Особливості соціальної роботи зі студентськими родинами

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОСОФІЇ ТА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ 
 
 
 
 
 
 
 

СТУДЕНТСЬКА СІМ’Я  ТА ЇЇ ПРОБЛЕМИ 
 

Курсова робота 
 
 
 
 
 
 

Студентки ІІ курсу

спеціальності 6.030101-

«Соціальна  робота»

денної  форми навчання

факультету  філософії та

релігієзнавства

Шелганової  Ю.В. 
 

Науковий  керівник -

к.і.н., доц. Рощина Л.О. 
 
 
 
 

Донецьк 2010

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Студентська родина як категорія молодої сім’ї………………………....6

1. Молода родина: сутність і тенденції розвитку………………………………….6
2. Створення родини в студентські роки……………………………………….....10
3. Громадянські шлюби серед студентів…………………………………………..13

РОЗДІЛ 2.  Особливості соціальної роботи зі студентськими родинами…………17

1. Основні проблеми студентської родини та шляхи їх вирішення……………..17
2. Форми і методи соціальної роботи зі студентськими родинами…………..….22
3. Структура і задачі соціальної роботи зі студентською родиною………….….25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………......29

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………….31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Актуальність  теми. Дослідження молоді - важливий процес, що сприяє більш ефективному дотриманню наступності в заміщенні поколінь і відтворення соціальної структури суспільства.

    Студентство за своєю чисельністю є однією з найбільш значних груп молоді. Його подальша роль - раціональне застосування отриманих знань для подальшого розвитку суспільства, країни в цілому. Дуже важливим є вивчення молодих сімей студентів і найбільш сприятливого часу для їх створення, тому що молодість, зокрема студентський віковий період з позицій фізіологічної та психологічної готовності вважається найбільш сприятливим для створення сім'ї і народження первістків. Крім того, відомо, що шлюби, укладені в студентські роки, в більшості випадків демонструють високу ступінь згуртованості, заснованої на приналежності подружжя до однієї соціально-демографічної групи, яка характеризується спільністю інтересів, груповою самосвідомістю, специфічною субкультурою і способом життя. І в той же час, слабка соціальна готовність молодих людей до шлюбу і сімейного життя, психологічні перевантаження і підвищені вимоги до шлюбного партнера нерідко призводять до конфліктів, які руйнують сім’ю .

    В останні десятиліття чітко проглядаються негативні тенденції в шлюбно-сімейних відносинах серед молоді. Погіршення морального, соціального, економічного стану молоді в цілому, особливо студентської молоді, пов'язане з різко зміненим політичним і економічним укладом в країні. Хотілося б особливо відзначити, що за останні десятиліття серед студентів наголошується зростаюче позитивне ставлення до дошлюбних зв'язків.

    Окреме  місце в структурі студентських сімей займають цивільні шлюби. В  останні роки цивільні шлюби стають в студентському середовищі свого роду новим етапом життєвого циклу сім'ї, який безпосередньо передує юридично оформленню союзу. Розгляду підлягають проблеми та труднощі в молодих студентських сім’ях. Об’єктом наукової роботи є молода сім’я.

    Предметом дослідження є проблеми студентської сім’ї в сучасному суспільстві.

    Метою наукового дослідження є аналіз основних проблем, які постають перед студентськими сім’ями. Для досягнення поставленої мети треба вирішити ряд завдань:

• проаналізувати джерела та літературу по данній тематиці;
• розглянути студентську родину як категорію молодої сім’ї;
• охарактеризувати особливості соціальної роботи зі студентськими родинами;
• зробити узагальнюючі висновки по дослідженню.

    Наукова новизна дослідження. В роботі зроблено спробу розширити запропоновані основні форми та методи соціальної роботи зі студентськими сім'ями. Визначено основні цілі та завдання соціальної роботи з такими сім'ями, що сприяютиме розробці і здійсненню заходів щодо зміцнення сім'ї. Досліджено соціальні програми державної підтримки та інші проекти щодо подальшого розвитку соціальних напрямів стосовно студентських сімей.

    Методологічною  основою роботи є система наукових принципів і методів, що спираються на діалектику і досягнення світової та вітчизняної соціологічної науки. Дослідження побудовано на основі системного підходу і проблемно-хронологічного методу, що дало змогу системно і всебічно висвітлювати події, факти, явища. Методи, форми і засоби наукового  пізнання спираються на принципи наукової об’єктивності та історизму.

    Під час написання роботи використано  метод аналізу, синтезу, хронологічний, порівняльний, метод типологізації, статистичний метод, тощо.

    Історіографічний  огляд та джерельна  база. Нажаль тема студентської родини освітлена  не достатньо повно. Більшість авторів мають суперечні позиції і погляди та відстоюють тільки одну сторону проблеми, висвітлюючи недоліки другої, що зумовлює, при і так невеликому обсязі літератури, необ’єктивність висвітлення подій. У книзі Т.С. Зубкової [8] наведено матеріал про соціальну роботу з молодими сім’ями. У М.В. Кузнецової [9] відомості про молоді сім’ї  та їх соціальний захист у сучасному суспільстві. В книзі «Теорія соціальної роботи» М.В. Фірсова [17] важливі відомості про методи, форми та засоби соціальної роботи зі студентськими сім’ями. У веденні сім’ї Г.Б. Рябової [13] надано данні про готовність до вступу в шлюб та  особливості початку сімйного шляху молодят.  Також в роботі використані статистичні данні державного комітету статистики України [7], та моніторингу міністерства соціальної політики України за данними на март 2010 року [10]; публіцистичні, що представлені публікаціями у тижневику «Дзеркало тижня» [11], Науковому віснику [2]; офіційними документами, яким є Сімейний кодекс України [14] та постанови видані міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту [12]. Порівнявши усі джерела можно виробити власну точку зору з данного питання. Для формування власного погляду на питання були використані публікації, проглянуті форуми зі схожих питань, та порівняні праці вчених з даними інтернет-ресурсів. Таким чином існуючий обсяг літератури та джерел можна вважати достатнім для розкриття даної теми в межах написання курсової роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   РОЗДІЛ 1

   Студентська родина як категорія  молодої сім’ї. 
 

