Специфіка виникнення та розвиток молодіжної субкультури готів в Україні

    Такі  випадки в Україні стають частішими, бо субкультура стає відомою і  з'являються люди, які хочуть використовувати її заради себе. Готика цього не допускає. Або вона дозволяє тобі бути чистим в її лоні, або випльовує і людина стає покручем, який боїться зізнатися у своїй слабкості. Когось вона лякає, хтось до неї байдужий, а для когось вона й досі залишається невідомою. Але хтось знаходить у ній себе, своє покликання, сенс свого існування, стан своєї душі. Світ готики – це світ підземель і тунелів, лабіринтів і веж, напівпорожніх зал з тисячами дзеркал, у жодному з яких однаково нема твого відображення. Світ привидів і химер.

    Нині  молодіжні рухи стали користуватися  шаленою популярністю. Зараховувати себе до тієї чи іншої течії дуже модно, й аргументується це уподобанням  певної системи цінностей. Та слід сказати, що більшість субкультур втратили першочергові ознаки своєї ідеології, змішалися між собою, отримали чимало різних відгалужень і назв, поділилися на “тру”, тобто справжніх, і “псевдо”. Можна багато говорити про те, які ідеї сповідують представники тих чи інших молодіжних течій, але надзвичайно важко зараз знайти людину, котра з упевненістю назвала б себе справжнім хіпі, растаманом, готом чи емо. А ті, хто назвуть, будуть або дуже марнославними, або дуже молодими.

    Що  ж дають сучасній молоді різноманітні культурні течії? В умовах ринкової економіки, коли головним ідолом більшості людей залишаються гроші, субкультури як явище глибоко некомерційне являють собою спробу заповнити прогалину, яка з’явилася в суспільстві, вільному від прагнень та ідеалів. Молодь намагається зробити своє життя “іншим”, вона вірить, що світ можна змінити, а різноманітні субкультури дають їй можливість знайти те, що їй справді близьке за духом. Власне, дотримання певної ідеології вже перестало бути для представників різних течій обов’язковим атрибутом - нині вони, як правило, намагаються передати свою “інакшість” не через ідеї, а зовнішні прояви: одяг, макіяж, музику чи місце відпочинку. В цьому, звісно, є й певний позитив, адже ідеї-фікс, що колись міцно засідали в головах молодих людей, частіше за все призводили до негативних результатів, тоді як просте переодягання в того ж, до прикладу, гота означатиме, що рано чи пізно дитина позбудеться зайвих уподобань.

    Цим я аж ніяк не хочу сказати, що молодіжні  рухи є зайвими. Навпаки, молодь може і повинна відкривати для себе нові бачення світу, культури, політики тощо - головне, аби це робилося в міру, без фанатизму. А поки що в міліцейських зведеннях час від часу продовжують з’являтися повідомлення на кшталт “налякані до смерті батьки через добу після зникнення знайшли свою доньку-емо в лісі. Пояснити, що вона там робила, дівчина не змогла, бо перебувала у стані, схожому на гіпноз”, або “у столичному метро скінхеди знову забили до смерті темношкірого хлопця”.

    То  що ж проповідують представники молодіжних рухів, які з’явилися на теренах  нашої держави протягом останнього десятиліття?

    Щоб зрозуміти ідеологічну основу та характер діяльності молодіжних субкультур, необхідно усвідомити той факт, що неформальний молодіжний рух в Україні  від початку свого існування  був інтегрований в загальносвітовий неформальний молодіжний рух. Криза як буржуазного, так і соціалістичного режимів, політична демагогія збанкрутілих ідеологів наочно свідчила про розрив між проголошеними (як буржуазними, так і радянськими) ідеалами та реальною політикою керівництва країн. Неспроможність капіталістичного та соціалістичного суспільств задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби більшості молоді ілюструвала глибоку ідейну та духовну кризу як пізнього індустріального капіталізму, так і радянського соціалізму. В результаті молоді все більше ставало зрозумілим, що у цих режимів відсутні істинні гуманістичні ідеали та духовні цінності, що, в свою чергу, зближувало молоде покоління по обидва боки “залізної завіси”. Сучасний молодіжний андеґраунд має ряд специфічних рис. Передовсім слід відзначити наростання протестних настроїв у субкультурному середовищі. Поряд з поширенням гедонізму в інтелектуальних колах андеґраунду зароджується концепція “нового опору”, яка здатна об’єднати представників різноманітних напрямків та течій: від містиків до футбольних фанатів, від “нових лівих” до “нових правих”. Цілком імовірно, що молодіжний андеґраунд структуруватиметься, а соціально-економічні й політичні негаразди стимулюватимуть розвиток протестного потенціалу.

    Крім  того, не викликає жодних сумнівів, що майбутнє молодіжних субкультур тісно пов’язане з розвитком інформаційних комунікацій та інтеграцією України в світовий інформаційний простір. Віртуальний світ поступово стає сферою андеґраунду.

    Молодіжний  рух в Україні пройшов ряд  складних та неоднозначних етапів свого розвитку і досяг тієї межі, коли можна з певністю констатувати, що українська суспільно активна молодь є значним фактором у суспільстві

    Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки більшість  молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї , народу.

