Не  менш важливим напрямком зміцнення  сім'ї можуть стати державні заходи, спрямовані на стимулювання народжуваності. Причому демографічна політика повинна бути спрямованою на забезпечення не тільки народжуваності, а й захисту материнства та дитинства, на збереження здорової сім'ї. Гострими на сьогоднішній день соціальними проблемам сім'ї є те, що біля 40 процентів наших жінок - безплідні, а 50 процентів із тих хто може мати дитину не здатні її виносити. За десять років (з 1990 по 2000 р.) в Україні народилося 300 000 дітей з дитячим церебральним паралічем, 40 000 з серцево-судинними захворюваннями. За даними міністерства охорони здоров'я з кожних 100 дітей, які народжуються сьогодні в Україні, 25 мають вроджені дефекти, або спадкову патологію. МОЗ сухою мовою цифр констатує, і це не є державною таємницею, що збереження існуючого становища може привести до того, що через 50-60 років до 70 процентів населення України віком до 40 років будуть представляти люди з фізичними та психічними вадами.

     В цьому відношенні важливими є  посилення виховного виливу суспільства, насамперед на молодь. Адже ні для кого не є секретом те, що причини вище згаданих явищ криються у розповсюдженні ранніх шлюбів, зловживанні алкоголем, палінні дівчат, наркотиках. Все це вимагає ефективного і комплексного вирішення проблем молоді які пов'язані із «життєвим стартом» - набуттям освіти, початком трудової діяльності, формуванням, сім'ї, професійним ростом і просуванням по службі. Мета і доцільність демографічної політики на цій стадії формування сім'ї полягає в тому, щоб пропорційно поєднувати народження дітей і особисте життя батьків, враховуючи соціальні якості та гармонійний розвиток особистості батьків і дітей. Зміцнення здоров'я людей, збільшення тривалості життя мають бути в центрі демографічної політики держави.

      Отже, для оптимізації шлюбно-сімейних відносин суспільству необхідно вирішувати низку соціальних питань. Але багато залежить і від індивідів. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім'ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім'ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім'ї, заснована на врахуванні можливостей членів сім'ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Отже, підводячи підсумки, можна зробити висновок, що сім’я, як структура, займає важливе місце у житті суспільства, є невід’ємною складовою механізму його функціонування, забезпечуючого дотримання принципів соціальної справедливості, покликана вирішувати складні завдання державного розвитку. Розглядаючи сім’ю, як об’єктивну категорію, аналізуючи її складові, я переконалася, що це, дійсно велика цілісна система, яка перш за все є визначальним фактором суспільного та економічного прогресу.

      Досліджуючи функції сім’ї, а саме репродуктивну, виховну, економічну і побутову, первинного соціального контролю, духовно-емоційну, організації та проведення дозвілля я виявила, що розглянуті функції є узагальненими і не вичерпують всього переліку. Існування їх зовсім не означає виконання кожною конкретною сім'єю кожної функції.

Простежуючи особливості сімейної структури у розвитку суспільства було з’ясовано, що родинні відносини торкаються не тільки окремих громадян, а й суспільства вцілому. За допомогою статичних даних ми мали за мету порівняти дані офіційної статистики, яка говорить, що кількість розлучень збільшилась з 67 тисяч у 50-х роках XX ст. до 930 тисяч в кінці 80-х років. Особлива увага в рефераті приділялась процесу становлення сім’ї, як соціальної системи, яка знаходиться на нелегкому етапі, долаючи деякі економічні труднощі на шляху свого розвитку.

     На  мою думку, сім’я - це цілісна взаємодія, яка становить підґрунтя цивілізації. Аналіз основних складових та основних особливостей допоміг встановити ступінь її важливості у сфері суспільства.

     Послідовне  висвітлення особливостей рольової взаємодії допоможе краще розуміти всю складність сімейних відносин, які склалися на сучасному етапі.

     Література

1. Войтович  С. О. Світ сім'ї і горизонти покликання. — К., 1989.
2. Журбицька Т. С. Молода сім'я. — К., 1988.
3. Каблуков В. А. Проблеми студентських сімей. — К., 1989.
4. Комарова А. І. Результати соціологічного дослідження «Сучасна сім'я, проблеми, перспективи розвитку». — К., 1994. — Т. 1.
5. Краснодемська 3. Родина в дзеркалі цифр і фактів // Уряд, кур'єр. — 1994. —№74.
6. Ладугін В. Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.
7. Левин Б. М., Петрович Н. В. Экономическая функция семьи. — М, 1984.
8. Мацковский М. С. Социология семьи: проблеми, теории, методологии и методики. — М., 1989.
9. Молодая семья. — К., 1991.
10. Піча В. М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу «Соціологія». — Львів, 1995.
11. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.
12. Соціологія / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенко, М. І. Горлача. — К.; X., 1998.