    1.1. Молода родина: сутність і тенденції розвитку

    Сім'я - заснована на шлюбі або кровній  спорідненості мала соціально-психологічна група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною  відповідальністю. Одночасно - соціальний інститут, що задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення, організації навчально - виховної роботи, реалізації суспільного споживання, передачі культурної спадщини та ін. [8, 34].

     Оскільки  родина - органічна єдність, що становить складну систему структурних елементів і функціональних взаємодій, неможливо досліджувати або описувати її будь-яким способом, або впливати на одну відокремлену ланку. Сімейне життя - процес, що розгортається в часі і відбувається в соціальному оточенні. Сім'я - одна із найбільш консервативних соціальних інститутів, вона опирається змінам; іноді може створитися враження, що хвилі суспільних змін обтікають її, як острів у бурхливому морі.

     В категорії сімей, що потребують особливої  допомоги, на перше місце висувається молода сім'я. Потрібно було чимало зусиль і часу, щоб у сучасному суспільстві утвердився сам термін «молода сім'я». Це не означає, що сформувався якийсь особливий тип сім'ї. Її проблеми входять складовою частиною в коло проблем сучасної родини. Тому ставлення до молодої сім'ї визначається тією соціальною політикою, яка проводиться щодо інституту сім'ї в цілому [18, 35]. Разом з тим не можна не враховувати особливого значення і особливої функції молодої сім'ї у житті суспільства. Це потрібно бачити і розуміти при визначенні її інноваційного потенціалу, стилю життя та діяльності.

     Молода  сім'я - це сім'я вперші 3 роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей - без обмеження тривалості шлюбу) за умови, що жоден з подружжя не досяг 30 - річного віку. Таким чином, шлюб повинен бути першим, тривалість спільного життя до 3 років;   межа віку подружжя від 18 до 30 років [4, 37]. Демографічну кризу можна наочно простежити на прикладі саме молодої родини: зменшення кількості укладених шлюбів, збільшення числа розлучень, зростання кількості одиноких матерів, позашлюбної народжуваності, зростання кількості неповнолітніх матерів.

     Молода  сім'я - одна з найбільш незахищених  груп населення. Високий відсоток молодих шлюбів фіксується в наслідок вагітності або тиску батьків. Серед молоді «існує» викривлене уявлення про шлюб, сім'ю, секс. Кожен четвертий молодий чоловік готовий на вільні стосунки, без шлюбу, але засуджує вільне сексуальне життя. У ряді придбаних життєвих цінностей на перше місце молодь відносить стосунки в родині, задоволеність в коханні, інтимного життя; цінності шлюбу молоді також визначають наявністю дітей.  Громадська думка стверджує, що шлюб без дітей не можна вважати повноцінним (79% населення). У молоді склалося стійке уявлення, що лише родина з однією, максимум двома дітьми відповідає сучасній дійсності.

     У структурі молодих сімей відзначені наступні:

     -  повні;

     -  благополучні;

     -  соціального ризику;

     -  студентські;

     -  неповнолітніх матерів;

     -  військовослужбовців строкової  служби [8,39].

     Змінилися духовно - моральні орієнтири молоді на здобуття освіти, престижну роботу, відсунувся вік вступу в шлюб. Вплинуло також підвищення культури відносин між статями: особисте щастя, задоволення сімейними та інтимними відносинами стають життєвими пріоритетами для молоді. Зростає орієнтація на емоційну сферу особистості, його почуття, настрої, прагнення.

       Молода сім'я - це сім'я, що  наруджує. У нашого народу досить  стійкі уявлення про загальності  сімейного призначення кожної  людини, а сім'я мислиться обов'язково сім'єю з дітьми. Одну дитину народжує майже кожна сім'я, де батьки за станом здоров'я до цього здатні. І найчастіше дитина з'являється на світ в перші роки шлюбу; користуватися засобами планування сім'ї подружжя починає, як правило, після його народження, в разі ж, якщо у них є установка на сім'ю з більш ніж однією дитиною, і якщо з першим малюком все пройшло благополучно, в перші ж п'ять років на світ з'являється друга дитина , хоча тільки у половини сімей [6, 45].

     Створення сім'ї починається з вироблення загального стилю життя, із взаємного пристосування подружжя, зі зближення смаків і т.п. Розглянемо докладно період становлення молодої сім'ї, так як він виявляє і визначає основні труднощі і проблеми в сім'ї. Саме в цей час молода сім'я потребує певної підтримки «із зовні» і, тим самим, стає об'єктом соціальної   роботи [1, 65]. Зближення смаків, оцінок майбутнє подружжя відбувається, як правило, ще до вступу в шлюб. Молоді люди прагнуть зрозуміти, прийняти, полюбити все, що дорого йому (їй). І на початку спільного життя яскраво надходить бажання подружжя до ще більшого духовного зближення, співпереживання, прагнення жити інтересами один одного. Але коли йдуть перші щасливі дні, тижні, місяці, людина починає розкриватися з різних сторін, часом не тільки несподіваних для чоловіка, але навіть небажаних. І виникає перша сварка, перший конфлікт, перша образа.

     Численні  дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна  сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. А.Н. Сізанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність.