Особливості соціальної роботи зі студентськими родинами

    Головним  органом, що досліджує проблеми молодої сім'ї та доводить до неї різні види підтримки, є система установ соціального обслуговування населення. У самому загальному сенсі можна сказати, що змістом діяльності територіальних соціальних служб є надання допомоги студентській сім'ї в здійсненні нею своїх функцій і в усуненні виникаючих дисфункцій. Причини, деформуючі сімейне життя, укладаються як усередині родини, так і в зовнішніх умовах. Уся соціальна робота з такими сім'ями проводиться в основному через територіальні служби соціальної допомоги молоді. Виділимо основні форми і методи соціальної роботи зі студентськими сім'ями [8, 87].

    По-перше  це інформаційна робота. ДО неї відноситься виявлення, збір, узагальнення і доведення до зацікавлених відділів та установ офіційної статистики та оперативної інформації, отриманої з різних джерел (поліклінік, лікарень, диспансерів, шкіл, органів внутрішніх справ, соціального забезпечення, медвитверезників, суду, служби зайнятості, житлово-експлуатаційних контор, пошти тощо), про студентські родини, які потребують соціальної допомоги, або про факти, що вимагають втручання соціальної служби; організація телефонної «гарячої лінії» для екстреного звернення громадян у випадках, що вимагають письмової консультації фахівців; створення «банку даних» про молодих сім'ях та окремих людей, які потребують соціального патронажу. Робота із забезпечення зайнятості членів молодих сімей, вивчення ринку праці, інформування про наявність вакансій для працевлаштування, організації професійної підготовки і перепідготовки [17, 312].

    По-друге, методична робота: вивчення інноваційних ефективних форм і методів діяльності співробітників відділів та установ з соціальної роботи, її узагальнення та поширення в трудовому колективі; підвищення кваліфікації співробітників, ознайомлення їх з передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом соціальної роботи; збір та систематизація інформаційних матеріалів, літератури з соціальних питань, законодавчих та інших правових актів, організація користування ними.

    По-третє, рекламно-пропагандистська робота. Вона складає рекламу послуг, що надаються відділами та установами з соціальної роботи, завдань і змісту надається їм соціальної допомоги; пропаганда в місцевих засобах масової інформації зміцнення та підтримки інституту сім'ї; видання листівок, посібників для допомоги сім'ям з різних питань її життєдіяльності.

    По-четверте, аналітично-прогностична робота. Спрямована на вивчення демографічної ситуації, тенденцій і причин соціального та сімейного неблагополуччя, думки населення про якість і спектр послуг, що соціальної допомоги молодим сім'ям, актуальною і перспективної потреби в ній; розробка на цій основі пропозицій щодо коректування і вдосконалення соціальної роботи, планування соціального розвитку, обліку демографічних факторів і показників при будівництві житла та соціально-культурних об'єктів.

    По-п’яте, медико-соціальна робота. Це перш за все, індивідуальна робота з попередження шкідливих звичок (пияцтва, куріння, вживання наркотиків, малорухливий спосіб життя і т.д.), підготовку членів сімей до народження дитини, профорієнтація молоді з урахуванням стану їхнього здоров'я[3, 123] Робота зі зняття нервово-психічних і фізичних навантажень, попередження та профілактики захворювань, пов'язаних з перевантаженнями нервової та м'язової системи, навчання передовим методам фізичної та психічної культури. Ці види діяльності можуть здійснюватися у соціально-психологічних службах, центрах здоров'я та народної медицини, а також у відділах інших соціальних служб.

    По-шосте, соціально-педагогічна робота. Вона включає соціальний патронаж сімей, що мають неблагополучні психологічні та соціально-педагогічні умови, надання допомоги у сімейному вихованні, у подоланні батьками педагогічних помилок і конфліктних ситуацій з дітьми, сімейних конфліктів. Створення умов для формування середовища спілкування та дозвілля молоді, стимулювання розвитку сімейного, молодіжного туризму, розвиток сучасних форм виховання особистості. До таких служб належать центри дозвілля, бюро подорожей і туризму, жіночі і молодіжні клуби, клуби ділових зустрічей тощо [4, 58]. Інформування та консультування з питань прав, відповідальності і обов'язків членів молодих сімей у різних видах діяльності, знайомство з пільгами, законодавчими і нормативними документами. Інформацію та консультацію можна отримати у центрах документації та інформації, юридичних службах і т.п.

