Специфіка виникнення та розвиток молодіжної субкультури готів в Україні

    ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ ГОТІВ.

1.1. Уточнення основних понять роботи «молодіжна субкультура», «готи»……………………………………………………………………………5

1.2. Історія дослідження молодіжної субкультури готів…………………….8

1.3. Методи та методологічні основи досліджень молодіжної субкультури готів……………………………………………………………………………..11

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ.

2.1. Сутність та становлення молодіжної субкультури………………….….13

2.2. Властивості формування і характерні риси субкультури готів………..17

2.3. Специфіка виникнення та розвиток молодіжної субкультури

готів в Україні………………………………………………………………….23

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..28

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….31

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Запоріжжя 2009

    ВСТУП

    Сьогодні  на вулицях різних міст світу можна  побачити одягнених в чорне людей, схожих на прибульців з середньовіччя. Хто вони, чому у них такий вигляд і чим вони відрізняються від  інших людей і один від одного?

    Вони лякають пенсіонерів і дивують маленьких дітей. Вони гуляють по старих кладовищах, захоплюючись вишуканою архітектурою. Вони можуть бути схожими на ангелів, демонів, привидів, вампірів, трупи, але лише не на звичайних людей. Вони не потенційні клієнти психіатричних клінік і не актори, що забули переодягнутися. Вони називають себе «готами».

    Актуальність. Актуальність даної проблеми визначається рядом соціальних і культурних факторів, оскільки в останні десятиліття відбуваються процеси інтенсивного наукового пошуку механізмів трансформації культурних явищ минулих епох у молодіжну субкультуру, яка змінила спосіб життя, світогляд, музику, зовнішність прихильників еклектичного мистецтва. Для сучасної науки стає усе більш характерним вивчення людини, як суб'єкта й творця історії, орієнтація гуманітарних досліджень на вивчення предметно-матеріальної й духовної діяльності більших мас людей і окремих молодіжних груп під впливом певного художнього стилю. У науковому пошуку розглядається ступінь довіри індивіда середньовіччя до реальності, що становить ґрунт "життєвого миру" його буття, і недовіри молоді до сучасного соціального середовища, відхід її в "сухий залишок" субкультури.

    Як  соціокультурна тема дана проблема займає особливе місце в працях соціологів і культурологів, які ініціюють відтворення й реконструкцію минулого і його вплив на сучасність. На мій погляд, для ролі такого індикатора соціокультурних процесів найбільше підходить поняття художнього стилю, у цьому випадку готика, яка, переступивши через століття, сформувала думки, почуття, форми вираження свідомості в новім сучаснім соціальнім середовищі.

    Якщо  більш строго слідувати історії  й хронології готичної молодіжної субкультури, то спочатку виникла не Готика як така, а Нова Романтика. Але вона не перетворилася в молодіжну субкультуру, а залишилася лише музичним напрямком, оскільки ззовні можливо створити лише новий музичний напрямок, але не молодіжну субкультуру. Для останньої необхідно стікання багатьох факторів і, насамперед, співзвуччя ідей настроям молодих людей, а також період внутрішнього формування.

    Проблемна ситуація. Незалежно від того на скільки добре розвинене суспільство, молодіжні субкультури будуть існувати довго. Викоренити їх буде дуже важко, тому розумним буде проводити профілактику переходу молоді в  молодіжні об’єднання.

    Об’єкт  дослідження: молодіжна субкультура.

    Предмет дослідження: субкультура готів.

    Мета дослідження: дослідити розвиток молодіжної субкультури готів.

    Для того щоб прийти до поставленої цілі, потрібно виконати наступні задачі:

• дати уточнення основним поняттям теми;
• дослідити історію вивчення молодіжної субкультури готів;
• описати методи дослідження  молодіжної субкультури, які були використані в даній роботі;
• проаналізувати сутність та становлення молодіжної субкультури;
• дослідити властивості формування і характерні риси субкультури готів;
• розглянути специфіку виникнення та розвиток молодіжної субкультури "готів" в Україні.

