Соціальна робота з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями

    Виходячи  із цього, допомога дітям і молоді з функціональними обмеженнями  здійснюється в таких напрямах: реконструкція  соціокультурного оточення, психолого - педагогічна допомога, навчання методам  самодопомоги і взаємодопомоги.

    Такий підхід цілком виправдовує себе і тому, ще виникає необхідність будувати свою роботу відповідно до потреб регіону, кадрових і фінансових можливостей служб. Так, Івано-Франківський обласний центр спрямовує свою діяльність на реалізацію соціальної реабілітації, через створення осередка трудової реабілітації - програма "Фріволіте" попереджує інвалідність і пропагує здоровий спосіб життя - програма "Світовид". У соціальній службі м. Алушти проводяться заняття з групової психотерапії - програма "Соціальна адаптація молодих інвалідів". Мета програми "Сузір'я надії" Чернівецького обласного центру ССМ - виявлення, розвиток і підтримка творчих здібностей молодих інвалідів. Соціальна підтримка дітей з дитячим церебральним паралічем у Дніпропетровському ОЦ ССМ і Білоцерківському районному ЦССМ, якими розроблено комплекс заходів із соціальної реабілітації та адаптації дітей-інвалідів, які ввійшли до складу   соціальних програм. [16]

    Можемо  з впевненістю сказати, що сукупність проблем і пріоритетних напрямів соціальної допомоги інвалідам в соціальних службах для молоді являє собою один із перспективних аспектів соціальної роботи.

    Центри  соціальних служб для молоді, реалізуючи програми та проекти соціальної підтримки  та допомоги молодим інвалідам, застосовують різні форми соціальної реабілітації. Відповідно до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" один з основних напрямів цієї роботи - надання молодим інвалідам різнопланової допомоги (матеріальної, психологічної, юридичної, педагогічної).

    Практична соціальна робота зараз будується на освітній та науковій базі, що розвивається. Близько 20 вузів нашої країни готують фахівців за спеціальністю "соціальний працівник" та "соціальний педагог", діють факультети післядипломної спеціалізованої освіти при інститутах та університетах країни. Державний комітет сім'ї та молоді на базі Українського інституту соціальних досліджень проводить постійне підвищення кваліфікації працівників галузі, в тому числі й фахівців ЦССМ. До навчання у галузі соціальної роботи залучені на різних рівнях і закордонні експерти. Зокрема, тренінги щодо оволодіння новими технологіями соціальної роботи проводилися англійськими експертами у межах співробітництва інституту соціальних досліджень та Фонду "Hoy xay" (Великобританія), американськими експертами у межах проекту ЮНІСЕФ "Соціальна освіта в Україні". [5] 
 

РОЗДІЛ II. Шляхи інтеграції дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями в суспільство.

2.1.Роль громадського руху в реалізації творчого потенціалу

      людини з функціональними обмеженнями

    З дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями активно працюють громадські організації створені за ініціативи самих інвалідів або їх родичів. За своєю суттю ці організації, перш за все є групами підтримки та взаємодопомоги. Їхня робота спрямована на створення необхідних умов для виживання сімей інвалідів у складних економічних умовах сьогодення.

    Одне  з найважливіших завдань таких  організацій це вирішення проблеми соціальної реабілітації інвалідів, їх інтеграції у суспільство. Засобами досягнення мети тут виступають заняття спортом, організацією соціокультурного розвитку, творчого розвитку.

    Більш конкретно ми розглянемо становище  громадського руху дітей та молоді інвалідів в місті Києві, а  саме в реалізації творчого потенціалу.

    Однією  із перших  було зареєстровано Київську міську громадську організацію допомоги і сприяння дітям - інвалідам з дитинства "Церебрал".

    Організація “Церебрал“ створена як громадська організація інвалідів у 1989 році і об’єднує понад 700 дітей і підлітків м. Києва, хворих на дитячий церебральний параліч. Існує за рахунок членських та благодійних внесків. Метою організації є  соціально-медична допомога дітям-інвалідам, хворим на ДЦП.  Ініціаторами створення "Церебралу" були батьки.

