Валютні операції комерційних банків

    Отже, рішення про хеджування за допомогою  валютних ф’ючерсів дозволило банку  уникнути валютного ризику. Здійснення ф’ючерсних операцій дало можливість банку зафіксувати ф’ючерсний (майбутній) курс валюти на рівні, що склався на момент продажу контрактів 01.07.98. Але  ф’ючерсний ринок не дає змоги  зафіксувати спот-курс. Різниця між  спот-курсом та ф’ючерсним курсом у  момент здійснення ф’ючерсної операції — базис — становить ту величину, на яку ризик не може бути повністю виключений у реальній дійсності. У  наведеному прикладі зроблено припущення, що базис дорівнює нулю, а процес хеджування є ідеальним.

    Валютні опціони призначені для зменшення  й усунення валютного ризику, і  їх доцільно використовувати, коли час  і сума валютних надходжень/платежів не визначені. Для банків основними  напрямками використання валютних опціонів є страхування відкритої валютної позиції та захист інвестиційного портфеля, деномінованого в іноземній валюті.

    Реструктуризацію  заборгованості доцільно проводити  у випадку наявності заборгованості в іноземній валюті, курс якої має  тенденцію до зростання, а її погашення  передбачалося здійснити за рахунок  надходжень валюти, курс якої має тенденцію  до зниження. У такому випадку доцільно взяти кредит у «падаючій» валюті і конвертувати суму кредиту у  «зростаючу» валюту.

    Паралельні  позики являють собою взаємне  кредитування банками, які містяться  у різних країнах, один одного у національній валюті на однакові строки.

    Метод самострахування передбачає віднесення до ціни банківського продукту величину можливого збитку від зміни валютного  курсу і використовується для  формування страхового фонду.

    Існує ще один метод, який можна використовувати  і в короткостроковому й у  довгостроковому періоді, - це структурне балансування. Його сутність полягає у підтриманні певної структури активів та пасивів, яка дасть змогу покрити збитки, отримані у зв’язку з несприятливими змінами валютного курсу, прибутками, отриманими від цієї ж зміни курсу за іншими позиціями балансу. В основному структурне балансування зводиться до управління грошовими потоками в іноземній валюті.

    Таким чином, при здійсненні валютних операцій важлива роль відводиться валютним ризикам. Не варто недооцінювати  вплив цього фактора. Неврахування валютних ризиків може звести нанівець всі сподівання очікуваного прибутку, або ж зовсім призвести до значних  втрат і збитків. [5, 13, 19, 21]

    Але всеж можна запобігти втратам, або  хоча б зменшити їх розмір. Уміле  маніпулювання валютними ризиками значно знижує рівень ризикованості  валютних операцій. Одного найбільш ефективного  методу не існує, в різних випадках використовуються різні способи, а  також використовують їх у сукупності. Страхування валютних ризиків повністю не усуває ризик, але значно зменшує  його вплив і є ефективним способом захиститу від непередбачувальних та неконтрольованих ринкових змін.

    Отже, правильне управління, основане на достовірній інформації та ретельному аналізі, є частковою, а іноді  й повною гарантією захисту від  валютних ризиків збитку.

    РОЗДІЛ 3

    Проблеми  та перспективи розвитку валютних операцій комерційних  банків України 

    3.1. Сучасні проблеми здійснення валютних операцій комерційними банками України.

            В умовах, коли Україна знаходиться на шляху становлення ринкової економіки, лібералізації валютного ринку, в комерційних банків з’явились великі можливості розвитку діяльності у напрямку проведення валютних операцій. Але поряд з цими можливостями існує й ряд перешкод, тільки усунувши які, можливим стане вдале проведення валютних операцій. Розглянемо ці проблеми детальніше.

    Особливістю економічного життя України є  загострення доларизаційних процесів під час виборчих кампаній (див. графіки 1,2). Серед причин доларизації слід відмітити:

    - вищу мінливість темпів інфляції  порівняно з курсовою динамікою,  що визначає менш стабільний  рівень реальної дохідності гривневих  фінансових інструментів порівняно  з доходом на фінансові активи, деноміновані в іноземній валюті;

    - стабільніші процентні ставки  за кредитами й депозитами  в іноземній валюті, ніж у національній  валюті (у тому числі, через  нестабільну премію за ризик  і широкий діапазон процентних  ставок у національній валюті);

    - прискорену лібералізацію валютного  регулювання, що розширює можливості  доступу до глибшого і розвиненішого  ринку позик в іноземній валюті  та дозволяє розміщувати цінні  папери на міжнародних ринках  капіталу;

    - такі характерні вади української  економіки як недостатня глибина  і ліквідність національного  валютного ринку, низький рівень  розвитку ринку фінансових інструментів  і цінних паперів, деномінованих  в національній валюті, високі  ризики ліквідності і низький  рівень довіри до національної  валюти.

    В умовах значної доларизації української  економіки, яка є характерним  дисбалансом транзитивної економіки, активна діяльність філій іноземних  банків може суттєво погіршити можливості її подолання та спричинити низку  негативних наслідків, а саме:

    - закріпити викривлену валютну,  строкову і галузеву структуру  банківського кредитування;

    - створити нерівні умови конкуренції  на фінансовому ринку України,  що приведе до перерозподілу  на користь іноземних філій  ринку корпоративних клієнтів  та встановлення зарубіжними  банками контролю над найбільш  ефективними сферами діяльності; підвищить залежність економічного  розвитку України від інтересів  іноземних банків;

    - посилити загрозу неконтрольованого  відтоку капіталу і фінансових  ресурсів із відповідними негативними  наслідками для стану платіжного  балансу, вітчизняного валютного  ринку і грошової одиниці. [16, 23, 26]  

    Наступною проблемою, з якою стикаються комерційні банки при здійсненні валютних операцій є конвертованість національної грошової одиниці. Конвертованість  з економічної точки зору означає  свободу будь-якого підприємства чи особи брати участь у зовнішньоекономічній діяльності, право вільно купувати, продавати або обмінювати національну  валюту на іноземну за існуючими курсами  без будь-яких обмежень чи прямого  втручання держави. В даному розумінні  конвертованість означає певний рівень розвитку продуктивних сил, такий  стан економіки, який жодним декретом створити не можна. Це - цілий механізм прямого зв'язку внутрішнього ринку  із світовим, з відповідною відкритістю  економіки та багатогранністю торгівлі. Серйозною перевагою конвертованості  для України стала б можливість здійснення міжнародних розрахунків  у національній грошовій одиниці. Це зняло б дуже багато зовнішньоекономічних проблем. Реальною стала б також  спеціалізація відповідних галузей  народного господарства України  на масштабному виробництві певних видів експортної продукції. Конвертованість  національної валюти становить також  об'єктивну базу для повномасштабного входження національного господарства у світову економіку. Інвесторам вона дає змогу вільно обирати  найприбутковіші проекти і створює  сприятливі умови мобілізації та залучення коштів під них. Отже, конвертованість – це друга з основних проблем.

    Певні проблеми виникають у зв’язку із законодавчим регулюванням валютних операцій. Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» був виданий у 1993 році. Всім зрозуміло, що за 14 років в економіці країни відбулося немало змін. Звичайно, певні доповнення до Декрету вносилися, але їх недостатньо.

    Вступ України до СОТ має прискорити процес вдосконалення законодавства  у сфері валютного регулювання. [7] Верховна Рада розглядає новий законопроект «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Він має замінити вже існкючий Декрет. Згідно цього законопроекту, в Україні планується початок процесу поступової лібералізації валютного ринку. Лібералізація валютного регулювання - це поступове зняття  валютних обмежень на поточні та фінансові операції платіжного балансу, а також зменшення втручання центрального банку та органів влади у функціонування валютного ринку. В процесі лібералізації інструменти прямого валютного регулювання поступово заміщуються непрямими важелями, які діють опосередкоано - через вплив на поведінку суб’єктів валютно-фінансових відносин.

    Переваги  лібералізації:

• Прихід на фінансові ринки іноземного банківського капіталу, що збільшує пропозицію кредитних ресурсів і сприяє зниженню їх вартості;
• Удосконалення інфраструктури валютного ринку, розвиток і поширення валютних деривативів та інструментів страхування від валютних ризиків;
• Посилення ринкових засад процесу курсоутворення;
• Зменшення трансакційних витрат учасників зовнішньоекономічної діяльності завдяки усунення потреби пошуку шляхів обходу валютних обмежень.

    Але існує й ряд ризиків, пов’язаних із впровадженням лібералізації  валютних відносин:

• можливість раптової “втечі" капіталу внаслідок зміни очікувань інвесторів;
• істотні коливання обмінного курсу національної валюти під впливом неконтрольованого переміщення іноземних капіталів;
• підвищення реального ефективного обмінного курсу та прискоренню темпів внутрішньої інфляції в ситуацї потужного припливу капіталу, який тисне у напрямі зміцнення національної валюти й зумовлює збільшенню грошової маси в обігу внаслідок викупу іноземної валюти до міжнародних резервів;
• погіршення стану державних фінансів у результаті активної стерилізації великих обсягів припливу іноземного капіталу. Втрати в цій ситуації пов'язані з різницею між процентними ставками, що сплачуються за фінансовими інструментами зв'язування грошової маси (в Україні - депозитні сертифікати), та світовимі процентними ставками. Фактично це означає вищу вартість іноземної валюти, купленої до міжнародних резервів і кредитування уряду країни, валюта якої купується. [3, 15, 25]

    До  проблем пов’язаних із законодовчим регулюваням здійснення валютних операцій комерційними банками України в сучасних умовах слід також віднести недосконалість податкової бази, а саме:

1. громіздкість системи, складність розрахунків окремих податків;
2. нестабільність податкової системи, податкової політики;
3. виражена фіскальна направленість податкової системи і, як результат – недостатній прояв регулюючої функції податків.
4. нечіткість формулювань у законодавстві про оподаткування валютних операцій, що зумовлює неоднакове тлумачення і застосування правових норм відповідними органами державної влади.

    Таким чином, для того, щоб вітчизняні комерційні банки здійснювали валютні операції відповідно до міжнародних стандартів існує ще ряд перешкод. Але в той же час, валютні операції є невід’ємною частиною зовнішньоекономічної діяльності країни, тому я маю надію, що для подолання цих проблем будуть докладенні необхідні зусилля. 
 

    3.2. Тенденції та перспективи  розвитку валютних операцій у вітчізняній банківській системі 

            На жаль, валютні проблеми на сьогоднішній день вирішуються в Україні вкрай повільно і наштовхуються на великі труднощі. Слабкий експортний потенціал не забезпечує достатніх валютних надходжень у країну, а відсутність нормальної економічної ситуації примушує експортерів приховувати валюту за кордоном, оскільки у них немає гарантій вільного розпорядження своїми валютними коштами й необхідних стимулів до їх інвестування в національну економіку. Зроблені лише перші кроки до організації системи купівлі валюти Національним і комерційними банками, торгівлі валютою за участю держави та її структур, функціонування української валютної біржі. Розбалансованість механізму валютних операцій не дає змоги звести валютний та платіжний баланси України. Таким чином, нинішня неефективна валютна політика є фактором, що дестабілізує економіку, й одним із могутніх джерел інфляції.

    Найскладнішим і неоднозначним за своїми економічними наслідками елементом проведеної грошової реформи в Україні є введення валютної конвертованості. Технічна база НБУ дозволяє це зробити, методологічно  також немає проблем. Єдиний суттєвий фактор: для впровадження реально  конвертованої валюти по капітальних  операціях, потрібна по-перше, політична  стабільність, і, по - друге, віра населення, громадян України не лише в свою національну валюту, а й у незмінність  політичного курсу країни, її монетарної та валютно-курсової політики, правильний напрямок розвитку фінансових відносин. Основною проблемою повністю конвертованої  валюти є відсутність обмежень і  контролю. При неадекватній макроекономічній ситуації чи політичній нестабільності цей фактор може з високою вірогідністю призвести до економічних криз.