    Для повного розкриття теми дослідження дана робота має наступну структуру: вступ, два розділи, шість параграфів, висновок, список літератури. 
 

Розділ 1.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ  ГОТІВ.

1.1. Уточнення основних  понять роботи  «молодіжна субкультура», «готи»

 

    В словнику В.М. Пічі, субкультура –  це одне з базових понять соціології культури; система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої, загальної, домінуючої в суспільстві культури, хоча і пов’язана з нею. В сучасному суспільстві існує багатоманітність таких субкультур, однак в соціології це поняття найбільше застосовується при дослідженні молоді і девіантності. Використання субкультур пов’язано з двома основними аналітичними проблемами: 1) все ще не відомо, що є основними визначальними чинниками розвитку субкультур. Деякі дослідники вважають, що найновіші субкультурні феномени є фактично ухиленням робітничого класу від вищої культури класу пануючої; 2) поняття субкультура передбачає існування пануючої культури, що легко розпізнається. Однак фрагментація сучасної культури робить проблематичним розпізнавання такої загальної за визначенням культури, як пануюча.

    Вивчення  субкультури досить важливе, оскільки кожне суспільство має не просто загальний вид культури, а достатньо  строкату мозаїку субкультури, які  по-різному взаємодіють між собою.

    Субкультура – це початковий рівень, який може перерости  в контркультуру, яка негативно  відноситься до домінуючої культури і далі може трансформуватись в альтернативну  культуру. Альтернативна культура може існувати осібно, не проходячи фази контркультури. Найвищий рівень окреслення специфіки субкультури – її стиль (Д. Хебаінг), який формує контакти даної групи з іншими молодіжними та девіантними субкультурами. [ 20;382.]

    Субкультура [лат.sub – під, навколо + лат. Culture –  обробіток, виховання, освіта, поважання] – 1) система цінностей, установок, моделей поведінки, життєвого стилю будь – якої соціальної групи, яка є цілісним самостійним утворенням у межах домінуючої культури; 2) сукупність деяких негативно інтерпретованих норм і цінностей традиційної культури, які функціонують як елемент культури злочинних груп.[19; 288 – 289.]

    Культура, що є складним соціальним явищем, допускає значні розбіжності  в трактуванні  культурних цінностей окремими шарами суспільства. Без трансформації цінностей культура не находить до споживача.

    Субкультура – частіш за все є автономні  цілісні утворення, що визначать  спосіб життя і мислення її носіїв та відрізняються своїми комплексами  цінностей, звичаями, нормами і навіть інститутами. Виникнення субкультур розглядається в соціології як позитивна реакція на соціокультурні потреби суспільства (професійні субкультури) і негативна реакція на домінуючу в суспільстві культуру і соціальні структури.

    Сучасні субкультури – специфічні способи  диференціації розвинутих національних і регіональних культур, де поряд з домінуючою культурою існує ряд своєрідних культурних утворень, що за формою і змістом відрізняються від провідної культурної традиції. Соціальною базою формування субкультур можуть бути вікові групи, соціальні прошарки, великі неформальні об’єднання. Найбільш розповсюдженою субкультурою сучасності є різновиди молодіжної субкультури, різновиди, що зв’язані з підкреслено різкою світоглядною і майновою диференціацією усередині альтернативних молодіжних рухів. Виділяють субкультуру молоді, яка навчається, працює, і , так званої, богемної молоді. Але, якщо молодь, яка працює або навчається, фокусує своє життя на дозвіллі через проблематичність працевлаштування, то для богемної молоді – це результат вільного часу. Субкультури молоді, яка працює або навчається, нигилістичні; субкультури богемної молоді пов’язані з культурою найбільш процвітаючих шарів суспільства. Сучасна молодь зростає в умовах електронно – обчислювальної техніки та інформатики, розвинутої системи масових комунікацій. Тим самим молодь уже не просто вікова, демографічна категорія, але й носій елементів культури, що розвивається. [18; 469 – 470.]