    За  ці роки були зібрані статистичні дані про сім’ї, що мають дітей, хворих на ДЦП. Протягом 5 років  здійснюється періодичне оздоровлення дітей разом з батьками в умовах приміської зони при фінансовому сприянні Київської міської держадміністрації.

    “Церебрал”  приділяє велику увагу  дозвіллю та спілкуванню інвалідів шляхом організації  клубних зустрічей, участі в культурно-масових міських та районних заходах.

    Неодноразово  організація зверталась до органів  вищої влади з пропозиціями по соціальній реабілітації інвалідів  з ДЦП. У 1995 році  організацією були  розроблені програми “Створення центру соціальної реабілітації “ та “ Служба зайнятості молодих інвалідів з  фізичними вадами “.

    У 2002 році за підтримки громадська організація  “Церебрал” реалізувала проект “Соціально-психологічна підтримка молоді з церебральним паралічем ”. Остання програма отримала сприяння  та підтримку Дитячого фонду ЮНІСЕФ ООН.

    "Церебрал" завжди приділяв велику увагу  розвитку творчості дітей. Регулярно  організовує виставки декоративно-прикладного  мистецтва, залучає дітей до участі у фестивалях і святах самодіяльної творчості, екскурсіях по місту, відвідування театрів, збагачує новими знаннями, враженнями, переживаннями. [17]

    Творче  середовище, збагачене животворною  атмосферою загальнолюдського соціально - культурного досвіду, здатне сприяти вихованню в людини прагнення до самореалізації, формувати почуття соціальної відповідальності, навички критичного мислення. У такому середовищі формується повага до загальнолюдських матеріальних і духовних цінностей, уміння поважати особистість.

    Тому  громадські організації спрямовують  свою роботу на розвиток творчості.

    “Спортивно-танцювальний клуб “Березіль. Члени цієї організації діти та молодь з порушенням опорно-рухового апарату. Всі вони обмежені в пересуванні та користуються інвалідним візком. Але професійний підхід, педагогічний талант керівників став рушійною силою для розкриття неабияких талантів серед хлопчиків та дівчаток в спортивних танцях на візках.

    Результатом діяльності цього напрямку в 2008 році – перемога на кубку світу І місце зайняла Ілона Слуговіна та Олексій Рагулін.

    Товариство  реабілітації дітей - інвалідів м. Києва "Дитинство" створено для батьків , яких об’єднує спільна біль – хвора дитина.

    А захворювання різні – уроджений  імунодефіцит, гепатити, дерматити, епілепсія, захворювання серця та нирок, різні аномалії та  рідкісні хвороби.

    Деякі діти не відвідують дитячих учбових  закладів, не мають змоги  спілкуватися зі своїми однолітками. Мета товариства – допомогти дітям повірити в  себе, виявити свої здібності, не зважаючи на недуг.

    Для того, щоб привернути  увагу громадськості, товариство проводить виставки, виставки-продажі, вечори відпочинку з участю телебачення, преси, спонсорів чи просто людей, які мають бажання віддячити дітям за їх працю.

    Своїми  творчими роботами діти прагнуть довести, що  вони також  потрібні суспільству, але потребують більшої турботи, ніж інші.

    Ще  одна з активних організацій міста  в розкритті творчих здібностей дітей-інвалідів - це фонд дітей інвалідів Чорнобиля м. Києва. Три роки тому, силами батьків в м. Києві була створена ця громадська організація, яка об'єднує дітей, що мають інвалідність внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

    Основна мета діяльності  організації - захист інтересів дітей-інвалідів Чорнобиля, надання їм допомоги, створення необхідних умов для їх лікування, відпочинку і розвитку.

    Пріоритетні напрямки діяльності Фонду за останні 3 роки:

• правовий та соціальний захист дітей-інвалідів Чорнобиля в різних державних установах;
• проведення планового оздоровлення дітей-інвалідів Чорнобиля в екологічно чистих зонах України;
• сприяння поліпшенню житлових умов сімей, де виховуються діти-інваліди Чорнобиля;
• надання фінансової та гуманітарної допомоги членам Фонду;
• організація художніх виставок, новорічних свят, ялинок, Фонд активно приймає участь у фестивалях дітей-інвалідів міста;
• керівництво Фонду займає активну позицію на семінарах, конференціях, круглих столах, присвячених захисту прав дітей;
• підтримка інвалідного та чорнобильського руху, співпраця з дитячими організаціями та Фондами.