    Служби  соціальної допомоги молоді самостійно формують і здійснюють програму діяльності у наданні соціальних послуг населенню, обирають форми і методи досягнення цілей і завдань, обумовлених в положенні конкретної служби. Також через системи соціальних служб для молоді проводяться комплексні заходи щодо зміцнення сім'ї: профілактична робота з групами соціального ризику серед молоді та підлітків, узагальнення і впровадження ефективного досвіду щодо запобігання асоціальної поведінки підлітків та молоді;розвиток закладів та установ соціального обслуговування молоді;просвітництво підлітків з питань репродуктивного здоров'я, безпечного материнства, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом [17, 328].

    Сукупність  прийомів і методів діяльності суб'єктів  та об'єктів соціальної роботи, що розглядають  соціальні проблеми клієнтів, як спосіб стимулювання розвитку їхніх власних сил, конструктивної діяльності у соціумі щодо зміни несприятливої життєвої ситуації слугують досягненню розуміння клієнтом залежності і взаємообумовленості особистих та суспільних проблем, активізації його участі у діях з вирішення виникаючих проблем, конфліктних ситуацій.

    Поряд з цим, проблема подальшої розробки методів зумовлена й необхідністю науково-дослідних вишукувань з боку фахівців з соціальної роботи з сім'ями, як в рамках суспільства, так і в масштабах малих груп. Особливо важливо відзначити, що розвитку цієї діяльності здійснюється у процесі безпосередньої практичної роботи через надання адресної, комплексної та своєчасної допомоги [15, 67].

    Отже, в умовах триваючого соціального розшарування, відсутність у молодих громадян можливості отримати гідну роботу після закінчення навчання, тим паче під час нього, медичних, соціально-побутових та інших послуг продовжують наростати негативні тенденції в молодіжному середовищі: погіршується стан здоров'я молоді, а це в свою чергу призводить до проблем у всьому суспільстві. 

    2.3.  Структура і задачі соціальної роботи зі студентською родиною

    Основне завдання соціальної роботи з сім'ями  взагалі та зокрема зі студентськими  сім’ями на початку нового тисячоліття  полягає у подальшому розвитку та вдосконалення наявних форм, методів, способів і прийомів діяльності, що використовуються фахівцем для вирішення соціальних проблем клієнтів, стимулювання активізації їх власних сил для зміни несприятливої життєвої ситуації [9, 45]. Соціальну службу забезпечують підприємства, установи, організації та інші юридичні особи різних форм власності, які здійснюють соціальне обслуговування, а також громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю по соціальному обслуговуванню без утворення юридичної особи.

    Вивчення  реальних потреб молоді у соціальних послугах виступає ключовим елементом  при формуванні системи соціальної роботи з ними. Згідно з дослідженнями  молодь та зрозуміло і студентські родини зокрема потребують, перш за все, біржі праці, пункти правового захисту та юридичного консультування, роботу телефону довіри і далі - в сексологічні консультації, центри допомоги молодій сім'ї, гуртожитки - притулки для підлітків, які опинилися в конфліктній ситуації. При цьому молоді робітники віддають перевагу пунктам правового захисту та юридичного консультування, молодіжної біржі праці, центру допомоги молодій сім'ї; учні та студенти - телефону довіри, сексологічної консультації, біржі праці.

    На підставі викладеного, можна визначити основні цілі та завдання соціальної роботи з молодими, та студентськими сім'ями. Це розробка і здійснення заходів щодо зміцнення молодої сім'ї, як репродуктивної соціальної одиниці; поліпшення матеріального, морального і духовного стану студентської сім'ї; створення і розвиток системи служб соціально-психологічної допомоги молодій сім'ям; створення сприятливих умов для поєднання соціальної та сімейно-побутової функції молодої сім'ї; стимулювання ділової активності молоді; організація сімейного дозвілля і відпочинку [19, 103].

    Для реалізації даних цілей і завдань, в рамках державної підтримки  студентських сімей, державою здійснюються певні програми. Ставлення держави  до сім'ї визначено цілою низкою нормативно-правових актів. Серед них  «Концепція державної сімейної політики», Закон «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Кодекс про шлюб та сім'ю (із січня майбутнього року в силу вступає новий «Сімейний кодекс України»), указ «Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей», постанови Кабміну «Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї», «Про затвердження концепції безпечного материнства» та інші[14, 5].