    Під цим терміном розуміють – систему  цінностей, установок способів поведінки  і життєвих стилів певної соціальної групи. Таку думку висловив Юрій Григорович Волков. Під молодіжною субкультурою розуміють культуру певного молодого покоління, яке володіє загальними стилем життя, поведінки, групових норм, цінностей та переконань. В складний період переходу із дитинства в доросле життя виникає дуже багато проблем, які не здатні вирішити молоді люди. Їм необхідна група ровесників, яким властиві ті ж проблеми, які мають ті ж цінності та ідеали. Для полегшення переходу із однієї крайності в іншу і необхідна молодіжна субкультура, яка акумулює в собі досвід вирішення всіх життєвих проблем, накопичений багатьма поколіннями молоді. [4]

    Ідеолог української готики Віталій Федун  стверджує: «Загалом, як це не парадоксально, готи – великі оптимісти, хоча носять чорний одяг та знаходять радість життя у похмурій романтиці та негативі смутку. Готи – субкультура, що може змінити суспільство на головному рівні – на рівні молоді. Адже готика – це відродження романтики та свідомості через музику, літературу, кіно, арт, фото.

    Андрій  Чмєль, вважає, що готи – представники готичної субкультури, натхненних естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики й відносять себе до готики-сцени. Представники руху з'явилися в 1979 році на хвилі пост-панка. Панківський епатаж готи направили в русло пристрасті до вампірскої естетики, до темного погляду на світ. [26]

    Готика  – це дуже важке культурне явище, головним імперативом якого спочатку було протистояння владним структурам, втіленим у державі і його організаціях; з погляду прихильників готичного стилю, вони покликано зруйнувати потужне сучасне суспільство. Готичні музичні групи намагаються стати з однієї сторони як витончені, таємничі, похмурі й загадкові об'єднання молодіжної субкультури, з іншого боку - як люди із прекрасним внутрішнім змістом і станом, для яких характерне споглядання прекрасного, піднесеного, але пофарбованого похмурим пафосом, відчуженості й недовірливістю до суспільства.

    Отже, готи — це представники готичної субкультури, натхненною естетикою готичного роману, естетикою смерті, готичної музики, що й відносять себе до готики-сцени.

    1.2. Історія дослідження молодіжної субкультури готів

    В очах середньовічної, глибоко релігійної людини, віра в Бога (саме в готичному  храмі) торкалася якихось таємних  інтимних, сугубо індивідуальних переживань. Для нього релігія була не просто сукупністю окремих елементів, що не піддаються раціональному узагальненню; це було, насамперед, особисте внутрішнє переживання й глибока довіра до Бога, у якому ці елементи тільки й знаходять свій специфічно "релігійний" зміст. Довіра до Бога в готичному храмі ухвалювалася християнином не стільки розумом, скільки серцем. Цьому сприяла художня сила, краса й багатство просторових форм і ритмів готичної архітектури. Коли віруючий вступав у центральний неф і губився серед величезної юрби, що моляться, грандіозний зліт нагору могутніх зводів захоплював його уяву, затверджував і піднімав його на вищий емоційний щабель довіри до Бога. Така довіра не була вільно від сп'яніння містичним екстазом і естетичними переживаннями людей.

    В історії архітектури чи навряд найдеться  такий художній стиль, який би так  залучав своєю зовнішньою й внутрішньою  красою, як це було властиве готиці.

    Подорожуючи по Франції Тобайас Джордж Смолет відзначав, що в готичних храмах усе  вражає: "одяг у фігур дивовижні… у них усе тріпотить, самі персонажі з однієї сторони змушують замислюватися про тлінність земного життя, а з іншого в них зароджується інтерес до людського характеру й внутрішньому миру людину".

    Одночасно зі скульптурами, статуями, рельєфами, віконними вітражами церковні служителі, як досвідчені фасилітатори, створювали під час богослужіння психологічно безпечне оточення, певну ауру довіри, простір, у якім кожний парафіянин емоційно співпереживав із Всевишнім і з навколишніми довірчі відносини.