Специфіка виникнення та розвиток молодіжної субкультури готів в Україні

    Народженню  такого почуття сприяли незриме  чудо людської солідарності, невидимий  інстинкт загальному взаємозв'язку хвилини, що спонукають людину, підніматися над щоденністю й повністю довіритися чомусь неземному, потойбічному. Готичний храм, синтезуючи в єдине ціле музику, живопис, скульптуру, літургію, архітектуру, проявляв той художній стиль, у якім розкривається несвідома схильність людської душі до встановлення довірчості з микро- і макрокосмосом, з навколишньою реальністю й з головним, Священним, таємничим і невідомим.

    Такий надлишок виразності довірчих почуттів людину за багато століть значно втратив  свою гостроту й "готичний стиль" у нових, сучасних умовах трансформувався  в нове " символічно-масове мистецтво". Фактично дух готики зробив свій перехід від основного принципу "довіри" до принципу "недовіри" і опозиційності до соціуму.

    Коли  Ніцше в перший раз написав своє слово про "переоцінку всіх цінностей", духовний рух готичного стилю наприкінці минулого й початку поточного сторіччя придбало іншу форму. Переоцінка всіх цінностей - такий внутрішній характер усякої цивілізації. Вона починається з того, що переробляє всі форми попередньої культури, інакше розуміє їх, інакше використовує.

    Готичні музичні композиції в комбінації з текстами, які "народжуються" молодими людьми для себе, для пізнання своєї індивідуальної сутності, відчуття емоційного болю й несвідомого протесту проти дійсності пожвавлюють у пам'яті зразки готичних соборів.

    Своїми  музичними добутками, готи нагнітають атмосферу соціальної безвихідності, духовної безперспективності, що обумовлює, у свою чергу, поширення серед молодих людей настроїв розпачу й приреченості, які не знаходять свого вираження в житті простих людей. На їхню думку, у повсякденнім житті люди приховують темні, похмурі сторони свого буття (невдоволення політикою, недовіра владі, збурювання й безсилля впливати на потік низькопробної "культурної" продукції ЗМІ). Готи вважають, що на ці сторони дійсності не варто закривати ока; вони - складові життя і їх необхідно визнавати й виставляти напоказ.

    Подібні настрої в молодіжнім середовищі, як правило, виникають напередодні  яких - або соціальних потрясінь (війни, революцій) або переходу суспільства  до нового щабля свого розвитку.

    Таким чином, можна зробити наступний  висновок із запропонованого матеріалу. У зв'язку зі зміною соціально-культурної ситуації в Україні, з'явилася можливість досліджувати явища культури, які раніше перебували за межами вітчизняної науки. Готичний стиль розглядався в історичному плані й не зв'язувався із сучасною молодіжною субкультурою.

    На  мій погляд, первісне завдання дослідника, що займається "готичним стилем" - визначити його місце в системі  таких понять, як "пануюча культура", "масова культура", "субкультура" і "контркультура".

    Також я хочу сказати, що англійці, звідки "пішла" готика, вважають, що її поява була реакцією на ізоляцію англійської культури, а також економічний спад і вся зростаюча відмінність між багатими й бідними. Безумовно, для появи готики повинні були зійтися багато факторів, не останнім з яких є бажання одержати чисто комерційний прибуток від явища, що народжується. Однак будь-яка спроба заробити на молодіжній субкультурі була б приречена на провал, а комерційний проект так би й залишився проектом, не будь у суспільстві дійсного ґрунту для вкорінення й розвитку даної субкультури. Те ж саме можна сказати й про новоспечені країни на території колишнього Радянського Союзу, і про російське суспільство в тому числі. Події, які відбулися в Росії за останні роки, починаючи з 90- х років XX сторіччя, були важливіші тих, що в Англії, і вони неминуче повинні були дати поштовх традиційним для нашої країни декадентським настроям в інтелігентськім середовищі, а в нашому випадку в середовищі молоді, що претендує на інтелігентність.

    Отже, перед соціологами, політологами, дослідниками ще постає багато невирішених проблем, пов'язаних з аналізом норм і цінностей певного молодіжного співтовариства. 

    1.3. Методи та методологічні  основи досліджень  молодіжної субкультури.

    Вивчення  будь-якого процесу чи явища можливе лише за використання комплексу відповідних методів, що застосовуються для його дослідження, тобто застосування різних систем регулятивних принципів перетворюючої, пізнавальної та теоретичної діяльності. Вибір та застосування методів дослідницької роботи витікає із самої природи явища, що вивчається, та із завдань, які ставить перед собою дослідник.

    Вивчення  молодіжної субкультури можливе  за використання таких методів наукового  пізнання, як: історичний метод, метод  абстрагування, аналіз, синтез, індукція,  метод сходження від абстрактного до конкретного.

    За  допомогою застосування методу сходження  від абстрактного до конкретного  у першому розділі курсової роботи будуть визначенні основні поняття, які в ній використовуються –  а саме молодіжна субкультура і готи. Це дасть змогу виявити спектр проблеми, яку вивчаємо.

    На  основі застосування історичного методу можна провести дослідження історії  розвитку молодіжної субкультури в  таких аспектах. По-перше, зрозуміти, як виникла субкультура готів. По-друге, розглянути момент зародження у молодіжних кругах напрямків девіантної поведінки. По-третє, проаналізувати роботи різних вчених, різних культур, та їх ставлення до молодіжних субкультур, що являє собою досить складний процес.