    Ціннісні  орієнтації формуються в процесі  засвоєння людиною певного соціального  досвіду і проявляються в її переконаннях, інтересах. У відповідності до орієнтації на певні цінності, молодих людей можна поділити на чотири типологічних груп.

    Перша – це молоді люди, які зберегли, або  віддають перевагу попереднім цінностям. Представники цієї групи (приблизно 10%) підтримують в Україні комуністичну, соціалістичну партії, входять в склад комсомольських організацій. Ця молодь схильна до протестів, пікетів, акцій непокори під керівництвом старших. У переважній більшості, ці молоді люди не підтримують шлях ринкових перетворень, і є прихильниками авторитарної свідомості та симпатизують харизматичним лідерам і вождям.

    Друга група – це ті, хто має діаметрально-протилежні погляди до прихильників першої групи. Це хлопці та дівчата, які повністю відкидають цінності минулого, відстоюють ідеї тих суспільств, які мають  розвинуту ринкову економіку та високий рівень соціального забезпечення громадян. Зокрема особисту власність на майно. За даними соціологічних досліджень, проведених серед української молоді, майже 2/3 молодих людей вважають себе прихильниками максимального збагачення кожної людини як умови створення багатого суспільства

    Третя група – це молоді люди (їх небагато), які хоча і критикують цінності соціалістичного  суспільства, але повністю їх не заперечують. Такі молоді люди мають відношення до робітничого і профспілкового руху, пропагують ідеї лібералізму. У випадку розвитку в суспільстві процесів ринкової економіки, молодь цієї групи, на думку науковців, скоріше поповнить першу групу.

    Четверта  група – це молоді люди, для яких характерно не просто заперечення „старого світу”, а нетерпимість до будь-яких цінностей, окрім своїх власних. Такий тип молоді вчені визначають як квазіреволюційний, тому, що вони настільки радикальні, що не просто прагнуть розірвати свої відносини зі старим світом, але просто готові зруйнувати їх. Таким людям властива нетерпимість до накопичення.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ:

    Що  ж таке сьогодні готика? Безумовно, молодим людям, що входять у дану субкультуру, дуже хочеться уявити її як щось унікальне й всеосяжне, опозиційне, що дозволяє бути самим собою й мати можливість для самовираження. А тому вони починають навішувати "ярлик" готики на все що існувало раніше, але, так чи інакше, виявилося співзвучним їхньому дуже еклектичному "утвору": на філософські концепції, на художню літературу, на фільми, фотографії, на твори мистецтва і т.д. Готичними в них стають і одяг, і грим, і стиль життя. Але головне що є готичним - це атмосфера, створювана готичною музикою, яка повинна відчуватися у всьому.

    Бажання перетворити готику в молодіжне  явище надзвичайного масштабу зрозуміло: якби на готиці зараз не здобувалися величезні гроші, те чи навряд кому прийшло в голову її рекламувати й перетворювати в моду. Однак якщо відкинути убік усе пов'язане з експлуатацією готики як засобу доходу (що рано або пізно припиниться, оскільки необхідно буде обновляти асортименти) і розглядати її як властиво феномен, то виявиться, що, з одного боку, вона є самою звичайною молодіжною субкультурою, а з іншого, - що вона дійсно є унікальним утвором. І зовсім не тому, що несе собою абсолютно нові ідеї, а просто тому, що умудрилася під своїми "прапорами" об'єднати більшу частину існуючих молодіжних субкультур.

    Друга обставина відіграє як позитивну  для даної молодіжної субкультури  роль, так і негативну. З одного боку, представляючи собою феномени у феномені й розширивши свої рамки ледве чи не нескінченно, готика фактично надає можливість кожному готові створювати свій імідж відповідно до власних смаків. З іншого боку, чому ширше стають рамки готики, тим швидше наближається її кінець: молодіжні субкультури не можуть бути занадто громіздкими й різноманітними.

    На  даний момент можна сказати, що, принаймні, на Заході поняття готика поступово  перетворюється в синонім молодіжної субкультури взагалі.

    Що  ж стосується твердження, що готика не настільки вже унікальна, а, по суті, є звичайною молодіжною субкультурою, то розгляд основних положень, висунутих готами, допоможуть прояснити його. Почати потрібно з того, що декларується абсолютний індивідуалізм готів. Більше того, вони стверджують, що їм не обов'язково бути разом, щоб бути готами, але коли вони збираються разом, вони створюють собі окремий світ. Але чим ця заява відрізняє готів, приміром, від хіпі або панків? Адже суть будь-якої молодіжної субкультури в тому, щоб створити умови кожному стати особистістю. Він приходить в peer group, тобто в групу рівних собі за віком, соціальному статусу, утвору й т.п. не заради самої групи, а щоб самому "стати на ноги", підкреслити власну індивідуальність, і тут цілком природній індивідуалізм як необхідна умова успішності. Але що примітно, так це те, що в молодіжних субкультурах індивідуалізм кожного все одно, так чи інакше, уніфікується, і важливою умовою входження в співтовариство є певне дотримання вироблених у ньому норм і правил.