    Сьогодні  Фонд дітей-інвалідів Чорнобиля  м. Києва налічує 96 осіб-інвалідів  до 20 років. З них - 52  хворі на рак  щитовидної залози та інші злоякісні  пухлини, 7 мають хвороби нирок, 9 хвороби крові та серця, 17 розумову недостатність, 5 бронхіальну астму, 6 інші хвороби. [12]

    Функціональна обмеженість, на  думку членів інвалідного  руху, - це не завжди хвороба. Для успішного  розвитку дитини треба створити певні  умови.

    Історично склалося, що соціальна допомога інвалідам  здійснювалася на комунікаційній основі закладами охорони здоров'я. Однак політика в галузі охорони здоров'я не врахувала того, що соціальне оточення могло бути причиною виникнення багатьох хвороб чи сприяло їх розвитку. Сьогодні існує багато підходів, зокрема щодо психічного здоров'я, відповідно до яких соціальне становище людини виступає як можливий етіологічний фактор, а характер міжособистісних стосунків виявляється показником психічного  й духовного здоров'я людини. [2]

    Ось чому інваліди шукають джерело людяності, співчуття, взаєморозуміння в організаціях інвалідів, намагаються самоактуалізуватися і самореалізуватися у трудовій діяльності, художній і технічній творчості.

    Весь  комплекс соціальних проблем, які вирішують  громадські організації, що працюють з  інвалідами, дозволяє сім’ям інвалідів отримати необхідну матеріальну, моральну підтримку, допомогти їм адаптуватися у складних умовах їхнього існування. 
 
 
 
 

2.2.Сучасні технології та методи роботи з молоддю яка має

    функціональні обмеження

     Технології  соціальної роботи з клієнтом слід розуміти як сукупність методів і засобів здійснення конкретних дій, сукупність прийомів та операцій, які реалізуються у визначеному порядку, певній послідовності, для досягнення певних змін у соціальному становищі і самопочутті клієнта.[15, c.5]

     Ця  послідовність дій і заходів у більшості випадків залишається стандартною незалежно від категорій клієнтів. Отже типова технологія соціальної роботи з клієнтом являє собою алгоритм діяльності, що, зазвичай, складається з кількох етапів, які реалізуються у певній послідовності.

     Стрижнем  технологій роботи з молоддю з функціональними обмеженнями, щодо розвитку їх творчих здібностей та самореалізації є взаємозв'язок між людиною з обмеженими можливостями та соціумом, а не відхилення у її здоров'ї та розвитку.

     Різні школи соціальної роботи кількох провідних у цій сфері країн у ряді випадків по-різному ідентифікують кількість і назву етапів типової технології, але це не має суттєвого наукового значення. Деякі розбіжності скоріше є даниною традиції різних національних систем соціальної роботи в Америці, Німеччині, Великій Британії, інших країнах Заходу. Літературні джерела і практичний досвід цих країн свідчать, що типовий технологічний алгоритм соціальної роботи з клієнтом містить такі основні складові, як вивчення ситуації, психосоціальну діагностику, планування і документування майбутньої роботи, її безпосередню реалізацію, аналіз і оцінку результатів, припинення активної роботи та додаткове кураторство клієнта .

     Ці  складові поєднуються у кілька етапів, зазвичай - від 3 до 5. Найбільш поширений варіант розподілу етапів такий, коли виокремлюються підготовчий етап, етап, безпосередньої реалізації методів втручання та підсумковий етап. [15, c.6-7]

     Мистецтво та художня творчість займають важливе  місце в корекційній роботі з  дітьми та молоддю. При такій роботі заняття мають на меті не тільки розвиток творчих здібностей а й можливість вирішити проблеми викликані порушеннями пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, сенсорики і моторики.

     В літературі зустрічаються парадоксальні думки – що найбільш сприятливими для прояву творчості є критичні, навіть трагічні ситуації. Проте процес творчості не обов’язково супроводжується стражданнями та муками, але обов’язково – емоційними переживаннями, що вказує на чуттєву природу людської творчості. Людина рідко коли може залишатися байдужою в процесі творчості, оскільки це суперечить її природі.