    За  допомогою використання методу абстрагування у другому розділі курсової роботи можливо зосередитись на факторах, які впливають на причини вступу молоді у ці кола. Виявити фактори, які дають нам змогу створити об’єктивне уявлення про готів. Також можливо виділити найважливіші особливості цього явища.

    Метод аналізу буде використовуватися  для  простеження особливостей виникнення та специфіки розвитку молодіжної субкультури готів на сучасному етапі.

    На  основі застосування методу індукції можливо визначити і уточнити поняття молодіжної субкультури готів в загальному розумінні, виділити проблеми до її становлення  у людей в сучасному  суспільстві.

    Таким чином, написання даної курсової роботи потребує використання декількох  філософських методів, серед яких –  сходження від абстрактного до конкретного, історичний метод, абстрагування,  аналіз, синтез та метод індукції.

    Лише  за допомогою застосування вищезгаданих методів у їх сукупності  в  змозі чітко визначити і дослідити  методологічні та теоретичні аспекти  молодіжної субкультури готів. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 2

    ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ.

    2.1.Сутність  та становлення  молодіжної субкультури

    Існування молодіжних субкультур довгими роками сприймалась як патологія, або присутність  чужих і ворожих елементів. Властиво, до кінця 80-х років не було відомо, як досліджувати і чи взагалі досліджувати різноманітних диваків, які усякими способами намагалися віднайти своє місце у світі. Передусім потребує вивчення власне молодь: її моделі поведінки, цінності, життєві пріоритети, стилі життя, культури... Більше того: враховуючи перспективний характер завдань молодіжної політики держави, для її визначення маємо знати не лише якою буде за певний проміжок часу держава, а і якою буде молодь. Адже до остаточної стабілізації суспільства ще далеко. Тобто соціальні зміни триватимуть з такою самою швидкістю, як і в останні десять років. Кожне наступне покоління так само значною мірою відрізнятиметься від попереднього. Тож, аби мати можливість скласти більш-менш достовірний прогноз щодо молоді, необхідно визначити сучасну специфіку соціалізації молоді та причини й механізми поколіннєвих змін, тобто соціального прогресу. Зараз зацікавлення субкультурними групами у світі зростає. Розглянемо молодіжні субкультури на прикладі тих світових субкультур, які формулювали і подальше формулюють світогляд молодих українців.

    Кожному з нас доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які у чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось  увесь в металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних субкультур.

    Представники  різноманітних субкультур намагаються  показати свою індивідуальність, сказати  сірій масі: “Я — особистість”, кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням усіх в один рядок. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому необхідно знати про це культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з представниками у реальному житті.

    Молодіжна субкультура є досить новим поняттям. Вона вперше з’явилася в Америці  та Західній Європі приблизно в 50-ті роки. Ще в 40-ві роки молодь купляла  ті ж самі речі, що і їхні старші батьки, танцювала у тих самих клубах, що і їхні батьки. У 50-ті роки країни Заходу вступають в етап економічного підйому. Виросли матеріальні статки батьків і вони стали виділяти своїм дітям більше грошей на кишенькові витрати. На це моментально відгукнулися підприємці, і як наслідок розширилася мережа молодіжних клубів, барів, виросли тиражі книг та журналів для молоді, в обіходь ввійшло поняття молодіжної моди. Цінності можуть засвоюватися людиною як свідомо, так і несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям над іншими). Саме тут відкриваються великі можливості для підміни одних цінностей іншими.

    До  псевдоцінностей належать цінності, які не сприяють самореалізації людини або навіть є перешкодою для самореалізації, проте людина може бути переконаною  в оберненому. Зокрема, як свідчать соціологічні дослідження, багато молоді вважає, що алкоголь і наркотики є цінними тому, що стимулюють творчість орієнтації на псевдоцінності є досить небезпечною для людини і для оточуючих її людей. У таких людей часто виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значною цінністю (гроші, золото, влада) відкриється шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими цінностями (добро, красота, любов, гармонія ), зокрема більшість переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими грошими, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.

    Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки більшість  молодих людей починають переорієнтовуватися  на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї , народу.

    Поняття субкультури

    Субкультура – це соціальне угрупування, яке  об'єднане тим, що кожен з його представників  себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього  спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм.

    Кожен представник чи носій субкультури  приймає норми, цінності, картину  світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін.

    Найчастіше  субкультури виникають довкола  певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері  музичних стилів, способу життя, ставлення до якихось соціальних явищ. Ідейний центр формує цілісну картину світу, ставлення до нього, випрацьовує спеціальні тексти, які набувають статусу культових (або у когось запозичує ці тексти і проголошує їх такими, що пасують до їхнього вчення).

    Поняття молодіжної субкультури

    Молодіжні субкультури у теоретичній частині  практично нічим не відрізняються  від опису субкультури загалом. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь, а не хтось  інший. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

    Загалом можна виділити 5 головних характеристик  молодіжних субкультур:

    1. Специфічний стиль життя і поведінки;

    2. Наявність власних норм, цінностей,  картини світу, які відповідають  вимогам певних соціальних категорій  молоді;

    3. Протиставлення себе решті суспільства; 

    4. Зовнішня атрибутика, яка має  символічне значення;

    5. Ініціативний центр, який генерує тексти.

    Таким чином можна вивести наступне означення:

    Молодіжна субкультура – будь-яке об'єднання  молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми  і цінності.