    Щодо  студентських гуртожитків, то на балансі навчальних закладів, які перебувають тільки у підпорядкуванні Міністерства освіти та науки України, перебуває 1687 гуртожитків, у тому числі ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації – 522, ВНЗ І-ІІ рівня акредитації – 301, професійно-технічних навчальних закладів – 864 гуртожитки. У державному бюджеті України на 2010 рік не заплановано фінансових ресурсів на реконструкцію та ремонт гуртожитків [10, 7].

    Житлове питання хвилює багатьох, а оскільки студенство  має вік до 35 років, або має дітей, то розглянемо тему молодіжного кредиту, за допомогою якого можна придбати квартиру або дім. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 р. № 584 «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла» затверджує державну програму зі сприяння молодіжному житловому будівництву [14, 34]. Молодіжний кредит можна одержати тільки один раз. Кредит надається на будівництво (або реконструкцію) і придбання житла строком до 30 років. Кредит надається молодим сім'ям і самотнім громадянам хоч і на 30 років, проте є одне обмеження – кредит не може надаватися довше, ніж старший з подружжя досягне пенсійного віку. Зараз пенсійним віком вважається 55 років для жінок і 60 років для чоловіків. Перший внесок складає не менше 6% від вартості житла, можна звичайно заплатити і більше, це вже як дозволяють фінанси. Цей внесок вноситься на особовий рахунок, який спеціально для цього відкривається регіональним управлінням Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в одному з банків.

    Hаша держава істотно обмежила площу житла, яке можна придбати таким чином. Максимальний розмір кредиту визначається виходячи з норми: 21 кв. м. площі на кожного члена сім'ї і додатково 20 кв.м. на сім'ю. Кредит розраховується відповідно до цін, що діють на момент складання договору. Що можна купити на такий кредит? При придбанні житла за програмою молодіжного кредитування можна купити дім або квартиру за умови, що цей дім або дім, в якому розташована квартира, зведений не більше 10 років тому, або реконструювався не більше 5 років тому. Також можна набувати житло, яке ще тільки будується  [2, 33].

    Існують і інші види підтримки сімей державою. Так, для організації інформаційної, консультативної, правової, соціально-реабілітаційної  та виховної роботи з сім'ями при центрах соціальних служб для молоді діють 520 спеціалізованих служб соціальної підтримки сімей «Родинний дім». З їх допомогою сім'ї можуть отримати термінову соціально-психологічну допомогу, скористатися «Телефоном довіри». Працюють «Пункти видачі безкоштовних речей», консультативні пункти, клуби спілкування, групи самопідтримки для жінок, які виховують дітей без чоловіка. Крім того, управліннями у справах сім'ї та молоді на місцях проводять обстеження матеріально-побутових та житлових умов родин. За результатами таких обстежень приймаються рішення про надання одноразової матеріальної допомоги з місцевих бюджетів. Якщо ж у місцевих бюджетах грошей немає, то направляються прохання благодійним організаціям. Систематично організовуються благодійні акції з надання гуманітарної допомоги малозабезпеченим багатодітним і неповним сім'ям - одягом, взуттям, продуктами харчування, грошовою допомогою на лікування та інше. Реалізуються і різні культурні програми [6, 59].

    Таким чином, структура роботи зі студентською сім'єю, що склалася в Україні, в цілому відповідає завдань, щодо зміцнення студентської сім'ї, поліпшення її матеріального, морального і духовного стану, надання їй соціально-психологічної допомоги та ін. 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ 

    Така категорія сімей, як молоді сім’ї потребують особливої уваги та допомоги, як одна з незахищених груп населення. Численні дослідження доводять, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя, з міцним матеріальним фундаментом, та сильними почуттями.

    Більшість молоді є студентством і певну кількість молодих сімей складають студентські, які і були розглянуті в курсовій роботі. Укладають шлюб вони найчастіше на старших курсах. Це ще маловивчений пріоритетний об’єкт досліджень. Під студентською родиною розуміється коли обидва з молодят є студентами денного відділення, подружжю не більше 28 років, а стаж сімейного життя не перевищує 5 років. Сім’я не впливає однобічно на навчання, немає соціальних або національних бар’єрів для укладання шлюбу, однією з причин чого є страх самотності, не вважаючи те, що більшість є вихідцями з повних сімей. Враховуючи давні устої та приклади батьків студентським сім’ям притаманне власне розуміння цінностей шлюбу.