    Я вважаю, що з індивідуалізмом зв'язане й прагнення молодих людей до самовираження, якого вони шукають у молодіжних субкультурах. Адже саме нездатність виразити себе, яка формується особистість у великім суспільстві або великій культурі й потреба в цім вираженні прокладає шлях у молодіжні субкультури. А тому готи постійно й говорять про самовираження, про те, що готика дає їм потужне посилання до созідання  (креативності) і самовираження, причому схвалюються всілякі їхні способи. Але виникає питання: у чому самовиражаються й що роблять готи? Відповідь виявляється чисто субкультурною, характерною абсолютно для всіх молодіжних субкультур: у зовнішньому вигляді й різних жанрах мистецтва (музиці, поезії, живопису, фото й ін.).

    Ще  одне положення, яке червоною ниткою проходе через усе готичне - неприйняття суспільних стереотипів, стандартів веління й зовнішнього вигляду.

    Готи  затверджують, що стиль їх "непростого" життя, дорога до краси, до моменту запеклого  розуміння самого себе захищають їх від догматичних суспільних цінностей. Але тут знову нічого нового готами не сказане. Адже для будь-якої молодіжної субкультури характерний ескапізм і певного роду опозиція суспільству, оскільки на даному етапі свого розвитку молоді люди не можуть від суспільства одержати бажаного.

    Тут можна було б торкнутися й інших моментів по яких готику слід віднести до звичайної молодіжної субкультури, зокрема, можна, згадати й обряд ініціації, що виражається для готів у виборі власного готичного імені або псевдоніма, і багато чого іншого.

    І в завершенні я хочу зупинитися ще на декількох положеннях, але на них слід подивитися в іншому ракурсі. Це моменти індивідуалізму й можливості самовираження для молодих людей у готиці. Відносно ж повної волі самовираження ними, доступної лише в рамках молодіжної субкультури, слід дуже добре задуматися тим, хто у владі. Адже в цей час вибір для молодих людей в "великім" громадськім житті практично зведений до декількох професій, у числі яких менеджер, юрист і економіст.

    Зовсім  недавно представники молодіжної субкультури  грали в казку. Сьогоднішні ж молоді люди відіграють у смерть. Готика як молодіжна субкультура є й породженням і відбиттям нашого часу з усіма його хворобами. Однак самі готи - премилі й смирні істоти. Вони не агресивні й нікому не заподіюють шкоди. Їх не варто боятися. Але слід дуже задуматися, що слід змінити в нашому світі, щоб молодь не віддавала перевагу цвинтарям і не відіграла в смерть і зі смертю. 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

1. Бек У. На пути к другому модерну. – М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 384с.
2. Верная Анастасия. О субкультурах // Субкультуры http://www.subcult.ru/
3. Видия Т.Е. "Портрет" Н.В. Гоголя в контексте традиций европейского готического романа. // Актуальные проблемы современной науки. - №4. – 2002. – С.135-138.
4. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
5. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.
6. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.
7. Губенко С. Готи і Україна: до проблем першоджерел християнської традиції Русі – України. // Людина і світ. №7-8. – 2002. С.26-29.
8. Ионин Л.Г. Социология культури: путь в новое тысячелетие. – М.: Логос,2000. – 432с.
9. Качуровський І. Готична література та її жанри. // Сучасність. - №5. – 2002. – С.59-67.
10. Кельнер Д. Перша кібергенерація. // Молодіжні субкультури. Часопис "Ї". №38. – 2005. С.38-44.
11. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002.
12. Кулік В., Голубоцька Т., Голубоцький О. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива: Дослідження. - К.: Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. - 460с.
13. Левікова С.І. Готика як вона є, або про стару – нову молодіжну субкультуру. // Філософські науки №7, №8, №9.
14. Локшин В. Педагогічні аспекти моди, як форми субкультури. // Рідна школа. – №4. – 2002. – С.38-39.
15. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
16. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.
17. Соціологія культури: Навчальний посібник. // О.М. Семашка, В.М. Пічі. – К.: «Каравелла», Львів: «Новий світ - 2000», 2002. – 334с.
18. Соціологія. Підручник/За заг.ред. проф. В.П. Андрущенко, проф. М.І. Горлача. К. – Х. 1998. Стр. 469 – 470.
19. Соціологія: словник термінів і понять: За заг. ред. Біленького Є.А. і Козлова М.А. - К. Кондор, 2006. Стр. 288 – 289.
20. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навч. словник – довідник. За заг.ред. В.М. Пічі – К.:"Каравелла", Львів: "Новий світ - 2000", 2002.
21. Фесенко С. «Червона свитка» української культури. // Політика і культура. - №23. – 2002. – С.38-40.
22. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.
23. Щепанская Т. Теорія субкультур. // Молодіжні субкультури. Незалежний культурологічний часопис "Ї". - №38. – 2005. – С.23-28.
24. Яворницькі О. Теорія субкультур у соціологічній перспективі. // Покоління і молодіжні субкультури. Незалежний культурологічний часопис "Ї". - №24. – 2002. – С.100-110.
25. http://ru.wikipedia.org/wik
26. http://www.apologet.kiev.ua.