаванням, резервні можливості системи дихання вдвоє-втроє вищі, ніж у нетренованих. Плавні набирають у легені 5-7 л повітря, а нетреновані люди при фізичній роботі - 2-3 л.

    Важливим  показником здатності організму  забезпечити себе киснем під час плавання є максимальне споживання кисню (МСК) - найбільша кількість кисню, яку Організм може спожити при напруженій м'язовій роботі. У плавців МСК досягає 5-6 л, тоді як у нетренованих людей - 2-2,5 л: